Add parallel Print Page Options

Соломон просить мудрості

Соломон, син Давида, надійно зміцнився в своєму царстві, бо Господь його Бог був з ним і сприяв його звеличенню.

Тоді звернувся Соломон до всього Ізраїлю: до командирів тисячних і сотенних загонів, до суддів та всіх старійшин, до голів родів. І Соломон, і вся громада пішли на узвишшя в Ґівеоні, бо там був намет зібрання, який Мойсей, слуга Господній, встановив у пустелі. Давид переніс ковчег Божий з Киріат-Єарима на місце, приготовлене для нього, встановив намет в Єрусалимі. Але мідний вівтар, зроблений Безалелом, сином Урі, сина Гура, залишився в Ґівеоні перед наметом Господа. Отож Соломон та громада пішли туди просити Його поради. Соломон піднявся до бронзового жертовника перед Господом біля намету зібрання і приніс тисячу жертв всеспалення.

Тієї ночі Бог явився Соломону і сказав йому: «Проси, що хочеш, щоб Я дав тобі».

Соломон відповів Богу: «Ти виявив велику милість до мого батька Давида й настановив мене царем після нього. Тепер, Господи Боже, нехай обіцянка Твоя, яку Ти дав моєму батькові Давиду, сповниться, бо зробив Ти мене царем над народом, який такий чисельний, як порох на землі. 10 Дай мені мудрість і знання, щоб міг я вести цей народ, бо хто ж інакше у змозі правити цим великим народом?»

11 Бог сказав Соломону: «Оскільки це щиросердне твоє бажання і не просив ти багатства, статків чи слави, і не просив смерті ворогам своїм, і не просив довгого життя, а просив мудрості та знань, щоб правити Моїм народом, над яким Я наставив тебе царем, 12 тому дам Я тобі мудрість і знання. І дам тобі також багатство, статки і славу, яких не мав жоден цар до тебе і не матиме після тебе».

13 Тож пішов Соломон до місця поклоніння в Ґівеоні. Потім Соломон залишив намет зібрання, щоб правити Ізраїлем.

Соломон створює військо й примножує багатство

14 Соломон зібрав колісниці та коней: тисячу чотириста колісниць і дванадцять тисяч вершників, яких тримав у містах для колісниць, а також біля себе в Єрусалимі. 15 Цар зробив срібло та золото таким звичайним в Єрусалимі, як просте каміння, а кедру було стільки, як сикоморових дерев, що ростуть у підгір’ях. 16 Царські торговці купували коней в Єгипті й Кое[a] та привозили їх Соломону. 17 Вони ввозили колісниці з Єгипту по шістсот шекелів[b] срібла за кожну, а коней купували по сто п’ятдесят шекелів[c]. Вони також продавали їх царям хиттійським та арамійським.

Соломон готується до розбудови храму та палацу

Соломон віддав наказ збудувати храм в ім’я Господа і царський палац для себе. Він виписав сімдесят тисяч простих робітників і вісімдесят тисяч каменярів у горах та три тисячі шістсот наглядачів за їхньою роботою.

Соломон направив послання до Гірама, царя Тира:

«Надішли мені кедрових колод, як робив ти це для батька мого Давида, коли надсилав йому кедр для побудови палацу, де він жив. А тепер я збираюся розпочати будівництво храму в ім’я Господа мого Бога й присвятити його Йому для щоденних всеспалень та спалювання запашного куріння, для постійного покладання священного хліба, для всеспалень щоранку й щовечора, по суботах, у Новолуння та всі свята, призначені Господом, нашим Богом. Це віковічний порядок для Ізраїлю.

Храм, що я збираюся звести, має бути величним, бо наш Бог—Найвеличніший серед усіх богів. Але хто ж спроможний збудувати для Нього храм, адже небеса і навіть всесвіт неспроможні вмістити Його? То чи можу я збудувати якийсь храм для Нього? Хіба що місце для жертв всеспалення перед Ним.

Отож пришли мені вправного майстра по золоту й сріблу, по міді й залізу, а також по пурпуру, червені та блакиті, аби працював він в Юдеї та Єрусалимі з моїми майстерними ремісниками, яких підготував мій батько Давид. Надішли мені також кедрових, соснових та сандалових[d] колод із Ливану, бо я знаю, що твої люди—вправні лісоруби. Мої робітники будуть працювати разом із твоїми, аби забезпечити мені велику кількість деревини, бо храм, який я будую, має бути просторий і величний. 10 Я дам твоїм слугам-лісорубам двадцять тисяч корів[e] подрібненої пшениці, двадцять тисяч корів ячменю, двадцять тисяч батів[f] вина і двадцять тисяч батів оливи».

11 Цар Гірам відповів Соломону таким листом:

«Оскільки Господь любить Свій народ, Він зробив тебе його царем». 12 І додав Гірам: «Благословен Господь, Бог Ізраїлю, Який створив небеса й землю! Він дав царю Давиду сина, наділеного розумом і мудрістю, який збудує храм Господу і палац для себе. 13 Я посилаю тобі Гурама-Абі, великого майстра[g]. 14 Його мати з Дана, а батько з Тира. Він вправно працює із золотом і сріблом, міддю й залізом, камінням і деревом, із пурпуром, блакиттю та червінню і з тонким полотном. Він дуже досвідчений майстер-гравер і може виконати будь-яке замовлення, що даси йому. Він буде працювати з твоїми ремісниками і з тими, що від мого володаря, батька твого Давида.

15 Тепер дозволь мені, мій пане, просити надіслати твоїх слуг, пшеницю, ячмінь, оливу та вино, які ти обіцяв, 16 а ми будемо заготовляти колоди з Ливану в потрібній тобі кількості й сплавляти їх плотами вниз по морю до Йоппи. Звідти ти зможеш їх доставляти до Єрусалима».

17 Соломон зробив перепис чужинців, що жили в Ізраїлі після того перепису, що зробив його батько Давид. І виявилося їх сто п’ятдесят три тисячі шістсот чоловік. 18 Він призначив із них сімдесят тисяч бути вантажниками, а вісімдесят тисяч—каменярами в горах, а ще три тисячі шістсот—наглядачами, що мали стежити за виконанням робіт.

Соломон будує храм

Потім Соломон почав будувати храм Господа в Єрусалимі на горі Морія, де Господь явився його батькові Давиду. Було це на току Арауни[h] євуситського[i]. Це місце було наготоване Давидом. Соломон розпочав будівництво на другий день другого місяця четвертого року свого царювання.

Підвалини, які Соломон заклав для будівництва храму Божого, були шістдесят ліктів[j] завдовжки і двадцять ліктів[k] завширшки (тоді використовувалися старі виміри). Ґанок попереду храму був двадцять ліктів завширшки на всю довжину будинку та двадцять ліктів[l] заввишки. Усередині він оздобив його щирим золотом. Він обклав головну залу сосною та покрив щирим золотом і оздобив вирізьбленими пальмами й візерунками. Він оздобив храм коштовним камінням; золото, яке він використовував, було з Парваїма. Він обклав золотом сволоки на стелі, одвірки, стіни та двері храму й вирізьбив на стінах Херувимів.

Він збудував Святеє Святих, яка завдовжки дорівнювала ширині храму—двадцять ліктів у довжину та двадцять ліктів завширшки. Зсередини він обклав Святеє Святих шістьмастами талантами[m] щирого золота. Золоті цвяхи важили п’ятдесят шекелів[n]. Він також обшив золотом кімнати нагорі.

10 Для Святеє Святих він зробив двох Херувимів і позолотив їх. 11 Розмах крил Херувима був двадцять ліктів. Одне крило першого Херувима було завдовжки п’ять ліктів і торкалося стіни храму, а друге крило Херувима дорівнювало п’ятьом ліктям[o] і торкалося крила другого Херувима. 12 Так само одне крило другого Херувима було п’ять ліктів завдовжки й торкалося стіни храму, а друге—також п’ять ліктів завдовжки, торкалося крила першого Херувима. 13 Крила цих Херувимів простягалися на двадцять ліктів. Вони стояли лицем до головної зали.

14 Він зробив запону з синьої, пурпурової та яскраво-червоної тканини та з вісону з зображенням Херувимів на ній.

15 Перед храмом він поставив дві колони, тридцять п’ять ліктів[p] завдовжки, капітель кожної колони була по п’ять ліктів. 16 Він зробив перекручений ланцюг і прикрасив капітелі колон. Він також виготовив сто плодів гранатового дерева й прикріпив до ланцюга. 17 Він встановив колони попереду храму: одну з південної сторони і одну з північної. Колону з південної сторони він назвав Якин, а північну колону—Воаз.

Опорядження храму

Він спорудив[q] бронзовий вівтар двадцять ліктів[r] завдовжки, двадцять ліктів завширшки та десять ліктів[s] заввишки. Він зробив кругле Море з литого металу, розміри якого були десять ліктів від краю до краю та п’ять ліктів[t] заввишки. Довкола воно становило тридцять ліктів[u]. Нижче вінця в два ряди по колу стояли постаті биків на кожні десять ліктів. Воли були розташовані в два ряди й становили одне ціле з Морем.

Море стояло на дванадцяти биках: троє дивилися на північ, троє—на захід, троє—на південь і троє—на схід. Море трималося на них зверху, задами вони були обернені всередину. Воно було завтовшки в долоню[v], вінця нагадували вінця келиха і мали вигляд розквітлої лілії. Воно містило три тисячі батів[w].

Потім він зробив десять умивальниць і розмістив п’ять з південної сторони та п’ять з північної. В них омивалося все, що використовувалося для жертв всеспалення, а в Морі омивалися священики.

Він зробив десять золотих світильників за малюнками й розмістив їх у храмі—п’ять з південної сторони і п’ять з північної.

Він зробив десять столів і розмістив їх у храмі—п’ять з південної сторони і п’ять з північної. Він також зробив сто золотих кропильниць.

Він зробив подвір’я для священиків та великій двір і двері, які обклав бронзою. 10 Він розмістив Море в південній частині, у південно-східному кутку.

11 Він також зробив казани, лопатки й кропильниці. Отож Гурам закінчив роботу, усі роботи, які він виконував для царя Соломона у храмі Божому:

12 дві колони,

дві чашоподібні капітелі, що прикрашали колони;

дві мережані прикраси двох чашоподібних капітелей зверху на колонах;

13 чотириста плодів гранатового дерева для тих мережаних прикрас (два ряди гранатів на кожній мережаній прикрасі, що оздоблювали чашоподібні капітелі зверху на колонах);

14 поставці та умивальниці;

15 Море та дванадцять биків під ним;

16 умивальниці, лопатки, виделки та всі необхідні речі.

Всі речі, які Гурам-Абі зробив царю Соломону для храму Господнього, були виготовлені з полірованої бронзи. 17 Цар наказав виливати їх у глиняних формах у долині Йордану між Суккотом та Заретаном.

18 Усіх цих речей Соломон зробив таку величезну кількість, що навіть бронзу, яка пішла на них, немислимо було зважити. 19 Соломон також зробив усе вмеблювання й прибори, що були в храмі Божому:

золотий вівтар;

столи для хліба присутності;

20 свічники зі щирого золота з лампами, щоб горіли перед Святеє Святих, як було приписано;

21 квіти з золота, лампади та щипці;

22 зі щирого золота ножиці для підрізання гноту, кропильниці, тарелі й кадильниці;

золоті двері у Святеє Святих, а також двері головної зали храму.

Footnotes

  1. 1:16 Кое Очевидно, йдеться про «Сицилію».
  2. 1:17 шістсот шекелів Приблизно 6,9 кг.
  3. 1:17 сто п’ятдесят шекелів Приблизно 1,7 кг.
  4. 2:8 сандалових Значення древньогебрейського слова непевне.
  5. 2:10 двадцять тисяч корів Приблизно 4400000 л.
  6. 2:10 двадцять тисяч батів Приблизно 440000 л.
  7. 2:13 Я… майстра Або «Я посилаю тобі одного з майстрів мого батька Гірама».
  8. 3:1 Арауни Або «Орнана».
  9. 3:1 євуситського Тобто «мешканця Єрусалима».
  10. 3:3 шістдесят ліктів Приблизно 30 м.
  11. 3:3 двадцять ліктів Приблизно 10 м.
  12. 3:4 двадцять ліктів Цей варіант міститься виключно у древньогебрейських та сирійських текстах. Древньогрецькі переклади мають «сто двадцять ліктів».
  13. 3:8 шістьмастами талантами Приблизно 20400 кг.
  14. 3:9 п’ятдесят шекелів Приблизно 0,6 кг.
  15. 3:11 п’ятьом ліктям Приблизно 2,5 м.
  16. 3:15 тридцять п’ять ліктів Приблизно 17,5 м.
  17. 4:1 Він спорудив Або «Гурам спорудив за наказом Соломона». Також див.: 2 Хр. 4:11 та 2:13-14.
  18. 4:1 двадцять ліктів Приблизно 10 м.
  19. 4:1 десять ліктів Приблизно 5 м.
  20. 4:2 п’ять ліктів Приблизно 2,5 м.
  21. 4:2 тридцять ліктів Приблизно 15 м.
  22. 4:5 завтовшки в долоню Приблизно 8 см.
  23. 4:5 три тисячі батів Приблизно 66000 л.