Add parallel Print Page Options

23 А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.

Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!

Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!

І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!

Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?

А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.

А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені!

Read full chapter

Давидові останні слова

23 Ось останні слова Давида:

«Пророцтва Давида, сина Єссея,
    якого Бог звеличив,
    слово віще помазаника Якового Бога,
    ізраїльського пісняра.
В мені Господній Дух заговорив,
    Його словами мовить мій язик.
Бог Ізраїлю говорив, Ізраїлева Скеля мовила мені:
    „Коли по справедливості людьми керуєш,
    коли вершиш зі страхом перед Богом.
Він буде світлом вранішнього сонця
    в безхмарній вранішній височині.
    Він буде сяйвом, що з’являється після дощу”.

Хіба не Бог зробив мій дім[a] великим?
    Хіба повічний Заповіт зі мною Він не уклав?
Хіба не закріпив, не убезпечив все у нім?
    Невже не дасть мені Він порятунку,
    не приведе до виконання всіх моїх бажань?

А злих людей відкинуть, наче колючки,
    що їх людина не торкається руками.
Але торкнувшись того чортополоху,
    колючки жалять неначе вістря спися залізного.
    Спалити треба їх на місці».

Read full chapter

Footnotes

  1. 23:5 мій дім Тобто «мою родину».