2 царів 10-12
Ukrainian Bible
10 А Ахав мав сімдесят синів у Самарії. І понаписував Єгу листи, і порозсилав до Самарії, до провідників Їзреелу, до старших і до виховників Ахавових синів, говорячи:
2 Як тільки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, і з вами колесниці, і коні, і твердині, і зброя,
3 то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з синів вашого пана, і посадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за дім вашого пана!
4 А вони дуже-дуже налякалися й сказали: Ось два царі не встояли перед ним, якже встоїмо ми?
5 І послали ті, що були над домом та над тим містом, і старші, і виховники до Єгу, говорячи: Ми раби твої, і зробимо все, що ти нам скажеш. Та ми не настановимо царем нікого, що добре в очах твоїх, те роби!
6 А він написав до них другого листа, пишучи: Якщо ви мої, і слухняні моєму голосові, візьміть голови мужів, синів вашого пана, і прийдіть до мене цього часу взавтра до Їзреелу (а царських синів було сімдесят чоловіка, при міських вельможах, що виховали їх).
7 І сталося, як прийшов той лист до них, то побрали вони царських синів, та й позабивали сімдесят чоловіка. І поскладали вони їхні голови в кошики, та й послали до нього в Їзреел...
8 І прибув посол, і доніс йому, кажучи: Принесли голови царських синів! А він сказав: Покладіть їх на дві купі при вході до брами до ранку.
9 І сталося вранці, і він вийшов і став, і сказав до всього народу: Ви невинні. Я вчинив змову на свого пана й убив його. А хто повбивав усіх цих?
10 Знайте ж тепер, що з Господнього слова не проминеться нічого, що Господь говорив на Ахавів дім, і Господь зробив те, що говорив був через раба Свого Іллю.
11 І Єгу повбивав усіх позосталих з Ахавого дому в Їзреелі, і всіх вельмож його, і знайомих його, і священиків його, так, що не позоставив йому і врятованого!
12 І встав він і відійшов, і пішов до Самарії. А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,
13 то спіткав братів Ахазії, Юдиного царя, і сказав: Хто ви? А ті відказали: Ми Ахазієві брати, а йдемо запитати про гаразд царевих синів та синів цариці!
14 А він сказав: Схопіть їх живих! І схопили їх живих, і позабивали їх до ями Бет-Екеду, сорок і два чоловіка, і він не позоставив ані одного з них!
15 І пішов він ізвідти, і спіткав Єгонадава, Рехавового сина, що йшов навпроти нього, і привітав його та й сказав до нього: Чи твоє серце щире до мене, як моє серце до тебе? А Єгонадав відказав: Так! Дай же свою руку! І той дав руку свою, і підняв його до себе до колесниці,
16 і сказав: Іди ж зо мною, і приглянься до моєї запопадливости для Господа! І посадили його в колесницю його.
17 І прибув він до Самарії, і повбивав усіх позосталих в Ахава в Самарії, і вибив аж до кінця його, за словом Господа, що говорив до був Іллі.
18 І зібрав Єгу ввесь народ і сказав до них: Ахав мало служив Ваалові, Єгу служитиме йому більше!
19 А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, та всіх священиків. Нехай нікого не бракуватиме, бо в мене велика жертва для Ваала. Кожен, хто буде відсутній, не буде живий! А Єгу зробив це підступом, щоб вигубити тих, хто служить Ваалові.
20 І сказав Єгу: Оголосіть святочні збори для Ваала! І вони оголосили.
21 І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служить Ваалові, і не позостався ніхто, хто не прийшов би. І прибули вони до Ваалового дому, і переповнився Ваалів дім від входу до входу.
22 І сказав він тому, хто над царською шатнею: Винеси одежу для всіх тих, хто служить Ваалові. І той виніс їм ту одежу.
23 І ввійшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служителів: Пошукайте й подивіться, щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг, а тільки самі ті, хто служить Ваалові.
24 І ввійшли вони, щоб принести жертви та цілопалення. А Єгу поставив собі назовні вісімдесят чоловіка й сказав: Кожен, у кого втече хто з тих людей, що я ввів на ваші руки, життя його буде за життя того!
25 І сталося, як скінчив він приряджувати цілопалення, то Єгу сказав до бігунів та до старшин: Увійдіть, повбивайте їх, нехай ніхто не вийде!... І повбивали їх вістрям меча, і поскидали їх ті бігуни та старшини. Потому пішли до міста Ваалового дому.
26 І повиносили вони бовванів Ваалового дому, і попалили те.
27 І розбили вони Ваалового боввана, і розбили Ваалів дім, та й зробили з нього нечисте місце, і так є аж до сьогодні.
28 І вигубив Єгу Ваала з Ізраїля.
29 Тільки не відступив він від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, від золотих тельців, що в Бет-Елі та що в Дані.
30 І сказав Господь до Єгу: Тому, що ти добре зробив угодне в очах Моїх, зробив Ахавовому домові все, що було на серці Моєму, сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого покоління.
31 Та Єгу не пильнував ходити за Законом Господа, Бога Ізраїля, усім своїм серцем, не відступив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля.
32 За тих днів розпочав Господь відрубувати від Ізраїля частини, і побив їх Газаїл в усій Ізраїлевій країні,
33 від Йордану на схід сонця, увесь край Ґілеаду, Ґадів, Рувимів та Манасіїн, від Ароеру, що над потоком Арнон, і Ґілеад та Башан.
34 А решта діл Єгу, і все, що він зробив, і вся лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
35 І спочив Єгу зо своїми батьками, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Єгоахаз.
36 А дні, що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії, були двадцять і вісім літ.
11 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
2 А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.
3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
4 А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.
5 І він наказав їм, говорячи: Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
6 А третина буде в брамі Сур, а третина у брамі за бігунами, і будете виконувати сторожу дому на зміну.
7 А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.
8 І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його.
9 І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
10 І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
11 І поставали бігуни, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
12 А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: Нехай живе цар!
13 І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.
14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Зрада, зрада!
15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем! Бо священик сказав: Нехай вона не буде забита в Господньому домі!
16 І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.
17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
18 І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.
19 І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.
20 І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.
21 (12-1) Єгоаш був віку семи років, коли зацарював.
12 (12-2) Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Ців'я, з Беер-Шеви.
2 (12-3) І робив Єгоаш угодне в Господніх очах по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда.
3 (12-4) Тільки пагірки не були понищені, народ ще приносив жертви та кадив на пагірках.
4 (12-5) І сказав Єгоаш до священика: Усе посвячене срібло, що буде внесене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки людині спаде на серце принести до Господнього дому,
5 (12-6) візьмуть собі священики, кожен від знайомого свого, і вони зроблять направу Господнього дому в усьому, що буде знайдене там на направу.
6 (12-7) І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не направили ушкодження храму.
7 (12-8) І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: Чому ви не направляєте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайомих, а на направу ушкодження храму віддасте його.
8 (12-9) І погодилися священики не брати срібла від народу, і не направляти ушкодження храму.
9 (12-10) І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовбав дірку на віку її, і поставив її при жертівнику праворуч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли порога, усе срібло, що приносилося до Господнього дому.
10 (12-11) І бувало, як вони бачили, що намножилося те срібло в скрині, то приходив царський писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі.
11 (12-12) І давали те перелічене срібло на руки робітникам праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його теслям та будівничим, що робили в Господньому домі.
12 (12-13) І мулярам, і каменярам, і на закуп дерева та тесаного каменя, та на направу ушкодження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи.
13 (12-14) Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропильниці, сурми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що приносилося до Господнього дому,
14 (12-15) бо його давали робітникам праці та направляли ним дім Господній.
15 (12-16) І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітникам праці, бо ті робили чесно.
16 (12-17) Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вносилося до Господнього дому, воно було для священиків.
17 (12-18) Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим.
18 (12-19) І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафат, і Єгорам, і Ахазія, батьки його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбницях Господнього дому та дому царського, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, і той відійшов від Єрусалиму...
19 (12-20) А решта діл Йоаша, і все, що він зробив, он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
20 (12-21) І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли.
21 (12-22) Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батьками його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амація.
4 Царств 10-12
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Агавову родину вбито
10 У Самарії жили сімдесят синів Агава. Ось Єгу написав листи й послав їх до Самарії: до правителів Єзреела[a], до старійшин та опікунів Агавових синів. Він писав: 2 «Тільки-но цей лист дійде до вас, оскільки поряд з вами сини вашого володаря і у вас є колісниці й коні, укріплене місто і зброя, 3 то виберіть найкращого й найдостойнішого з синів вашого володаря й посадіть його на батьків престол. А потім воюйте за дім вашого володаря».
4 Перелякалися вони й вирішили: «Якщо двоє царів не подужали його, як же ми зможемо?» 5 Тому управитель царського дому, управитель міста, старійшини й опікуни відправили Єгу таке послання: «Ми—твої раби, ми зробимо все, що накажеш. Ми нікого не призначимо царем; роби все, що вважаєш за потрібне».
6 Тоді Єгу написав їм другого листа, в якому йшлося: «Якщо ви на моєму боці й підкоряєтеся мені, візьміть голови синів вашого володаря і з ними приходьте до мене в Єзреел завтра в цей же час». Сімдесят царських синів жили в знатних городян, що виховували їх. 7 Коли прийшов лист, ці опікуни взяли царських синів і вирізали всіх сімдесятьох хлопців. Вони склали їхні голови в кошики й відправили їх Єгу в Єзреел.
8 Коли прибув посланець, від повідомив Єгу: «Вони доставили голови царських синів». Тоді Єгу наказав: «Складіть їх до ранку в дві купи біля входу до міської брами».
9 Наступного ранку Єгу вийшов, став перед громадянами й сказав: «Ви невинні. Це я замислив лихе проти мого володаря і вбив його, але хто тоді убив цих синів? 10 Знайте ж відтепер, що нічого з того, що Господь говорив про дім Агава, не минеться дарма. Що Господь пообіцяв через Свого раба Іллю, те Він і вчинив».
11 Тоді Єгу вбив усіх, хто належав до дому Агава в Єзреелі, а ще вбив усіх його найближчих вельмож, близьких друзів та священиків, не залишивши нікого з них у живих.
12 Після цього Єгу знявся й вирушив до Самарії. Біля Бет-Екеда, який називався ще стоянкою пастухів, він зробив зупинку. 13 Зустрівши там родичів Агазії, царя Юдеї, спитав їх: «Хто ви?»
Вони відповіли: «Ми—рідня Агазієва, а зійшли сюди, щоб побачитися з родинами царя та царевої матері».
14 «Схопіть їх живими»,—наказав Єгу. Його люди схопили їх і вирізали біля джерела Бет-Екеда—всього сорок двох чоловік. Ніхто не залишився живим.
15 Пішовши звідти, він зустрів по дорозі Єгонадава, сина Рехава, який вийшов назустріч йому, і запитав: «Чи твоє серце вірне мені, як моє—тобі?» «Авжеж»,—відповів Єгонадав. «Якщо це справді так, тоді дай мені руку».
Той подав, і Єгу допоміг йому піднятися в колісницю. 16 Єгу запропонував: «Ходімо зі мною! Ти переконаєшся, як я вірно служу Господу». Так Єгонадав і поїхав у колісниці Єгу. 17 Коли Єгу дістався до Самарії, він убив усіх, хто належав до родини Агава, доки не знищив їх, як і сказав Господь Іллі.
Ваалових прислужників убито
18 Тоді Єгу зібрав усіх людей і сказав їм: «Агав мало служив Ваалу. Єгу буде багато йому служити. 19 Покличте-но всіх пророків Ваалових, усіх його розпорядників, усіх його священиків. І простежте, щоб усі були, бо я збираюся скласти велику жертву Ваалу. Всі, хто не з’явиться, не залишиться в живих». Але Єгу сказав неправду, бо він збирався знищити прислужників Ваала.
20 Єгу сказав: «Оголосіть про збір на честь Ваала». Так і зробили. 21 Потім він розіслав посланців по всьому Ізраїлю. Зійшлися всі управителі, які служили Ваалу, жоден не залишився вдома. Вони з’юрмилися в храмі Ваала й храм заповнився так, що не було ніде вільного місця. 22 І Єгу наказав служнику, який займався вбранням: «Принеси вбрання для всіх вельмож, які служать Ваалу». Той виніс їм усім одяг.
23 Тоді Єгу і Єгонадав, син Рехава, зайшли в храм Ваала. Єгу сказав служителям Ваала: «Озирніться довкола й пильно простежте, щоб поряд із вами не було Господніх слуг, лише служителі Ваала». 24 Ось вони увійшли, щоб скласти пожертви й принести жертву всеспалення. Єгу тим часом розставив довкола храму вісімдесят чоловік, наказавши їм: «Якщо хоч один із вас дозволить комусь із тих людей, яких я вам доручаю, втекти, той поплатитеся своїм життям».
25 Як тільки скінчив Єгу приносити жертву всеспалення, він наказав варті й служникам: «Зайдіть і вбийте їх, щоб жоден не втік». Тож вони порубали їх мечами. Вартові й служники викинули тіла й пройшли вглиб[b] храму Ваала до місця поклоніння. 26 Вони винесли пам’ятний камінь з храму Ваала й підпалили його. 27 Вони знищили пам’ятні камені Ваала і зруйнували вщент храм Ваала, зробивши з нього вбиральню. І досі люди нею користуються. 28 Ось так Єгу знищив поклоніння Ваалу в Ізраїлі. 29 Однак він не відвернувся від гріхів Єровоама, сина Невата, які й Ізраїль змусив чинити—поклонятися золотим тельцям у Бетелі та Дані.
30 Господь пообіцяв Єгу: «Оскільки ти добре попрацював, щоб виконати все те, що є правильним в Моїх очах, і вчинив дому Агава те, що Я думав зробити, твої нащадки аж до четвертого покоління сидітимуть на троні Ізраїлю».
31 Однак Єгу не повністю дотримувався закону Господа, Бога Ізраїлю. Він і далі збочував, як Єровоам, змусивши Ізраїль чинити гріх. 32 Тоді ж Господь почав зменшувати кордони Ізраїлю. Газаел переміг ізраїльтян по всій землі 33 на схід від Йордану: в ґілеадських краях (землі Ґада, Рувима, Манассії), від Ароера понад ущелиною Арнона, Ґілеада й до Башана.
34 А щодо інших подій за часів правління Єгу, всього, що він учинив, усіх його завоювань, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 35 Єгу спочив зі своїми батьками й був похований у Самарії. Царем став його син Єгоагаз. 36 А правив Єгу Ізраїлем у Самарії протягом двадцяти восьми років.
Аталія і Йоаш
11 Коли Аталія, Агазієва мати, побачила, що її син мертвий, вона винищила всю царську родину. 2 Однак Єгошеба, дочка царя Йорама й сестра Агазії, забрала з-поміж царських синів, яких невдовзі мали стратити, Йоаша, сина Агазії. Вона сховала його та його няньку в опочивальні від Аталії, щоб його не вбили. 3 Він переховувався з нянькою у храмі Господа протягом шести років, поки Аталія правила країною.
4 На сьомий рік Єгояда послав за командирами карійців та охоронцями[c] і звелів, щоб вони прибули до нього в храм Господній. Він уклав з ними угоду й привів їх до присяги в храмі Господньому. Потім він показав їм царського сина. 5 За тим він наказав таке: «Ось що ви мусите зробити: з усіх, хто буде в трьох загонах, які нестимуть варту в суботу, третина сторожитиме царську оселю, 6 третина з першого загону стоятиме біля брами Сур, а третина—біля брами за вартою, яка по черзі охоронятиме храм. 7 А всі ті, хто в двох інших загонах, які не несуть, зазвичай, службу в суботу, будуть усі охороняти храм при царі. 8 Станьте довкола царя. Кожний мусить мати в руках зброю. Кожного, хто наближатиметься до ваших лав, має бути страчено. Не відходьте ні на крок від царя, хоч куди б він ішов».
9 Сотники виконали все точно так, як наказав священик Єгояда: кожен з них узяв своїх воїнів, як тих, хто мав вартувати в суботу, так і тих, хто був вільний від служби, й прийшов до священика Єгояда. 10 Він роздав командирам підрозділів списи й щити, які колись належали царю Давиду і зберігалися у храмі Господньому. 11 Вартові, кожен зі зброєю в руках, поставали довкола царя, біля вівтаря, від південної до північної сторони храму.
12 Єгояда вивів царського сина й увінчав його короною, вручив йому копію Угоди[d], і вони проголосили його царем. Його помазали, а люди заплескали в долоні й загукали: «Хай живе цар!»
13 Коли Аталія почула галас вартових і народу, вона пішла до них у храм Господній. 14 Поглянувши, вона помітила царя, котрий стояв, як заведено, біля колони. Командири підрозділів та сурмачі стояли біля нього, а всі люди раділи й сурмили в сурми. Тоді Аталія розірвала на собі одяг й заволала: «Зрада! Зрада!»
15 Тоді священик Єгояда наказав сотникам, які командували військом: «Виведіть її крізь стрій і віддайте мечу всіх, хто піде за нею. Бо священик сказав: „Її не можна стратити, поки вона перебуває у храмі Господньому”». 16 Тож солдати схопили і вбили Аталію як тільки-но вона дійшла до того місця на царському подвір’ї, де розміщувалася конюшня.
17 Потім Єгояда уклав Заповіт між Господом, царем і народом, що вони будуть люди Господні, а ще уклав угоду між царем та народом. 18 Тоді усі люди краю пішли до храму Ваала і зруйнували його вщент. Вони потрощили вівтарі й бовванів, вбили Маттана, священика Ваала, перед жертовниками. Тоді священик Єгояда порозставляв вартових біля Господнього храму. 19 Він узяв з собою командирів сотень, карійців, вартових, усіх людей цієї землі, і всі разом вони доставили царя з храму Господнього в царський палац, пройшовши браму, де стояли вартові. Цар зайняв своє місце на престолі, 20 а весь народ цієї землі радів. В місті був мир, адже Аталію вбили мечем в царському палаці. 21 Йоашу сповнилося сім років, коли він почав царювати.
Йоаш ремонтує храм
12 На сьомий рік правління Єгу Йоаш почав царювати, і правив він у Єрусалимі протягом сорока років. Його матір звали Зивія, яка була родом з Беершеби. 2 У ті роки, коли священик Єгояда був його радником, Йоаш робив усе так, як Господь вважав за праведне. 3 Однак узвишшя не було знесено, і народ і далі складав жертви й спалював запашне куріння на узвишшях. 4 Йоаш сказав священикам: «Зберіть усі освячені монети, які приносять в жертву до Господнього храму—гроші, зібрані як плата за внесення в реєстр, храмовий податок, і ті, які люди просто приносять до храму. 5 Нехай кожен священик отримає гроші від якогось із скарбників та й використає для ремонту будь-яких неполадок, які є в храмі».
6 Але на двадцять третій рік правління царя Йоаша священики так і не відремонтували храм. 7 Ось чому цар Йоаш покликав священика Єгояда та інших священиків і запитав їх: «Чому ви не ремонтуєте те, що пошкоджене в храмі? Не беріть більше грошей у скарбників, а передайте їх на відбудову храму».
8 Священики погодилися, що більше не збиратимуть з людей гроші і що самі не будуть ремонтувати храм. 9 Священик Єгояда узяв скриньку і у віці проробив дірку. Він поставив її біля жертовника праворуч, як входити в храм Господній. Священики, які охороняли вхід[e], повкидали в скриньку всі гроші, принесені в храм Господа.
10 Як тільки вони помічали, що у скриньці повно грошей, приходили царський писар і первосвященик, клали гроші, принесені до храму, й зважували їх у сумках. 11 Коли набралася потрібна сума, вони віддали ті гроші людям, яких призначили наглядати, як іде робота над відбудовою храму. Ось цими грошима вони платили тим, хто працював над відновленням храму: теслям і будівельникам, 12 мулярам і каменотесам. Вони купували ліс, тесаний камінь на ремонт Господнього храму і платили за все інше, пов’язане з відновленням Господнього храму.
13 Гроші, які приносили в храм, не витрачалися на срібні тарелі, ножиці для підрізання гноту, кропильниці, сурми чи інші золоті або срібні речі для храму Господнього. 14 Їх платили робітникам, а ті витрачали гроші на ремонт храму. 15 Вони не вимагали звіту від тих, кому давали гроші, щоб заплатити робітникам, бо панувала цілковита чесність. 16 Гроші, зібрані як жертва за провину та гріхи, у храм Господній не надходили. Вони належали священикам.
17 О цій порі прийшов Газаел, арамійський цар; він пішов у наступ на Ґат і захопив його. А потім повернув на Єрусалим. 18 Але Йоаш, юдейський цар, зібрав усі святі речі, освячені його предками Єгошафатом, Єгорамом та Агазією, які правили Юдеєю, а ще ті дарунки, які він сам посвятив, усе золото зі скарбниці храму Господнього, з царського палацу й відправив Газаелу, арамійському царю. Той і відступився від Єрусалима.
19 А щодо інших подій за часів правління Йоаша[f] та усього, що він робив, то все це записано в книзі Хронік Царів Юдеї.
20 Його урядовці вчинили заколот проти нього й убили його в Бет-Мілло, по дорозі до Силла. 21 А тими вельможами були Йозавад, син Шимеата, та Єгозавад, син Шомера, який завдав смертельного удару. Його поховали з батьками в Давидовому місті. Після нього став царювати Амазія, його син.
Footnotes
- 10:1 до правителів Єзреела Цей варіант міститься виключно у древньогебрейських текстах. У древньогрецьких та латинських рукописах—«до правителів Самарії».
- 10:25 вглиб Або «у внутрішню кімнату».
- 11:4 охоронцями Або «посланцями».
- 11:12 копію Угоди Це може бути Угода, яку Бог дав Мойсею (див.: Повт. Закону 17:18), або особлива угода між Богом та царем. Див.: 2 Цар. 11:17 та 1 Сам. 10:25.
- 12:9 вхід Буквально «поріг».
- 12:19 Йоаша Або «Єгоаша».
Copyright © 2007 by Bible League International