Числа 35
Ukrainian Bible
35 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
2 Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.
3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
4 А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.
5 І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.
6 А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.
7 Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.
8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
11 то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
13 А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
14 Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
15 Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
18 Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
19 Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
20 А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
21 або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
22 А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
23 або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
24 то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
25 І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,
27 і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
28 Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.
29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.
31 І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.
33 І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
34 І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!
Numbers 35
New King James Version
Cities for the Levites
35 And the Lord spoke to Moses in (A)the plains of Moab by the Jordan across from Jericho, saying: 2 (B)“Command the children of Israel that they give the Levites cities to dwell in from the inheritance of their possession, and you shall also give the Levites (C)common-land around the cities. 3 They shall have the cities to dwell in; and their common-land shall be for their cattle, for their herds, and for all their animals. 4 The common-land of the cities which you will give the Levites shall extend from the wall of the city outward a thousand cubits all around. 5 And you shall measure outside the city on the east side two thousand cubits, on the south side two thousand cubits, on the west side two thousand cubits, and on the north side two thousand cubits. The city shall be in the middle. This shall belong to them as common-land for the cities.
6 “Now among the cities which you will give to the Levites you shall appoint (D)six cities of refuge, to which a manslayer may flee. And to these you shall add forty-two cities. 7 So all the cities you will give to the Levites shall be (E)forty-eight; these you shall give with their common-land. 8 And the cities which you will give shall be (F)from the possession of the children of Israel; (G)from the larger tribe you shall give many, from the smaller you shall give few. Each shall give some of its cities to the Levites, in proportion to the inheritance that each receives.”
Cities of Refuge(H)
9 Then the Lord spoke to Moses, saying, 10 “Speak to the children of Israel, and say to them: (I)‘When you cross the Jordan into the land of Canaan, 11 then (J)you shall appoint cities to be cities of refuge for you, that the manslayer who kills any person accidentally may flee there. 12 (K)They shall be cities of refuge for you from the avenger, that the manslayer may not die until he stands before the congregation in judgment. 13 And of the cities which you give, you shall have (L)six cities of refuge. 14 (M)You shall appoint three cities on this side of the Jordan, and three cities you shall appoint in the land of Canaan, which will be cities of refuge. 15 These six cities shall be for refuge for the children of Israel, (N)for the stranger, and for the sojourner among them, that anyone who kills a person accidentally may flee there.
16 (O)‘But if he strikes him with an iron implement, so that he dies, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death. 17 And if he strikes him with a stone in the hand, by which one could die, and he does die, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death. 18 Or if he strikes him with a wooden hand weapon, by which one could die, and he does die, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death. 19 (P)The[a] avenger of blood himself shall put the murderer to death; when he meets him, he shall put him to death. 20 (Q)If he pushes him out of hatred or, (R)while lying in wait, hurls something at him so that he dies, 21 or in enmity he strikes him with his hand so that he dies, the one who struck him shall surely be put to death. He is a murderer. The avenger of blood shall put the murderer to death when he meets him.
22 ‘However, if he pushes him suddenly (S)without enmity, or throws anything at him without lying in wait, 23 or uses a stone, by which a man could die, throwing it at him without seeing him, so that he dies, while he was not his enemy or seeking his harm, 24 then (T)the congregation shall judge between the manslayer and the avenger of blood according to these judgments. 25 So the congregation shall deliver the manslayer from the hand of the avenger of blood, and the congregation shall return him to the city of refuge where he had fled, and (U)he shall remain there until the death of the high priest (V)who was anointed with the holy oil. 26 But if the manslayer at any time goes outside the limits of the city of refuge where he fled, 27 and the avenger of blood finds him outside the limits of his city of refuge, and the avenger of blood kills the manslayer, he shall not be guilty of [b]blood, 28 because he should have remained in his city of refuge until the death of the high priest. But after the death of the high priest the manslayer may return to the land of his possession.
29 ‘And these things shall be (W)a statute of judgment to you throughout your generations in all your dwellings. 30 Whoever kills a person, the murderer shall be put to death on the (X)testimony of witnesses; but one witness is not sufficient testimony against a person for the death penalty. 31 Moreover you shall take no ransom for the life of a murderer who is guilty of death, but he shall surely be put to death. 32 And you shall take no ransom for him who has fled to his city of refuge, that he may return to dwell in the land before the death of the priest. 33 So you shall not pollute the land where you are; for blood (Y)defiles the land, and no [c]atonement can be made for the land, for the blood that is shed on it, except (Z)by the blood of him who shed it. 34 Therefore (AA)do not defile the land which you inhabit, in the midst of which I dwell; for (AB)I the Lord dwell among the children of Israel.’ ”
Footnotes
- Numbers 35:19 A family member who is to avenge the victim
- Numbers 35:27 Murder
- Numbers 35:33 Lit. covering
Scripture taken from the New King James Version®. Copyright © 1982 by Thomas Nelson. Used by permission. All rights reserved.
