1 Летопись 22-24
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Давидів задум звести храм
22 Давид сказав: «Отут буде дім Господа Бога, а тут вівтар всеспалення для Ізраїлю».
2 Давид віддав наказ зібрати чужинців, які жили на землі ізраїльській, і призначив їх каменотесами, щоб тесали вони каміння для побудови храму Божого. 3 Також Давид приготував величезну кількість заліза для виготовлення цвяхів, які потрібні будуть для брами та скоб для дверей, а ще шалену кількість міді, що й не зважити, 4 і стільки кедрових колод, що й не порахувати. Бо сидоняни й тиряни постачали Давиду багато кедру.
5 Давид подумав: «Мій син Соломон іще малий і недосвідчений, а дім Господній має бути величним, знаним і славетним по всіх усюдах. Отож я маю підготувати все». І так Давид забезпечив усе перед смертю своєю у великій кількості. 6 Він покликав свого сина Соломона й наказав йому збудувати храм Господа, Бога Ізраїлю. 7 Давид сказав Соломону: «Сину мій, щодо мене, то мав я намір збудувати храм в ім’я Господа мого Бога. 8 Але дійшло до мене слово Господнє: „Ти пролив багато крові, вів великі війни, отож не тобі будувати храм в ім’я Моє, бо пролив ти море крові на землю переді Мною. 9 Ось народиться в тебе син, і буде він людиною миру, бо дав Я йому спокій від усіх ворогів навкруги, і зватимуть його Соломон[a], і дам Я мир і спокій Ізраїлю на час його правління. 10 Він збудує храм в ім’я Моє, і буде Мені сином, а Я буду йому батьком. І встановлю Я царський престол його нащадків над Ізраїлем навіки”.
11 Тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою, щоб щастило тобі, щоб збудував ти храм Господа твого Бога, як Він і казав про тебе. 12 Хай лиш Господь дасть тобі розум і розсудливість, коли поставить тебе керувати Ізраїлем, щоб дотримувався ти закону Господа твого Бога. 13 Тоді тільки будеш ти процвітати, коли пильно дотримуватимешся наказів та законів, які Господь дав Мойсею для Ізраїля. Будь сильним і мужнім. Не бійся й не відступайся.
14 Поглянь, тяжкою працею я забезпечив для храму Господа сто тисяч талантів[b] золота, мільйон талантів[c] срібла, а міді й заліза—що й не зважити. Я також забезпечив деревину й каміння, і ти ще додаси до того. 15 У твоєму розпорядженні велика кількість робітників і мулярів, каменотесів та теслів, а також різних вправних майстрів 16 по золоту, сріблу, міді та залізу, і числа їм немає. Починай і дій, і хай Господь буде з тобою!»
17 Давид наказав усім ізраїльським вельможам допомагати його сину Соломону: 18 «Хіба ж Господь, Бог ваш, не з вами, хіба ж не забезпечив Він вам спокій звідусюд? Це Він віддав під мою руку мешканців землі цієї, і земля підкорилася Господу й народу його. 19 Отож тепер присвятіть серця й душі свої пошукам Господа, Бога вашого. Беріться й будуйте святиню Господа Бога, щоб новий ковчег Заповіту Господнього та священний посуд Господа можна було перенести до храму, збудованого в ім’я Господа».
Служба левитів у храмі
23 Коли Давид постарів і життя його підходило до кінця, він зробив свого сина Соломона царем над Ізраїлем.
2 Давид зібрав усіх старійшин Ізраїлю, священиків та левитів. 3 Левитів тридцяти років і старше було перелічено, і кількість їх становила тридцять вісім тисяч чоловік. 4 Із них двадцять чотири тисячі були призначені наглядачами за робітниками в храмі Господньому, а шість тисяч мали бути урядниками та суддями. 5 Чотири тисячі було призначено служителями брам, а чотири тисячі мали воздавати хвалу Господу на інструментах, які Давид зробив для восхваління Господа.
6 Давид розділив їх на групи згідно з родами синів Левія: Ґершона, Когата й Мерарі.
Група Ґершонового роду
7 Ті, хто належав до ґершоніїв: Ладан та Шимей.
8 Сини Ладана: Єгіел, перший, Зетам і Йоїл—всього троє.
9 Сини Шимея: Шеломот, Газіел та Гаран—троє. Це були голови сімей Ладана.
10 І сини Шимея: Ягат, Зиза, Єуш і Верія. Ці четверо були синами Шимея. 11 Ягат був перший, Зиза—другий, а Єуш та Верія не мали багато синів, отож їхній родовий дім було призначено як один.
Група Когатового роду
12 Сини Когата: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіел—четверо.
13 Сини Амрама: Аарон та Мойсей. Аарон мав особливе становище. Він та його нащадки навіки були посвячені в найсвятішому місці для спалювання запашного куріння перед Господом, для проведення служби та благословення Його іменем навіки.
14 Щодо Мойсея, людини Божої, його синів було пораховано разом з коліном Левія. 15 Сини Мойсея: Ґершон та Еліезер. 16 Син Ґершома: Шевуел—старший. 17 Сини Еліезера: Регавія—перший. Еліезер не мав більше синів, а синів Регавії було багато.
18 Сини Іцгара: Шеломит—перший.
19 Сини Хеврона: Єрія—перший, другий Амарія, третій Ягазіел, четвертий Єкамеам.
20 Сини Уззіела: Михей—перший, другий Ішия.
Група Мерарієвого роду
21 Сини Мерарі: Маглі та Муші. Сини Маглі: Елеазар та Кіш.
22 Елеазар помер, не маючи синів, він мав лише дочок. Їхні брати, сини Кіша, одружилися з ними.
23 Сини Муші: Маглі, Едер та Єремот—троє.
Праця левитів
24 Це були нащадки Левія—голови сімей, які були записані в родоводі поіменно, згідно з родами. Вони мали правити службу в храмі Господньому—ті, кому виповнилося двадцять років, і старші.
25 Бо сказав Давид: «Господь Бог Ізраїлю дав спокій Своєму народу і поселився в Єрусалимі навічно. 26 І тому левитам не доведеться переносити намет і всіляке начиння, необхідне для богослужіння».
27 Отож згідно з останнім наказом Давида левитів було пораховано—від двадцяти років і старше.
28 В їхні обов’язки входило допомагати Аарону в службі в храмі Господньому. Вони відповідали за подвір’я та бічні кімнати, за чистоту всього священного начиння та за всіляку роботу в домі Божому. 29 Також вони відповідали за покладання хліба, за борошно для хлібних жертв, за опрісноки, за печиво, за хлібці, а також за їхню кількість і міру. 30 Вони також мали щодня стояти вранішню відправу, щоб дякувати Господу й восхваляти Його, те ж саме й під час вечірньої відправи, 31 а ще приносити жертви всеспалення Господу щосуботи, кожного нового місяця та на свята, у призначені для того дні повсякчасно перед Господом. 32 Мали вони дотримуватися правил щодо намету зібрання і святого місця та виконувати розпорядження синів Аарона, своїх братів по службі в храмі Господа.
Священики
24 Ось групи Ааронових синів: сини Аарона: Надав, Авігу, Елеазар та Ітамар. 2 Надав і Авігу померли раніше за свого батька й по собі не залишили синів, отож Елеазар та Ітамар правили службу священиків. 3 Давид разом із Задоком із синів Елеазара та Агімелехом із синів Ітамара розподілили між ними обов’язки по службі. 4 Виявилося, що синів Елеазара було більше серед вождів родів, ніж синів Ітамара, отож вони призначили шістнадцять голів сімей із синів Елеазара та вісім голів із синів Ітамара. 5 Вони розподіляли їх за жеребом, адже були серед них відповідальні за святе місце й за службу Божу, як із синів Елеазара, так і з синів Ітамара.
6 Писар Шемая, син Нетанела, левит, записував їх у присутності царя, вельмож, священика Задока, Агімелеха, сина Авітара, та голів сімей священиків і левитів, по черзі записували одну сім’ю з роду Елеазара, а потім одну від Ітамара.
7 Перший жереб випав на Єгоярива,
другий—на Єдаю,
8 третій—на Гарима,
четвертий—на Сеорима,
9 п’ятий—на Малкію,
шостий—на Міжамина,
10 сьомий—на Гаккоза,
восьмий—на Авіжу,
11 дев’ятий—на Ісуса,
десятий—на Шеканію,
12 одинадцятий—на Еліашива,
дванадцятий—на Якима,
13 тринадцятий—на Гуппу,
чотирнадцятий—на Єшевеава,
14 п’ятнадцятий—на Вілґу,
шістнадцятий—на Іммера,
15 сімнадцятий—на Гезіра,
вісімнадцятий—на Гаппіззеза,
16 дев’ятнадцятий—на Петагію,
двадцятий—на Єгезкела,
17 двадцять перший—на Якина,
двадцять другий—на Ґамула,
18 двадцять третій—на Делаю,
двадцять четвертий—на Маазію.
19 Для них було призначено обов’язки входити в храм Господа згідно з усіма правилами, встановленими їхнім предком Аароном, які Господь Бог Ізраїлю передав йому.
Решта левитів
20 І щодо решти левитів:
із синів Амрама: Шуваел;
із синів Шуваела: Єгдея.
21 Щодо Регавії, то з синів Регавії: Ішия був перший.
22 Від іцгаріїв: Шеломот;
від синів Шеломота: Ягат.
23 Сини Хеврона: Єрія, перший, Амарія другий, Ягазіел третій, Єкамеам четвертий.
24 З синів Уззіела: Михей;
з синів Михея: Шамір.
25 Брат Михея: Ішия.
З синів Ішиї: Захарія.
26 Сини Мерарі: Маглі та Муші, а також сини Яазії, син Мерарі.
27 Нащадки Мерарі через його сина Яазію: Шогам, Заккур та Іврі[d].
28 Від Маглі: Елеазар, у якого синів не було.
29 Від Кіша: син Кіша Єрамеел.
30 Сини Муші: Маглі, Едер та Єримот.
Це були левити згідно з їхніми родами. 31 Вони кидали жереб разом зі своїми родичами, нащадками Аарона, в присутності царя Давида, Задока, Агімелеха й голів родин священиків та левитів. Сім’ї старших братів кидали жереб так само, як і молодших.
От Иоанна 8:28-59
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
28 Та Він продовжував: «Коли вознесете[a] Сина Людського, тоді пізнаєте, що Я—Сущий. Я нічого не роблю від Себе Самого, Своєю волею, а кажу лише те, чого Отець навчив Мене. 29 Той, Хто послав Мене,—зі Мною. Він Мене не покинув, бо Я завжди виконую Його волю». 30 Почувши ці слова, багато людей повірили в Нього.
Ісус говорить про звільнення від гріхів
31 Тоді Ісус почав говорити тим юдеям, які повірили в Нього: «Якщо ви будете дотримуватися Мого вчення, то насправді станете учнями Моїми. 32 Ви пізнаєте істину, й вона принесе вам визволення». 33 І сказали Йому юдеї: «Ми—Авраамові нащадки. Ми ніколи не були нічиїми рабами! То що Ти маєш на увазі, коли говориш, що ми будемо вільні?»
34 Ісус відповів: «Істинно кажу вам: кожен, хто грішить—раб гріха. 35 Раб не житиме вічно в родині господаря, але Син завжди залишатиметься з сім’єю. 36 Тож якщо Син звільнить вас, ви будете справді вільні. 37 Я знаю, що ви Авраамові нащадки, але ви прагнете вбити Мене, оскільки не можете прийняти Моє вчення. 38 Я розповідаю вам про те, що бачив в Отця Свого, ви ж робите те, чого навчилися від свого батька».
39 І відповіли Йому юдеї: «Наш батько—Авраам!» А Ісус їм на те: «Якби ви були Авраамові діти, то чинили б так, як Авраам робив. 40 Ви ж хочете вбити Мене. Ви хочете вбити Чоловіка, Який повідав вам істину, почуту від Бога. Авраам не робив так. 41 Ви ж робите так, як ваш батько». «Ми не незаконнонароджені,—мовили вони,—у нас один батько—це Бог!»
42 На те Ісус відповів: «Якби Бог був вашим батьком, то ви б любили Мене, бо Я прийшов від Бога, і ось Я тут. Я не прийшов зі Своєї волі, та Господь послав Мене. 43 Ви не розумієте того, що Я кажу через те, що неспроможні прийняти вчення Моє. 44 Диявол вам батько, тож ви прагнете виконувати його волю. Він був убивцею з самого початку і ніколи не був на боці істини, бо немає її в нього. Коли він каже неправду, то це природно для нього, бо він сам брехун і породжує брехню. 45 А ви не бажаєте вірити Мені тому, що Я кажу правду.
46 Хто з вас може засвідчити, що Я винен у гріхах? Ніхто. То чому ж ви не вірите Мені, коли Я кажу правду? 47 Той, Хто від Бога—слухає слова Божі. Ви ж їх не слухаєте, тому що ви не від Бога».
Ісус говорить про Себе й про Авраама
48 Юдеї Йому відповіли на те: «Хіба ж ми не праві, коли кажемо, що Ти самаритянин, і що біс змусив Тебе втратити глузд?» 49 Ісус мовив: «Не навіжений Я, але шаную Отця Мого, та ви намагаєтеся ганьбити Мене. 50 Я не шукаю слави для Себе. Є Той, Хто прагне прославити Мене. Він же є і Суддею. 51 Істинно кажу вам: хто дотримуватиметься вчення Мого, той ніколи не спізнає смерті».
52 Юдеї мовили до Ісуса: «Тепер ми точно знаємо, що Ти навіжений. Навіть Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що той, хто прийме вчення Твоє ніколи не спізнає смерті. 53 Чи, може, Ти вважаєш Себе величнішим за нашого батька Авраама? Але ж він помер, і пророки теж. То ким же Ти Себе вважаєш?»
54 Ісус мовив: «Якби Я Сам славив Себе, то це нічого не означало б. Той же, Хто прославляє Мене—це Мій Отець, Кого ви називаєте своїм Богом. 55 Ви Його ніколи не знали, а Я знаю. Якби Я сказав, що не знаю Його, то був би таким же брехуном, як і ви, але Я знаю Бога й виконую волю Його. 56 Батько ваш Авраам був радий, що міг побачити день, коли Я прийшов. І, побачивши це, він сповнився щастям».
57 Юдейські правителі сказали: «Тобі ще й п’ятдесяти років немає, а ти кажеш, що бачив Авраама». 58 І мовив Ісус до них: «Істинно кажу вам: перш ніж був Авраам, Я—Сущий». 59 Почувши це, вони схопили каміння, щоб закидати Його. Та Ісус сховався, а потім вийшов із храму.
Read full chapterFootnotes
- 8:28 вознести Що означає «розп’яти, та вознести на хресті». Інше значення: «воскрести з мертвих, та вознести до неба».
Copyright © 2007 by Bible League International