Амос 7-9
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
З’ява про сарану
7 Ось що Господь Бог показав мені. Він створив кокони сарани, коли пізнє жниво почало гнатися вгору. Пізні жнива були після царської косовиці. 2 Коли сарана скінчила їсти рослинність у краю, я сказав: «О Господи Боже, прости нас, будь ласка! Як вистоїть Яків, він же такий маленький[a]?»
3 Тоді Господь передумав щодо цього, сказавши: «Цього не станеться».
З’ява про вогонь
4 Ось що Господь Бог показав мені що до покарання вогнем: Я бачив, як Всевишній накликав вогняний дощ, який пожер великий океан і став пожирати землю.
5 Тоді я сказав: «О Господи Боже, будь ласка, припини! Як вистоїть Яків, адже він такий маленький?»
З’ява про висок
6 Тоді Господь передумав щодо цього, сказавши: «Цього також не станеться!» 7 Ось що показав Він мені. Поглянь, Господь стояв біля вертикального муру з виском у руці. 8 І сказав мені Господь: «Амосе, що ти бачиш?» Я відповів: «Висок». Тоді Він сказав мені: «Дивись, Я покладу висок[b] серед Мого народу ізраїльського. Я ніколи більше не прощу їх. 9 Узвишшя Ісаака буде спустошено, святині Ізраїлю буде сплюндровано, Я з мечем нападу на дім Єровоама[c]».
Амазія намагається зупинити Амоса
10 Тоді Амазія, священик з Бетела, послав таке слово до царя Ізраїлю Єровоама: «Амос замишляє лихо проти тебе в самісінькому серці дому Ізраїлю: він підбиває народ на війну проти тебе. Він так багато вже лихого сказав, що країна не може вже терпіти слів його. 11 Бо ось ще Амос сказав: „Єровоам помре від меча, а Ізраїль неодмінно піде в заслання зі своєї землі”».
12 Амазія сказав Амосу: «О пророче, йди, втікай до землі Юдиної. Там споживай свою їжу і пророкуй там. 13 А в Бетелі не пророкуй більше ніколи, бо це царська святиня і царський храм».
14 Амос відповів Амазії: «Я не пророк, ані син пророка. Я вирощую худобу й фіґові дерева. 15 Але Господь взяв мене від отари і сказав мені: „Йди, пророкуй проти Мого народу ізраїльського”. 16 Тож зараз ти послухай слово Господа. Ти кажеш: „Не пророкуй проти Ізраїлю, не проповідуй проти дому Ісаака”».
17 А Господь ось що говорить:
«Жінка твоя повією стане в місті,
а сини й дочки твої поляжуть від меча.
Інші люди поміряють
і поділять землю твою між собою,
і помреш ти в землі нечистій.
Ізраїль неодмінно піде в полон
геть зі свого краю».
З’ява про літні плоди
8 Ось що Господь Бог показав мені—кошик з літніми плодами. 2 Він спитав: «Амосе, що ти бачиш?» Я відповів: «Кошик з літніми плодами»[d]. Тоді Господь сказав мені: «Кінець настав Моєму народу ізраїльському. Я більше не прощу гріхі їхні. 3 Пісні в храмі обернуться на похоронні голосіння того дня». Так говорить Господь Бог: «Тіл мертвих багато буде. Мовчки люди будуть виносити мертвих, та скидати їх до купи»[e].
Ізраїльських купців цікавлять тільки гроші
4 Почуйте це, о ви, хто топче бідних
і хто нужденних губить у своєму краї.
5 Ви мовите:
«Коли пройде вже Новий місяць[f] або субота свята,
щоб нам зерном почати торгувати?
Тоді ми зробимо міри менші,
а гроші заробимо більші,
й обвішуватимемо покупців.
6 Коли бідні не зможуть сплатити займи,
тоді ми їх купимо за срібло, як рабів,
нужденних купимо по ціні пари сандалій
і висівки їм продамо».
7 Господь поклявся Собою, бо ж Яків так пишався Ним:
«Ніколи не забуду жоден їхній вчинок,
нічого, що вони зробили.
8 Уся країна від цього здригнеться,
затужить по померлим кожен, хто живе на ній.
Тоді підніметься уся земля,
скаламутиться, і знов спаде,
немов в Єгипті Ніл».
9 «І буде це в той день,—говорить Господь Бог,—
коли примушу сонце Я зайти опівдні,
і серед дня накрию темрявою землю.
10 Перетворю Я ваші свята на жалобу,
пісні перетворю на голосіння.
Я кожного вдягну в вереття
і облисіє кожна голова[g].
Зроблю Я так, що ви тужитемете,
наче за єдиним сином,
і вечір того дня буде повен гіркоти».
Настають страшні часи спраги та голоду за Словом Господнім
11 Господь Бог говорить:
«Дивіться, вже надходить час,
коли Я голод напущу на край.
Та це буде не голод за хлібом і не спрага за водою,
але ж на слово Господа настане голод.
12 Люди блукатимуть від моря і до моря,
і з півночі на схід тинятимуться туди-сюди,
й шукатимуть слово Господа і не знайдуть його.
13 Понепритомніють дівчата гарні того дня,
і хлопці молоді від спраги знепритомніють також.
14 Хто присягається гріхом Самарії[h] і каже:
„Так само вірно, як те,
що Бог живе твій, Дане,[i]
як те, що Беершеби Бог живе”,—
впадуть й ніколи більш не підведуться».
З’ява про Бога при вівтарі
9 Я побачив Господа Бога, що стояв біля вівтаря, і Він сказав:
«Удар по верхівках стовпів,
щоб захиталися пороги.
Нехай попадають вони на голови людей,
а решту Я посічу мечем.
І не врятується із них ніхто,
жоден не втече.
2 Якщо вони зариються в Шеол,
рука Моя їх витягне і звідти.
Якщо вони дістануться на небо,
Я їх стягну і звідти.
3 Якщо вони сховаються на горі Кармел[j],
Я знайду їх і звідти заберу.
Якщо сховаються з очей Моїх на дно морське,
морській потворі накажу їх покусати.
4 Якщо їх поженуть в неволю вороги,
там Я звелю мечу їх зарубати,
щоб їм не переводилося лихо на добро».
Кара Божа знищить людей
5 Коли Господь Бог Всемогутній
торкнеться землі, вона розтане.
Тоді все живе на ній впаде в тугу,
і вся вона здійматиметься,
і, наче Ніл єгипетський, спаде.
6 Той, Хто здобув світлиці на небесах
і заснував склепіння[k] над землею,
Хто кличе води моря
і виливає їх на сушу,
Ягве—ім’я Його!
Господь обіцяє Ізраїлю руїну
7 Так каже Господь:
«Ізраїльтяни, ви для Мене, як ті ефіопи.
Я вивів Ізраїль з землі Єгипту,
филистимлян із Кафтору[l], а арамійців з Киру[m]».
8 Ось дивиться Господь
на грішне царство Ізраїль та говорить:
«Я винищу його з лиця землі,
але дім Якова не винищу Я остаточно.
9 Ось Я накажу розсіяти дім Ізраїлю серед усіх народів,
як просівається зерно крізь решето,
щоб відділити зерно від полови.
10 Всі грішники Мого народу скажуть:
„Нам біди не буде, і лихо не спіткає нас”,—
але усі вони поляжуть від меча.
Бог обіцяє відновити царство
11 Того дня Я відновлю намет Давидів[n], що впав,
позакладаю пролами в мурах,
із руїни його підніму й відбудую,
стане знову таким він, як був.
12 Тоді всі люди, що вижили в Едомі,
та всі, хто носить ім’я Моє,
повернуться до Мене за допомогою».
Так Господь говорить,
тож Він отак і зробить.
13 Господь говорить: «Час надходить,
коли оратай стрінеться з женцем,
а з сіячем зустрінеться давильник.
Із гір тектиме молоде вино,
вином сочитимуться всі узвишшя.
14 Я відновлю щасливу долю
народу ізраїльського Мого:
вони міста відбудують спустошені
й житимуть в них,
вони насадять виноградники
і питимуть з них вино,
сади посадять, та їстимуть їхні плоди.
15 І посаджу Я народ Мій на землях їхніх
і більш ніхто не викорінить їх із їхньої землі,
що Я їм дав».
Так говорить Господь, Бог твій.
Footnotes
- 7:2 такий маленький Або «така маленька країна». Також див.: Ам. 7:5.
- 7:8 покладу висок Буквально «та відсіку нерівне каміння» або «видалю лихих, нечесних людей».
- 7:9 Єровоам Цар Ізраїлю. Див.: Ам. 7:10.
- 8:2 Кошик… плодами Гебрейською мовою тут гра слів: «літні плоди» й «кінець» звучать подібно.
- 8:3 Мовчки… купи Або «Люди будуть говорити одне одному: „Мовчи!”» Див.: Ам. 6:10.
- 8:5 Коли… місяць Йдеться про перший день кожного місяця, коли призначалися зібрання, урочистості, щоб молитися Богу, тобто «свято Новолуння».
- 8:10 і облисіє… голова Люди часто голили голову, щоб показати що вони дуже засмучені.
- 8:14 гріхом Самарії Тобто «золотим тельцем Самарії».
- 8:14 Дан Одна із святинь Ізраїлю знаходилася у цьому місті.
- 9:3 гора Кармел Гора у північному Ізраїлі. Ця назва перекладається як «Божий виноградник».
- 9:6 склепіння Тобто «небеса».
- 9:7 Кафтор Можливо, це «Крит» або «Кіпр».
- 9:7 Кир Існувало декілька місцевостей з цією назвою.
- 9:11 намет Давидів Можливо, тут мається на увазі місто «Єрусалим» або «Юдея».
Откровение 8
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Сьома печатка
8 Коли Ягня розламало сьому печатку, то на небесах на півгодини запанувала тиша. 2 Потім я побачив сімох Ангелів, які стояли перед Богом, і сім сурм було їм дано.
3 Далі підійшов інший Ангел і став біля вівтаря. Він мав золоте кадило, й було йому дано багато ладану, щоб із молитвами всіх святих людей покадити на золотому вівтарі перед престолом. 4 І знявся разом із молитвами святих дим кадильний з рук Ангела до Бога. 5 Потім Ангел узяв кадило, наповнив його вогнем із вівтаря й кинув на землю. Тоді пролунав грім, здійнявся шум, спалахнули блискавиці й стався землетрус.
Сім Ангелів сурмлять у сурми
6 І сім Ангелів, які мали сурми приготувалися сурмити.
7 Перший Ангел засурмив, і стався град та вогонь, перемішані з кров’ю, і все те вилилося на землю. Третина землі, дерев й уся зелена трава згоріли у вогні.
8 Засурмив другий Ангел, і ніби величезна гора, охоплена вогнем, упала в море, перетворивши третину моря на кров. 9 Третина всього живого в морі повмирала й третина кораблів була знищена.
10 Засурмив третій Ангел у сурму свою, і велика зірка, що сяяла, немов світильник, упала з неба на третину всіх річок та джерел. 11 І ймення зірки тієї—«Полин»[a]. Тож третина води стала гіркою, та багато людей вмерло від тієї води.
12 Засурмив у сурму четвертий Ангел, і третина сонця й місяця, й третина зірок були вдарені. Третина їх згасла, і третина дня, а також третина ночі втратили своє світло.
13 Потім поглянув я і побачив орла, який летів у височині. Він промовляв гучним голосом: «Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, бо три сурми напоготові і засурмлять незабаром три Ангели!»
Footnotes
- 8:11 Полин Або «гіркота». Полин—дуже гірка трава.
Copyright © 2007 by Bible League International