От Матфея 25:14-30

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Притча про таланти

(Лк. 19:11-27)

¹⁴ «Царство Боже подібне до того чоловіка, який перш ніж рушити в подорож, покликав своїх слуг і доручив їм пильнувати своє майно. ^15-16 Одному він дав п’ять талантів^[a], другому—два, а третьому—один. Кожного наділив за здібностями та й поїхав. Одразу ж той, що одержав п’ять талантів, пустив їх в обіг і заробив іще п’ять. ¹⁷ Так само зробив і той, який одержав два таланти. Він також вклав їх у справу й заробив ще два. ¹⁸ А третій, який одержав один талант, пішов і закопав гроші в землю.

¹⁹ Багато часу минуло, поки господар повернувся і зажадав їхнього звіту. ²⁰ Чоловік, який одержав п’ять талантів, приніс до господаря його п’ять талантів і ще п’ять зароблених, мовивши: „Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, а ось іще п’ять, що я заробив”. ²¹ Тоді той сказав йому на це: „Гарна праця, ти добрий і вірний слуга! Оскільки ти добре впорався з цією малою сумою, я доручу тобі велику. Іди й розділи разом зі мною цю радість”.

²² Тоді підійшов той слуга, який одержав два таланти від свого господаря, і мовив: „Господарю, ти доручив мені два таланти, а ось іще два, що я заробив”. ²³ Хазяїн відповів йому на це: „Молодець! Ти добрий і вірний слуга! Ти добре впорався з цією малою сумою. Отже, я доручу тобі більшу. Іди й розділи зі мною цю радість”.

²⁴ І підійшов до нього той, який одержав один талант, і мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв. ²⁵ Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось, забери своє!”

²⁶ У відповідь той мовив: „Ти поганий і ледачий слуга! Знаєш, що я збираю врожай там, де не садив, і жну там, де не сіяв. ²⁷ Тобі слід було пустити гроші в обіг^[b], то ж повернувшись, я б і своє одержав, і прибуток мав. ²⁸ Заберіть у нього талант і віддайте тому, хто має десять. ²⁹ Кожному, хто має, додасться ще більше і матиме він надміру, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить. ³⁰ Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю”».