Add parallel Print Page Options

15 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його!

Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення!

Колесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.

Безодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь!

Права рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи!

А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому!

А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!

Нахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх!

10 Та дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!

11 Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!

12 Простягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула!

13 Милосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!

14 Почули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської!

15 Старшини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!

16 Напали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!

17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,

18 і Господь зацарює навіки віків!

19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.

20 І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.

21 І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води.

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара.

24 І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити?

25 І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.

26 І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.

Мойсеєва пісня

15 Тоді Мойсей і народ Ізраїлю заспівали Господу таку пісню:

«Заспіваю Господу, Який зробив великі дива:
    коня і вершника Він кинув в море.
Господь Всевишній—сила моя і пісня!
    Він став порятунком мені.
Це Бог мій, якого я прославлятиму довічно,
    Він Бог мого батька, і я возвеличу Його.
Господь—великий воїн на ім’я Господь!
Він скинув у море колісниці та військо фараона.
    Добірні воїни його втонули у Червонім морі[a].
Безодня їх накрила навічно.
    Вони пішли углиб, немов той камінь.

Правиця Твоя, Господи, силою славна.
    Правиця Твоя, Господи, ворога вщент розбиває.
Своєю величчю безмежною
    скидаєш тих, хто піднімається супроти Тебе.
Ти посилаєш гнів палючий свій,
    він пожирає їх, немов вогонь солому.
Від вітру, який Ти послав у гніві,
    води здійнялися, потоки стали стіною,
    безодня затвердла у серці морському.

Казав ворог: „Я гнатиму і дожену!
    Всю здобич розділю, й насититься душа моя.
    Я вихоплю свій меч, моя рука їх знищить”.
10 І Ти подув на повні груди,
    і море їх накрило.
    Мов той свинець, вони поринули в могутні води.

11 Хто із богів Тобі подібний, Господи?
    Немає рівного до Тебе в святості Твоєї.
Своєю міццю славен Бог,
    чудес великих Повелитель!
12 Ти міг лише б Своїй правицею
    знищить світ.
13 Любов’ю вірною ведеш народ, звільнивши його.
    І силою Своєю Ти ведеш його в Свою святу землю[b].

14 Це чують і тремтять народи.
    Жах филистимлян охопив.
15 Злякалися старійшини едомські,
    тремтять Вожді моавські.
    І ханаанці попливли зі страху.
16 Жах, переляк на них напали.
Від величі руки Твоєї
    вони мовчать, немов той камінь,
    аж доки Твій народ, Господи, перейде.
Аж доки люди ті, що Ти придбав,
    порятунку не знайдуть.
17 Ти приведеш їх і посадиш на горі Своєї спадщини,
    на тому місці, що приготував Ти
    для Свого помешкання, о Боже.
    В святилищі, о Господи, встановленім Тобою.

18 На віки вічні царювати буде Господь».

19 Бо коли фараонові колісниці і кіннота ввійшли у море, на них Він пустив морські води, а діти Ізраїлю сушею йшли серед моря.

20 Міріам, пророчиця, Ааронова сестра, взяла в руку бубон, і всі жінки повиходили за нею з бубнами й танцями. 21 Міріам заспівала їм:

«Заспіваю Господу, Який піднесений над нами.
    Коня і вершника Він кинув в море».

Обернення гіркої води на питну

22 Мойсей повів Ізраїль від Червоного моря до пустелі Шур. Вони йшли пустелею три дні, не знаходячи води. 23 До Мари[c] дійшовши, не могли пити воду з криниці тієї, бо гірка вона була. Тому й звалося те місце Марою.

24 Люди почали нарікати на Мойсея: «Що ж ми питимемо?»

25 Тож він звернувся до Господа, та Господь вказав йому на дерево. І вкинув він його до криниці, і стала вода гідною для пиття.

Там Господь дав настанови й закони. Та, випробуючи їхню віру, 26 Він сказав: «Якщо ти й справді слухатимешся голосу Господа, твого Бога, чинитимеш праведно в Його очах, дотримуючись Його законів, то не наведу на тебе жодної з моровиць, подібно тим, що найшли на Єгипет. Бо Я—Господь, твій цілитель».

27 Прийшовши до Елима, де було дванадцять джерел і сімдесят пальм, вони стали там табором біля води.

Footnotes

  1. 15:4 Червоне море Або «Очеретяне море».
  2. 15:13 святу землю Тобто «Ізраїльську землю».
  3. 15:23 Мара Тобто «Гірка» або «Сумна».