Add parallel Print Page Options

Тоді голови родин, голови колін Ізраїлю, командири тисячних і сотенних загонів та царські вельможі почали щиро жертвувати. Вони віддали для служби в храмі Божому: п’ять тисяч талантів і десять тисяч даріїв[a] золота й десять тисяч талантів[b] срібла, вісімнадцять тисяч талантів[c] бронзи та сто тисяч талантів[d] заліза. А в кого було коштовне каміння, то віддали до скарбниці храму Господнього під нагляд Єгіела ґершонійського. Народ радів з тих великодушних пожертв, бо віддавали добровільно, від щирого серця Господу. І цар Давид теж мав велику втіху з того.

Давидова молитва

10 Тоді Давиди благословив Господа перед усієї громадою. Давид сказав:

«Благословен Ти, о Господи,
    Боже Ізраїля, нашого батька,
    назавжди і навіки віків!
11 Твої, о Господи, і велич, і могутність,
    і слава, й пишність, і величність.
    Багатство й слава—все від Тебе,
12 і правиш Ти всім навкруги.
    В руках Твоїх сила й могутність,
    і у владі Твоїй дати кожному велич і силу.
13 І тепер, наш Боже, ми дякуємо Тобі
    і прославляємо Твоє славне ім’я.
14 Бо хто я є, і хто є мій народ,
    щоб щиро так підносити Тобі?
    Тобі все те, що ми дістали від Тебе.
15 Бо ж ми чужі для Тебе, пілігрими,
    ми тимчасові, як і наші предки.
    Дні наші на землі, мов тінь без сподівань.
16 О Господи, наш Боже, все оце багатство
    приготували ми для побудови храму для Тебе,
    бо Твоє святе ім’я—від Тебе,
    і все оце Тобі належить.

Read full chapter

Footnotes

  1. 29:7 п’ять тисяч талантів і десять тисяч даріїв Приблизно 172,5 т.
  2. 29:7 десять тисяч талантів Приблизно 345 т.
  3. 29:7 вісімнадцять тисяч талантів Приблизно 621 т.
  4. 29:7 сто тисяч талантів Приблизно 3450 т.