Genesis 2
New King James Version
The Garden of Eden
2 Thus the heavens and the earth, and (A)all the host of them, were finished. 2 (B)And on the seventh day God ended His work which He had done, and He rested on the seventh day from all His work which He had done. 3 Then God (C)blessed the seventh day and sanctified it, because in it He rested from all His work which God had created and made.
4 (D)This is the [a]history of the heavens and the earth when they were created, in the day that the Lord God made the earth and the heavens, 5 before any (E)plant of the field was in the earth and before any herb of the field had grown. For the Lord God had not (F)caused it to rain on the earth, and there was no man (G)to till the ground; 6 but a mist went up from the earth and watered the whole face of the ground.
7 And the Lord God formed man of the (H)dust of the ground, and (I)breathed into his (J)nostrils the breath of life; and (K)man became a living being.
Life in God’s Garden
8 The Lord God planted (L)a garden (M)eastward in (N)Eden, and there He put the man whom He had formed. 9 And out of the ground the Lord God made (O)every tree grow that is pleasant to the sight and good for food. (P)The tree of life was also in the midst of the garden, and the tree of the knowledge of good and (Q)evil.
10 Now a river went out of Eden to water the garden, and from there it parted and became four riverheads. 11 The name of the first is Pishon; it is the one which skirts (R)the whole land of Havilah, where there is gold. 12 And the gold of that land is good. (S)Bdellium and the onyx stone are there. 13 The name of the second river is Gihon; it is the one which goes around the whole land of Cush. 14 The name of the third river is (T)Hiddekel;[b] it is the one which goes toward the east of [c]Assyria. The fourth river is the Euphrates.
15 Then the Lord God took [d]the man and put him in the garden of Eden to [e]tend and keep it. 16 And the Lord God commanded the man, saying, “Of every tree of the garden you may freely eat; 17 but of the tree of the knowledge of good and evil (U)you shall not eat, for in the day that you eat of it (V)you[f] shall surely (W)die.”
18 And the Lord God said, “It is not good that man should be alone; (X)I will make him a helper comparable to him.” 19 (Y)Out of the ground the Lord God formed every beast of the field and every bird of the air, and (Z)brought them to [g]Adam to see what he would call them. And whatever Adam called each living creature, that was its name. 20 So Adam gave names to all cattle, to the birds of the air, and to every beast of the field. But for Adam there was not found a helper comparable to him.
21 And the Lord God caused a (AA)deep sleep to fall on Adam, and he slept; and He took one of his ribs, and closed up the flesh in its place. 22 Then the rib which the Lord God had taken from man He [h]made into a woman, (AB)and He (AC)brought her to the man.
23 And Adam said:
“This is now (AD)bone of my bones
And flesh of my flesh;
She shall be called [i]Woman,
Because she was (AE)taken out of [j]Man.”
24 (AF)Therefore a man shall leave his father and mother and (AG)be[k] joined to his wife, and they shall become one flesh.
25 (AH)And they were both naked, the man and his wife, and were not (AI)ashamed.
Footnotes
- Genesis 2:4 Heb. toledoth, lit. generations
- Genesis 2:14 Or Tigris
- Genesis 2:14 Heb. Ashshur
- Genesis 2:15 Or Adam
- Genesis 2:15 cultivate
- Genesis 2:17 Lit. dying you shall die
- Genesis 2:19 Or the man
- Genesis 2:22 Lit. built
- Genesis 2:23 Heb. Ishshah
- Genesis 2:23 Heb. Ish
- Genesis 2:24 Lit. cling
Буття 2
Ukrainian Bible
2 І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.
5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
7 І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.
11 Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
13 Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.
14 А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.
15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
17 Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
18 І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.
19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
20 І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
23 І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.
25 І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
Scripture taken from the New King James Version®. Copyright © 1982 by Thomas Nelson. Used by permission. All rights reserved.
