4 Царств 12-14
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Йоаш ремонтує храм
12 На сьомий рік правління Єгу Йоаш почав царювати, і правив він у Єрусалимі протягом сорока років. Його матір звали Зивія, яка була родом з Беершеби. 2 У ті роки, коли священик Єгояда був його радником, Йоаш робив усе так, як Господь вважав за праведне. 3 Однак узвишшя не було знесено, і народ і далі складав жертви й спалював запашне куріння на узвишшях. 4 Йоаш сказав священикам: «Зберіть усі освячені монети, які приносять в жертву до Господнього храму—гроші, зібрані як плата за внесення в реєстр, храмовий податок, і ті, які люди просто приносять до храму. 5 Нехай кожен священик отримає гроші від якогось із скарбників та й використає для ремонту будь-яких неполадок, які є в храмі».
6 Але на двадцять третій рік правління царя Йоаша священики так і не відремонтували храм. 7 Ось чому цар Йоаш покликав священика Єгояда та інших священиків і запитав їх: «Чому ви не ремонтуєте те, що пошкоджене в храмі? Не беріть більше грошей у скарбників, а передайте їх на відбудову храму».
8 Священики погодилися, що більше не збиратимуть з людей гроші і що самі не будуть ремонтувати храм. 9 Священик Єгояда узяв скриньку і у віці проробив дірку. Він поставив її біля жертовника праворуч, як входити в храм Господній. Священики, які охороняли вхід[a], повкидали в скриньку всі гроші, принесені в храм Господа.
10 Як тільки вони помічали, що у скриньці повно грошей, приходили царський писар і первосвященик, клали гроші, принесені до храму, й зважували їх у сумках. 11 Коли набралася потрібна сума, вони віддали ті гроші людям, яких призначили наглядати, як іде робота над відбудовою храму. Ось цими грошима вони платили тим, хто працював над відновленням храму: теслям і будівельникам, 12 мулярам і каменотесам. Вони купували ліс, тесаний камінь на ремонт Господнього храму і платили за все інше, пов’язане з відновленням Господнього храму.
13 Гроші, які приносили в храм, не витрачалися на срібні тарелі, ножиці для підрізання гноту, кропильниці, сурми чи інші золоті або срібні речі для храму Господнього. 14 Їх платили робітникам, а ті витрачали гроші на ремонт храму. 15 Вони не вимагали звіту від тих, кому давали гроші, щоб заплатити робітникам, бо панувала цілковита чесність. 16 Гроші, зібрані як жертва за провину та гріхи, у храм Господній не надходили. Вони належали священикам.
17 О цій порі прийшов Газаел, арамійський цар; він пішов у наступ на Ґат і захопив його. А потім повернув на Єрусалим. 18 Але Йоаш, юдейський цар, зібрав усі святі речі, освячені його предками Єгошафатом, Єгорамом та Агазією, які правили Юдеєю, а ще ті дарунки, які він сам посвятив, усе золото зі скарбниці храму Господнього, з царського палацу й відправив Газаелу, арамійському царю. Той і відступився від Єрусалима.
19 А щодо інших подій за часів правління Йоаша[b] та усього, що він робив, то все це записано в книзі Хронік Царів Юдеї.
20 Його урядовці вчинили заколот проти нього й убили його в Бет-Мілло, по дорозі до Силла. 21 А тими вельможами були Йозавад, син Шимеата, та Єгозавад, син Шомера, який завдав смертельного удару. Його поховали з батьками в Давидовому місті. Після нього став царювати Амазія, його син.
Єгоагаз, цар ізраїльський
13 На двадцять третій рік правління юдейського царя Йоаша, сина Агазії, царем Ізраїлю в Самарії став Єгоагаз, син Єгу. І правив він протягом сімнадцяти років. 2 Недобре він чинив в очах Господніх: грішив, як і Єровоам, син Невата, що змушував Ізраїль грішити, і не відійшов від гріхів тих. 3 От і гнівався Господь на Ізраїль. Тому довгий час Він тримав їх під гнітом Газаела, арамійського царя, та Бен-Гадада, його сина.
4 Тоді Єгоагаз почав шукати прихильності Господа, і Господь прислухався до нього, тому що побачив, як жорстоко арамійський цар гнобить Ізраїль. 5 Господь послав Ізраїлю рятівника, і вони позбавилися влади арамійців. Ізраїльтяни жили у власних оселях, як і раніше. 6 Але вони не відвернулися від гріхів дому Єровоама, який змусив Ізраїль грішити; вони й далі грішили. Стовп Ашери стояв, як стояв у Самарії.
7 Від війська Єгоагаза не лишилося нічого, крім п’ятдесяти вершників, десяти колісниць та десяти тисяч піхоти, бо всіх винищив арамійський цар, перетворивши їх немовби на порох, що вітер здіймає на току.
8 А щодо інших подій за часів Єгоагаза та всього, що він зробив і чого досягнув, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 9 Єгоагаз спочив зі своїми батьками і був похований в Самарії. Царювати після нього почав його син Єгоаш.
Єгоаш, цар ізраїльський
10 На тридцять сьомий рік правління Йоаша, юдейського царя, Єгоаш, син Єгогаза став царем Ізраїлю в Самарії. Правив він протягом шістнадцяти років. 11 Зле він чинив в очах Господніх і не відвернувся від усіх гріхів Єровоама, сина Невата, які змушував коїти й Ізраїль. Ось так він усе грішив і грішив.
12 А щодо інших подій за часів царювання Єгоаша, всього, що він звершив, усіх його досягнень, включаючи війну проти Амазії, царя Юдеї, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 13 Єгоаш упокоївся зі своїми батьками, а після нього престол посів Єровоам. Єгоаша захоронили в Самарії поруч з ізраїльськими царями.
14 Еліша на той час страждав від хвороби, від якої й помер. Перед його смертю, Єгоаш, ізраїльський цар, прийшов попрощатися з ним і почав оплакувати його: «Батьку мій! Батечку мій! Колісниці й вершники Ізраїлю вже близько![c]»
15 Еліша сказав: «Візьми лук та ще кілька стріл»,—він так і зробив. 16 «Візьми лук у руки»,—сказав Еліша царю Ізраїлю. Коли той взяв його, Еліша поклав свої руки на цареві. 17 «Відчини східне вікно»,—сказав він, і той відчинив його. «Стріляй»,—наказав Еліша, і той вистрілив. «Господня стріла перемоги, стріла перемоги над Арамом!—Мовив Еліша.—Ти геть знищиш арамійців біля Афека».
18 Потім він сказав: «Візьми стріли»,—і цар взяв їх. Еліша йому наказав: «Бий в землю». Той тричі ударив і зупинився.
19 Розгнівався Божий чоловік на нього і сказав: «Ти мусив ударити об землю п’ять або й шість разів, тоді ти б тоді розгромив Арам і повністю зруйнував його. А тепер ти завдаси йому поразки лише тричі».
20 Еліша помер, і його поховали. Щовесни повадилися моавійці спустошувати країну. 21 Якось кілька ізраїльтян ховали чоловіка, аж раптом побачили зграю розбійників. Вони і вкинули тіло мерця в гробницю Еліші. Коли труп торкнувся кісток Еліші, він ожив і зіп’явся на ноги.
22 Газаел, арамійський цар, гнобив Ізраїль упродовж правління Єгоагаза. 23 Але Господь був милостивий до них і співчував їм, проявляв про них турботу, адже Він уклав Заповіт з Авраамом, Ісааком та Яковом. До цього дня Він не мав бажання знищити їх або відлучити від Своєї присутності.
24 Газаел, арамійський цар, помер, і після нього почав правити його син Бен-Гадад. 25 На той час Єгоаш, син Єгоагаза, відбив у Бен-Гадада, сина Газаела, ті міста, які арамієць відібрав собі у битві з його батьком Єгогазом. Тричі Єгоаш завдавав йому поразки. Ось так він повернув ізраїльські міста.
Амазія, цар Юдеї
14 На другий рік правління Єгоаша, сина Єгоагаза, царя Ізраїлю, правити почав Амазія, син Йоаша, цар Юдеї. 2 Йому сповнилося двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Єгоаддін і була вона родом з Єрусалима. 3 Він робив те, що було правильне в Господніх очах, але не так, як його пращура Давида. У всьому він брав приклад з батька Йоаша. 4 Однак узвишшя не було знесено; люди й далі приносили там жертви й спалювали запашне куріння.
5 Зміцнивши свою владу, Амазія стратив тих вельмож, які вбили його батька-царя. 6 Але він не повбивав їхніх синів, бо діяв згідно з тим, що записано в книзі Закону Мойсея, де Господь наказав: «Батьків не слід вбивати за провини дітей і дітей не можна вбивати за вчинки батьків, бо кожен має прийняти смерть за свої власні гріхи»[d].
7 Це він завдав поразки десяти тисячам едомійців у Солоній долині й захопив у битві Селу, назвавши її Йоктеел, що й досі носить це ім’я.
8 Тоді Амазія послав гінців до Єгоаша, сина Єгоагаза, царя Ізраїлю, який доводився сином Єгу, з таким викликом: «Приходь, поміряємося силами сам-на-сам». 9 Але Єгоаш, цар ізраїльський так відповів Амазії, царю юдейському: «Чортополох ливанський надіслав листа кедру ливанському: „Віддай свою дочку заміж за мого сина”. Потім пробігав дикий ливанський звір й розтоптав чортополох. 10 Ти справді переміг Едом і набундючився. Слава твоїй перемозі, але залишайся вдома! Навіщо шукати собі клопоту, це тільки призведе до твого падіння, а також падіння Юдеї?»
11 Однак, Амазія не послухався, тож довелося Єгоашу, ізраїльському царю, напасти на нього. Він зустрівся віч-на-віч[e] з Амазією, юдейським царем, в Бет-Шемеші, що в Юдеї. 12 Ізраїльтяни розбили юдеїв, і ті розбіглися по своїх домівках. 13 Ізраїльський цар Єгоаш захопив у полон Амазію, юдейського царя, сина Йоаша, який доводився сином Агазії, в Бет-Шемеші. Тоді Єгоаш пішов на Єрусалим і зруйнував єрусалимську стіну від Ефраїмової брами до Кутньої брами, яка була чотириста ліктів[f] завдовжки.
14 Він забрав усе золото й срібло та всі речі, знайдені у храмі Господньому та в скарбницях царського палацу, та разом з кількома заручниками він повернувся до Самарії.
15 А щодо інших подій за часів правління Єгоаша, чим він займався й чого досягнув, щодо війни проти Амазії, юдейського царя, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю.
16 Єгоаш спочив зі своїми батьками, похованими в Самарії разом з ізраїльськими царями. А царем після нього став його син Єровоам.
17 Юдейський цар Амазія, син Йоаша, прожив ще п’ятнадцять років після смерті Єгоаша, сина Єгоагаза, царя ізраїльського. 18 Щодо інших подій за часів правління Амазії, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї.
19 Деякі люди сплели змову проти Амазії в Єрусалимі. Тож він утік до Лахиша, але слідом за ним до того міста послали людей, які там його вбили. 20 Його на конях привезли до Єрусалима, де він був похований коло своїх батьків у Давидовому місті.
21 Потім усі юдейці взяли собі за царя шістнадцятирічного Азарію замість його батька Амазії. 22 Це Азарія відбудував Елат і повернув Юдеї, коли Амазія спочив зі своїми батьками.
Єровоам Другий, цар Ізраїлю
23 На п’ятнадцятий рік правління Амазії, юдейського царя, сина Йоаша, цар Ізраїлю Єровоам, син Єгоаша, почав царювати в Самарії і правив протягом сорока одного року. 24 Він чинив зле в Господніх очах і не відвернувся від жодного з Єровоамових, сина Невата, гріхів, які він змушував коїти й весь Ізраїль. 25 Це він поновив кордони Ізраїлю від Лебо-Гамата до Мертвого моря, як і обіцяв Господь, Бог Ізраїлю, Який розповів це через Свого слугу Йону, сина Аміттая, пророка з Ґат-Хефера.
26 Господь побачив, як страждали всі в Ізраїлі: і вільний, і раб. Нікому було їм допомогти. 27 А оскільки Господь не сказав, що викреслить назву «Ізраїль» з-під небес, то Він і врятував їх рукою Єровоама, сина Єгоаша.
28 А щодо інших подій за часів правління Єровоама, всього, що він зробив, усіх його військових подвигів, серед яких було й те, що він повернув Ізраїлю Дамаск та Гамат, що належали Юдеї, то всі вони описані в книзі Хронік Царів Ізраїлю.
29 Єровоам спочив зі своїми батьками, царями Ізраїлю. А після нього правити почав Захарія, його син.
Copyright © 2007 by Bible League International