2 Царств 24

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Давид обліковує військо

24 Знову запалився Господній гнів на Ізраїль і запалив Давида проти ізраїльтян, намовляючи: «Іди й перелічи Ізраїль та Юдею».

² Цар сказав Йоаву та командирам його війська: «Обійди всі племена Ізраїлю від Дана до Беершеби^[a] й перелічи воїнів, аби я знав, скільки їх».

³ Та Йоав відповів царю: «Хай Господь твій Бог помножить народ твій у сотню разів і нехай очі мого володаря царя побачать це. Але, о царю, мій володарю, навіщо бажаєш ти зробити це?»

⁴ Однак слово царя переважило слова Йоава й військових командирів; вони залишили царя й подалися рахувати людей у війську ізраїльському.

⁵ Перейшовши через Йордан, вони розташувалися біля Ароера, на південь від міста, у вузькій ущелині, а потім перейшли Ґад у напрямку до Язера. ⁶ Вони попрямували в Ґілеад, в землі Тахтим-Годші, тоді до Дан-Яана і навколо нього до Сидона. ⁷ Звідти пройшли до фортеці Тир, побували в усіх містах хивійців та ханаанців. Наприкінці завітали до Беершеби в юдейському Неґеві.

⁸ Обійшовши усі землі, вони через дев’ять місяців і двадцять днів повернулися в Єрусалим.

⁹ Йоав доповів царю, скільки вони нарахували воїнів. В Ізраїлі налічувалося вісімсот тисяч здорових мужів, які були здатні тримати меч, а в Юдеї—п’ятсот тисяч чоловік.

Господь карає Давида

¹⁰ Давид відчув себе винним після того, як він порахував воїнів. Він сказав Господу: «Я вчинив великий гріх, зробивши це. Благаю Тебе, Господи, зніми цей гріх з Твого слуги, бо я зробив величезну дурницю».

¹¹ Наступного ранку, коли Давид іще не підвівся з ліжка, пророку Ґаду, Давидовому ясновидцю, було Господнє слово: ¹² «Піди й розкажи Давидові про те, що говорить Господь: „Я даю тобі на вибір три покарання. Вибери одне із них, і Я саме так з тобою і вчиню”».

¹³ Ґад пішов до Давида і сказав йому: «Ось тобі на вибір три покарання: або нехай звалиться на тебе голод на цілих три роки^[b], або будеш три місяці тікати від ворогів, які тебе переслідуватимуть, або матимеш три дні мору в своєму краї. Обміркуй і виріши, що я маю відповісти Тому, Хто мене послав».

¹⁴ Давид сказав Ґаду: «Я у великій печалі. Нехай Господь мене покарає, бо милість Його величезна, але не дай мені потрапити до людських рук».

¹⁵ Отож Господь наслав моровицю на Ізраїль з ранку й до кінця призначеного часу. І померло сімдесят тисяч людей від Дана до Беершеби. ¹⁶ Коли Ангел простягнув руку, щоб знищити Єрусалим, Господь зажурився тією бідою і промовив до Ангела, який губив народ: «Досить, прибери руку!» Ангел Господній якраз тоді був біля току євусита^[c] Арауни^[d].

Давид купує Араунів тік

¹⁷ Коли Давид побачив, як Ангел губить людей, він звернувся до Господа: «Це я згрішив, це мій переступ. Люди ж бо як овечки. Що вони зробили? Нехай упаде Твоя рука на мене й мою родину».

¹⁸ Того ж дня прийшов до Давида Ґад і сказав йому: «Піднімися й зведи вівтар Господу на току євусита Арауни».

¹⁹ Тож Давид зробив так, як йому наказав Господь через Ґада. ²⁰ Коли Арауна поглянув і побачив царя з обслугою, він вийшов і вклонився Давиду до самої землі. ²¹ Арауна спитав: «Чому мій володар-цар прийшов до свого слуги?» «Щоб купити твій тік,—відповів Давид,—та збудувати вівтар для Господа, аби жахлива моровиця відступилася від людей».

²² Арауна сказав Давиду: «Нехай мій володар-цар робить усе, що вважає за потрібне, нехай принесе жертву. Ось воли для жертви всеспалення, а ось все дерев’яне знаряддя для вогнища. ²³ О царю, все це віддає Арауна царю». Потім Арауна додав: «Нехай Господь твій Бог прийме тебе».

²⁴ Але цар відповів Арауні: «Ні-ні, я мушу тобі заплатити. Я не принесу Господу моєму Богу жертви всеспалення, які мені нічого не коштують». І купив Давид тік, волів, заплативши за все п’ятдесят шекелів^[e] срібла.

²⁵ Давид збудував там вівтар Господу й приніс жертви всеспалення та мирні жертви. Господь зглянувся на молитви за край, і припинилася моровиця в Ізраїлі.