Add parallel Print Page Options

А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.

Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?

І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!

Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!

А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас.

Досить такому карання того, що від багатьох,

через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер.

Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!

Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш досвід, чи в усім ви слухняні.

10 А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,

11 щоб нас сатана не перехитрував, відомі бо нам його задуми!

12 А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію, і були двері для мене відчинені в Господі,

13 не мав я спокою для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.

14 А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!

15 Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,

16 для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?

17 Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!

Павлові повчання

Отже, я сам собі вирішив не приходити знову до вас у смутку. Бо коли я засмучу вас, то хто ж тоді підбадьорить мене, як не ви, кого я засмутив? Тож написав я так для того, щоб, прийшовши, не бути засмученим тими, хто має веселити мене. Бо я впевнений у вас, бо моя радість—це радість для всіх вас. І написав я вам з великого горя, туги в серці і гірко плачучи. Та не для того, щоб вас засмутити, а для того, щоб ви пізнали ту безмежну любов, що маю я до вас.

Прощайте тих, хто засмутив вас

І якщо хтось когось засмутив, не мене, а почасти, щоб не перебільшувати—всіх вас, то покарання від усіх вас для такої людини достатньо. Тож краще простіть його і втіште, щоб не поглинув його надмірний смуток.

Тому благаю вас виявити любов до нього. Я написав, щоб випробувати вас, і дізнатися, чи будете слухняними у всьому. 10 Якщо ви вибачаєте когось, то й я пробачу. І те, що я пробачив, якщо я справді пробачив щось, я зробив це заради вас в присутності Христа, 11 щоб сатана не перехитрував нас, бо відомі нам змови його.

Павло вирушає до Троади

12 Коли я прийшов до Троади проповідувати Добру Звістку про Христа, Господь відчинив переді мною двері. 13 Але я був дуже засмучений, бо не знайшов брата свого Тита. Через це я, попрощавшись з усіма, вирушив до Македонії.

Перемога у Христі

14 Дяка Богу! Він завжди веде нас до перемоги у Христі. Пахощі знання про Себе Він повсюдно поширює через нас. 15 Наша пожертва Господу—пахощі Христові для Бога з-поміж тих, хто спасається, і з-поміж тих, хто гине. 16 Для тих, хто йде шляхом загибелі, ми—сморід смерті, що веде до неї. Для тих, хто йде шляхом спасіння—пахощі животворні, що ведуть до життя. Та хто ж спроможний виконати цю роботу? 17 Ми не торговці, які використовують Слово Боже для наживи. Ні! Ми щиро мовимо у Христі перед Богом як люди, послані від Бога.

So I made up my mind that I would not make another painful visit to you.(A) For if I grieve you,(B) who is left to make me glad but you whom I have grieved? I wrote as I did,(C) so that when I came I would not be distressed(D) by those who should have made me rejoice. I had confidence(E) in all of you, that you would all share my joy. For I wrote you(F) out of great distress and anguish of heart and with many tears, not to grieve you but to let you know the depth of my love for you.

Forgiveness for the Offender

If anyone has caused grief,(G) he has not so much grieved me as he has grieved all of you to some extent—not to put it too severely. The punishment(H) inflicted on him by the majority is sufficient. Now instead, you ought to forgive and comfort him,(I) so that he will not be overwhelmed by excessive sorrow. I urge you, therefore, to reaffirm your love for him. Another reason I wrote you(J) was to see if you would stand the test and be obedient in everything.(K) 10 Anyone you forgive, I also forgive. And what I have forgiven—if there was anything to forgive—I have forgiven in the sight of Christ for your sake, 11 in order that Satan(L) might not outwit us. For we are not unaware of his schemes.(M)

Ministers of the New Covenant

12 Now when I went to Troas(N) to preach the gospel of Christ(O) and found that the Lord had opened a door(P) for me, 13 I still had no peace of mind,(Q) because I did not find my brother Titus(R) there. So I said goodbye to them and went on to Macedonia.(S)

14 But thanks be to God,(T) who always leads us as captives in Christ’s triumphal procession and uses us to spread the aroma(U) of the knowledge(V) of him everywhere. 15 For we are to God the pleasing aroma(W) of Christ among those who are being saved and those who are perishing.(X) 16 To the one we are an aroma that brings death;(Y) to the other, an aroma that brings life. And who is equal to such a task?(Z) 17 Unlike so many, we do not peddle the word of God for profit.(AA) On the contrary, in Christ we speak before God with sincerity,(AB) as those sent from God.(AC)