2 Летопись 7-9

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Освячення храму

7 Коли Соломон скінчив молитися, вогонь зійшов з небес і поглинув жертви всеспалення й жертви, і слава Господня наповнила храм. ² Священики не могли зайти до храму Господнього, бо слава Господа наповнила його. ³ Коли всі ізраїльтяни побачили вогонь, що зійшов з небес, і славу Господню над храмом, вони впали долілиць на землю і вклонялися Господу, і дякували, промовляючи:

⁴ Тоді цар і всі люди принесли жертви Господу. ⁵ Цар Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі биків та сто двадцять тисяч овець і кіз. Отак цар і всі люди освятили храм Божий. ⁶ Священики зайняли відповідні місця, так само як і левити з Господніми музичними інструментами, які зробив цар Давид для уславлення Господа і які використовувалися, коли він возносив дяку, промовляючи: «Любов Його щира навічно!» Навпроти левитів священики сурмили в сурми, а всі ізраїльтяни стояли.

⁷ Соломон освятив внутрішню частину двору перед храмом Господнім і там приніс жертви всеспалення та жир мирної жертви, оскільки бронзовий вівтар не вміщав усіх жертв всеспалення, зерна та лою.

⁸ Протягом семи днів Соломон відзначав свято^[a], а з ним і весь Ізраїль—величезне зібрання народу від Лебо-Гамата до Ваді в Єгипті. ⁹ На восьмий день вони скликали зібрання, оскільки відзначали освячення вівтаря протягом семи днів. Вони освятили вівтар, але відзначали його освячення ще сім днів. ¹⁰ На двадцять третій день сьомого місяця Соломон відправив по домівках людей, і серця їхні були сповнені радістю й задоволенням через те, що Господь зробив для Давида, Соломона та Свого народу ізраїльського.

Господь являється Соломону

¹¹ Коли Соломон завершив будівництво храму Господнього й царського палацу і виконав усе, що прагнув зробити, і щодо храму Господа та свого палацу, ¹² Господь явився йому вночі і сказав:

«Я почув молитву твою і вибрав це місце, як храм для приношення жертв. ¹³ Якщо Я закрию небеса і не буде дощу або накажу сарані знищити врожай, або нашлю чуму на людей, ¹⁴ а Мій народ, який названий іменем Моїм, підкориться й молитиметься, й шукатиме Мене, і відвернеться від шляхів неправедних, то Я почую з небес і прощу гріхи їхні та зцілю їхню землю. ¹⁵ Відтепер очі Мої відкриті і вуха Мої уважні до молитв, що линуть із цього місця. ¹⁶ Я обрав і освятив храм цей, щоб ім’я Моє лишалося тут навіки. Очі Мої та серце Моє завжди будуть тут. ¹⁷ Щодо тебе, то якщо ти служитимеш Мені, як твій батько Давид, і виконуватимеш усі Мої заповіді й дотримуватимешся Моїх настанов та законів, ¹⁸ тоді Я встановлю твій царський трон, згідно з Угодою, яку Я уклав із твоїм батьком, коли пообіцяв: „Завжди у твоїй родині буде людина, що правитиме Ізраїлем”.

¹⁹ Але якщо ти відступишся і не будеш виконувати Моїх законів і настанов, і почнеш служити іншим богам та поклонятися їм, ²⁰ тоді Я викоріню народ Ізраїлю з землі, що дав їм, і відмовлюся від храму, який Я освятив в ім’я Своє. Я зроблю його притчею во язицех і посміховиськом серед усіх народів. ²¹ І хоча зараз цей храм такий високошанований, усі, хто буде проходити повз нього, будуть жахатися й питати: „Чому Господь зробив таке з цією землею і цим храмом?” ²² А їм відповідатимуть: „Бо вони зрадили Господа, Бога їхніх батьків, Який вивів їх із Єгипту, й пристали до інших богів, яким вклоняються і служать. Ось чому Він наслав на них усі ці біди”».

Інші Соломонові справи

8 Наприкінці двадцятого року, протягом якого Соломон зводив храм Господа і царський палац, ² він відбудував міста, які йому дав Гірам і поселив там ізраїльтян. ³ Тоді Соломон пішов на Гамат-Зову й захопив її. ⁴ Він також збудував Тадмор у пустелі й у Гаматі збудував усі міста-комори. ⁵ Він перебудував Верхній Бет-Горон та Нижній Бет-Горон як фортеці із укріпленими стінами, брамами та засувами. ⁶ Так само й Балаат з усіма містами-коморами, та всі міста для колісниць і вершників—усе, що тільки він бажав збудувати в Єрусалимі, в Ливані й по всіх землях, де він царював.

⁷ Усіх, хто лишився з хиттитів, аморійців, перизійців, хивійців та євуситів (це були неізраїльські народи), ⁸ саме їхні нащадки залишилися на цих землях, й ізраїльтяни не могли їх винищити, тож Соломон перетворив їх на рабську силу, як це лишається й до сьогодні. ⁹ Але Соломон не зробив рабом жодного з ізраїльтян. Вони були його воїнами, урядовцями, начальниками, командуючими й командирами його колісниць та вершників. ¹⁰ У Соломона також було кілька головних ізраїльтян—двісті п’ятдесят повноважних наглядачів над тими, хто працював.

¹¹ Соломон перевіз дочку фараона з міста Давида в палац, який для неї побудував, бо казав він так: «Моя дружина не повинна жити в палаці царя Давида, бо місця, де був ковчег Господа,—святі».

¹² На вівтарі Господньому, який він збудував перед ґанком, Соломон приносив жертви всеспалення Господу ¹³ щоденно, згідно з настановами Мойсея, і по суботах, і в Новолуння, і на три щорічні свята: свято Опрісноків, свято Седмиць та свято Кущів. ¹⁴ Дотримуючись настанов батька свого Давида, він призначив групи священиків для виконання їхніх обов’язків, а також левитів—керувати восхваленням та допомагати священикам виконувати щоденні обов’язки. Він також призначив охоронців брам за групами, які мали вартувати біля різних брам, бо так наказав Давид, чоловік Божий. ¹⁵ Вони не порушили жодного царського наказу щодо священиків та левитів, в тому числі й того, що стосувалося скарбниці.

¹⁶ Вся робота Соломона була виконана. Від дня заснування храму Господнього до його завершення будівництво йшло без зупинки. Отож храм Господній було завершено.

¹⁷ Тоді Соломон пішов на Еціон-Хевер та Елат на едомському узбережжі Червоного моря. ¹⁸ А Гірам послав йому кораблі зі своїми моряками, які знали море. Вони разом із людьми Соломона попливли до Офіру й привезли чотириста п’ятдесят талантів^[b] золота, які доставили царю Соломону.

Цариця Шеби приходить до Соломона

9 Коли цариця Шеби почула про славу царя Соломона, вона приїхала до Єрусалима, щоб випробувати його складними питаннями. Прибувши з дуже великим караваном верблюдів, навантажених пахощами, великою кількістю золота та коштовного каміння, вона прийшла до Соломона й говорила з ним про все, що мала на думці. ² Соломон відповів на всі її запитання й нічого не було такого, чого б він не міг їй роз’яснити. ³ Коли цариця Шеби побачила всю мудрість Соломонову і палац, який він збудував, ⁴ страви на його столі, місця його наближених, слуг у їхньому вбранні, чашників у їхньому вбранні та жертви всеспалення, які приносив він у храмі Господньому, вона була дуже вражена.

⁵ Вона сказала цареві: «Те, що я чула в моїй країні про твої досягнення та про мудрість твою, то є правда. ⁶ Але я не вірила, що мені казали, аж поки не прийшла й не побачила все на власні очі. Звісно, навіть про половину твоєї мудрості мені не розповіли. Ти значно перевищуєш усе те, про що я чула. ⁷ Якими щасливими повинні бути твої люди^[c]! Які щасливі твої наближені, які постійно поруч із тобою і чують мудрість твою! ⁸ Нехай благословенний буде Господь твій Бог, Який вподобав тебе й настановив на престол царем, щоб царювати для Господа, твого Бога. Завдяки любові твого Бога до Ізраїлю та бажанню Його ствердити їх повік Він зробив тебе царем над ними, щоб забезпечити справедливість та праведність».

⁹ Тоді вона дала цареві сто двадцять талантів золота^[d], велику кількість пахощів та коштовного каміння. І ніколи більше не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеби подарувала царю Соломону.

¹⁰ Слуги Гірама та слуги Соломона привозили золото з Офіру. Вони також привозили сандалове^[e] дерево й коштовне каміння. ¹¹ З сандалового дерева цар зробив сходи у храмі Господньому та царському палаці, а також арфи й ліри для музик. Нічого подібного ніхто досі в Юдеї не бачив.

¹² Цар Соломон дав цариці Шеби все, що вона побажала і чого попросила. Він дав їй більше, ніж вона привезла. Тоді вона поїхала в супроводі своїх слуг і повернулася до своєї країні.

Соломонове багатство

¹³ Вага золота, яке Соломон щорічно отримував, становила шістсот шістдесят шість талантів^[f], ¹⁴ не рахуючи золота і срібла, яке сплачували купці, торгівці, царі аравійські та управителі земель.

¹⁵ Цар Соломон виготовив двісті великих щитів з кованого золота. Шістсот шекелів^[g] золота пішло на кожен щит. ¹⁶ Він також зробив триста малих щитів з кованого золота. Триста шекелів^[h] золота пішло на кожен такий щит. Цар розмістив їх у палаці Ливанського Лісу^[i].

¹⁷ Потім цар виготовив великий престол зі слонової кістки й покрив його щирим золотом. ¹⁸ Престол мав шість сходинок і золотий підніжок, що кріпився до нього. З обох боків сидіння були поруччя з левами, що стояли поруч із кожним з них. ¹⁹ Дванадцять левів стояли на шести сходинках: по одному з кожного боку сходинки. Нічого подібного ніколи не було в жодному іншому царстві. ²⁰ Усі келихи царя Соломона були золоті, і так само все домашнє начиння^[j] у палаці Ливанського Лісу було зі щирого золота. Нічого не було срібного, оскільки срібло не цінувалося за часів Соломона. ²¹ Бо цар мав флот торговельних суден, на яких служили люди Гірама. Один раз на три роки кораблі поверталися, привозячи золото, срібло, слонову кістку, мавп та бабуїнів.

²² Цар Соломон став найбагатшим і наймудрішим серед усіх царів світу. ²³ Всі царі землі шукали зустрічі з Соломоном, аби почути мудрість, яку Бог дав йому. ²⁴ Рік за роком кожен, хто приходив до нього, приносили дарунки: вироби зі срібла та золота, вбрання, зброю та спеції, коней і мулів.

²⁵ Соломон мав чотири тисячі стаєнь для коней та колісниць, дванадцять тисяч колісничих, що були в колісничних містах, а також при ньому в Єрусалимі. ²⁶ Він правив над усіма царями, від ріки до землі филистимлян і аж до кордону з Єгиптом. ²⁷ Цар зробив срібло таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. ²⁸ Коней Соломону привозили з Єгипту та інших країн.

Смерть Соломона

²⁹ А щодо інших подій Соломонового царювання, від початку до кінця, то всі вони описані в літописах пророка Натана, у пророцтвах Агіжі шилонійського та в видіннях провидця Іддо, котрий пророкував про Єровоама, сина Невата. ³⁰ Соломон правив у Єрусалимі над усім Ізраїлем протягом сорока років. ³¹ Потім він спочив зі своїми батьками й був похований у місті Давида, свого батька. І Реговоам, його син, став царем після нього.