Add parallel Print Page Options

17 І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,

18 та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:

19 О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір'ях своїх, ой попадали лицарі!

20 Не розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!

21 Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення! Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!

22 Від крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!

23 Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!

24 Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!

25 Ой, попадали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!

26 Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!

27 Ой, попадали лицарі, і загинула зброя військова!...

Read full chapter