3 Царств 19
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ілля тікає до Хорева
19 Тепер Агав розповів Єзевел усе, що зробив Ілля, і як він порубав усіх пророків. 2 Тож Єзевел послала посланця до Іллі сказати: «Нехай я матиму справу з богами, нехай мене покарають вони, якщо завтра до цього часу я не зроблю твоє життя таким же, як у когось із них». 3 Ілля злякався і втік, щоб врятувати своє життя. Коли він пішов до Беершеби в Юдеї, то залишив там свого слугу, 4 а сам тим часом пішов на день блукати пустелею. Він підійшов до ракити, сів під нею і молився, щоб умерти. «Годі з мене, Господи,—сказав він.—Візьми моє життя. Я не кращий від своїх пращурів». 5 Потім він ліг під деревом і заснув. Аж Ангел торкнувся його і сказав: «Вставай і поїж». 6 Він озирнувся й над головою побачив буханку хліба, спечену на вугіллі і жбан води. Він поїв і попив, а потім ліг знову.
7 Ангел Господній повернувся вдруге, торкнувся його і сказав: «Вставай і поїж, інакше не будеш достатньо сил для далекої мандрівки». 8 Він підвівся, поїв і попив. Зміцнів від тієї їжі. Він подорожував сорок днів і сорок ночей, доки не дістався до Хореву, гори Божої. 9 Там він зайшов у печеру і перебув ніч.
Господь являється Іллі
І слово Господнє було йому: «Що ти тут робиш, Іллє?»
10 Він відповів: «Я дуже потерпів за Господа Бога Всемогутнього. Ізраїльтяни відмовилися від Твого Заповіту, зламали Твої вівтарі й віддали мечу Твоїх пророків. Я єдиний, хто залишився, і тепер вони хочуть убити й мене».
11 Господь сказав: «Іди й стань на горі перед Господом, оскільки Господь тут скоро проходитиме»[a].
Тоді великий вітер розбив гори й струсив скелі перед Господом, але Господь був не у вітру. Після вітру був землетрус, але Господь був не в землетрусі. 12 Після землетрусу спалахнув вогонь, але Господь був не у вогні. А після вогню прошелестів ніжний шепіт[b]. 13 Коли Ілля почув його, він натягнув плащ на обличчя, пішов і став біля входу в печеру.
Тоді голос сказав йому: «Що ти тут робиш, Іллє?»
14 Він відповів: «Я дуже потерпав за Господа Бога Всемогутнього. Ізраїльтяни відмовилися від Твого Заповіту, зламали Твої вівтарі й віддали мечу Твоїх пророків. Я єдиний, хто залишився, і тепер вони хочуть убити й мене».
15 Господь сказав йому: «Повертайся звідки прийшов і йди до пустелі Дамаської. Коли ти туди дістанешся, помаж Газаела царем арамійським. 16 Також помаж Єгу, сина Німші, царем ізраїльським, і помаж Елішу, сина Шафата з Авель-Мехоли, який стане пророком після тебе. 17 Єгу повбиває всіх, хто втече від меча Газаела, а Еліша повбиває всіх, хто втече від меча Єгу. 18 Але Я дозволю вціліти семи тисячам чоловік в Ізраїлі—всім тим, чиї коліна не схилялися перед Ваалом, і чиї вуста не цілували його».
Покликання Еліші
19 Тож Ілля пішов звідти і знайшов Елішу, сина Шафата. Він орав дванадцятьма упряжками волів, і сам вів дванадцяту пару[c]. Ілля підійшов до нього й огорнув його своїм плащем[d]. 20 Еліша тоді залишив своїх биків і подався за Іллєю. «Дозволь мені поцілувати мого батька й мою матір на прощання,—сказав він,—а тоді я піду з тобою».
«Повертайся,—відповів Ілля.—Що я можу тобі зробити? Як я зможу тебе зупинити?»
21 Тож Еліша залишив його й повернувся. Він узяв пару своїх волів і зарізав їх. Він спалив знаряддя для оранки й приготував м’ясо, і роздав його людям, і вони з’їли. Потім він вирішив іти за Іллєю і став його помічником.
Footnotes
- 19:11 Іди… проходитиме Тобто як це було, коли Бог явився Мойсею. Див.: Вих. 33:12-23.
- 19:12 шепіт Або «голос».
- 19:19 Він орав… пару Або «Еліша орав дванадцять акрів землі, а коли прийшов Ілля, він орав останній акр».
- 19:19 плащ Це була особлива одежа, яку носили пророки. Тобто Ілля хотів показати, що Еліша стане пророком після нього.
3 Царств 19
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ілля тікає до Хорева
19 Тепер Агав розповів Єзевел усе, що зробив Ілля, і як він порубав усіх пророків. 2 Тож Єзевел послала посланця до Іллі сказати: «Нехай я матиму справу з богами, нехай мене покарають вони, якщо завтра до цього часу я не зроблю твоє життя таким же, як у когось із них». 3 Ілля злякався і втік, щоб врятувати своє життя. Коли він пішов до Беершеби в Юдеї, то залишив там свого слугу, 4 а сам тим часом пішов на день блукати пустелею. Він підійшов до ракити, сів під нею і молився, щоб умерти. «Годі з мене, Господи,—сказав він.—Візьми моє життя. Я не кращий від своїх пращурів». 5 Потім він ліг під деревом і заснув. Аж Ангел торкнувся його і сказав: «Вставай і поїж». 6 Він озирнувся й над головою побачив буханку хліба, спечену на вугіллі і жбан води. Він поїв і попив, а потім ліг знову.
7 Ангел Господній повернувся вдруге, торкнувся його і сказав: «Вставай і поїж, інакше не будеш достатньо сил для далекої мандрівки». 8 Він підвівся, поїв і попив. Зміцнів від тієї їжі. Він подорожував сорок днів і сорок ночей, доки не дістався до Хореву, гори Божої. 9 Там він зайшов у печеру і перебув ніч.
Господь являється Іллі
І слово Господнє було йому: «Що ти тут робиш, Іллє?»
10 Він відповів: «Я дуже потерпів за Господа Бога Всемогутнього. Ізраїльтяни відмовилися від Твого Заповіту, зламали Твої вівтарі й віддали мечу Твоїх пророків. Я єдиний, хто залишився, і тепер вони хочуть убити й мене».
11 Господь сказав: «Іди й стань на горі перед Господом, оскільки Господь тут скоро проходитиме»[a].
Тоді великий вітер розбив гори й струсив скелі перед Господом, але Господь був не у вітру. Після вітру був землетрус, але Господь був не в землетрусі. 12 Після землетрусу спалахнув вогонь, але Господь був не у вогні. А після вогню прошелестів ніжний шепіт[b]. 13 Коли Ілля почув його, він натягнув плащ на обличчя, пішов і став біля входу в печеру.
Тоді голос сказав йому: «Що ти тут робиш, Іллє?»
14 Він відповів: «Я дуже потерпав за Господа Бога Всемогутнього. Ізраїльтяни відмовилися від Твого Заповіту, зламали Твої вівтарі й віддали мечу Твоїх пророків. Я єдиний, хто залишився, і тепер вони хочуть убити й мене».
15 Господь сказав йому: «Повертайся звідки прийшов і йди до пустелі Дамаської. Коли ти туди дістанешся, помаж Газаела царем арамійським. 16 Також помаж Єгу, сина Німші, царем ізраїльським, і помаж Елішу, сина Шафата з Авель-Мехоли, який стане пророком після тебе. 17 Єгу повбиває всіх, хто втече від меча Газаела, а Еліша повбиває всіх, хто втече від меча Єгу. 18 Але Я дозволю вціліти семи тисячам чоловік в Ізраїлі—всім тим, чиї коліна не схилялися перед Ваалом, і чиї вуста не цілували його».
Покликання Еліші
19 Тож Ілля пішов звідти і знайшов Елішу, сина Шафата. Він орав дванадцятьма упряжками волів, і сам вів дванадцяту пару[c]. Ілля підійшов до нього й огорнув його своїм плащем[d]. 20 Еліша тоді залишив своїх биків і подався за Іллєю. «Дозволь мені поцілувати мого батька й мою матір на прощання,—сказав він,—а тоді я піду з тобою».
«Повертайся,—відповів Ілля.—Що я можу тобі зробити? Як я зможу тебе зупинити?»
21 Тож Еліша залишив його й повернувся. Він узяв пару своїх волів і зарізав їх. Він спалив знаряддя для оранки й приготував м’ясо, і роздав його людям, і вони з’їли. Потім він вирішив іти за Іллєю і став його помічником.
Footnotes
- 19:11 Іди… проходитиме Тобто як це було, коли Бог явився Мойсею. Див.: Вих. 33:12-23.
- 19:12 шепіт Або «голос».
- 19:19 Він орав… пару Або «Еліша орав дванадцять акрів землі, а коли прийшов Ілля, він орав останній акр».
- 19:19 плащ Це була особлива одежа, яку носили пророки. Тобто Ілля хотів показати, що Еліша стане пророком після нього.
Copyright © 2007 by Bible League International