Add parallel Print Page Options

Соломон просить мудрості

Соломон уклав союз з фараоном, царем Єгипту, і одружився з його дочкою. Він узяв її до міста Давидового, поки не закінчиться будівництво його палацу й храму Господнього, а також муру навколо Єрусалима. Люди, однак, і досі приносили жертви на узвишшях, оскільки храм іще не був збудований в ім’я Господнє. Соломон виказував свою любов Господу, поводячись згідно з заповітом свого батька Давида, за винятком лише того, що приносив жертви й спалював запашне куріння на узвишшях.

Цар пішов до Ґівеона, щоб принести жертву, оскільки це було найважливіше узвишшя, і Соломон приніс у жертву на вівтарі тисячу всеспалень. Уночі в Ґівеоні Соломону явився Господь уві сні, і Бог сказав: «Проси, що хочеш, щоб Я дав тобі».

Соломон відповів: «Ти виявив велику милість до Свого слуги, мого батька Давида, оскільки він був Тобі відданий, чесний і справедливий серцем своїм. Ти пішов далі у доброті Своїй до нього й дав йому сина, щоб сьогодні він сидів на троні.

Тепер, Господи мій Боже, Ти зробив Свого слугу царем замість мого батька Давида. Але я лише маленька дитина і не знаю, як виконувати свої обов’язки. Твій слуга тут серед народу, обраного Тобою, великого народу, завеликого, щоб його порахувати. Тож дай Своєму слузі проникливе серце, щоб правити Твоїм великим народом і розрізняти добро і зло. Бо хто ж інакше у змозі правити Твоїм великим народом?»

10 Господь був втішений, що Соломон попросив його про це. 11 Тож Господь сказав йому: «Оскільки ти попросив про це, а не про довге життя чи багатство для себе, не просив про смерть своїм ворогам, а просив про вміння розпізнавати й вершити справедливість, 12 Я зроблю те, про що ти просиш. Я дам тобі мудре й проникливе серце, таке, щоб не було нікого, рівного тобі в минулому й нікого рівного тобі в майбутньому. 13 Більше того, Я дам тобі те, про що ти не просив: багатство і шану, тож за життя твоє не буде царів, рівних тобі. 14 А якщо ти йтимеш Моїм шляхом і підкорятимешся Моїм наказам і настановам, як Давид, твій батько, Я дам тобі довге життя».

15 Тоді Соломон прокинувся і зрозумів, що це був сон. Він повернувся до Єрусалима, став перед ковчегом Заповіту Господнього і приніс жертви всеспалення та мирні жертви. По тому влаштував бенкет для всього свого двору.

Мудре правління

16 Якось прийшли до царя дві повії і стали перед ним. 17 Одна з них сказала: «Мій володарю, ця жінка і я живемо в одному будинку. Я народила дитину, коли вона була там зі мною. 18 Через три дні після народження моєї дитини ця жінка також повила. У будинку нікого, крім нас двох, не було.

19 Вночі син цієї жінки помер, бо вона лягла на нього. 20 Тож вона піднялася серед ночі і взяла мого сина від мене, поки я, слуга твоя, спала. Вона поклала його біля своїх грудей, а свого мертвого сина—біля моїх грудей. 21 Наступного ранку я встала, щоб подбати про свого сина, а він мертвий. Але коли я ближче придивилася до нього у вранішньому світлі, то побачила, що це не мій син, якого я народила».

22 Інша жінка сказала: «Ні! Живий—це мій син, а мертвий—твій».

Але перша наполягала: «Ні! Мертвий—це твій, а живий—мій». І так вони сперечалися перед царем.

23 Цар сказав: «Ця каже: „Мій син живий, а твій—мертвий!”—в той час, як інша каже: „Ні! Твій син мертвий, а мій—живий!”»

24 Тоді цар сказав: «Принесіть мені меч». Царю принесли меч. 25 Він тоді наказав: «Розрубайте живу дитину надвоє і дайте одну половину одній жінці, а другу—другій».

26 Та жінка, син якої був живий, сповнилася жалю до нього і сказала цареві: «Будь ласка, володарю мій, віддай їй живу дитину! Не вбивай її!»

Але інша сказала: «Ні я, ні ти не матимемо його. Розділіть його надвоє!»

27 Тоді цар дав наказ: «Віддайте живу дитину першій жінці. Не вбивайте її, вона—її мати».

28 Коли весь Ізраїль почув вирок, який виніс цар, усі сповнилися захвату перед царем, оскільки вони побачили, що він має мудрість від Бога[a] чинити правосуддя.

Соломонові урядовці

Тож цар Соломон правив усім Ізраїлем. А це були його старші урядовці:

Азарія, син Задока,—священик,

Елігорет і Агіжа, сини Шиші,—писарі,

Єгошафат, син Агілуда, записував події, які трапилися у країні,

Беная, син Єгояди,—головнокомандуючий,

Задок і Авіатар—священики,

Азарія, син Натана,—на чолі окружних урядовців,

Завуд, син Натана—священик і особистий радник царя,

Агішар дбав про палац,

Адонірам, син Авди, був на чолі робочої сили.

Соломон мав також дванадцять окружних управлінців над усім Ізраїлем, які постачали провізію для царя та царського дому. Кожен мав забезпечувати царя протягом одного місяця на рік. Ось їхні імена:

Бен-Гур—у горах Ефраїмових;

Бен-Декер—у Маказі, Шаалвімі, Бет-Шемеші та Елон-Бетганані;

10 Бен-Гесед—в Аруввоті (йому було підпорядковано всі землі Хефера та Соко);

11 Бен-Авінадав—у Нафат-Дорі[b] (він був одружений з Тафат, дочкою Соломона);

12 Ваана, син Агілуда,—у Таанасі й Меґіддо, і по всьому Бет-Шеану, що поруч із Заретаном нижче Єзреела, від Бет-Шеана до Авель-Мехоли й аж до Йокмеама;

13 Бен-Ґевер—у Рамот-Ґілеаді (йому було доручено поселення Яїра, сина Манассії, у Ґілеаді, а також земля Арґов у Башані й шістдесят великих міст, обнесених стінами, з бронзовими засувами на брамах);

14 Агінадав, син Іддо,—у Маганаїмі;

15 Агімааз—у Нафталі (він одружився з дочкою Соломона Басемат);

16 Ваана, син Хушая,—в Ашері й Алоті;

17 Єгошафат, син Паруа,—в Іссаха́рі;

18 Шимей, син Ели,—у Веніамині;

19 Ґевер, син Урі,—в Ґілеаді (країні Сихона, царя аморійців, і в країні Оґа, царя Башану). Він був єдиним управителем над цим районом.

20 Народ Юдеї та Ізраїлю був таким численним, як пісок на морському узбережжі. Вони їли, вони пили й були щасливі.

Спокійне царювання Соломона

21 Тож Соломон правив царством від ріки Євфрат до землі филистимської, до самих кордонів єгипетських. Ці країни сплачували данину й підкорялися Соломонові протягом усього його життя.

22 Щодня у Соломона на харчування йшло тридцять корів[c] борошна дрібного помолу й шістдесят корів[d] борошна грубого помолу, 23 десять волів відгодованих у стійлі волів, двадцять волів, відгодованих на пасовиськах і сотня овець та козлів, а також олені, газелі, самці косуль та добірна дичина. 24 Бо він царював над усім царством на захід від Ріки, від Тіфси до Ґази, і був мир у всіх кінцях його царства. 25 За життя Соломона Юдея та Ізраїль від Дана до Беершеби, жили в безпеці, кожен чоловік під своєю лозою та фіґовим деревом.

26 Соломон мав чотири тисячі[e] стаєнь для коней, що возили колісниці, і дванадцять тисяч коней.

27 Окружні урядовці, кожен у свій місяць, поставляли поживу царю Соломону та всім, хто їв за царським столом. Їжі було більше, ніж достатньо для всіх них. 28 Вони також приносили в належне місце ячмінь і солому для коней, що возили колісниці, та для інших коней.

Соломонова мудрість

29 Бог дав Соломонові мудрість і великий розум, і незмірне розуміння всіх речей, таке широке, як пісок на морському узбережжі. 30 Мудрість Соломонова була більшою від мудрості всіх людей Сходу, більше від усієї мудрості Єгипту. 31 Він був мудріший за будь-яку іншу людину, включаючи Етана езрагіта, мудріший за Гемана, Калкола і Дарду, синів Магола. Слава його линула до всіх довколишніх народів.

32 Соломон написав[f] три тисячі притч, і пісень його нараховують тисячу п’ять. 33 Він змальовував життя рослин від ливанського кедру до іссопу, який росте на стінах. Він також навчав про тварин і птахів, плазунів і риб. 34 Люди всіх народів приходили дослухатися до Соломонової мудрості, послані всіма царями світу, які чули про його мудрість.

Підготовка до будівництва храму

Коли Гірам, цар Тира, почув, що Соломона проголошено царем, наступником його батька Давида, він вирядив посланців до Соломона, оскільки завжди підтримував дружні стосунки з Давидом. Соломон надіслав у відповідь послання до Гірама:

«Тобі відомо, що через тягар воєн, що тиснув на мого батька Давида з усіх боків, він не міг звести храм в ім’я Господнє, поки Господь не кинув ворогів до ніг його. Але зараз Господь Бог дав мені перепочинок з усіх боків, і немає зараз ні ворогів, ні небезпеки.

Тому я збираюся збудувати храм в ім’я Господнє, як Господь наказував моєму батькові Давиду. Він сказав: „Твій син, якого Я посаджу на трон на твоє місце, збудує храм в ім’я Моє”. Тож дай наказ, щоб зрубали для мене кедри Ливану. Мої слуги працюватимуть разом із твоїми, і я заплачу тобі за твоїх людей, хоч яку плату ти б призначив. Ти знаєш, що ми не маємо більш вправних лісорубів[g], ніж сидоняни».

Коли Гірам почув Соломонове послання, він дуже втішився і сказав: «Дякую Господу, благословляю Його сьогодні, бо він дав Давидові мудрого сина, щоб правити цим великим народом».

Тож Гірам передав такі слова Соломону:

«Я дістав послання, яке ти надіслав мені, і робитиму все, що тобі потрібно, щоб забезпечувати тебе кедровими та сосновими колодами. Мої люди переправлять їх вниз із Ливану до моря. Потім я сплавлю їх плотами морем до зазначеного тобою місця. Там я розв’яжу їх, і ти зможеш їх забрати. А ти за це забезпечуватимеш харчами мій царський двір».

10 Таким чином Гірам поставляв Соломону необхідні кедрові та соснові колоди, 11 і Соломон дав Гіраму двадцять тисяч корів[h] пшениці, щоб годувати царський двір, це крім двадцяти тисяч батів[i] оливи. Соломон рік за роком надсилав усе це Гірамові. 12 Господь дав Соломону мудрість, як Він йому обіцяв. Були мирні стосунки між Гірамом та Соломоном, і обидва вони дійшли згоди.

13 Цар Соломон покликав до себе робітників з усього Ізраїлю—тридцять тисяч чоловік. 14 Він посилав їх до Ливану змінами по десять тисяч на місяць, тож вони проводили один місяць у Ливані й два місяці вдома. Робітників очолював Адонірам. 15 Соломон мав сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменярів на горі, 16 а також три тисячі триста десятників, які наглядали за виконанням робіт і керували робітниками. 17 За наказом царя вони взяли з каменоломень великі валуни якісного каменя, щоб зробити фундамент храму з добре обробленого каменя. 18 Теслі Соломона та Гірама і люди Ґевала вирізьбили й підготували деревину й камінь для будівництва храму.

Footnotes

  1. 3:28 мудрість від Бога Або «велика мудрість».
  2. 4:11 Нафат-Дорі Або «на висотах Дору».
  3. 4:22 тридцять корів Приблизно 6600 літрів.
  4. 4:22 шістдесят корів Приблизно 13200 літрів.
  5. 4:26 чотири тисячі Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. Древньогебрейські рукописи мають «сорок тисяч». Див.: 2 Хр. 9:25.
  6. 4:32 написав Буквально «розповів».
  7. 5:6 лісорубів Або «теслярів».
  8. 5:11 двадцять тисяч корів Приблизно 4400000 л.
  9. 5:11 двадцять тисяч батів Приблизно 440000 л.