2 Летопись 20
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Єгошафат перемагає Моав і Аммон
20 Згодом моавійці, аммонійці й частина меунійців[a] пішли війною на Єгошафата.
2 Люди прийшли і сказали Єгошафату: «Величезне військо йде проти тебе з Едома, з-за моря[b]. Вони вже в Хазазон-Тамарі» (тобто в Ен-Ґеді). 3 Стривожений Єгошафат вирішив спитати поради в Господа і проголосив піст по всій Юдеї. 4 Юдеї зібралися разом шукати Господньої допомоги. Вони й справді посходилися з усіх міст Юдеї шукати Його.
5 Тоді піднявся Єгошафат перед зібранням Юдеї та Єрусалима у храмі Господньому перед новим подвір’ям і сказав:
6 «О Господи Боже наших батьків, чи ж не Ти—Бог Небесний? Ти правиш усіма царствами й народами. Влада і могутність в руках Твоїх, і ніхто не може Тобі протистояти. 7 О наш Боже, хіба ж не Ти вигнав жителів цієї землі заради Своїх людей Ізраїлю й віддав її навіки нащадкам Авраама, Твого друга? 8 Вони жили на ній і побудували святиню в ім’я Твоє, кажучи: 9 „Якщо нещастя впаде на нас: меч покарання, чи чума, чи голод—ми станемо перед лицем Твоїм у храмі, який носить ім’я Твоє. І коли ми звернемося до Тебе в розпачі, Ти почуєш нас і порятуєш”.
10 Але нині тут аммонійці, моавійці та люди з гори Сеїр, чиї землі не дозволено було завоювувати Ізраїлю, коли вони йшли з Єгипту[c], тож ізраїльтяни обминули ті землі й не знищили їх. 11 Подивися, як вони віддячують, вони йдуть проти нас, аби вигнати нас із землі, яку Ти дав нам у спадок. 12 О наш Боже, хіба не засудиш Ти їх? Адже не маємо ми сил, щоб протистояти такому величезному війську, що йде війною на нас. Ми не знаємо, що нам робити, і тому очі наші звернені до Тебе»[d].
13 Усі юдеї з жінками, дітьми та немовлятами стояли перед Господом. 14 Тоді Дух Господній зійшов на Ягазіела, сина Захарії, сина Бенаї, сина Єєла, сина Маттанії, левита та нащадка Асафа, коли той стояв посеред зібрання. 15 Він сказав: «Слухай, царю Єгошафате, й усі, хто живе в Юдеї та Єрусалимі! Ось що каже вам Господь: „Не бійтеся й не лякайтеся цього величезного війська, бо битва це не ваша, а Божа. 16 Завтра виступайте проти них. Вони будуть підніматися перевалом Зіз, а ви доженіть їх у кінці долини в пустелі Єруел. 17 Не бийтеся в цій битві. Займіть свої лаштунки. Стійте непохитно й дивіться, як Господь спасе вас. О, Юдеє та Єрусалиме, не бійтеся й не лякайтеся. Виходьте завтра їм назустріч, і Господь буде з вами!”»
18 Єгошафат вклонився до землі, і всі люди Юдеї та Єрусалима впали долілиць у молитві Господу. 19 Потім кілька левитів з колін Когата й Кори підвелися й голосно уславили Господа, Бога Ізраїлю.
20 Рано-вранці вони пішли в пустелю Текоа. Коли вони виступили, Єгошафат став і сказав: «Послухайте мене, юдеї та люди Єрусалима! Вірте в Господа нашого Бога, то будете мати підтримку; і вірте в пророків, і будете мати успіх». 21 А потім Єгошафат призначив співців Господніх восхваляти Його велич і святість, і йшли вони поперед війська, вигукуючи:
«Дякуйте Господу,
любов Його щира навічно!»
22 Коли вони почали співати й прославляти, Господь влаштував засідки для аммонійців, моавійців та людей з гори Сеїр, які виступили проти Юдеї, і їх було розбито. 23 Аммонійці та моавійці кинулися на людей з гори Сеїр, щоб вигубити й винищити їх. Після того, як вони знищили людей Сеїру, вони почали вбивати одне одного.
24 Коли юдеї дійшли до місця, з якого видно було пустелю, вони поглянули, очікуючи побачити величезне військо, але побачили лише мертві тіла на землі, жоден не врятувався. 25 Єгошафат і його люди пішли збирати здобич і знайшли силу-силенну зброї, одягу та різноманітних коштовностей було більше, ніж могли забрати з собою. Здобичі було так багато, що вони збирали її протягом трьох днів. 26 На четвертий день вони зібралися в долині Верака, де уславили Господа. Ось чому ця долина називається долиною Верака й по сьогодні.
27 Потім усі люди Юдеї та Єрусалима на чолі з Єгошафатом з радістю повернулися до Єрусалима, бо Господь дав їм втіху від перемоги над ворогами. 28 Вони увійшли в Єрусалим і попрямували до храму Господнього з арфами, лютнями та сурмами.
29 Страх Божий охопив усі царства, коли почули вони, як Господь розправився з ворогами Ізраїлю. 30 І царство Єгошафата перебувало в мирі, бо його Бог дав йому спокій з усіх боків.
Кінець Єгошафатового царювання
31 Отак Єгошафат царював в Юдеї. Йому було тридцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти п’яти років. Його матір звали Азува, яка була дочкою Шилхі. 32 Єгошафат жив, як і його батько Аса, не відступав від його шляхів і чинив праведно в очах Господніх. 33 Однак узвишшя не було знесено, і люди все ще не навернули серця свої до Бога їхніх батьків.
34 Інші події правління Єгошафата, від початку до кінця, описані в літописах Єгу, сина Ханані, що записані в книзі Хронік Царів Ізраїлю.
35 Пізніше Єгошафат, цар юдейський, уклав Угоду з Агазією, царем ізраїльським, який чинив зле. 36 Він домовився з ним побудувати торговельні кораблі, щоб плисти в Таршиш. Їх було збудовано у Еціон-Хевері. 37 Еліезер, син Додавагу з Мареші, пророкував не на користь Єгошафата, кажучи: «Через те, що ти уклав Угоду з Агазією, Господь знищить усе, що ви побудували». Кораблі розбилися і не змогли пливти, аби торгувати.
Copyright © 2007 by Bible League International