1 хроніки 13-15
Ukrainian Bible
13 І радився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма значними.
2 І сказав Давид до всієї Ізраїлевої громади: Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподобане, пошлімо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих краях, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберуться до нас.
3 І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверталися ми до нього за Саулових днів.
4 І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слушна була та річ в очах усього народу.
5 І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йдеться до Хамату, щоб спровадити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.
6 І пішов Давид та ввесь Ізраїль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб винести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я Його прикликається.
7 І повезли Божого ковчега на новому возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо провадили того воза.
8 А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, і з піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на цимбалах, і на сурмах.
9 І прийшли вони аж до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоб підхопити ковчега, бо воли нахилили його.
10 І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...
11 І зажурився Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
12 І того дня Давид злякався Бога, говорячи: Як я внесу до себе Божого ковчега?
13 І не повіз Давид ковчега до себе, до Давидового Міста, а направив його до дому ґатянина Овед-Едома.
14 І пробував Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагословив дім Овед-Едома, та все, що було його.
14 А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім.
2 І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля.
3 І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок.
4 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
8 І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
9 А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.
10 І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.
11 І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім!
12 А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.
13 А филистимляни ще отаборилися в долині.
14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.
15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
17 І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.
15 І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.
2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.
3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.
4 І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.
5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.
6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.
7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.
8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.
9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.
10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.
11 І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
12 та й сказав до них: Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.
13 Бо через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.
14 І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
15 І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.
16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.
17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.
18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.
19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.
20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.
21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.
22 А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням; він навчав носити, бо вмів того.
23 А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.
24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.
25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.
26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.
27 А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.
28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.
29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.
1 Летопись 13-15
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Повернення ковчега Заповіту
13 Давид радився з воєначальниками тисяч і сотень, з кожним із них. 2 Давид звернувся до всього зібрання Ізраїлю: «Якщо на те ваша згода та воля Господа нашого Бога, то давайте розішлемо послання в усі усюди, де є решта наших братів, в усі куточки Ізраїлю, а також священикам та левитам у міста з прилеглими пасовиськами, щоб могли вони приєднатися до нас. 3 А потім давайте повернемо ковчег Бога нашого, бо не зверталися ми до Нього за часів правління Саула».
4 Усе зібрання погодилося зробити так, бо це слово сподобалося всім людям.
5 Отож Давид зібрав усіх ізраїльтян від річки Шихор у Єгипті до Лебо-Гамата, щоб перенести ковчег Божий з Киріат-Єарима. 6 І пішов Давид з усіма ізраїльтянами до юдейської Ваали, тобто Киріат-Єарима, щоб узяти звідти ковчег Господа Бога, Який сидіть на троні над Херувимами. Ковчег було названо Його іменем.
7 Вони вивезли ковчег Божий з дому Авінадава на новому візку, а Узза та Агіо правили тим візком.
8 Давид і всі ізраїльтяни щиро веселилися перед Богом, співали пісні, грали на арфах, лірах, бубнах, цимбалах та сурмах.
9 Коли вони підійшли до Кидонового току і Узза притримав рукою ковчег, бо воли спіткнулися. 10 Господь дуже розгнівався на Уззу і вбив його, бо той торкнувся ковчега Господа. Тож Узза відразу ж помер перед Богом. 11 Давид дуже розлютився через те, що Господній гнів вилився на Уззу, тому це місце й дотепер називається «Перез-Узза»[a].
12 Того дня Давид злякався Бога і сказав: «Як же я можу забрати з собою ковчег Божий?» 13 Отож Давид не забрав ковчег з собою в місто Давида, а замість цього залишив його в оселі Овед-Едома ґіттійського. 14 Ковчег Бога залишався в родині Овед-Едома, в його домі, три місяці, й Господь благословив родину Овед-Едома і все, чим він володів.
Давидове царство зростає
14 Гірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, а також передав деревину кедра, а ще вирядив каменярів та теслярів, щоб звести йому дім. 2 Давид зрозумів, що Господь затвердив його царем над Ізраїлем, і що Господь підніс його царство заради Свого народу ізраїльського.
3 Давид узяв ще більше дружин в Єрусалимі й мав ще більше синів та дочок. 4 Ось імена дітей, що народилися в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон, 5 Івгар, Елішуа, Елпелет, 6 Ноґа, Нефеґ, Яфія, 7 Елішама, Вееліада й Еліфелет.
Давид перемагає филистимлян
8 Коли филистимляни прочули, що Давида настановлено царем Ізраїлю, вони вирушили на його пошуки. Давид довідався про це й вийшов їм назустріч. 9 Филистимляни прийшли й напали на долину Рефаїм.
10 Давид звернувся до Бога: «Чи йти мені в бій з филистимлянами? Чи віддаси Ти їх мені?» Господь йому на те відповів: «Виходь проти них, Я віддам їх у твої руки».
11 Тоді Давид із своїми воїнами підійшов до Ваал-Перазима й розбив їх там. Давид сказав: «Бог розбив моїх ворогів моєю рукою, як вода розбиває греблю». Ось чому це місце має назву Ваал-Перазим[b]. 12 Филистимляни залишили там своїх бовванів, і Давид наказав спалити їх.
Ще одна перемога Давида над филистимлянами
13 Филистимляни знову напали на долину. 14 Знову Давид звернувся до Бога за порадою, і Бог сказав йому: «Не йди просто на них, а обійди їх і напади на них від бальзамового гаю. 15 І як з верхівок дерев почуєш звуки кроків, то виходь до бою. Це означає, що Бог вийшов перед тобою, щоб розбити військо филистимлян».
16 Давид зробив так, як наказав йому Бог, і вони розгромили військо филистимлян на всьому шляху від Ґівеона до Ґезера. 17 Отож слава Давидова розліталася по всіх усюдах, і Господь нагнав страх перед Давидом на всі народи.
Ковчег Заповіту в Єрусалимі
15 Давид збудував собі дім у місті Давидовім, приготував місце для ковчега Божого і встановив для нього намет. 2 Тоді Давид сказав: «Ніхто не може носити ковчег Божий, крім левитів, бо Господь вибрав їх носити ковчег Господній і служити йому повік».
3 Давид зібрав усіх ізраїльтян у Єрусалимі, щоб перенести ковчег Господній на приготовлене для нього місце. 4 Давид зібрав нащадків Аарона та левитів.
5 З нащадків Когата: Уріела, вождя, та сто двадцять його родичів.
6 З нащадків Мерарі: Асаю, вождя, та двісті двадцять його родичів.
7 З нащадків Ґершома: Йоїла, вождя, та сто тридцять його родичів.
8 З нащадків Елізафана: Шемаю, вождя, та двісті його родичів.
9 З нащадків Хеврона: Еліела, вождя, та вісімдесят його родичів.
10 З нащадків Уззіела: Аммінадава, вождя, та сто дванадцять його родичі.
Давид звертається до священиків та левитів
11 Потім Давид покликав священиків Задока та Авіатара й левитів Уріела, Асаю, Йоїла, Шемаю, Еліела та Аммінадава, 12 і сказав їм: «Ви голови родин левитів, ви і ваші родичі мають очиститися, щоб принести ковчег Господа, Бога Ізраїлю, і встановити його на місці, що я приготував. 13 Господь Бог наш покарав нас минулого разу, бо вас не було з нами і ми не спитали Його належним чином».
14 Отож священики та левити очистилися, щоб нести ковчег Господа, Бога Ізраїлю. 15 І левити несли ковчег Божий на жердинах, на плечах, як наказував їм Мойсей, згідно зі словом Божим.
Співці
16 А ще Давид наказав головам левитів призначити з їхніх родичів співців, щоб співати радість і хвалу під звуки арф, лір та цимбалів.
17 Отож левити призначили Гемана, сина Йоїла, і його родичів Асафа, сина Верекії, а від їхніх родичів-мераріїв—Етана, син Кушая, 18 а ще помічників із їхніх родичів: Захарію, Яазіела, Шемірамота, Єгіела, Унні, Еліава, Бенаю, Маасею, Маттитію, Еліфелегу та Мікнею. А охоронцями при вході призначили Овед-Едома та Єєла.
19 Музики Геман, Асаф та Етан мали грати на бронзових цимбалах. 20 Захарія, Яазіел, Шемірамот, Єгіел, Унні, Еліав, Маасея та Беная мали грати на арфах, згідно з аламотом[c]. 21 Маттитія, Еліфелегу, Мікнея, Овед-Едом, Єєл та Азазія мали грати на лірах, згідно з шеминітом[d]. 22 Кенанія, керівник співців поміж левитами, мав керувати співами, бо він був визнаний митець.
23 Верекія та Елкана охороняли ковчег Господній. 24 Священики Шеванія, Йошафат, Нетанел, Амасай, Захарія, Беная та Еліезер мали сурмити в сурми перед ковчегом Божим. Овед-Едом та Єгія також мали охороняти ковчег Господній.
25 Давид, старійшини Ізраїлю та тисячні зібралися, щоб перенести ковчег Заповіту Господнього з оселі Овед-Едома з великою радістю. 26 І оскільки Бог допомагав левитам, які несли ковчег Заповіту Господнього, вони принесли в жертву сім бичків та сім баранів. 27 Давид і всі левити, які несли ковчег, і всі музики, й Кенанія, керівник співців, і співці були вбрані в тонкий полотняний одяг, а на Давидові був полотняний ефод[e].
28 Отож усі ізраїльтяни супроводжували ковчег Заповіту Господнього під радісні вигуки, звуки баранячих рогів, сурм, під звуки цимбалів, арф та лір.
29 Коли ковчег Заповіту Господнього заносили до міста Давида, Міхал, дочка Саула, визирнула у вікно й, побачивши Давида, який танцював і веселився, вона відразу відчула до нього зневагу.
Footnotes
- 13:11 Перез-Узза Перез-Узза перекладається як «Спалах гніву проти Уззи» або «Покарання Уззи».
- 14:11 Ваал-Перазим Ця назва означає «Господь розбив».
- 15:20 аламот Музична партія чи спосіб виконання музичного твору (точне значення цього слова невідоме).
- 15:21 шеминіт Музична партія чи спосіб виконання музичного твору (точне значення цього слова невідоме).
- 15:27 ефод Ряса на зразок тих, що носили первосвященики Ізраїлю.
Від Івана 7:1-27
Ukrainian Bible
7 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.
2 А надходило свято юдейське Кучки.
3 І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
4 Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
6 А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.
7 Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?
12 І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
15 І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?
16 Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.
19 Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?
20 Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?
21 Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.
22 Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!
25 Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?
26 Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.
Read full chapter
От Иоанна 7:1-27
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ісус і Його брати
7 Після цього Ісус мандрував по Ґалилеї. Він не хотів йти до Юдеї, бо юдеї намірялися Його вбити.
2 Наближався час юдейського свята Кущів. 3 Тож Його брати сказали Йому: «Тобі слід іти звідси до Юдеї на свято, щоб Твої послідовники могли побачити Твої діла. 4 Ніхто не тримає в тайні свої вчинки, якщо хоче бути відомий усім людям. Отже, якщо Ти можеш зробити це, то покажи Себе світові». 5 Його брати говорили це, бо навіть вони самі не вірили в Нього.
6 Тоді Ісус мовив до них: «Ще час Мій не настав, але вам годиться будь-який час, щоб піти туди. 7 Світ не може ненавидіти вас, а Мене він ненавидить, бо Я кажу людям, що вчинки їхні грішні. 8 Ви самі йдіть на свято. Я ж туди зараз не піду, бо час Мій іще не настав».
9 Сказавши так, Ісус залишився в Ґалилеї. 10 Коли брати Його пішли на свято, Він також пішов, але не відкрито, а таємно. 11 Юдеї шукали Його на святі, кажучи: «Де Той Чоловік?» 12 І багато хто поміж собою говорили про Нього в натовпі. Одні казали: «Він—добра Людина»,—а інші—«Ні, Він обдурює людей». 13 Та ніхто не говорив про Нього відкрито, бо всі боялися юдейських правителів.
Ісус навчає у храмі
14 Коли вже настала середина свята, Ісус прийшов до подвір’я храму і почав навчати. 15 Юдеї дуже здивувалися. Вони питали: «Звідки цей Чоловік знає так багато, ніколи не вчившись?»
16 У відповідь Ісус мовив їм: «Те, чого Я навчаю, належить не Мені. Моє вчення йде від Того, Хто послав Мене. 17 Якщо людина хоче виконати волю Божу, то зрозуміє, звідки йде вчення—від Бога, чи від Мене Самого. 18 Той, хто говорить від себе самого, намагається здобути славу лише собі. Хто ж прагне здобути славу Тому, Хто послав Його—правдивий, і немає кривди в Ньому. 19 Хіба Мойсей не дав вам Закон? Та жоден із вас не дотримується його. Чому ви намагаєтеся вбити Мене?»
20 І натовп озвався: «Чи то біс змусив Тебе втратити глузд? Хто хоче Тебе вбити?»
21 У відповідь Ісус мовив: «Я здійснив одне чудо у суботу, і ви всі здивовані. 22 Мойсей дав вам обряд обрізання, але обрізання прийшло від предків ваших, а не від Мойсея. Ви ж інколи обрізаєте немовлят навіть по суботах! 23 Якщо вже обрізання робите по суботах, щоб не порушити Закону Мойсеєвого, то чому ж гніваєтеся на Мене через те, що Я зцілив людину в суботу? 24 Не судіть за зовнішніми ознаками, будьте обережні й судіть судом праведним».
Люди вважають, що Ісус—Христос
25 Тоді деякі мешканці Єрусалиму почали казати: «Чи не Той це Чоловік, Якого хочуть убити? 26 Та гляньте! Він розмовляє з натовпом відкрито, і ніхто Його не зупиняє. Може, правителі наші й справді знають, що Він—Христос? 27 Проте ми знаємо, звідки родом цей Чоловік. А коли справжній Христос прийде, ніхто не знатиме, звідки Він прийшов».
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International