2 Летопись 28-29

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Агаз, цар Юдеї

28 Агазу виповнилося двадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом шістнадцяти років. На відміну від свого предка Давида, він не чинив праведно в очах Господа. ² Він робив те, що й ізраїльські царі, а також виготовляв литих бовванів, щоб поклонятися Ваалу. ³ Він спалював запашне куріння в долині Бен-Гінном^[a] і приніс у жертву своїх синів, яких спалив за гидотним звичаєм народів, яких Господь вигнав перед тим, як ізраїльтяни осіли у цій землі. ⁴ Агаз приносив жертви та спалював запашне куріння на узвишшях та під кожним деревом.

⁵ Тому Господь його Бог віддав його царю Араму. Арамійці перемогли його, захопили багато полонених і привели їх у Дамаск. Агаза теж було віддано в руки царя Ізраїлю, який завдав йому великої поразки.

⁶ Одного дня Пека, син Ремалії, убив сто двадцять тисяч воїнів у Юдеї, бо юдеї зрадили Господа, Бога їхніх батьків. ⁷ Зикрі, ефраїмський воїн, убив Маасію, сина царя, Азрікама, наближеного царя, який відповідав за палац, та Елкана, другу людину після царя. ⁸ Ізраїльтяни у своїх братів захопили в полон двісті тисяч жінок, синів і дочок. Також вони взяли величезну здобич, яку забрали до Самарії.

⁹ Але був там пророк Господній на ім’я Овед. Отож вийшов він назустріч війську, саме коли вони поверталися до Самарії. Він сказав їм: «Оскільки Господь Бог ваших батьків був дуже розлючений на юдеїв, Він віддав їх вам у руки, і ви винищували їх з такою люттю, що вона зійшла аж до небес. ¹⁰ А тепер ви маєте намір перетворити цих чоловіків і жінок Юдеї та Єрусалима на рабів. Але ж хіба самі ви безгрішні перед Господом вашим Богом? ¹¹ Отож послухайте мене! Відпустіть братів своїх, яких ви взяли як полонених, бо страшний гнів Господній упаде на вас».

¹² Тоді кілька вождів Ефраїма: Азарія, син Йоханана, Верекія, син Мешіллемота, Єхізкая, син Шаллума, та Амаза, син Хадлая—виступили проти тих, хто повертався з війни. ¹³ «Не слід приводити сюди полонених,—казали вони,—бо ми будемо винні перед Господом. Чи хочете ви ще додати до своїх гріхів та провин? Наша вина і так дуже велика, і гнів Його страшний впаде на Ізраїль».

¹⁴ Отож воїни відпустили полонених і віддали здобич у присутності всіх наближених та всього зібрання. ¹⁵ Люди, призначені поіменно, взяли одяг зі здобичі й повдягали тих полонених, що були роздягнені. Вони дали їм вбрання і взуття, їжу та воду, а також лікувальні мастила. Усіх слабих посадили на віслюків. Так вони доставили їх до їхніх братів у Єрихон, місто пальм, а самі повернулися до Самарії.

¹⁶ У цей час цар Агаз звернувся по допомогу до ассирійського царя. ¹⁷ Едомійці знову прийшли й напали на Юдею, і забрали багато полонених. ¹⁸ А тим часом филистимляни робили набіги на міста, що розташовані біля підніжжя гір та в юдейському Неґеві. Вони захопили й зайняли Бет-Шемеш, Айжалон та Ґедерот, а також Соко, Тимну й Ґимзо з довколишніми поселеннями. ¹⁹ Господь принизив Юдею за те, що Агаз, ізраїльський цар, сприяв гріхам в Юдеї, а сам був найбільш невірним Господу. ²⁰ Тіґлат-Пілезер, цар ассирійський, прийшов до нього, але замість допомоги приніс лише нещастя. ²¹ Агаз узяв деякі речі з храму Господнього й царського палацу та від князів і подарував їх царю ассирійському, але це йому не допомогло.

²² В тяжкі часи цар Агаз став іще більш невірний Господу. ²³ Він приносив жертви богам людей Дамаска. Ці люди перемогли його, отож він думав так: «Оскільки боги царів Арама допомогли їм, я буду приносити їм жертви. Може, вони допоможуть і мені». Тож вони стали причиною його падіння й падіння всього Ізраїлю.

²⁴ Агаз зібрав і виніс усе начиння з храму Господнього. Він зачинив двері Господнього храму і встановив вівтарі для спалення запашного куріння на кожному перехресті Єрусалима. ²⁵ У кожному місті Юдеї він збудував узвишшя для жертв всеспалення іншим богам, чим викликав гнів Господа Бога його батьків.

²⁶ Інші події його царювання і його діла від початку до кінця описані в книзі Хронік Царів Юдеї та Ізраїлю. ²⁷ Агаз спочив із своїми батьками й був похований у Єрусалимі, але не в гробницях царів Ізраїлю, а після нього почав царювати його син Езекія.

Езекія очищає храм

29 Езекії було двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Авіжа, дочка Захарії. ² Езекія чинив праведно в очах Господа, як і його предок Давид.

³ У перший місяць першого року свого правління він відчинив двері в храм Господній і полагодив їх. ⁴ Він скликав священиків та левитів, зібрав їх на площі зі східної сторони храму і сказав: ⁵ «Послухайте мене, левити! Тепер самі очиститеся й освятіть храм Господа Бога ваших батьків. Викиньте все нечисте зі святині. ⁶ Наші батьки були невірні, вони чинили зле в очах Господа нашого Бога і покинули Його. Вони відвернулися від Господньої Оселі^[b]. Вони повернулися до Нього спиною.

⁷ Вони ж зачинили двері притвору й загасили світильники. Вони не спалювали запашне куріння і не приносили жертви всеспалення у Святеє Святих Бога Ізраїлю. ⁸ Тому гнів Господній упав на Юдею та Єрусалим. Він віддав їх на жах, страх і глум, як ви бачите це на власні очі. ⁹ Ось чому наші батьки полягли від меча, а наші сини, дочки й дружини потрапили в полон. ¹⁰ Тепер я вирішив укласти Угоду з Господом, Богом Ізраїлю, щоб відвернути Його гнів від нас. ¹¹ Сини мої^[c], не будьте байдужі, бо Господь обрав вас, щоб ви стояли перед Ним і служили Йому, правили служби й спалювали запашне куріння».

¹² Ось левити, що стали до роботи:

¹⁵ Коли вони зібрали своїх братів і освятили їх, то пішли очистити храм Господній, як наказав їм цар, що слідував слову Господа. ¹⁶ Священики ввійшли до Святеє Святих Господа аби очистити його. Вони винесли на подвір’я храму Господа все нечисте, що знайшли в храмі Господньому. Левити взяли все те й віднесли в долину Кідрон. ¹⁷ Вони почали освячення в перший день першого місяця, а на восьмий день того ж місяця дійшли до притвору Господа. Ще вісім днів вони освячували сам храм Господній і закінчили на шістнадцятий день першого місяця.

¹⁸ Тоді пішли вони до царя Езекії і доповіли: «Ми освятили весь храм Господній, вівтар всеспалення і все начиння, а також стіл для святих хлібів. ¹⁹ Ми освятили всі речі, які цар Агаз виніс, бо був він невірний під час свого царювання. І зараз усі ці речі—перед вівтарем Господнім».

²⁰ Рано-вранці наступного дня цар Езекія зібрав начальників міста і пішли вони до храму Господа. ²¹ Вони привели сім бичків, сім баранів та сім ягнят і сім козенят як жертви за гріхи царства, Святеє Святих та Юдеї. Цар наказав священикам, нащадкам Аарона, принести все до вівтаря Господнього. ²² Отож вони закололи бичків, священики зібрали кров і окропили вівтар. Потім вони закололи баранів і покропили їхньою кров’ю вівтар. Потім вони закололи ягнят і їхньою кров’ю покропили вівтар. ^23-24 Козенят, призначених для жертви за гріхи, було приведено до царя й усього зібрання, і вони поклали на них руки. Тоді священики закололи козенят і додали їхньої крові на вівтар як пожертву в спокуту гріхів цілого Ізраїлю, бо цар наказав принести жертви всеспалення та жертви за гріхи всього Ізраїлю.

²⁵ Він розмістив левитів у храмі Господа з цимбалами, арфами та лірами за приписом Давида й Ґада, царського провидця, та пророка Натана. Таку настанову дав Господь через пророків. ²⁶ Отож левити стояли напоготові з інструментами Давидовими, а священики—зі своїми сурмами.

²⁷ Езекія віддав наказ принести жертви всеспалення на вівтарі. Як почалося жертвопринесення, почався ще й спів у супроводі сурм та інструментів Давида, царя Ізраїлю. ²⁸ Уся громада схилилася в молитві, співці співали, сурмачі сурмили. Так тривало доти, доки не скінчилося принесення жертви всеспалення.

²⁹ Коли жертвопринесення скінчилося, цар та всі присутні впали на коліна й молилися. ³⁰ Цар Езекія та його наближені наказали левитам прославляти Господа словами пісень, що написали Давид і провидець Асаф, співати хвалу з радістю, схиливши голови й прославляючи Його.

³¹ Потім Езекія сказав: «Тепер ви, люди Юдеї, присвятили себе Господу. Приходьте й приносьте жертви, офіри подяки у храм Господній».

І громада принесла пожертви й офіри подяки, і всі, хто хотів, приносили жертви всеспалення.

³² Для жертв всеспалення громада принесла сімдесят бичків, сто баранів та двісті ягнят—усе це були жертви всеспалення Господу. ³³ Тварин для священних жертв було шістсот бичків та три тисячі овець і кіз. ³⁴ Однак недоставало священиків, щоб поздирати шкуру з усіх жертв всеспалення, отож їхні брати, левити, допомагали їм, доки роботу не було закінчено й поки інші священики не освятилися, бо левити з більшою відповідальністю й серйозністю підготувалися до служіння Господу, ніж священики. ³⁵ Жертв всеспалення було доволі, а також лою від мирних і ливних жертв, що додавалися до жертв всеспалення. Отож службу у храмі Господа було відновлено.

³⁶ Езекія та ввесь народ раділи з того, що Бог дав своїм людям, бо сталося все це так швидко.