2 царів 15-17
Ukrainian Bible
15 Двадцятого й сьомого року Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Азарія, син Амації, Юдиного царя.
2 Він був віку шістнадцяти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і два роки. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.
3 І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив його батько Амація.
4 Тільки пагірки не були знищені, народ ще приносив жертву та кадив на пагірках.
5 І вдарив Господь царя, і він був прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів ув осібному домі. А над домом був Йотам, царів син, він судив народ Краю.
6 А решта діл Азарії та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
7 І спочив Азарія з своїми батьками, і його поховали з його батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Йотам.
8 Тридцятого й восьмого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Захарій, син Єровоама, на шість місяців.
9 І робив він зле в Господніх очах, як робили батьки його, не відступився від гріхів Єровоама, Наватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
10 І вчинив змову на нього Шаллум, Явешів син, і бив його перед народом і вбив його, і зацарював замість нього.
11 А решта діл Захарія, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
12 Оце Господнє слово, що Він промовляв до Єгу, говорячи: Сини чотирьох поколінь будуть сидіти тобі на Ізраїлевому троні. І сталося так.
13 Шаллум, Явешів син, зацарював тридцятого й дев'ятого року Уззійї, Юдиного царя, і царював місяць часу в Самарії.
14 І пішов Менахем, Ґадіїв син, з Тірци, і прибув у Самарію, та й побив Шаллума, Явешового сина, в Самарії, і вбив його, і зацарював замість нього.
15 А решта днів Шаллума та змова його, яку він учинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
16 Тоді побив Менахем місто Тіфсах та все, що в ньому, і границі його від Тірци, бо не відчинило воно брами. І він вибив його, а все вагітне повитинав.
17 Тридцятого й дев'ятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Менахем, Ґадіїв син, на десять літ.
18 І робив він зле в Господніх очах, не вступився від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля. За його днів
19 прийшов Пул, асирійський цар, на край. І дав Менахем Пулові тисячу талантів срібла, щоб його руки були з ним, щоб зміцнити царство в його руці.
20 А Менахем розклав це срібло на Ізраїля, на всіх вояків, щоб дати асирійському цареві, по п'ятдесят шеклів срібла від кожного чоловіка. І вернувся асирійський цар, і не стояв там у Краю.
21 А решта діл Менахема та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
22 І спочив Менахем з батьками своїми, а замість нього зацарював син його Пекахія.
23 П'ятдесятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Пекахія, син Менахемів, на два роки.
24 І робив він зло в Господніх очах, не відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
25 І вчинив на нього змову Пеках, син Ремалії, старшина його, і забив його в палаті царського дому, з Арґовом та з Ар'єм, а з ним було п'ятдесят чоловіка з ґілеадян. І він убив його, і зацарював замість нього.
26 А решта діл Пекахії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
27 П'ятдесятого й другого року Азарії, Юдиного царя, зацарював у Самарії над Ізраїлем Пеках, син Ремалії, на двадцять років.
28 І робив він зло в Господніх очах, ні відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
29 За днів Пекаха, Ізраїлевого царя, прийшов Тіґлат-Піл'есер, цар асирійський, взяв Іййона, і Авел-Бет-Мааху, і Йоноаха, і Кедеша, і Хацора, і Ґілеада, і Ґаліла, увесь край Нефталимів, та й вигнав їх до Асирії.
30 А Осія, син Елин, склав змову на Пекаха, сина Ремалії, і вдарив його та й убив його, і зацарював замість нього двадцятого року Йотама, Уззійїного сина.
31 А решта діл Пекаха та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
32 Другого року Пекаха, сина Ремалії, Ізраїлевого царя, зацарював Йотам, син Уззійї, Юдиного царя.
33 Він був віку двадцяти й п'яти років, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.
34 І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззійя, робив він.
35 Тільки пагірки не були знищені, народ іще приносив жертви та кадив на пагірках. Він збудував горішню браму Господнього дому.
36 А решта діл Йотама та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
37 За тих днів зачав Господь посилати на Юду Реціна, сирійського царя, та Пекаха, сина Ремалії.
38 І спочив Йотам із своїми батьками, і був похований з батьками своїми в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Ахаз.
16 Сімнадцятого року Пекаха, сина Ремалії, зацарював Ахаз, син Йотама, Юдиного царя.
2 Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі шістнадцять років, і не робив угодного в очах Господа, Бога свого, як батько його Давид.
3 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, і навіть сина свого провів через огонь для Молоха, за гидотою тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.
4 І приносив він жертву та кадив на пагірках, і на згір'ях, та під усяким зеленим деревом.
5 Тоді прийшов Рецін, сирійський цар, та Пеках, син Ремалії, Ізраїлів цар, на війну до Єрусалиму. І облягли вони Ахаза, та не змогли звоювати.
6 Того часу Рецін, сирійський цар, вернув Едомові Елата, і вигнав юдеїв з Елоту. І едомляни прибули до Елату, й осілися там, і живуть тут аж до цього дня.
7 І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пелесера, асирійського царя, говорячи: Я твій раб та син твій, вийди й спаси мене з руки сирійського царя та з руки царя Ізраїлевого, що повстають на мене.
8 І взяв Ахаз срібло та золото, знайдене в Господньому домі та в скарбницях дому царевого, і послав дарунка до асирійського царя.
9 І послухав його асирійський цар. І пішов асирійський цар на Дамаск і взяв його, а його мешканців вигнав до Кіру, а Реціна вбив.
10 І пішов цар Ахаз назустріч Тіґлат-Піл'есера, асирійського царя, до Дамаску, і побачив дамаського жертівника. І послав цар Ахаз до священика Урії подобу жертівника та взір його всієї його будови.
11 І збудував священик Урія жертівника, як усе, що послав був цар Ахаз із Дамаску, так зробив священик Урія до приходу царя Ахаза з Дамаску.
12 І прибув цар із Дамаску, і побачив цар того жертівника, і приступив цар до жертівника, і приніс на ньому жертву.
13 І спалив він своє цілопалення та свою жертву хлібну, і вилив свою ливну жертву, і покропив кров'ю своїх мирних жертов того жертівника.
14 А мідяного жертівника, що перед Господнім лицем, він переставив із переднього боку храму, з-поміж жертівника та з-поміж Господнього дому, і поставив його на бік жертівника на північ.
15 І наказав цар Ахаз священикові Урії, говорячи: На великому жертівнику пали ранішнє цілопалення та вечірню хлібну жертву, і цілопалення цареве та хлібну його жертву, і цілопалення всього народу Краю та хлібну їхню жертву, і їхні ливні жертви. І всю кров цілопалення та всю кров жертви покропиш на нього. А щодо мідяного жертівника, то я розважу.
16 І зробив священик Урія все так, як наказав був цар Ахаз.
17 А цар Ахаз повідрубував рами підстав, і відсунув із них умивальницю, і зняв море з мідяних волів, що під ним, і поставив його на камінну підлогу.
18 І закритий суботній перехід, що збудували при храмі, і зовнішній царський вхід він обернув до Господнього дому задля асирійського царя.
19 А решта діл Ахаза, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
20 І спочив Ахаз із батьками своїми, і був похований з батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Хізкійя.
17 Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія, син Елин, на дев'ять років.
2 І робив він зле в Господніх очах, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.
3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осія став йому за раба, і давав йому данину.
4 Та асирійський цар знайшов в Осії змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не приносив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язничому домі.
5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й облягав її три роки.
6 Дев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів,
8 і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,
9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста,
10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір'ї та під усяким зеленим деревом,
11 і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа,
12 і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: Не будете робити цієї речі,
13 то Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків.
14 Та не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого.
15 І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.
16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові.
17 І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.
18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я.
19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили.
20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,
21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відступалися з того,
23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.
24 І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.
25 І сталося, на початку пробування їх там не боялися вони Господа, і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.
26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: Ті люди, яких ти вигнав та оселив по містах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Краю.
27 І наказав асирійський цар, говорячи: Відведіть туди одного зо священиків, яких вигнали звідти, і підуть, і осядуть там, і він навчатиме їх права Бога цього краю.
28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.
29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у пагірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.
30 А вавилоняни зробили Сукот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,
31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.
32 І при тому вони боялися Господа, і настановили собі з-серед себе священиків пагірків, і вони приносили їм жертви в пагірковому місці.
33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганяли їх.
34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Законом, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я Ізраїля.
35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм,
36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви.
37 І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.
38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,
39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів.
40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім звичаєм.
41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовванам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.
4 Царств 15-17
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Азарія, цар юдейський
15 На двадцять сьомий рік правління царя Ізраїлю Єровоама в Юдеї почав царювати Азарія, син Амазії, царя юдейського. 2 Йому було шістнадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом п’ятдесяти двох років. Його матір звали Єколія, родом вона була з Єрусалима. 3 Уззія чинив так, як було праведно в очах Господа, як і його батько Амазія. 4 Однак узвишшя не знесли, і люди й далі приносили там жертви й спалювали запашне куріння.
5 Господь наслав на царя проказу і був він хворий на проказу аж до самої смерті. Він жив в окремому будинку, а Йотам, царський син, відповідав за палац й правив народом тієї землі.
6 А щодо інших подій за часів царювання Азарії та всього, чим він займався, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї.
7 Азарія спочив зі своїми батьками і був похований коло своїх батьків у Давидовому місті. Йотам, його син, став царем після нього.
Захарія, цар ізраїльський
8 На тридцять восьмому році правління царя Юдеї Азарії царем Ізраїлю в Самарії став Захарія, син Єровоама. А правив він протягом шести місяців. 9 В очах Господніх він чинив зле, як і його предки. Він не відвернувся від Єровоамових, сина Невата, гріхів, які змусив коїти й Ізраїль.
10 Шаллум, син Явеша, намислив змову проти Захарії. Він кинувся на нього в Івлеамі[a], вбив його й узявся царювати замість нього. 11 Про інші події тих часів, коли правив Захарія, написано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 12 Ось і сповнилось Господнє слово, звернене до Єгу: «Твої нащадки сидітимуть на ізраїльському троні аж по четверте покоління».
Шаллум, цар ізраїльський
13 Шаллум, син Явеша, став царем на тридцять дев’ятому році правління царя Юдеї Уззії. Всього один місяць він царював у Самарії. 14 Якраз тоді Менагем, син Ґаді, підійшов до Самарії з Тирці. Він напав на Шаллума, сина Явеша, в Самарії, убив його й почав правити замість нього.
15 Усі інші події часів Шаллума та його змова, усе це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю.
16 Тоді Менагем, вирушивши з Тирци, напав на Тифсу, не пощадив нікого ні в місті, ні на околицях, адже люди відмовилися відчинити браму. Ось він і винищив Тифсу, а всім вагітним порозтинав мечами лона.
Менагем, цар Ізраїлю
17 На тридцять дев’ятому році правління Азарії, царя Юдеї, син Ґаді, Менагем став царем Ізраїлю. І правив він у Самарії протягом десяти років. 18 Він чинив зле в очах Господа. За все своє правління він таки не відвернувся від гріхів Єровоама, сина Невата, які він змусив коїти й Ізраїль.
19 Саме тоді вдерся ассирійський цар Пул і Менагем віддав йому тисячу талантів[b] срібла, щоб заручитися його підтримкою і зміцнити свою владу в царстві. 20 Менагем зібрав ці гроші з Ізраїлю. Кожен заможний чоловік мав здати п’ятдесят шекелів[c] срібла, щоб розрахуватися з ассирійським царем. Так ассирійський цар відступився й більше не топтався по землях.
21 А щодо решти подій за часів правління Менагема, всього, чим він займався, усе це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 22 Менагем спочив зі своїми батьками, і на зміну йому прийшов його син Пекагія.
Пекагія, цар Ізраїлю
23 На п’ятдесятому році правління Азарії, юдейського царя, в Самарії царем Ізраїлю став Пекагія, син Менагема. Він правив протягом двох років. 24 Пекагія чинив зле в очах Господніх. Він не відвернувся від гріхів Єровоама, сина Невата, які змусив коїти й Ізраїль. 25 Один з наближених Пекагії, вельможа на ймення Пека, син Ремалії, сплів змову проти нього. Зібравши п’ятдесят ґілеадців, він з їхньою допомогою вчинив збройний напад на Пекагію разом з Арґовом та Аріє[d] в одній з кімнат царського дому, що добре охоронялася. Ось так Пека, вбивши Пекагію, став царем.
26 Про інші події за часів правління Пекагія та всі його справи описані в книзі Хронік Царів Ізраїлю.
Пека, цар Ізраїлю
27 На п’ятдесят другому році правління царя Юдеї Азарії, царем Ізраїлю в Самарії став Пека, син Ремалії. І правив він протягом двадцяти років. 28 Він чинив зле в Господніх очах, не відвернувся від гріхів Єровоама, син Невата, які змусив коїти й Ізраїль.
29 Коли Ізраїлем правив Пека, Тіґлат-Пілезер, ассирійський цар, напав і захопив Іжон, Авель-Бет-Мааку, Яноа, Кедеш, Хазор, Ґілеад, Ґалилею, включно з землями Нафталі, вигнавши народ до Ассирії. 30 Тоді Гошеа, син Ели, вчинив змову проти Пеки, сина Ремалії. Він напав на нього і вбив, перехопивши собі владу. Він став царем на двадцятий рік правління Йотама, сина Уззії.
31 Усі інші події часів Пеки та все, що він робив, описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю.
Йотам, цар Юдеї
32 На другий рік правління Пеки, сина Ремалії, царя Ізраїлю, Йотам, син Уззії, царя Юдеї, став юдейським царем. 33 Йому на той час виповнилося двадцять п’ять років, і правив він у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. Його матір звали Єруша, яка була дочкою Задока. 34 Йотам чинив праведно в очах Господа, як і його батько Уззія, 35 але ж узвишшя він не зніс. Люди й далі приносили там жертви й спалювали запашне куріння. Йотам збудував Верхню браму храму Господнього.
36 А щодо інших подій за правління Йотама та всього, чим він займався, все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї. 37 Тієї днини почав Господь засилати в юдейські краї арамійського царя Рецина та Пеку, сина Ремалії. 38 Йотам спочив зі своїми батьками, й поховали його з предками у місті Давида, батьковому місті. Його син Агаз почав царювати після нього.
Агаз, цар Юдеї
16 На сімнадцятому році царювання Пеки, сина Ремалії, царем Юдеї став Агаз, син Йотама, царя Юдеї. 2 Агазу виповнилося двадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. На відміну від свого предка Давида, він не чинив праведно в очах Господа його Бога. 3 Він робив те, що й ізраїльські царі, і навіть приніс у жертву на вогні свого сина[e], перейнявши огидні звичаї інших народів, яких Господь вигнав перед тим, як ізраїльтяни осіли у цій землі. 4 Агаз приносив жертви й спалював запашне куріння на узвишшях, пагорбах й під кожним деревом.
5 Тоді арамійський цар Рецин та ізраїльський цар Пека, син Ремалії, царя ізраїльського, вирушили в похід на Єрусалим і взяли в облогу Агаза, але перемогти його не змогли.
6 На той час арамійський цар Рецин повернув Араму Елат, витіснивши звідти юдеїв. Едомійці прийшли тоді в Елат, де й живуть дотепер.
7 Агаз вислав гінців, щоб ті передали Тіґлат-Пілезеру, ассирійському цареві, таке: «Я—твій підлеглий, а ти мені неначе батько. Прийди й визволи мене з рук арамійського царя та ізраїльського царя, які на мене напали». 8 І ось Агаз узяв срібло та золото, що було в Господньому храмі та скарбниці царського палацу, й послав ці скарби в дарунок ассирійському цареві. 9 Цар Ассирії виконав прохання і, напавши на Дамаск, захопив його. Жителів Дамаска він вислав до Кира, а Рецина стратив.
10 Тоді цар Агаз вирушив до Дамаска на зустріч з царем Ассирії Тіґлат-Пілезером. У Дамаску він побачив вівтар. Замалювавши його, він надіслав священику Урії малюнок з усіма подробицями. 11 Тож священик Урія збудував вівтар, точнісінько за ескізом, який надіслав з Дамаска цар Агаз, ще й встигнувши закінчити його до повернення царя Агаза. 12 Коли цар повернувся з Дамаска й побачив вівтар, він підійшов до нього й приніс жертву. 13 Він приніс жертву всеспалення та хлібну жертву, вилив ливну жертву й покропив вівтар кров’ю своєї мирної жертви. 14 Мідний вівтар, який стояв перед Господом між новим жертовником та Господнім храмом, і переніс із передньої частини храму, встановивши його з північного боку нового жертовника.
15 А потім цар Агаз наказав священику Урії таке: «На цьому новому великому вівтарі принось вранішні жертви всеспалення та вечірні хлібні жертви, царські жертви всеспалення та хлібні жертви, а також жертви всеспалення від усіх людей краю, їхні хлібні та ливні жертви. Скроплюй вівтар кров’ю жертв всеспалення та інших жертв. А я використаю бронзовий вівтар для звертань за порадою». 16 Священик Урія зробив усе так, як наказав йому цар Агаз.
17 Цар Агаз познімав як бокові поставці до чаші, де відбувалося омовіння, так і саму чашу з пересувного столика. Він також зняв Море з бронзових волів і встановив його на кам’яну підлогу. 18 Він розібрав криту терасу, де відбувалися суботні зібрання, побудовану в храмі, й царський перехід до храму Господнього, щоб догодити ассирійському цареві.
19 А щодо інших подій за часів правління Агаза та всього, що він зробив, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї. 20 Агаз спочив із своїми батьками й був похований поряд із ними в місті Давида, а після нього почав царювати його син Езекія.
Гошеа, останній цар Ізраїлю
17 На дванадцятому році правління царя юдейського Агаза царем Ізраїлю в Самарії став Гошеа, син Ели. Він правив протягом дев’яти років. 2 В очах Господніх він чинив зле, але не був схожим на царів Ізраїлю, які правили до нього.
3 Шалманезер, ассирійський цар, пішов війною на Гошеа, який став підданим Шалманезера і платив йому данину. 4 Цар Ассирії дізнався, що Гошеа—зрадник, адже він вирядив посланців до Сигора, єгипетського царя і вже не платив щорічну данину ассирійському цареві, як раніше. Ось чому Шалманезер схопив його й заточив до в’язниці. 5 Ассирійський цар захопив увесь край, виступив проти Самарії й тримав облогу три роки. 6 На дев’ятому році правління Гошеа ассирійський цар захопив Самарію і вигнав ізраїльтян в Ассирію. Він поселив їх у Галі, в Ґозані на річці Гавор та в інших мидійських містах.
Ізраїль вигнано за гріхи
7 Сталося все це так тому, що ізраїльтяни грішили проти Господа свого Бога, Який вивів їх з Єгипту, з-під ярма фараона, єгипетського царя. Вони поклонялися іншим богам 8 і наслідували звичаї тих народів, яких Господь вигнав з-перед Ізраїлю, а ще робили так, як наказували їм ізраїльські царі. 9 Ізраїльтяни потай грішили проти Господа їхнього Бога, що не було праведним. У всіх містах вони звели для себе узвишшя: від сторожової башти до укріпленого міста. 10 Вони встановили священні камені та стовпи Ашери на кожному високому пагорбі й під кожним розлогим деревом. 11 Вони спалювали там запашне куріння на кожному пагорбі, як і ті народи, яких Господь прогнав перед тим, як віддав їм цю землю. Вони чинили зле, чим і викликали Господній гнів. 12 Вони поклонялися бовванам, хоча Господь і попереджав: «Не робіть цього!»[f] 13 Господь застерігав Ізраїль та Юдею через кожного пророка й провидця: «Залиште ваш лихий шлях. Тримайтесь Моїх настанов та правил, як і говориться скрізь у Законі, який Я наказав вашим батькам виконувати і який Я передав вам через Своїх слуг-пророків».
14 Але ж вони не послухалися й були такими ж товстошкірими, як і їхні батьки, які не ввірилися Господу, їхньому Богу. 15 Вони відкинули Його правила й Угоду, що Він склав з їхніми батьками, не зважали на ті застереження, які Він їм робив. Вони пішли за нікчемними бовванами й перетворились на нікчем. Вони чинили так, як народи довкола них, хоча Господь їм наказував: «Не робіть того, що вони роблять!»
16 Вони відмовилися виконувати повеління Господа їхнього Бога і витесали собі двох бовванів, що нагадували обрисами телят, та стовп Ашери. Вони били поклони всім зорям небесним і поклонялися Ваалу. 17 Вони приносили в жертву своїх синів та дочок, посилаючи їх на вогонь. Вони займалися чаклунством та ворожбою і запродалися злу в Господніх очах, викликавши Його гнів.
18 Тож Господь дуже розлютився на Ізраїль і відштовхнув їх від Себе. Ніхто не залишився, крім самого коліна Юди. 19 Але навіть Юдея, і та не виконувала всіх наказів Господа, їхнього Бога. Вони наслідували те, що чинив Ізраїль. 20 Тому й відвернув від себе Господь усіх нащадків Ізраїля. Він приніс їм страждання, кинув їх у руки розбійників, аж доки не відлучив від Себе.
21 Коли Він відірвав Ізраїль від Давидового дому, ізраїльтяни зробили царем Єровоама, сина Невата. Єровоам відлучив Ізраїль від послуху Господнього і змушував їх дуже грішити. 22 Ізраїльтяни й далі коїли всі гріхи Єровоама і не відступилися від них, 23 поки Господь не прибрав Ізраїль подалі від Себе, як Він і застерігав через Своїх слуг-пророків. Так Він і вигнав ізраїльтян з їхньої землі до Ассирії, де вони й досі живуть.
Нові жителі Самарії
24 Ассирійський цар привів людей з Вавилона, Кути, Авви, Гамата й Сефарваїма. Він розселив їх по містах Самарії замість ізраїльтян. Вони розійшлися по Самарії, осіли по містах. 25 Від самого початку свого проживання там вони не поклонялися Господу. Тому Він і наслав на них левів, і ті вбивали людей. 26 Ассирійського царя сповістили: «Люди, яких ти вигнав і розселив по містах Самарії, бо не знають, чого вимагає Бог цього краю. Він наслав левів на них, які нападають і убивають людей, тому ті не знають, чого потребує цей Бог».
27 Тоді ассирійський цар наказав таке: «Пошліть туди одного зі священиків, якого вигнали звідти, щоб він пішов і жив там, і навчав їх, чого потребує Бог цієї землі». 28 Так один із священиків, яких вигнали з Самарії, повернувся жити в Бетел і навчав місцевих людей, як слід поклонятися Господу.
29 Незважаючи на це, кожен народ зробив власних богів у тих містах, де кожен народ поселився, і встановив їх у місцях вшанування, які народ Самарії зробив на узвишшях. 30 Вавилоняни зробили собі Суккот-Бенота, переселенці з Кути виготовили Нерґала, а гаматійці зробили Ашиму. 31 Аввійці витесали Нівгаза й Тартака, а сефарваїмці спалювали своїх дітей на вогні, приносячи їх у жертву сефарваїмським богам Адраммелеху та Анаммелеху. 32 Вони поклонялися Господу, але ж поряд з тим вибрали священиками різних людей, які мали правити службу на узвишшях у місцях поклоніння. 33 Вони поклонялися Господу, але водночас служили власним богам, дотримуючись звичаїв тих народів, до яких були вислані.
34 Вони правлять службу по-старому й дотепер. Вони не поклоняються Господу й не дотримуються тих правил, наказів, Закону та заповіді, що Господь дав нащадкам Якова, якого Він назвав Ізраїлем. 35 Коли Господь укладав Угоду з ізраїльтянами, Він їм наказував: «Не поклоняйтеся ніяким іншим богам, не схиляйтеся перед ними, не служіть їм, не приносьте їм жертв. 36 Лише Господу, Який вивів вас із Єгипту Своєю могутньою владою та простертою рукою, ви мусите поклонятися. Перед Ним ви маєте схилятися, Йому приносити жертви. 37 Ви мусите завжди ретельно дотримуватися правил, наказів, Закону та заповіді, які Він написав для вас. Не вклоняйтеся іншим богам! 38 Не забувайте про Угоду, яку Я уклав з вами, не поклоняйтеся іншим богам. 39 А поклоняйтеся Господу вашому Богу, адже це Він визволить вас із рук усіх ваших ворогів».
40 Однак вони не слухались, а чинили по-своєму, по-старому. 41 Ці народи поклонялися Господу, але служили й своїм бовванам. І донині їхні діти та онуки живуть так, як їхні пращури.
Footnotes
- 15:10 в Івлеамі Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких текстах. У древньогебрейських рукописах—«прилюдно».
- 15:19 тисячу талантів Приблизно 34,5 т.
- 15:20 п’ятдесят шекелів Приблизно 575 г.
- 15:25 разом з Арґовом та Аріє Існує припущення, що цих імен у первісному тексті не було.
- 16:3 Він… сина Або «Змусив сина пройти через вогонь».
- 17:12 Не робіть цього Див.: Вих. 20:4, 5.
Copyright © 2007 by Bible League International