От Матфея 13:1-17

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Притча про сіяча

(Мк. 4:1-9; Лк. 8:4-8)

13 Того ж дня Ісус вийшов з дому й сів на березі озера. ² Навколо Нього зібрався величезний натовп, тому Він увійшов у човен і сів там, а люди залишилися на березі. ³ Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.

Він сказав: «Вийшов селянин і заходився сіяти. ⁴ Коли він розкидав зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його. ⁵ Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко, ⁶ та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння. ⁷ Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки. ⁸ Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у сто, шістдесят, та тридцятеро разів більше від посіяного. ⁹ Той, хто має вуха, нехай почує!»

Чому Ісус навчав за допомогою притч

(Мк. 4:10-12; Лк. 8:9-10)

¹⁰ Ісусові учні підійшли до Нього й запитали: «Чому Ти притчами розмовляєш з людьми?»

¹¹ У відповідь Ісус мовив до них: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а їм—не дано. ¹² Адже хто має розуміння, тому додасться ще більше, й він матиме надмірно, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, що йому належить. ¹³ Я говорю до них притчами, бо вони, дивлячись, не бачать, а слухаючи, не чують і не розуміють. ¹⁴ В цих людях справджується пророцтво Ісаї:

¹⁶ Блаженні очі ваші, бо вони бачать, а вуха—бо чують. ¹⁷ Істинно кажу вам: чимало пророків і праведників хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».