Add parallel Print Page Options

26 Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

27 а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

28 Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

29 скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

30 Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

31 Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

33 Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

34 Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

37 Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

38 А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

39 Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

Read full chapter