Вітання

1 Вітання від Павла, Силуана й Тимофія церкві солунській, яка належить Богу Отцю і Господу Ісусу Христу. Благодать Божа вам і мир.

Про життя і віру солунян

² Ми завжди дякуємо Богові за вас усіх і згадуємо про вас у своїх молитвах. ³ Ми ніколи не забуваємо перед Богом, Отцем нашим, про труди ваші завдяки вірі, про працю вашу, що йде від любові вашої, і про терпіння ваше, що надихане надією на Господа нашого Ісуса Христа.

⁴ Ми знаємо, брати і сестри улюблені Богом, що Він обрав саме вас бути Його народом. ⁵ Бо наша Благовість дійшла до вас не лише словами, а з силою, з Духом Святим, з глибоким переконанням у її істинності. Ви знаєте, як ми жили, коли були з вами. І це було заради вас. ⁶ І ви стали подібними до нас і Господа. Ви прийняли Послання серед багатьох мук із радістю, що йде від Святого Духа.

⁷ Отож бо й стали ви взірцевим прикладом для всіх віруючих у Македонії та Ахаї. ⁸ Бо Слово Господнє йшло від вас, й було його чути поза межами Греції, і про віру вашу стало відомо повсюди. Тож нам не треба нічого казати.

⁹ Усюди люди самі говорять, про те, як прийняли ви нас, і про те, як відвернулися ви від бовванів, щоб служити живому та істинному Богові. ¹⁰ І щоб очікувати пришестя Його Сина з небес—Того, Кого Бог воскресив із мертвих, а саме Ісуса, Який спасе нас від прийдешнього гніву Божого.

Павлові труди в Солуні

2 Браття і сестри, ви самі знаєте, що наш прихід до вас не був марним. ² Як вам відомо, перед нашим приходом до вас, ми зазнали страждань і зневаги у Филипах. Але з допомогою нашого Бога ми відважилися проповідувати вам Добру Звістку, що йде від Бога, незважаючи на сильний опір.

³ Насправді вчення наше не є наслідком ні обману, ні нечистих намірів, ні лукавства. ⁴ Навпаки, ми говоримо як люди, яких, після багатьох випробувань, Бог визнав гідними довіри нести Добру Звістку. Тож ми не людям намагаємося догоджати, а Богові, Який бачить, що в серцях наших.

⁵ Як ви знаєте, ми ніколи не приходили до вас з улесливими словами, проповіді наші ніколи не були засобом приховати нашу пожадливість. Бог тому свідок! ⁶ Ми не шукали похвали ні від людей, ні від вас, ані від кого іншого.

⁷ Як апостоли Христові, ми могли б використати нашу владу примусити вас допомогти нам, але ми були лагідні^[a] з вами, ніби мати, яка з любов’ю дбає про дітей своїх. ⁸ Відчуваючи таку любов до вас, ми готові були розділити з вами не лише Добру Звістку Божу, але й життя наше. ⁹ Браття і сестри, я знаю, що ви пам’ятаєте наш тяжку працю. Ми працювали день і ніч, щоб нікого з вас не обтяжувати, проповідуючи вам Добру Звістку Божу.

¹⁰ Ви тому свідки і Бог тому свідок, як свято, праведно й бездоганно поводилися ми з вами, віруючими. ¹¹ Ви добре знаєте, що ставилися ми до кожного з вас, як батько до своїх власних дітей. ¹² Ми підбадьорювали вас, втішали й спонукали жити так, як це бажано Богові. Він закликає вас увійти до Його Царства й розділити Його славу.

¹³ Тому ми постійно дякуємо Богові, що, одержавши Послання^[b] Боже, від нас почуте, ви прийняли його не як людське слово, а таким, яким воно є насправді—Посланням Божим, що діє у вас, віруючих. ¹⁴ Бо ви, брати і сестри, подібні до церков Господніх в Юдеї^[c], які належать Ісусу Христу: ви постраждали від своїх співвітчизників так само, як і вона^[d] від своїх—юдеїв. ¹⁵ Ті євреї вбили Господа Ісуса і пророків, та вигнали нас зі своєї землі. Вони не до вподоби Богові і виступають проти всіх людей. ¹⁶ Вони намагаються перешкодити нам проповідувати поганам, щоб ті змогли спастися. Але ж всім цим вони лише додають все більше гріха до тих, що вже скоїли. І зрештою, їх спіткає гнів Божий.

Павло бажає відвідати їх знову

¹⁷ Щодо нас, брати і сестри, то ми розлучилися ненадовго. Ми розлучилися тілом, а не думками. Ми сповнені великого бажання побачити вас. ¹⁸ Так, ми дуже хотіли прийти до вас. Особливо я, Павло, знову і знову намагався прийти, але сатана перешкоджав нам.

¹⁹ Тож хіба не ви наша надія, радість і вінець наш, яким ми так пишатимемося, коли станемо перед Господом нашим Ісусом в день Його пришестя? ²⁰ Так, ви—наша шана і радість!

Прихід Тимофія до солунян

3 Тож не в змозі це більше витримати, ми вирішили самі залишитися в Афінах. ^2-3 Ми послали Тимофія, нашого брата і товариша в праці Божій, у проголошенні Доброї Звістки про Христа. Ми послали його, щоб зміцнити вас і підбадьорити в вашій вірі, щоб ніхто не похитнувся через ці труднощі, які маємо ми зараз. Бо ви самі знаєте, що ми призначені на це.

⁴ Навіть коли ми були з вами, то наперед застерігали вас, що страждатимемо. Тож, як вам добре відомо, воно так і сталося. ⁵ Отже, не маючи змоги більше чекати, я вирядив Тимофія довідатися про вашу віру. Я боявся, щоб лукавий часом не спокусив вас, і щоб наш тяжкий труд не був марний.

⁶ Але Тимофій щойно повернувся від вас і приніс нам Добру Звістку про віру вашу і любов. Він сказав нам, що ви завжди тепло згадуєте про нас, і що маєте сильне бажання побачити нас так само, як і ми бажаємо побачити вас. ⁷ Тож, брати і сестри, у всіх наших стражданнях і гоніннях ми підбадьорилися вірою вашою.

⁸ Так, ми тепер сповнені життя, бо знаємо, що ви міцно стоїте в Господі. ⁹ Яку подяку ми можемо віддати Богові за вас, за всю ту радість, що ми маємо перед нашим Богом? ¹⁰ Ми ревно молимось і вдень, і вночі, щоб змогли ми вас побачити знов і дати вам усе необхідне, аби зміцнити вашу віру.

¹¹ Тож нехай сам Бог наш і Отець і Господь Ісус спрямують наш шлях до вас. ¹² Нехай Господь примножить і збагатить вас любов’ю одне до одного й до всіх інших, так само, як і ми сповнені любові до вас. ¹³ Нехай Він зміцнить в вас бажання праведного життя і зробить вас невинними й святими перед Богом нашим і Отцем у час пришестя Господа нашого Ісуса з усіма Його святими людьми.

Життя, що до вподоби Богу

4 Браття і сестри! Зараз я маю ще дещо вам сказати. Ви одержали від нас учення, де сказано, як вам належить жити, щоб це було до вподоби Богові. Ви так і живете. Та ми благаємо і закликаємо вас як послідовників Господа Ісуса й далі продовжувати так жити, але з іще більшим завзяттям. ² Бо ви ж знаєте, які настанови ми дали вам волею Господа Ісуса. ³ А Бог ось чого бажає: щоб ви були святі, щоб уникали розпусти. ^4-5 Він бажає, щоб кожен із вас навчився контролювати тіло своє і тримати його у святості й честі, а не віддаватися хіті й пристрасті, мов ті погани, хто не знають Бога^[e]. ⁶ Він також бажає, щоб ніхто не кривдив брата свого і не обдурював його, бо Господь покарає людей за такі гріхи. Ми вам уже казали про це і застерігали вас. ⁷ Бо Бог покликав нас бути святими, а не жити в гріху. ⁸ Отже, хто відкидає вчення, той зневажає не людей, а Бога, Який дає вам також і Духа Святого.

⁹ Щодо любові вашої до братів і сестер в Христі, то ви не потребуєте, щоб ми писали вам про це. Адже Бог навчив вас самих любити одне одного. ¹⁰ І ви справді так і поводитеся з братами своїми по всій Македонії. Та ми закликаємо вас, брати і сестри, ще міцніше любити їх.

¹¹ Прагніть жити в мирі, дбайте про своє діло, самі заробляйте собі на прожиток, як ми і наказували вам. ¹² Та якщо ви так робитиме, то невіруючі поважатимуть ваш спосіб життя, і ви ніколи не залежатиме ні від кого в потребах своїх.

Прихід Господа

¹³ Ми хочемо, щоб ви знали, брати і сестри, щоб ви не сумували за тими, хто помер, як ті люди, хто не має надії. ¹⁴ Бо коли ми віримо, що Ісус помер, а потім воскрес із мертвих, то ми віримо і в те, що Бог так само поверне з Ісусом і тих, хто помер.

¹⁵ І те, що ми кажемо вам зараз є Посланням Божим: ми, хто все ще житиме під час пришестя Господнього, приєднаємося до Нього, але звісно, ми не будемо попереду померлих. ¹⁶ Та коли голосно пролунає наказ Архангела і просурмлять Божі сурми, то Господь сам зійде з небес, і ті, хто помер в Христі, воскреснуть першими. ¹⁷ Після цього ми, хто лишиться живими, будемо піднесені на хмари разом із померлими, щоб зустрітися з Господом на небесах. Отже, ми будемо з Господом вічно. ¹⁸ Тож втішайте одне одного цими словами.

Готуйтеся до пришестя Господнього

5 Немає потреби писати вам, брати і сестри, про часи і строки. ² Ви самі добре знаєте, що День, коли повернеться Господь, прийде несподівано, мов злодій уночі. ³ Люди казатимуть: «Усе мирно і спокійно». І тоді зненацька настигне їх загибель, немов муки вагітної жінки. Й ніхто з них не уникне смерті!

⁴ Але ви, брати і сестри, не перебуваєте в темряві, та той День не застане вас зненацька, немов злодій. ⁵ Бо всі ви належите світлу і дню. Ми не належимо ні ночі, ані темряві. ⁶ Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо і маймо самовладання. ⁷ Бо ті, хто сплять—сплять уночі, і хто п’є—впивається вночі. ⁸ Та оскільки ми належимо дню, то матимемо самовладання. Вберемося ж у панцир віри й любові та в шолом надії на спасіння.

⁹ Бог вибрав нас не для того, щоб терпіли ми гнів Його, а щоб ми дістали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа. ¹⁰ Він помер за нас, щоб ми, чи живемо, чи вмерли вже, коли Він прийде, змогли жити разом із Ним. ¹¹ Тож підбадьорюйте і зміцнюйте духовно одне одного, як ви вже це й робите.

Останні настанови й вітання

¹² Але благаємо вас, брати і сестри, шануйте тих послідовників Господніх, хто тяжко трудиться серед вас, навчаючи і піклуючись про вас. ¹³ Любіть їх і ставтеся до них з якнайбільшою повагою за їхню працю.

Живіть у мирі між собою. ¹⁴ Ми благаємо вас, браття: наставляйте на розум ледарів, втішайте малодушних, допомагайте слабким. Будьте терплячі з усіма.

¹⁵ Пильнуйте, щоб ніхто не платив злом за зло, та завжди намагайтеся робити добро одне одному і всім людям.

¹⁶ Будьте завжди радісні. ¹⁷ Постійно моліться. ¹⁸ Дякуйте Богові при всіх обставинах, бо саме так Господь хоче, щоб ви жили в Христі Ісусі.

¹⁹ Не давайте згаснути^[f] Духові Святому. ²⁰ Не ставтеся з презирством до пророцтва, ²¹ але ж зробіть звичкою для себе все перевіряти, щоб бути певними у тому, що те чи інше йде від Бога. Тримайтеся добра, ²² та стережіться всілякого зла.

²³ І нехай сам Бог, Джерело миру, зробить вас чистими і відданими Йому. Нехай усе єство ваше—дух, душа і тіло будуть збережені непорочними до приходу Господа нашого Ісуса Христа. ²⁴ Бо Той, Хто покликав вас, здійснить це. Йому можна довіритися.

²⁵ Браття і сестри, просимо, моліться й за нас. ²⁶ Вітайте всіх братів святим поцілунком^[g]. ²⁷ Заклинаю вас Господом прочитати цього листа всім братам. ²⁸ Нехай благодать Господа нашого Ісуса Христа буде з вами.