3 Царств 3-5

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Соломон просить мудрості

3 Соломон уклав союз з фараоном, царем Єгипту, і одружився з його дочкою. Він узяв її до міста Давидового, поки не закінчиться будівництво його палацу й храму Господнього, а також муру навколо Єрусалима. ² Люди, однак, і досі приносили жертви на узвишшях, оскільки храм іще не був збудований в ім’я Господнє. ³ Соломон виказував свою любов Господу, поводячись згідно з заповітом свого батька Давида, за винятком лише того, що приносив жертви й спалював запашне куріння на узвишшях.

⁴ Цар пішов до Ґівеона, щоб принести жертву, оскільки це було найважливіше узвишшя, і Соломон приніс у жертву на вівтарі тисячу всеспалень. ⁵ Уночі в Ґівеоні Соломону явився Господь уві сні, і Бог сказав: «Проси, що хочеш, щоб Я дав тобі».

⁶ Соломон відповів: «Ти виявив велику милість до Свого слуги, мого батька Давида, оскільки він був Тобі відданий, чесний і справедливий серцем своїм. Ти пішов далі у доброті Своїй до нього й дав йому сина, щоб сьогодні він сидів на троні.

⁷ Тепер, Господи мій Боже, Ти зробив Свого слугу царем замість мого батька Давида. Але я лише маленька дитина і не знаю, як виконувати свої обов’язки. ⁸ Твій слуга тут серед народу, обраного Тобою, великого народу, завеликого, щоб його порахувати. ⁹ Тож дай Своєму слузі проникливе серце, щоб правити Твоїм великим народом і розрізняти добро і зло. Бо хто ж інакше у змозі правити Твоїм великим народом?»

¹⁰ Господь був втішений, що Соломон попросив його про це. ¹¹ Тож Господь сказав йому: «Оскільки ти попросив про це, а не про довге життя чи багатство для себе, не просив про смерть своїм ворогам, а просив про вміння розпізнавати й вершити справедливість, ¹² Я зроблю те, про що ти просиш. Я дам тобі мудре й проникливе серце, таке, щоб не було нікого, рівного тобі в минулому й нікого рівного тобі в майбутньому. ¹³ Більше того, Я дам тобі те, про що ти не просив: багатство і шану, тож за життя твоє не буде царів, рівних тобі. ¹⁴ А якщо ти йтимеш Моїм шляхом і підкорятимешся Моїм наказам і настановам, як Давид, твій батько, Я дам тобі довге життя».

¹⁵ Тоді Соломон прокинувся і зрозумів, що це був сон. Він повернувся до Єрусалима, став перед ковчегом Заповіту Господнього і приніс жертви всеспалення та мирні жертви. По тому влаштував бенкет для всього свого двору.

Мудре правління

¹⁶ Якось прийшли до царя дві повії і стали перед ним. ¹⁷ Одна з них сказала: «Мій володарю, ця жінка і я живемо в одному будинку. Я народила дитину, коли вона була там зі мною. ¹⁸ Через три дні після народження моєї дитини ця жінка також повила. У будинку нікого, крім нас двох, не було.

¹⁹ Вночі син цієї жінки помер, бо вона лягла на нього. ²⁰ Тож вона піднялася серед ночі і взяла мого сина від мене, поки я, слуга твоя, спала. Вона поклала його біля своїх грудей, а свого мертвого сина—біля моїх грудей. ²¹ Наступного ранку я встала, щоб подбати про свого сина, а він мертвий. Але коли я ближче придивилася до нього у вранішньому світлі, то побачила, що це не мій син, якого я народила».

²² Інша жінка сказала: «Ні! Живий—це мій син, а мертвий—твій».

Але перша наполягала: «Ні! Мертвий—це твій, а живий—мій». І так вони сперечалися перед царем.

²³ Цар сказав: «Ця каже: „Мій син живий, а твій—мертвий!”—в той час, як інша каже: „Ні! Твій син мертвий, а мій—живий!”»

²⁴ Тоді цар сказав: «Принесіть мені меч». Царю принесли меч. ²⁵ Він тоді наказав: «Розрубайте живу дитину надвоє і дайте одну половину одній жінці, а другу—другій».

²⁶ Та жінка, син якої був живий, сповнилася жалю до нього і сказала цареві: «Будь ласка, володарю мій, віддай їй живу дитину! Не вбивай її!»

Але інша сказала: «Ні я, ні ти не матимемо його. Розділіть його надвоє!»

²⁷ Тоді цар дав наказ: «Віддайте живу дитину першій жінці. Не вбивайте її, вона—її мати».

²⁸ Коли весь Ізраїль почув вирок, який виніс цар, усі сповнилися захвату перед царем, оскільки вони побачили, що він має мудрість від Бога^[a] чинити правосуддя.

Соломонові урядовці

4 Тож цар Соломон правив усім Ізраїлем. ² А це були його старші урядовці:

⁷ Соломон мав також дванадцять окружних управлінців над усім Ізраїлем, які постачали провізію для царя та царського дому. Кожен мав забезпечувати царя протягом одного місяця на рік. ⁸ Ось їхні імена:

²⁰ Народ Юдеї та Ізраїлю був таким численним, як пісок на морському узбережжі. Вони їли, вони пили й були щасливі.

Спокійне царювання Соломона

²¹ Тож Соломон правив царством від ріки Євфрат до землі филистимської, до самих кордонів єгипетських. Ці країни сплачували данину й підкорялися Соломонові протягом усього його життя.

²² Щодня у Соломона на харчування йшло тридцять корів^[c] борошна дрібного помолу й шістдесят корів^[d] борошна грубого помолу, ²³ десять волів відгодованих у стійлі волів, двадцять волів, відгодованих на пасовиськах і сотня овець та козлів, а також олені, газелі, самці косуль та добірна дичина. ²⁴ Бо він царював над усім царством на захід від Ріки, від Тіфси до Ґази, і був мир у всіх кінцях його царства. ²⁵ За життя Соломона Юдея та Ізраїль від Дана до Беершеби, жили в безпеці, кожен чоловік під своєю лозою та фіґовим деревом.

²⁶ Соломон мав чотири тисячі^[e] стаєнь для коней, що возили колісниці, і дванадцять тисяч коней.

²⁷ Окружні урядовці, кожен у свій місяць, поставляли поживу царю Соломону та всім, хто їв за царським столом. Їжі було більше, ніж достатньо для всіх них. ²⁸ Вони також приносили в належне місце ячмінь і солому для коней, що возили колісниці, та для інших коней.

Соломонова мудрість

²⁹ Бог дав Соломонові мудрість і великий розум, і незмірне розуміння всіх речей, таке широке, як пісок на морському узбережжі. ³⁰ Мудрість Соломонова була більшою від мудрості всіх людей Сходу, більше від усієї мудрості Єгипту. ³¹ Він був мудріший за будь-яку іншу людину, включаючи Етана езрагіта, мудріший за Гемана, Калкола і Дарду, синів Магола. Слава його линула до всіх довколишніх народів.

³² Соломон написав^[f] три тисячі притч, і пісень його нараховують тисячу п’ять. ³³ Він змальовував життя рослин від ливанського кедру до іссопу, який росте на стінах. Він також навчав про тварин і птахів, плазунів і риб. ³⁴ Люди всіх народів приходили дослухатися до Соломонової мудрості, послані всіма царями світу, які чули про його мудрість.

Підготовка до будівництва храму

5 Коли Гірам, цар Тира, почув, що Соломона проголошено царем, наступником його батька Давида, він вирядив посланців до Соломона, оскільки завжди підтримував дружні стосунки з Давидом. ² Соломон надіслав у відповідь послання до Гірама:

³ «Тобі відомо, що через тягар воєн, що тиснув на мого батька Давида з усіх боків, він не міг звести храм в ім’я Господнє, поки Господь не кинув ворогів до ніг його. ⁴ Але зараз Господь Бог дав мені перепочинок з усіх боків, і немає зараз ні ворогів, ні небезпеки.

⁵ Тому я збираюся збудувати храм в ім’я Господнє, як Господь наказував моєму батькові Давиду. Він сказав: „Твій син, якого Я посаджу на трон на твоє місце, збудує храм в ім’я Моє”. ⁶ Тож дай наказ, щоб зрубали для мене кедри Ливану. Мої слуги працюватимуть разом із твоїми, і я заплачу тобі за твоїх людей, хоч яку плату ти б призначив. Ти знаєш, що ми не маємо більш вправних лісорубів^[g], ніж сидоняни».

⁷ Коли Гірам почув Соломонове послання, він дуже втішився і сказав: «Дякую Господу, благословляю Його сьогодні, бо він дав Давидові мудрого сина, щоб правити цим великим народом».

⁸ Тож Гірам передав такі слова Соломону:

«Я дістав послання, яке ти надіслав мені, і робитиму все, що тобі потрібно, щоб забезпечувати тебе кедровими та сосновими колодами. ⁹ Мої люди переправлять їх вниз із Ливану до моря. Потім я сплавлю їх плотами морем до зазначеного тобою місця. Там я розв’яжу їх, і ти зможеш їх забрати. А ти за це забезпечуватимеш харчами мій царський двір».

¹⁰ Таким чином Гірам поставляв Соломону необхідні кедрові та соснові колоди, ¹¹ і Соломон дав Гіраму двадцять тисяч корів^[h] пшениці, щоб годувати царський двір, це крім двадцяти тисяч батів^[i] оливи. Соломон рік за роком надсилав усе це Гірамові. ¹² Господь дав Соломону мудрість, як Він йому обіцяв. Були мирні стосунки між Гірамом та Соломоном, і обидва вони дійшли згоди.

¹³ Цар Соломон покликав до себе робітників з усього Ізраїлю—тридцять тисяч чоловік. ¹⁴ Він посилав їх до Ливану змінами по десять тисяч на місяць, тож вони проводили один місяць у Ливані й два місяці вдома. Робітників очолював Адонірам. ¹⁵ Соломон мав сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменярів на горі, ¹⁶ а також три тисячі триста десятників, які наглядали за виконанням робіт і керували робітниками. ¹⁷ За наказом царя вони взяли з каменоломень великі валуни якісного каменя, щоб зробити фундамент храму з добре обробленого каменя. ¹⁸ Теслі Соломона та Гірама і люди Ґевала вирізьбили й підготували деревину й камінь для будівництва храму.