2 Царств 5

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Давид стає царем ізраїльським

5 Усі племена Ізраїлю прийшли до Давида в Хеврон і сказали йому: «Поглянь на нас! Ми твоя плоть і кров. ² Навіть раніше, коли нами правив Саул, саме ти вів Ізраїль на війни. Господь пообіцяв тобі: „Ти пастимеш Мій народ ізраїльський і станеш його правителем”».

³ Всі старійшини Ізраїлю прийшли до царя в Хеврон, де Давид уклав з ними угоду перед Господом, і помазали вони Давида царем Ізраїлю. ⁴ Давидові минуло тридцять років, коли він став царем, й правив він протягом сорока років. ⁵ У Хевроні він правив сім років і шість місяців Юдеєю, а в Єрусалимі тридцять три роки правив усім Ізраїлем та Юдеєю.

Давид завойовує Єрусалим

⁶ Цар зі своїм військом прибув до Єрусалима, щоб вибити звідти євуситів, які там мешкали. Євусити сказали Давиду: «Ти ніколи не ввійдеш у місто. Навіть сліпі й криві можуть тебе випровадити». Вони сподівалися, що Давид не увійде у місто^[a]. ⁷ Однак Давид захопив укріплення Сіон, яке стало містом Давида.

⁸ А сталося це так: того ж дня Давид сказав: «Ті, хто піде на штурм євуситів, мають скористатися водяним тунелем^[b], щоб дістатися до тих „кривих і сліпих” Давидових ворогів». Ось чому кажуть: «Криві й сліпі не можуть увійти до Господнього храму^[c]».

⁹ Давид оселився в цій фортеці, назвавши її містом Давидовим. Він збудував місто з усіх боків: від Мілло^[d] і аж ген довкола, а також звів споруди всередині міста. ¹⁰ Він ставав дедалі могутнішим, тому що Господь Всемогутній був з ним.

¹¹ Гірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, а також передав деревину кедра, а ще вирядив теслярів та каменярів, які звели дім для Давида. ¹² Давид зрозумів, що Господь затвердив його царем над Ізраїлем і підніс його царство заради Свого народу ізраїльського.

¹³ Коли Давид залишив Хеврон і прийшов до Єрусалима, він узяв ще більше наложниць та дружин. І народилося в нього ще більше синів та дочок. ¹⁴ Ось імена дітей, що народилися в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон, ¹⁵ Івгар, Елішуа, Нефеґ, Яфія, ¹⁶ Елішама, Еліада та Еліфелет.

Давид перемагає филистимлян

¹⁷ Коли филистимляни прочули, що Давида помазали царем Ізраїлю, вони вирушили на його пошуки. Але Давид про це дізнався і сховався у фортеці в Єрусалимі. ¹⁸ Филистимляни підійшли близько до міста й отаборилися в долині Рефаїм. ¹⁹ Давид звернувся до Господа: «Чи йти мені в бій з филистимлянами? Чи віддаси Ти їх мені?» Господь йому на те відповів: «Іди й не сумнівайся, Я віддам їх у твої руки».

²⁰ Отож Давид підійшов до Ваал-Перазима й розбив їх там. Він сказав: «Як води вириваються, так і Господь кинувся на своїх ворогів». Так і назвали це місце Ваал-Перазим^[e]. ²¹ Филистимляни залишили там своїх бовванів, а Давид з воїнам їх забрав.

²² Ще раз підступили филистимляни й отаборилися в долині Рефаїм. ²³ Знову Давид запитав Господа, і Він відповів так: «Не наступай на них прямо, а обійди з тилу й кинься на них перед бальзамовими деревами. ²⁴ Як тільки почуєш на верхівках бальзамових дерев звуки кроків, не барись, бо це означатиме, що Господь пішов попереду тебе в наступ, щоб розгромити филистимське військо».

²⁵ Так і зробив Давид, як йому звелів Господь. Він завдав поразки филистимлянам від Ґівеона^[f] аж до Ґезера.