Add parallel Print Page Options

І сталося по двадцятьох роках, коли Соломон будував дім Господній та свій дім,

то міста, які дав Хурам Соломонові, Соломон розбудував їх, і осадив там Ізраїлевих синів.

І пішов Соломон до Хават-Цови, і переміг її.

І збудував він Тадмора в пустині, та всі міста для запасів, що побудував у Хаматі.

І побудував він Бет-Хорон горішній та Бет-Хорон долішній, твердинні міста, мури, двері та засуви,

і Баалат, і всі міста для запасів, що були в Соломона, і всі міста для колесниць, і міста для верхівців, і всяке пожадання Соломона, що жадав він збудувати в Єрусалимі й на Ливані, та в усьому Краї його панування.

Увесь народ, позосталий з хіттеян, і з амореян, і з періззеян, і з хіввеян, і з євусеян, що вони не з Ізраїля,

з їхніх синів, що зосталися по них у Краї, що їх не повигублювали Ізраїлеві сини, то їх Соломон узяв на данину, і це позосталося аж до цього дня.

А Ізраїлевих синів Соломон не робив рабами для своєї праці, але вони були військові, і зверхники сторожі його, і зверхники колесниць його та його верхівців.

10 І оце вони були зверхники-намісники царя Соломона, двісті і п'ятдесят, що панували над народом.

11 А фараонову дочку перевів Соломон із Давидового Міста до дому, що збудував для неї, як сказав: Не буде сидіти мені жінка в домі Давида, Ізраїлевого царя, бо святий він, бо Господній ковчег увійшов у нього.

12 Тоді Соломон приніс цілопалення для Господа на Господньому жертівнику, якого він збудував перед притвором,

13 щоб за потребою кожного дня приносити жертву за Мойсеєвим наказом, на суботи, і на молодики, і на свята три рази в році: в свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок.

14 І поставив він, за розпорядком Давида, батька свого, черги священиків на їхню службу, і Левитів на їхніх вартах на хвалу та на службу відповідно до священиків за потребою кожного дня, і придверних в їхніх чергах для кожної брами, бо такий був наказ Давида, Божого чоловіка.

15 І не відступали вони від наказів царя про священиків та Левитів, щодо всякої речі й щодо скарбів.

16 І була зроблена вся Соломонова праця аж до цього дня, від заложення Господнього дому й аж до закінчення його, коли був закінчений дім Господній.

17 Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту над морським берегом в едомському краї.

18 І прислав йому Хурам через своїх рабів кораблі та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й п'ятдесят талантів золота, і привезли до царя Соломона.

А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на серці її.

І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.

І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,

і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він уходить до Господнього дому, і не могла вона з дива вийти!

І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.

І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!

Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Він настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!

І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

10 І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.

11 І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господнього дому та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському Краї!

12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та слуги її.

13 І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень і шістдесят і шість талантів золота,

14 окрім того, що приходило від купців та з торговлі ходячих. І всі царі арабські та намісники Краю довозили золото й срібло Соломонові.

15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,

16 та три сотні щитів менших із кутого золота, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.

17 І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його чистим золотом.

18 У трона було шість східців та підніжжя з золота позад трону, та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.

19 І дванадцять левів стояли там на шости ступенях з того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!

20 І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого з срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

21 Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото та срібло, слонову кість, і мавп та пав.

22 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.

23 І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.

24 І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.

25 І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць, і дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.

26 І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян, і аж до єгипетської границі.

27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!

28 А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.

29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в видіннях прозорливця Єді на Єровоама, Неватового сина.

30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.

31 І спочив Соломон за своїми батьками, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.

10 І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.

І сталося, як почув це Єровоам, Неватів син, він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, то вернувся Єровоам з Єгипту.

І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізраїль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.

А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.

І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?

І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і зробиш за волею їх, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.

Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.

І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, яке твій батько наклав був на нас.

10 І говорили з ним ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!

11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я добавлю до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я битиму скорпіонами...

12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.

13 І цар жорстоко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старших,

14 і говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я скорпіонами!...

15 І не послухався цар народу, бо це спричинене було від Бога, щоб справдити Господеві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.

16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде! І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...

17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, то над ними зацарював Рехав'ам.

18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму...

19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.

Інші Соломонові справи

Наприкінці двадцятого року, протягом якого Соломон зводив храм Господа і царський палац, він відбудував міста, які йому дав Гірам і поселив там ізраїльтян. Тоді Соломон пішов на Гамат-Зову й захопив її. Він також збудував Тадмор у пустелі й у Гаматі збудував усі міста-комори. Він перебудував Верхній Бет-Горон та Нижній Бет-Горон як фортеці із укріпленими стінами, брамами та засувами. Так само й Балаат з усіма містами-коморами, та всі міста для колісниць і вершників—усе, що тільки він бажав збудувати в Єрусалимі, в Ливані й по всіх землях, де він царював.

Усіх, хто лишився з хиттитів, аморійців, перизійців, хивійців та євуситів (це були неізраїльські народи), саме їхні нащадки залишилися на цих землях, й ізраїльтяни не могли їх винищити, тож Соломон перетворив їх на рабську силу, як це лишається й до сьогодні. Але Соломон не зробив рабом жодного з ізраїльтян. Вони були його воїнами, урядовцями, начальниками, командуючими й командирами його колісниць та вершників. 10 У Соломона також було кілька головних ізраїльтян—двісті п’ятдесят повноважних наглядачів над тими, хто працював.

11 Соломон перевіз дочку фараона з міста Давида в палац, який для неї побудував, бо казав він так: «Моя дружина не повинна жити в палаці царя Давида, бо місця, де був ковчег Господа,—святі».

12 На вівтарі Господньому, який він збудував перед ґанком, Соломон приносив жертви всеспалення Господу 13 щоденно, згідно з настановами Мойсея, і по суботах, і в Новолуння, і на три щорічні свята: свято Опрісноків, свято Седмиць та свято Кущів. 14 Дотримуючись настанов батька свого Давида, він призначив групи священиків для виконання їхніх обов’язків, а також левитів—керувати восхваленням та допомагати священикам виконувати щоденні обов’язки. Він також призначив охоронців брам за групами, які мали вартувати біля різних брам, бо так наказав Давид, чоловік Божий. 15 Вони не порушили жодного царського наказу щодо священиків та левитів, в тому числі й того, що стосувалося скарбниці.

16 Вся робота Соломона була виконана. Від дня заснування храму Господнього до його завершення будівництво йшло без зупинки. Отож храм Господній було завершено.

17 Тоді Соломон пішов на Еціон-Хевер та Елат на едомському узбережжі Червоного моря. 18 А Гірам послав йому кораблі зі своїми моряками, які знали море. Вони разом із людьми Соломона попливли до Офіру й привезли чотириста п’ятдесят талантів[a] золота, які доставили царю Соломону.

Цариця Шеби приходить до Соломона

Коли цариця Шеби почула про славу царя Соломона, вона приїхала до Єрусалима, щоб випробувати його складними питаннями. Прибувши з дуже великим караваном верблюдів, навантажених пахощами, великою кількістю золота та коштовного каміння, вона прийшла до Соломона й говорила з ним про все, що мала на думці. Соломон відповів на всі її запитання й нічого не було такого, чого б він не міг їй роз’яснити. Коли цариця Шеби побачила всю мудрість Соломонову і палац, який він збудував, страви на його столі, місця його наближених, слуг у їхньому вбранні, чашників у їхньому вбранні та жертви всеспалення, які приносив він у храмі Господньому, вона була дуже вражена.

Вона сказала цареві: «Те, що я чула в моїй країні про твої досягнення та про мудрість твою, то є правда. Але я не вірила, що мені казали, аж поки не прийшла й не побачила все на власні очі. Звісно, навіть про половину твоєї мудрості мені не розповіли. Ти значно перевищуєш усе те, про що я чула. Якими щасливими повинні бути твої люди[b]! Які щасливі твої наближені, які постійно поруч із тобою і чують мудрість твою! Нехай благословенний буде Господь твій Бог, Який вподобав тебе й настановив на престол царем, щоб царювати для Господа, твого Бога. Завдяки любові твого Бога до Ізраїлю та бажанню Його ствердити їх повік Він зробив тебе царем над ними, щоб забезпечити справедливість та праведність».

Тоді вона дала цареві сто двадцять талантів золота[c], велику кількість пахощів та коштовного каміння. І ніколи більше не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеби подарувала царю Соломону.

10 Слуги Гірама та слуги Соломона привозили золото з Офіру. Вони також привозили сандалове[d] дерево й коштовне каміння. 11 З сандалового дерева цар зробив сходи у храмі Господньому та царському палаці, а також арфи й ліри для музик. Нічого подібного ніхто досі в Юдеї не бачив.

12 Цар Соломон дав цариці Шеби все, що вона побажала і чого попросила. Він дав їй більше, ніж вона привезла. Тоді вона поїхала в супроводі своїх слуг і повернулася до своєї країні.

Соломонове багатство

13 Вага золота, яке Соломон щорічно отримував, становила шістсот шістдесят шість талантів[e], 14 не рахуючи золота і срібла, яке сплачували купці, торгівці, царі аравійські та управителі земель.

15 Цар Соломон виготовив двісті великих щитів з кованого золота. Шістсот шекелів[f] золота пішло на кожен щит. 16 Він також зробив триста малих щитів з кованого золота. Триста шекелів[g] золота пішло на кожен такий щит. Цар розмістив їх у палаці Ливанського Лісу[h].

17 Потім цар виготовив великий престол зі слонової кістки й покрив його щирим золотом. 18 Престол мав шість сходинок і золотий підніжок, що кріпився до нього. З обох боків сидіння були поруччя з левами, що стояли поруч із кожним з них. 19 Дванадцять левів стояли на шести сходинках: по одному з кожного боку сходинки. Нічого подібного ніколи не було в жодному іншому царстві. 20 Усі келихи царя Соломона були золоті, і так само все домашнє начиння[i] у палаці Ливанського Лісу було зі щирого золота. Нічого не було срібного, оскільки срібло не цінувалося за часів Соломона. 21 Бо цар мав флот торговельних суден, на яких служили люди Гірама. Один раз на три роки кораблі поверталися, привозячи золото, срібло, слонову кістку, мавп та бабуїнів.

22 Цар Соломон став найбагатшим і наймудрішим серед усіх царів світу. 23 Всі царі землі шукали зустрічі з Соломоном, аби почути мудрість, яку Бог дав йому. 24 Рік за роком кожен, хто приходив до нього, приносили дарунки: вироби зі срібла та золота, вбрання, зброю та спеції, коней і мулів.

25 Соломон мав чотири тисячі стаєнь для коней та колісниць, дванадцять тисяч колісничих, що були в колісничних містах, а також при ньому в Єрусалимі. 26 Він правив над усіма царями, від ріки до землі филистимлян і аж до кордону з Єгиптом. 27 Цар зробив срібло таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. 28 Коней Соломону привозили з Єгипту та інших країн.

Смерть Соломона

29 А щодо інших подій Соломонового царювання, від початку до кінця, то всі вони описані в літописах пророка Натана, у пророцтвах Агіжі шилонійського та в видіннях провидця Іддо, котрий пророкував про Єровоама, сина Невата. 30 Соломон правив у Єрусалимі над усім Ізраїлем протягом сорока років. 31 Потім він спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида, свого батька. І Реговоам, його син, став царем після нього.

Ізраїль повстав проти Реговоама

10 Реговоам пішов до Сихема, оскільки всі ізраїльтяни зібралися там, щоб проголосити його царем. Коли Єровоам, син Невата, почув про це (він був у Єгипті, куди втік від царя Соломона), він повернувся з Єгипту. Отож люди послали по Єровоама, і він та усі ізраїльтяни прийшли до Реговоама й сказали йому: «Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, але зараз полегши наш жорстокий труд і тяжке ярмо, яке він поклав на нас, і ми служитимемо тобі».

Реговоам відповів: «Приходьте до мене через три дні». Тож люди пішли геть. Тоді цар Реговоам порадився зі старійшинами, які служили його батькові Соломону впродовж його життя. Він запитав їх: «Яку відповідь порадите мені дати цим людям?»

Вони відповіли: «Якщо ти будеш милостивий до цих людей і даси їм прихильну відповідь, то вони завжди служитимуть тобі».

Але Реговоам відхилив пораду старійшин і порадився з юнаками, з котрими виріс, і які служили йому. Він спитав їх: «Яка ваша порада? Як я повинен відповісти цим людям, які кажуть мені: „Полегши ярмо, яке твій батько поклав на нас?”»

10 Тоді юнаки, з якими він виріс, відповіли: «Скажи людям, що говорили тобі: „Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а ти полегши його”. Дай їм таку відповідь: „Мій мізинець могутніший ніж усе тіло мого батька! 11 Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще важчим. Мій батько карав вас батогами, а я каратиму вас батогами з металевими шипами[j]”».

12 Через три дні Єровоам і всі люди повернулися до Реговоама, як цар і наказав їм: «Приходьте до мене через три дні». 13 Цар відповів їм суворо. Відхиливши пораду старійшин, 14 він вчинив за порадою юнаків і сказав: «Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще важчим. Мій батько карав вас батогами, а я каратиму вас батогами з металевими шипами». 15 Тож цар не послухався поради людей, і були ті події від Бога, щоб збулися слова, сказані до Єровоама, сина Невата, які Господь промовив через пророка Агіжу шилонійського.

16 Коли весь Ізраїль побачив, що цар відмовився слухати їх, люди відповіли цареві:

«Чи є наша частка у Давидовім роді?
    Чи є наша частка у сина Єссея?
Ходімо ж до дому, о Ізраїлю!
    Давиде, сам доглядай свій власний дім!»

Отож усі ізраїльтяни розійшлися по своїх домівках. 17 А щодо ізраїльтян, які мешкали в містах Юдеї, Реговоам усе ще царював над ними.

18 Коли цар Реговоам вирядив Адонірама[k], який був наглядачем над рабською силою, то ізраїльтяни забили його камінням на смерть. Царю Реговоаму, однак, вдалося вскочити в свою колісницю і втекти до Єрусалима. 19 Отак Ізраїль повстав проти дому Давидового, і так воно є й по сьогодні.

Footnotes

  1. 8:18 чотириста п’ятдесят талантів Приблизно 15,5 т.
  2. 9:7 люди Цей варіант міститься виключно у древньогебрейських текстах. У древньогрецьких рукописах—«дружини». Також див.: 1 Цар. 10:8.
  3. 9:9 сто двадцять талантів золота Приблизно 4,1 т.
  4. 9:10 сандалове Значення древньогебрейського слова непевне.
  5. 9:13 шістсот шістдесят шість талантів Приблизно 23 т.
  6. 9:15 Шістсот шекелів Приблизно 6,9 кг.
  7. 9:16 Триста шекелів Приблизно 3,5 кг.
  8. 9:16 палац Ливанського Лісу Це була найбільша будівля Соломонового палацу.
  9. 9:20 начиння Тобто «посуд», «знаряддя» або «зброя».
  10. 10:11 батогами з металевими шипами Або «скорпіонами».
  11. 10:18 Адонірам Або «Хадорам».