22 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

² та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!

³ Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!

⁴ Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

⁴⁸ Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,

⁴⁹ що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

⁵⁰ Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!

⁵¹ Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!