Від Матвія 21:33-45
Ukrainian Bible
33 Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
34 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.
35 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.
36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.
37 Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.
38 Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!
39 І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
40 Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?
41 Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.
42 Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
43 Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.
44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.
45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.
Read full chapter
От Матфея 21:33-46
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Бог посилає Свого Сина
(Мк. 12:1-12; Лк. 20:9-19)
33 «Послухайте ще одну притчу. Був собі один чоловік, який посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для давильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати. 34 Як настала пора, він послав слуг до виноградарів по свою частину врожаю. 35 Але орендарі схопили їх: одного побили, другого вбили, а ще одного закидали камінням. 36 Ще раз господар послав слуг своїх, та вже більше ніж уперше, але й з тими вчинили так само. 37 Нарешті послав він до них свого сина, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!” 38 Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це—спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” 39 Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.
40 Коли власник виноградника прийде туди, що йому зробити з тими орендарями?» 41 Тоді головні священики й старійшини відповіли Ісусові: «Він, неодмінно, вб’є тих злих людей, а виноградник здасть іншим орендарям, які сплатять його частку, коли настане час збирати врожай».
42 На те Ісус сказав: «Хіба не читали ви у Святому Писанні:
„Той камінь, що будівельники відкинули,
став наріжним каменем.
Так Господь зробив,
та дивовижно це для нас”.(A)
43 Отже, кажу Я вам: Царство Боже буде відібране у вас, і здобудуть його люди, які живуть згідно з Царством Господнім. 44 Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений»[a].
45-46 Почувши цю притчу, головні священики та фарисеї зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу, бо всі люди вважали Ісуса пророком.
Read full chapterNotas al pie
- 21:44 У деяких грецьких рукописах вірш 44 відсутній.
Copyright © 2007 by Bible League International