2 хроніки 21-22
Ukrainian Bible
21 І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгорам.
2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.
3 І дав їм їхній батько великі подарунки срібла, і золота, і коштовності з твердинними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він первороджений.
4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцнився він, і позабивав усіх братів своїх мечем, а також декого з Ізраїлевих зверхників.
5 Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.
6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.
7 Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.
8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.
9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесниці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесниць.
10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу відпала й Лівна з-під руки його, бо він покинув Господа, Бога своїх батьків.
11 Також він наробив пагірків по Юдиних містах, і вчинив перелюбами єрусалимських мешканців, а Юду звів.
12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,
13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелюбниками Юду та мешканців Єрусалиму, як чинив перелюбниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,
14 то ось ударить Господь великою поразою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.
15 А ти будеш у великих хворобах, у хворобі нутра свого, аж вийдуть нутрощі твої через довгочасну хворобу.
16 І збудив Господь на Єгорама духа филистимлян та арабів, що при етіопах.
17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знаходився в царському домі, а також синів його та жінок його. І не позосталося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.
18 А по всьому тому вдарив його Господь у нутрощах його невидужною хворобою.
19 І сталося по певному часі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його нутрощі від хвороби його, і він помер у тяжких болях. А народ його не зробив для нього спалення пахощів, як робили спалення батькам його.
20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жалував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царських гробах.
22 А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших позабивала та ватага, що приходила з арабами на табір. І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
2 Ахазія був віку сорока й двох літ, коли зацарював, і царював він в Єрусалимі один рік. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрієва.
3 Також він ходив дорогою Ахавого дому, бо його мати була йому дорадниця, щоб чинити беззаконня.
4 І чинив він зло в Господніх очах, як Ахавів дім, бо вони були йому дорадниками по смерті його батька, на погибіль йому.
5 Також за їхньою порадою він ходив. І пішов він з Єгорамом, сином Ахава, Ізраїлевого царя, на війну на Хазаїла, сирійського царя, в ґілеадський Рамот. І побили сиріяни Йорама.
6 І вернувся він лікуватися в Їзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, як він воював із Хазаїлом, сирійським царем. А Азарія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Єгорама, Ахавого сина, в Їзреелі, бо він був слабий.
7 І від Бога було на погибіль Ахазії, щоб прийти до Єгорама, бо як прийшов, вийшов з Єгорамом на Єгу, сина Німші, що Господь помазав його вигубити Ахавів дім.
8 І сталося, коли Єгу чинив суд над Ахавовим домом, то знайшов він Юдиних зверхників та синів Ахазієвих братів, що служили Ахазієві, і позабивав їх.
9 І відшукав він Ахазію, і схопили його, а він ховався в Самарії. І привели його до Єгу та й забили його; і поховали його, бо сказали: Він син Йосафата, що всім серцем своїм звертався до Господа. І не було в домі Ахазії нікого, хто мав би силу царювати.
10 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й вигубила все цареве насіння Юдиного дому...
11 А Єгосав'ат, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, і дала його та няньку його до спальної кімнати. І сховала його Єгосав'ат, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, бо вона була сестра Ахазії, перед Аталією, і та не забила його.
12 І він був з ними в Божому домі, ховаючися шість років, а Аталія царювала над Краєм.
2 Летопись 21-22
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Єгорам, цар Юдеї
21 Потім Єгошафат спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида. А Єгорам, його син, став царем після нього. 2 Єгорамовими братами, синами Єгошафата, були Азарія, Єгіел, Захарія, Азаріагу, Михаїл та Шефатія. Всі вони були синами Єгошафата, царя Юдеї[a]. 3 Батько наділив їх багатими дарами: сріблом, золотом та коштовностями, а також укріпленими містами Юдеї. Але царство дісталося Єгораму, бо він був первістком.
Єгорам, цар юдейський
4 Коли Єгорам міцно укріпився в батьківському царстві, він віддав мечу всіх своїх братів, а також деяких ізраїльських вельмож. 5 Єгораму було тридцять два роки, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом восьми років. 6 Він жив як жили ізраїльські царі, чинив, як було заведено в домі Агава, адже він був одружений з його дочкою. В очах Господа він чинив зле. 7 Однак Господь не хотів нищити сім’ю Давида через Угоду, яку Він уклав з Давидом. Господь пообіцяв Давиду, що його нащадки будуть вічно сидіти на престолі.
8 Під час правління Єгорама Едом повстав проти Юдеї та настановив свого власного царя. 9 Тому Єгорам пішов на них зі своїми воєначальниками та всіма колісницями. Едомійці оточили його й командирів колісниць, але вони вночі прорвали оточення.
10 По сьогодні Едом повстає проти Юдеї. У цей самий час повстала й Ливна, бо Єгорам відступився від Господа, Бога його батьків. 11 Він також побудував узвишшя на пагорбах Юдеї, завів розпусту серед жителів Єрусалима і споганив Юдею.
12 Єгорам одержав листа від пророка Іллі, в якому говорилося:
«Ось що Господь Бог твого батька Давида каже: „Ти не йшов дорогою свого батька Єгошафата чи Аси, царя юдейського. 13 А йшов ти дорогою царів ізраїльських і призвів Юдею та людей Єрусалима до розпусти, як велося то в домі Агава. Ти також повбивав братів своїх, членів родини твого батька, людей, які були кращі за тебе. 14 Отож тепер Господь невдовзі покарає твій народ, твоїх синів, жінок та все, що тобі належить, і буде то страшна кара. 15 Сам же ти захворієш на смертельну хворобу нутрощів, через ту хворобу повилазять твої кішки”».
16 Господь викликав на Єгорама ворожість филистимлян та аравійців, що жили поруч із кушійцями. 17 Вони напали на Юдею, захопили її й позабирали все добро з царського палацу, а також Єгорамових синів та жінок. Жодного сина не лишили, крім Агазія[b], наймолодшого.
18 Після цього Господь вразив Єгорама смертельною хворобою кишечника. 19 Згодом, наприкінці другого року, через ту хворобу в нього повилазили кишки, й він помер у страшних муках. Люди не розводили вогнища на його честь, як те вони зробили для його батька.
20 Єгораму було тридцять два роки, коли він став царем, він правив у Єрусалимі протягом восьми років. Коли він помер, ніхто не сумував за ним. Поховали його у місті Давида, але не в гробницях, де ховали царів.
Агазія, цар Юдеї
22 Люди Єрусалима настановили Агазію, молодшого сина Єгорама, царем, оскільки завойовники, які приходили з аравійцями в табір, повбивали всіх старших синів. Отож Агазія, син Єгорама, царя юдейського, почав царювати.
2 Було Агазії двадцять два[c] роки, коли він став царем, і правив він в Єрусалимі протягом одного року. Його матір звали Аталія, вона доводилась онукою Омрі.
3 Він жив так само, як родина Агава, бо його мати підтримувала його в неправедних справах. 4 Він робив зле в очах Господа, як заведено було в родині Агава, оскільки після смерті батька вони стали його радниками в негідних вчинках. 5 Так само він послухався їхньої поради, коли з Йорамом, сином Агава, ізраїльського царя, він пішов до Рамот-Ґілеада війною проти Газаела, арамійського царя. Арамійці поранили Йорама, 6 тож він повернувся до Єзреела загоювати рани, завдані йому біля Рамота в битві з Газаелом, арамійським царем. Згодом Агазія[d], син Єгорама, юдейського царя, прийшов в Єзреел, щоб побачитися з Йорамом, сином Агава, оскільки його було поранено.
7 І то від Бога було, що Агазія пішов до Йорама на свою погибель. Коли Агазія прибув, він виступив з Йорамом проти Єгу, сина Німші, котрого Господь призначив знищити рід Агава. 8 Оскільки Єгу виконував вирок щодо родини Агава, він знайшов юдейських вельмож та родичів Агазії, що служили при ньому. І він повбивав їх. 9 Тоді він узявся розшукувати Агазію, і його люди схопили того, коли він переховувався в Самарії. Його привели до Єгу і стратили. Вони поховали його зі словами: «Він був сином Єгошафата, який усім серцем шукав Господа». Отож нікого не було в домі Агазії, могутнього настільки, щоб утримати царство.
Аталія і Йоаш
10 Коли Аталія, Агазієва мати побачила, що її син мертвий, вона винищила весь царський рід Юдеї. 11 Однак Єгошеба, дочка царя Єгорама, забрала з-поміж царських синів, яких невдовзі мали стратити, Йоаша, сина Агазії. Вона сховала його та його няньку у внутрішніх кімнатах. Через те, що Єгошеба, дочка царя Єгорама й дружина священика, Єгояда була сестрою Агазії, вона сховала дитину від Аталії, тож та не змогла її вбити. 12 Він переховувався з нянькою у храмі Божому протягом шести років, поки Аталія правила країною.
Від Івана 14
Ukrainian Bible
14 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?
3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.
4 А куди Я йду дорогу ви знаєте.
5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?
6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.
8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!
9 Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
11 Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.
13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.
14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
15 Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,
17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!
19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!
20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.
22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?
23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
25 Говорив це Я вам, бувши з вами.
26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!
28 Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець.
29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
31 та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!
От Иоанна 14
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ісус заспокоює Своїх учнів
14 «Нехай не тривожаться ваші серця,—мовив Ісус.—Продовжуйте вірити в Бога, та вірте також в Мене. 2 У домі Отця Мого багато кімнат, і якби не так було, то Я б вам сказав. Я йду туди, щоб приготувати місце для вас. 3 А коли піду й приготую, то повернуся й заберу вас з Собою, щоб ви були там, де Я. 4 Куди Я піду, туди й ви шлях знаєте».
5 Хома й каже тоді: «Господи, ми не знаємо, куди Ти йдеш. Звідки нам знати шлях?» 6 «Я є Шлях, Істина й Життя,—відповів Ісус.—І ніхто не прийде до Отця інакше, як через Мене. 7 Якщо ви справді знали Мене, то знали й Отця Мого. І відтепер ви знаєте Його, ви бачили Його».
8 Тоді Пилип мовив: «Господи, покажи нам Отця, і цього буде досить для нас». 9 Ісус відповів: «Я був серед вас так довго, а ти, Пилипе, досі не знаєш Мене? Хто бачив Мене, той і Отця бачив. Як ти можеш казати: „Покажи нам Отця”. 10 Хіба ти не віриш, що Я є в Отці, а Отець у Мені? Слова, що кажу вам, ідуть не від Мене. Отець, Який є в Мені, вершить справи Свої. 11 Повірте Мені, коли кажу, що Я є в Отці, а Отець в Мені. Якщо ж ні, то повірте в Мене за чудесні справи Мої. 12 Істинно кажу вам: хто вірить у Мене, зможе здійснити те ж, що й Я. Так! Він здійснить навіть більше, бо Я йду до Отця Свого. 13 І як попросите ви щось здійснити в ім’я Моє, Я здійсню те. Я зроблю це, щоб слава Отця явилася через Сина Його. 14 Якщо попросите чогось в Моє ім’я, те Я виконаю».
Ісус обіцяє пришестя Святого Духа
15 «Якщо любите Мене, то виконуватимете Мої заповіді. 16 І Я проситиму Отця, а Він дасть вам іншого Помічника[a], який буде з вами вічно. 17 Це Дух Істини[b], якого світ не може прийняти, бо не бачить і не знає його. Ви ж його знаєте, бо він живе з вами і буде жити в вас.
18 Я не залишу вас сиротами, та повернуся до вас. 19 Іще трохи, і світ уже не побачить Мене, ви ж бачитимете Мене, бо Я живу і ви будете жити. 20 І того дня ви дізнаєтеся, що Я в Отці Своєму, а ви в Мені, а Я в вас. 21 Хто приймає Мої заповіді й дотримується їх, той справді любить Мене, а хто любить Мене, того й Отець Мій полюбить, і Я любитиму того і явлюся йому».
22 І спитав Його Юда, але не Іскаріот: «Господи, як же це так, що Ти лише нам явишся, а не світові?» 23 Ісус мовив у відповідь: «Хто любить Мене, той слідуватиме вченню Моєму, і Отець любитиме того. І Ми прийдемо до Нього й будемо з Ним. 24 Хто ж не любить Мене, той не слідує вченню Моєму. І слово, що ви чуєте, йде не від Мене, воно належить Отцю Моєму, Який послав Мене.
25 І все це Я вам казав, поки був разом з вами. 26 Та й Помічник, Дух Святий, Якого Отець пошле в ім’я Моє, навчить вас усього. Він нагадає вам усе, що Я казав.
27 Живіть у злагоді. Я залишаю вам мир, та не так, як світ його дає! Нехай не тривожаться серця ваші й не страхаються. 28 Ви чули, як Я казав вам, що залишаю вас, але повернуся знову. Якби ви Мене любили, то зараз би раділи, що до Отця Я йду, тому що Він величніший за Мене. 29 Я сказав вам про це зараз, перш ніж воно трапиться. А коли це станеться, ви зможете пересвідчитися й повірите.
30 Недовго вже говоритиму Я з вами, бо йде правитель світу цього[c], але він не має влади наді Мною. 31 І всі ці події відбуваються для того, щоб світ узнав, як люблю Я Отця. І чиню так, як наказав Отець Мені. Вставаймо ж і ходімо разом звідси».
Copyright © 2007 by Bible League International