Add parallel Print Page Options

Ковчег переносять до Єрусалима

Давид знову зібрав найкращих воїнів Ізраїлю—всього тридцять тисяч. З усіма відданими йому людьми він вирушив з юдейської Ваали[a], щоб узяти звідти ковчег Бога, названий іменем Господа Всемогутнього, Який сидіть на троні серед Херувимів, що зображені на Ковчезі. Вони вивезли ковчег Божий з оселі Авінадава, що була на узвишші, і встановили його на новому візку. Узза та Агіо, сини Авінадава, супроводжували цей візок з Господнім ковчегом. Агіо йшов попереду. Давид і всі ізраїльтяни щиро веселилися перед Господом співали пісні, грали на різних музичних інструментах, виготовлених із кедра. Це були арфи, ліри, бубни, тимпани та цимбали.

Коли вони підійшли до Наконового току, Узза кинувся підтримати ковчег Божий, бо воли спіткнулися. Але Господь дуже розгнівався на Уззу, побачивши його вчинок[b]. Господь уразив Уззу за це, і той відразу ж помер біля Господнього ковчегу[c].

Давид дуже розлютився через те, що Господній гнів вилився на Уззу, тому це місце й дотепер називається «Перез-Узза»[d].

Того дня Давид злякався Господа і сказав: «Як може ковчег Господній до мене перейти?» 10 Він не хотів брати ковчег Господній в місто Давида, а замість цього він завіз його до дому Овед-Едома ґіттійського. 11 Три місяці перебував ковчег Господній в оселі Овед-Едома, й Господь благословив його і всю його родину.

12 Царю Давиду сказали: «Господь благословив дім Овед-Едома і все, що в нього є, завдяки ковчегу Божому». Тому Давид пішов до оселі Овед-Едома, забрав ковчег Господній і з великою радістю переніс його в місто Давида. 13 Як тільки ступали люди, що несли ковчег Господній, шість кроків, Давид приносив у жертву вола й відгодоване теля. 14 Давид, підперезаний лляним ефодом, танцював, як тільки вмів, перед Господом, 15 коли він і весь дім Ізраїлю супроводжували Господній ковчег під радісні вигуки, а також звуки сурм.

16 Коли Господній ковчег заносили до міста Давида, Міхал, дочка Саула, визирнула у вікно й, побачивши Давида, який танцював і веселився перед Господом, вона відразу відчула до нього зневагу.

17 Господній ковчег принесли і встановили на відведеному місці в наметі, який Давид спорудив для нього. Давид приніс жертву всеспалення та мирні жертви перед Господом. 18 Коли ж Давид скінчив приносити жертву всеспалення та мирні жертви, благословив він людей в ім’я Господа Всемогутнього. 19 Потім він роздав по буханцю хліба, пирогу з фініками та в’язку родзинок всім ізраїльтянам: чоловікам і жінкам. Згодом усі розійшлися по своїх домівках.

20 Коли Давид повернувся додому, щоб благословити своїх рідних, назустріч йому вийшла Міхал, дочка Саула, яка сказала: «Як відзначився сьогодні цар Ізраїлю! Оголився на очах невільниць, своїх слуг, ніби якийсь покидьок».

21 Давид відповів Міхал: «Це було перед лицем Господа, Який обрав мене, а не твого батька й не когось із вашого дому. Це Він мене призначив правити Господнім народом ізраїльським, і саме тому я святкуватиму цю подію перед Господом. 22 Я буду ще недостойніше виглядати, я буду ще більш приниженим навіть у власних очах. Але я матиму повагу цих невільниць, про яких ти згадувала».

23 Сталося так, що в Міхал, дочки Саула, не було дітей аж до смерті.

Footnotes

  1. 6:2 юдейської Ваали Тобто «Киріат-Єарима». Див.: 1 Хр. 13:6.
  2. 6:7 побачивши його вчинок У древньогебрейському тексті цей вірш неясний. 1 Книга Хронік та кумранські рукописи мають «за те, що він доторкнувся до ковчега».
  3. 6:7 Господь… ковчегу Це сталося тому, що тільки левити могли нести ковчег. Узза не був левитом.
  4. 6:8 Перез-Узза Перез-Узза перекладається як «Спалах гніву проти Уззи» або «Покарання Уззи».

А Давид знову зібрав вибране військо в Ізраїлі, тридцять тисяч.

І встав та й пішов Давид та ввесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого ковчега, що над ним кличеться Ім'я, Ім'я Господа Саваота, що замешкує на херувимах.

І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза.

І несли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.

А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, на гуслах, і на цимбалах.

І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.

І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.

І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.

І Давид злякався Господа того дня та й сказав: Як увійде до мене Господній ковчег?

10 І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.

11 І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед-Едома та ввесь його дім.

12 І донесено цареві Давидові, говорячи: Господь поблагословив дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.

13 І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.

14 А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був оперезаний лляним ефодом.

15 І Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком та з сурмленням сурми.

16 І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем. І вона погордила ним у серці своєму.

17 І принесли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед намету, що для нього поставив Давид. І приніс Давид цілопалення перед Господнім лицем та жертву мирну.

18 А коли Давид скінчив приносити цілопалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Іменем Господа Саваота.

19 І він роздав для всього народу, для всього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м'яса та по одному виноградному калачеві. І пішов увесь народ кожен до дому свого.

20 І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!

21 І сказав Давид до Мелхоли: Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, буду веселитися перед Господнім лицем!

22 І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, і при них я буду шанований!

23 І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її.

The Ark Brought to Jerusalem(A)(B)

David again brought together all the able young men of Israel—thirty thousand. He and all his men went to Baalah[a](C) in Judah to bring up from there the ark(D) of God, which is called by the Name,[b](E) the name of the Lord Almighty, who is enthroned(F) between the cherubim(G) on the ark. They set the ark of God on a new cart(H) and brought it from the house of Abinadab, which was on the hill.(I) Uzzah and Ahio, sons of Abinadab, were guiding the new cart with the ark of God on it,[c] and Ahio was walking in front of it. David and all Israel were celebrating(J) with all their might before the Lord, with castanets,[d] harps, lyres, timbrels, sistrums and cymbals.(K)

When they came to the threshing floor of Nakon, Uzzah reached out and took hold of(L) the ark of God, because the oxen stumbled. The Lord’s anger burned against Uzzah because of his irreverent act;(M) therefore God struck him down,(N) and he died there beside the ark of God.

Then David was angry because the Lord’s wrath(O) had broken out against Uzzah, and to this day that place is called Perez Uzzah.[e](P)

David was afraid of the Lord that day and said, “How(Q) can the ark of the Lord ever come to me?” 10 He was not willing to take the ark of the Lord to be with him in the City of David. Instead, he took it to the house of Obed-Edom(R) the Gittite. 11 The ark of the Lord remained in the house of Obed-Edom the Gittite for three months, and the Lord blessed him and his entire household.(S)

12 Now King David(T) was told, “The Lord has blessed the household of Obed-Edom and everything he has, because of the ark of God.” So David went to bring up the ark of God from the house of Obed-Edom to the City of David with rejoicing. 13 When those who were carrying the ark of the Lord had taken six steps, he sacrificed(U) a bull and a fattened calf. 14 Wearing a linen ephod,(V) David was dancing(W) before the Lord with all his might, 15 while he and all Israel were bringing up the ark of the Lord with shouts(X) and the sound of trumpets.(Y)

16 As the ark of the Lord was entering the City of David,(Z) Michal(AA) daughter of Saul watched from a window. And when she saw King David leaping and dancing before the Lord, she despised him in her heart.

17 They brought the ark of the Lord and set it in its place inside the tent that David had pitched for it,(AB) and David sacrificed burnt offerings(AC) and fellowship offerings before the Lord. 18 After he had finished sacrificing(AD) the burnt offerings and fellowship offerings, he blessed(AE) the people in the name of the Lord Almighty. 19 Then he gave a loaf of bread, a cake of dates and a cake of raisins(AF) to each person in the whole crowd of Israelites, both men and women.(AG) And all the people went to their homes.

20 When David returned home to bless his household, Michal daughter of Saul came out to meet him and said, “How the king of Israel has distinguished himself today, going around half-naked(AH) in full view of the slave girls of his servants as any vulgar fellow would!”

21 David said to Michal, “It was before the Lord, who chose me rather than your father or anyone from his house when he appointed(AI) me ruler(AJ) over the Lord’s people Israel—I will celebrate before the Lord. 22 I will become even more undignified than this, and I will be humiliated in my own eyes. But by these slave girls you spoke of, I will be held in honor.”

23 And Michal daughter of Saul had no children to the day of her death.

Footnotes

  1. 2 Samuel 6:2 That is, Kiriath Jearim (see 1 Chron. 13:6)
  2. 2 Samuel 6:2 Hebrew; Septuagint and Vulgate do not have the Name.
  3. 2 Samuel 6:4 Dead Sea Scrolls and some Septuagint manuscripts; Masoretic Text cart and they brought it with the ark of God from the house of Abinadab, which was on the hill
  4. 2 Samuel 6:5 Masoretic Text; Dead Sea Scrolls and Septuagint (see also 1 Chron. 13:8) songs
  5. 2 Samuel 6:8 Perez Uzzah means outbreak against Uzzah.