1 Летопись 16-18
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Ковчег Божий на місці
16 Левити принесли ковчег Господа і поставили в наметі, який Давид спорудив для нього. І вони принесли жертву всеспалення та мирні жертви перед Богом. 2-3 Коли ж Давид скінчив приносити жертву всеспалення та мирні жертви, благословив він людей в ім’я Господа і кожному чоловіку та жінці Ізраїлю роздав по буханцю хліба, пирогу з фініками та в’язку родзинок.
4 Він призначив кількох левитів нести службу перед ковчегом Господа, щоб проголошувати подяки та хвали Господу, Богу Ізраїлю. 5 Асаф був головою, його першим помічником був Захарія, потім Яазіел, Шемірамот, Єгіел, Маттитія, Еліав, Беная, Овед-Едом та Єєл, які грали на арфах та лірах. Асаф грав на цимбалах. 6 Беная та Ягазіел, священики, мали сурмити в установлений час перед ковчегом Заповіту Господнього. 7 Отож того дня, Давид, як голова влаштував день дяки Господу і призначив Асафа та його родичів служити відправу дяки Господу.
Вдячний псалом Давида
8 Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
народам про Його діла сповіщайте!
9 Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
Славте всі Його діла чудесні!
10 Пишайтеся Його святим ім’ям,
хай щастя буде тим, хто Господа шукає.
11 Вірте в Господа та Його силу,
хай Він постійно з вами буде.
12-13 Нащадки Ізраїлю, Божого слуги,
обранця Якова сини і доньки,
не забувайте тих чудес, що Бог творив,
діла і рішення Його завжди носіть у серці.
14 Господь—наш Бог,
і влада Його повсюди на землі.
15 У серці бережіть Його Угоду,
що Він заповідав для тисяч поколінь прийдешніх.
16 Він з Авраамом уклав ту клятву,
дав її Ісааку,
17 і Якову підтвердив Він Угоду вічну,
Ізраїлю як вічний заповіт.
18 Господь сказав: «Я землю Ханаанську
віддам вам у володіння».
19 Він так зробив, коли була їх купка
мандрівників на тій землі,
20 як вони блукали від народу до народу,
з одного царства до іншого.
21 Господь не дозволяв чинити зле їм,
попереджаючи царів стосовно них:
22 «Не зачіпайте народ, що помазав Я,
Моїм пророкам лиха ви не заподійте!»
23 Господу співай, уся земля!
Щоденно проголошуй:
«Господь рятує Свій народ!»
24 До всіх народів звістку донесіть про Його велич,
про чудеса, що творить Він, скажіть усім.
25 Адже Господь великий, слави гідний,
величніший Він за всіх богів.
26 Бо боги всі—лише боввани нікчемні;
Господь єдиний небеса створив.
27 Навколо Нього—краса і велич,
сила і радість в Його святому храмі.
28 Хвалу співайте, усі народи на землі,
воздайте Господу славу й могутність!
29 Вшановуйте Його ім’я,
приносьте жертви до Нього.
Схиліться перед Господом у величі Його священній.
30 Вся земле, перед Ним тремти!
Він Всесвіт збудував, міцний і непохитний.
31 Хай небеса радіють і втішається земля.
Нехай звучить поміж народів:
«Господь—наш цар!»
32 Нехай океан і все, що в ньому є, нуртує.
Хай буде щастя ниві й парості на ній.
33 Тоді й дерева в лісі Господу радіти будуть,
як прийде Він судити світ.
34 Дякуйте Господу за Його доброту,
за справжню милість Його вічну!
35 І кажіть: «Врятуй нас, Боже, Спасителю наш,
збери і порятуй від ворогів,
щоб славить ми могли Твоє ім’я священне,
і з гордістю розповідати про Твої діла славетні.
36 Благословенний є Господь наш Бог на всі віки!»
Тоді всі люди воздали хвалу Господу і сказали: «Амінь!»
37 Давид залишив Асафа та його родичів перед ковчегом Заповіту Господнього, щоб вони постійно служили й виконували щоденні обов’язки перед ковчегом. 38 Також Давид залишив там Овед-Едома та його шістдесят вісім родичів. Овед-Едом, син Єдитуна, як і Госа, були залишені як охоронці брами.
39 Задок-священик та його брати-священики мали служити перед наметом Господа на узвишші Ґівеонському 40 й приносити постійні жертви всеспалення Господу вранці та ввечері на вівтарі всеспалення, згідно з тим, що написано в Законі Божому, який Він заповів Ізраїлю. 41 Разом з ними Геман, Єдутун та інші вибрані й поіменно призначені дякувати Господу «за вічну Його милість». 42 Геман з Єдутуном були відповідальні за сурми й цимбали для музикантів, інструменти для оспівування Господа, а сини Єдутуна відповідали за браму.
43 Потім усі люди розійшлися по домівках. І Давид повернувся додому, щоб благословити свою родину.
Божа обітниця Давидові
17 Коли Давид поселився в своєму палаці, він сказав пророку Натану: «Поглянь, я живу в прекрасному палаці, збудованому з кедру, а ковчег Заповіту Господнього залишається в наметі».
2 Натан відповів Давиду: «Роби, як тобі підказує серце, бо з тобою Бог».
3 Тієї ж самої ночі Натан почув слово Боже:
4 «Піди й скажи Моєму слузі Давиду про те, що наказує Господь: „Це не ти маєш будувати Мені оселю. 5 Я ще не жив у домі від того дня, як вивів Ізраїль з Єгипту, і по сьогодні. Я переходив від одного намету до другого, від однієї оселі до іншої. 6 І хоч би де ходив Я з ізраїльтянами, хіба ж Я сказав комусь із суддів ізраїльських, яким Я заповідав вести Мій народ: „Чому ви не збудували Мені оселю із кедру?”
7 Тепер скажи Моєму слузі Давиду: „Ось що наказує Господь Бог Всемогутній: „Я забрав тебе з пасовиська, де ти ходив за отарою, щоб ти правив Моїм народом ізраїльським. 8 Я був з тобою скрізь, хоч де б ти ходив: Я знищував усіх ворогів на твоєму шляху. Тепер Я звеличу твоє ім’я серед інших імен славетних людей на землі. 9 Я призначу місце для Мого народу ізраїльського й поселю його там, і житимуть там люди, і ніхто їх більше не турбуватиме. Нечестивці не будуть більше гнобити їх, як раніше, 10 з того часу, коли Я призначив суддів над ізраїльським народом. І Я підкорю всіх твоїх ворогів.
Я кажу тобі, що Господь розбудує твій дім[a]. 11 Коли прийде твій смертний час і відійдеш ти до пращурів своїх, Я призначу після тебе одного з синів твоїх і встановлю його царство. 12 Він і зведе Мені оселю, а Я навіки встановлю його престол. 13 Я стану його Батьком, а він буде Мені сином. Я не відступлюся від Своєї прихильності до нього так, як відступився Я від Саула, що правив до тебе. 14 Я поставлю його над домом Моїм і царством Моїм на віки вічні, його престол буде довічним”».
15 Отож Натан передав Давидові слово в слово все одкровення.
Давидова молитва
16 Тоді цар Давид зайшов до святого намету, сів перед Господом і мовив:
«Хто я такий Тобі, мій Володарю, Господи? Чому Ти зробив мене й мій дім таким важливим? 17 Невже цього недостатньо було, на Твій погляд, Боже. Ти дав обіцянку щодо майбутнього для дому Твого слуги, Ти ставишся до мене як до поважної людини, о Господи Боже. 18 Що може Давид іще Тобі сказати, щоб Ти міг поважати слугу Свого? Ти Сам знаєш слугу Свого. 19 О Господи, заради слуги Свого й від щирого серця зробив Ти цю велику справу. Ти зробив ці великі діла відомими мені. 20 О Господи, ніхто не може зрівнятися з Тобою, немає Бога, крім Тебе, бо ми чули про все це на власні вуха. 21 Кого ще можна порівняти з Твоїм народом ізраїльським, кого Бог прийшов би й порятував від рабства як народ для Себе? Ім’я Своє звеличив Ти великими й славетними ділами, прогнав Ти народи, аби звільнити шлях Своєму народу й визволити його з рабства єгипетського. 22 Ти зробив народ Ізраїлю Своїм навіки, і Ти Сам, о Господи, став його Богом.
23 Відтепер, Господи, нехай обіцянка Твоя щодо слуги Твого та його дому зостанеться непорушною навічно, і вчини так, як Ти обіцяв. 24 Нехай це ствердиться, хай ім’я Твоє завжди звеличується! Тоді люди говоритимуть: „Господь Всемогутній є Богом Ізраїлю, ізраїльським Богом!” І нехай дім Давида, слуги Твого, встановлений буде перед Тобою.
25 Оскільки Ти, мій Боже, відкрив це мені, Своєму слузі, що збудуєш дім мій. Ось чому Твій слуга набрався сміливості, щоб скласти Тобі цю молитву. 26 Господи, Ти є Бог, і Ти дав обітницю такого великого діяння Своєму слузі. 27 Тож тепер зроби ласку й благослови дім Твого слуги, аби моя родина могла повік Тобі служити. Бо те, що Ти благословив, Господи, є благословенне повік».
Давидові перемоги
18 Згодом Давид переміг филистимлян і, підкоривши їх, він захопив місто Ґат і навколишні села, які належали филистимлянам.
2 Давид також переміг моавійців, які стали підданими Давида і сплачували йому данину.
3 Давид також підкорив Хададезера, який був царем Зови. Давид і його військо дійшли до самого Гамату, бо він намагався встановити свою владу у долині Євфрату.
4 Давид захопив тисячу колісниць, сім тисяч їздових та двадцять тисяч піхотинців. Він покалічив майже всіх коней, залишивши неушкодженими лише сотню коней, запряжених у колісниці.
5 Коли арамійці з Дамаска прийшли на допомогу царю Зови Хададазеру, Давид вбив двадцять дві тисячі арамійських воїнів. 6 Потім Давид настановив там надзірні воїнські гарнізони, і люди Арама стали Давидовими підданими й сплачували йому данину. І хоч куди б Давид ішов, Господь допомагав йому перемагати.
7 Давид відібрав золоті щити у слуг Хададезера і привіз їх до Єрусалима. 8 З Теви й Куна, міст що належали Хададезеру, Давид забрав велику кількість бронзи. Пізніше з тієї бронзи Соломон зробив бронзове Море, стовпи й бронзовий посуд.
9 Тоу, цар Гамата, почувши, що Давид розбив усе військо Хададезера, 10 послав свого сина Гадорама, щоб той зустрів Давида й привітав його з перемогою над Хададезером, який завжди воював з Тоу. З Гадорамом Тоу відіслав усілякі золоті, срібні й бронзові речі.
11 Цар Давид присвятив ці підношення Господу, так само, як зробив він зі сріблом та золотом, що відібрав у інших народів: едомійців, моавійців, аммонійців, филистимлян та амаликійців.
12 Авішай, син Зеруї, вбив вісімнадцять тисяч едомійців у Солоній долині. 13 Він настановив військові надзірні гарнізони в Едомі, а всі едомійці підкорилися Давиду. І хоч куди б ішов Давид, Господь давав йому перемогу.
Давидові вельможі
14 Давид царював над усім Ізраїлем справедливо й праведно. 15 Йоав, син Зеруї, командував військом, Єгошафат, син Агілуда, був літопісцем. 16 Задок, син Агітува, та Агімелех, син Авіатара, були священиками, Шавша був писарем. 17 Беная, син Єгояди, був головою над керетійською та пелетійською охороною[b], а Давидові сини були першими наближеними при цареві.
Copyright © 2007 by Bible League International