2 Царств 18:1-18

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Давид готовий до битви

18 Давид зробив перекличку воїнів і призначив начальників над тисячами та сотнями. ² І послав Давид військо: третину під командуванням Йоава, третину очолив брат Йоава Авішай, син Зеруї, а ще третину—Іттай ґіттійський. Цар сказав воїнам: «Безперечно, я також піду з вами».

³ Але воїни відповіли: «Ти не повинен іти, бо якщо нас змусять утікати, на нас не звернуть уваги. Навіть якщо половина воїнів загине, їм усе одно. Але ж ти вартий десяти тисяч таких, як ми.^[a] Було б краще, якби ти підтримав нас у місті».

⁴ Цар відповів: «Я зроблю все так, як ви вважаєте за краще». От і став цар біля брами, а всі воїни повиходили з міста загонами по сто й тисячу чоловік.

«Будьте м’якіші з молодим Авесаломом»

⁵ Цар наказав Йоаву, Авішаю та Іттаю: «Заради мене, збережіть молодого Авесалома». Усе військо чуло, як цар віддавав наказ про Авесалома кожному командуючому.

Перемога Давидового війська

⁶ І вийшло військо Давидове на відкриту місцевість, щоб вступити в бій з ізраїльтянами. Це сталося в Ефраїмовому лісі. ⁷ Давидове військо завдало поразки ізраїльській армії, а втрати того дня були величезні—двадцять тисяч чоловік. ⁸ Сутички перекинулися на весь край, і ліс винищив більше воїнів в ту ніч, аніж меч.

⁹ Сталося так, що Авесалом зустрівся з людьми Давида. Він їхав на віслюку, і якраз тоді, коли віслюк проходив під густим гіллям величезного дуба, голова Авесалома застрягла в гіллі. Тож він завис у повітрі, а його віслюк утік.

¹⁰ Помітивши це, один чоловік сказав Йоаву: «Я щойно побачив, що Авесалом висить на дубові».

¹¹ Йоав здивовано спитав чоловіка, який сповістив його: «Не може бути! Ти його бачив? Чому ж ти його не зарубав? Тоді б я дав тобі десять шекелів^[b] срібла й пояс воїна».

¹² Але чоловік відповів: «Навіть якби я власноручно відважив тисячу шекелів^[c] срібла, я б ніколи не підняв руки на царевого сина! Ми чули царський наказ зберегти життя юному Авесалому. Він це наказав тобі, Авішаю та Іттаю. ¹³ Якби я підступно забрав його життя, а від царя ніщо не приховається, ти б тоді покарав мене^[d]».

¹⁴ Йоав розгнівався: «Я не збираюся марнувати тут час з тобою». Він витягнув три дротики й метнув їх у серце Авесалома, поки той ще живий висів на дереві. ¹⁵ А десятеро зброєносців Йоава оточили Авесалома й добили його.

¹⁶ Йоав засурмив, і воїни припинили переслідувати ізраїльтян. Так Йоав зупинив їх. ¹⁷ Вони підняли Авесалома й кинули його до великої ями в лісі, засипавши зверху купою каміння. Всі ізраїльтяни повтікали тим часом до своїх наметів.

¹⁸ Ще за свого життя Авесалом поставив у Царській долині кам’яну брилу, яка вважалася пам’ятником йому, бо він подумав: «Немає в мене сина, щоб продовжити пам’ять про мене». Він назвав цей стовп своїм іменем, і дотепер його називають пам’ятником Авесалому.