Add parallel Print Page Options

22 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!

Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!

Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.

Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!

В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.

Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!

з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!

10 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

11 Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.

12 А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.

13 Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.

14 Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.

15 Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.

16 І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.

17 Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

18 Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.

20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

Read full chapter