Add parallel Print Page Options

22 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,

та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!

Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!

Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.

Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!

В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.

Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!

з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!

10 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

11 Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.

12 А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.

13 Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.

14 Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.

15 Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.

16 І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.

17 Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

18 Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.

20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

Read full chapter

Давидова хвальна пісня

22 [a] Давид заспівав Господу цю пісню, коли Господь визволив його від рук усіх ворогів і від Саула. Він сказав:

«Господь—моя Скеля, твердиня моя;
    Господь—мій Спаситель.
Мій Бог—моя Скеля, де завжди ховаюся я,
    мій щит і моя сила[b], що спасіння несе,
    фортеця, мій притулок,
    мій Спаситель рятує мене від жорстоких людей.
До Бога, достойного слави, я лину словами,
    і ось врятований я від моїх ворогів.

Загибелі хвилі бурхливі навколо здіймались,
    потоки руїни мене огортали.
Мене оплутали тенета смерті;
    загибелі пути мені накидали.
У відчаї й горі до Господа лину словами,
    взиваю до Бога мого.
Він з храму мій голос почув,
    мій крик Його вуха торкнувся.
Здригнулася земля і затряслася,
    небес основи затремтіли, все стугоніло,
    Він бо лютував.
Із ніздрів клубочилися дими,
    з уст виривався пломінь нищівний,
    й розпечене вугілля полум’ям взялося.
10 Він небеса розверзлі скинув долу,
    ступні Його на хмарах темних.
11 Він сів на Херувимів й полетів,
    підхоплений крилом вітрів.
12 Із темряви Він прикриття Собі зробив:
    дощові темні хмари в небесах.
13 Його присутність, осяяна, немов розжарене вугілля,
    кресала білі нитки блискавиць.
14 Господь громами із небес Себе явив,
    голос Всевишнього луною відгукнувся.
15 Він стріли запустив і ворогів розкидав,
    а блискавиць удари їх смертельно пронизали.

16 Морські глибини оголились,
    земні підвалини відкрились,
    коли Господь сварити нас почав,
    коли із ніздрів Його дихання прорвалось[c].

17 Він дотягнувся з висоти до мене і підніс.
    З глибин морських (з біди) мене підняв.
18 Від ворога могутнього мене порятував,
    Він спас мене від недругів, яких би не здолав я.
19 У день мого нещастя навалилися вороги,
    але Господь мені підтримку дарував.
20 Мене Він виніс на простори неозорі,
    Він врятував мене, бо вподобав.

Read full chapter

Footnotes

  1. 22:1-51 Також див.: Пс. 18.
  2. 22:3 моя сила Буквально «мій ріг».
  3. 22:16 із ніздрів… прорвалось Або «подув потужний вітер».