Add parallel Print Page Options

14 (13-23) І спочив Авійя зо своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспокоївся Край на десять літ.

(14-1) І робив Аса добре та вгодне в очах Господа, Бога свого.

(14-2) І повсував він жертівники чужих богів та пагірки, і порозбивав камінні стовпи для божків, і постинав святі дерева.

(14-3) І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати Його Закона та заповідь.

(14-4) І повсував він зо всіх Юдиних міст пагірки та подоби сонця. І заспокоїлося царство при ньому.

(14-5) І побудував він твердинні міста в Юді, бо заспокоївся Край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.

(14-6) І сказав він до Юди: Побудуймо ці міста, й оточімо муром та баштами, ворітьми та засувами. Іще він, цей Край, наш, бо зверталися ми до Господа, нашого Бога. Зверталися ми, і Він дав нам мир навколо. І побудували, і їм щастило.

(14-7) І було в Аси війська: носіїв великих щитів та ратищ з Юди три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять малого щита, та лучників двісті й вісімдесят тисяч. Усі вони хоробрі вояки.

(14-8) І вийшов на них кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колесниць, і прибув аж до Мареші.

10 (14-9) І вийшов Аса проти нього, і вони вставилися до бою в долині Цефат при Мареші.

11 (14-10) І кликнув Аса до Господа. Бога свого, та й сказав: Господи, нема кому, крім Тебе, допомогти численному або безсилому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім'я Твоє ми прийшли на цю безліч. Господи, Ти Бог наш, нехай людина не має сили проти Тебе!

12 (14-11) І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, і кушеяни повтікали.

13 (14-12) І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І понесли вони дуже багато здобичі.

14 (14-13) І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здобичі.

15 (14-14) Порозбивали вони також намети чередників, і зайняли дуже багато дрібної худоби та верблюдів, та й вернулися до Єрусалиму.

Аса, цар Юдеї

14 І почив Авіжа зі своїми батьками й був похований у місті Давида. Його син Аса став царем після нього, і під час його царювання країна жила у мирі протягом десяти років.

Аса чинив добре і праведне в очах Господа Бога. Він познімав усі чужоземні вівтарі й узвишшя, знищив священні камені та позносив стовпи Ашери. Він наказав Юдеї шукати Господа, Бога їхніх батьків, і коритися Його законам та настановам. Він знищив узвишшя та вівтарі для спалення запашного куріння в усіх містах Юдеї, і царство перебувало в мирі під час його правління. Він збудував фортеці в Юдеї, бо на землі був мир. Ніхто не воював проти нього в дні його царювання, бо Господь дав йому спочинок.

«Давайте побудуємо ці міста,—сказав він Юдеї,—і обнесемо їх валами з баштами та брамами з засувами. Земля все ще нам належить, бо ми звернулися до Господа, нашого Бога, ми шукали Його, і Він дав нам спокій з усіх боків». Отож вони розбудовувалися й процвітали.

У війську Аси було триста тисяч чоловік з Юдеї, озброєних великими щитами та списами й двісті вісімдесят тисяч людей Веніаминових, озброєних маленькими щитами та луками. Всі вони були хоробрі воїни.

Зера кушійський[a] виступив проти них з мільйоном воїнів та трьомастами колісницями й дійшов аж до Мареші. 10 Аса вийшов йому назустріч, і вони налаштувалися до бою в долині Зефати поблизу Мареші.

11 Тоді Аса звернувся до Господа свого Бога і сказав: «Господи, крім Тебе, немає нікого іншого, хто б допоміг малосилим проти могутніх. Допоможи нам. О Господи наш Боже, ми сподіваємося на Тебе, в ім’я Твоє вийшли ми проти цього величезного війська. О Господи, Ти—наш Бог. Не дай людині взяти гору над Тобою».

12 Тоді Господь дав Асі та юдейському війську перемогу над кушійцями. Кушійці побігли, 13 а Аса та його військо переслідували їх аж до Герара. Так багато кушійців полягло, що вони вже не могли знову зібрати боєздатного війська. Їх було знищено перед Господом та Його силами. Юдеї ж узяли багату здобич. 14 Вони перемогли всі міста навколо Ґерара, бо гнів Божий впав на них. Військо Аси награбувало багато здобичі в цих містах. 15 Вони також напали на табори пастухів і позабирали отари овець, кіз та верблюдів. Потім вони повернулися до Єрусалима.

Footnotes

  1. 14:9 кушійський Або «ефіопський».

14 [a]And Abijah rested with his ancestors and was buried in the City of David. Asa his son succeeded him as king, and in his days the country was at peace for ten years.

Asa King of Judah(A)

Asa did what was good and right in the eyes of the Lord his God.(B) He removed the foreign altars(C) and the high places, smashed the sacred stones(D) and cut down the Asherah poles.[b](E) He commanded Judah to seek the Lord,(F) the God of their ancestors, and to obey his laws and commands. He removed the high places(G) and incense altars(H) in every town in Judah, and the kingdom was at peace under him. He built up the fortified cities of Judah, since the land was at peace. No one was at war with him during those years, for the Lord gave him rest.(I)

“Let us build up these towns,” he said to Judah, “and put walls around them, with towers, gates and bars. The land is still ours, because we have sought the Lord our God; we sought him and he has given us rest(J) on every side.” So they built and prospered.

Asa had an army of three hundred thousand(K) men from Judah, equipped with large shields and with spears, and two hundred and eighty thousand from Benjamin, armed with small shields and with bows. All these were brave fighting men.

Zerah the Cushite(L) marched out against them with an army of thousands upon thousands and three hundred chariots, and came as far as Mareshah.(M) 10 Asa went out to meet him, and they took up battle positions in the Valley of Zephathah near Mareshah.

11 Then Asa called(N) to the Lord his God and said, “Lord, there is no one like you to help the powerless against the mighty. Help us,(O) Lord our God, for we rely(P) on you, and in your name(Q) we have come against this vast army. Lord, you are our God; do not let mere mortals prevail(R) against you.”

12 The Lord struck down(S) the Cushites before Asa and Judah. The Cushites fled, 13 and Asa and his army pursued them as far as Gerar.(T) Such a great number of Cushites fell that they could not recover; they were crushed(U) before the Lord and his forces. The men of Judah carried off a large amount of plunder.(V) 14 They destroyed all the villages around Gerar, for the terror(W) of the Lord had fallen on them. They looted all these villages, since there was much plunder there. 15 They also attacked the camps of the herders and carried off droves of sheep and goats and camels. Then they returned to Jerusalem.

Footnotes

  1. 2 Chronicles 14:1 In Hebrew texts 14:1 is numbered 13:23, and 14:2-15 is numbered 14:1-14.
  2. 2 Chronicles 14:3 That is, wooden symbols of the goddess Asherah; here and elsewhere in 2 Chronicles