Add parallel Print Page Options

І посвоячився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчив будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.

Та народ приносив жертви на пагірках, бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів.

І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він приносив жертви та кадив на пагірках.

І пішов був цар до Ґів'ону, щоб приносити там жертви, бо то найбільший пагірок. Тисячу цілопалень приніс Соломон на тому жертівникові.

У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!

А Соломон відказав: Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простотою серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.

А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, а я недоросток, не знаю виходу та входу.

А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, він народ численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту.

Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?

10 І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив оцю річ.

11 І сказав Бог до нього: За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,

12 то ось зроблю Я за словом твоїм, ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.

13 А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє.

14 А якщо ти ходитимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продовжу дні твої!

15 І прокинувся Соломон, аж ось це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопалення та вчинив жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.

16 І прийшли до царя дві жінки блудниці, та й стали перед обличчям його.

17 І сказала одна жінка: Прошу, пане мій, я та ця жінка сидимо в одному домі. І породила я при ній у цьому домі.

18 І сталося третього дня по породі моїм, і породила теж оця жінка. А ми були разом, нікого чужого в домі з нами не було, тільки двоє нас було в домі.

19 А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.

20 І встала вона серед ночі, і взяла мого сина від мене, а невільниця твоя спала, і поклала його при своєму лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм...

21 І встала я рано, щоб погодувати сина свого, аж ось помер він! І придивилася я до нього рано, а ото не був це син мій, що я породила...

22 А інша жінка відказала: Ні, то мій син живий, а твій син мертвий! А та говорила: Ні, то твій син мертвий, а мій син живий! І так сперечались вони перед царем.

23 І сказав цар: Ця говорить: Це мій син живий, а син твій мертвий, а та говорить: Ні, то син твій мертвий, а мій син живий.

24 І сказав цар: Подайте мені меча! І принесли меча перед цареве обличчя.

25 І сказав цар: Розітніть це живе дитя надвоє, і дайте половину одній, а половину другій!...

26 І сказала до царя жінка, що син її той живий, бо запалилася любов її до сина свого, і сказала вона: Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити не забивайте його!... А та каже: Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!...

27 А цар відповів та й сказав: Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати не вбивайте його. Вона його мати!

28 І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд.

І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.

А оце його провідники: Азарія, Садоків син, священик.

Еліхореф та Ахійя, сини Шіші, писарі. Йосафат, син Ахілудів, канцлер.

А Беная, Єгоядин син, над військом, а Садок та Евіятар священики.

А Азарія, Натанів син, над намісниками, а Завуд, син Натанів священик, товариш царів.

А Ахішар над домом, а Адонірам, Авдин син над даниною.

А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім його, місяць на рік був на одного на годування.

А оце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах,

Бен-Декер у Макаці, і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану.

10 Бен-Гесед в Арубботі, йому належали: Сохо та ввесь край Хеферу.

11 Бен-Авінадав уся околиця Дору; Тафат, Соломонова дочка, була йому за жінку.

12 Баана, Ахілудів син Таанах і Меґіддо та ввесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Їзреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму.

13 Бен-Ґевер у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґову, що в Башані, шістдесят міст великих, із муром та з мідяним засувом.

14 Ахінадав, син Іддо в Маханаїмі.

15 Ахімаац в Нефталимі; також він узяв Босмат, Соломонову дочку, за жінку.

16 Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Алоті.

17 Йосафат, Паруахів син, в Іссахарі.

18 Шім'ї, Елин син, у Веніямині.

19 Ґевер, син Уріїв, у ґілеадському краї, у краї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник, що в усьому Краї.

20 Юда та Ізраїль були численні, як пісок, що над морем, щодо многоти. Вони їли й пили та тішилися!

21 (5-1) А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту. Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.

22 (5-2) І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки.

23 (5-3) Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і сарни, і антилопи та ситих гусок.

24 (5-4) Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки. І був у нього мир зо всіх сторін його навколо.

25 (5-5) І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.

26 (5-6) І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців.

27 (5-7) І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чому.

28 (5-8) А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.

29 (5-9) І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця як пісок, що на березі моря.

30 (5-10) І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.

31 (5-11) І був він мудріший від усякого чоловіка, від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я його було славне серед усіх людей навколо.

32 (5-12) І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було тисяча й п'ять.

33 (5-13) І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб.

34 (5-14) І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.

(5-15) І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.

(5-16) І послав Соломон до Хірама, говорячи:

(5-17) Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під стопи ніг його.

(5-18) А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема противника, і нема злого випадку.

(5-19) І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого.

(5-20) А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни.

(5-21) І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!

(5-22) І послав Хірам до Соломона, говорячи: Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я виконаю все бажання твоє, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.

(5-23) Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбиваю їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для мого дому.

10 (5-24) І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його.

11 (5-25) А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.

12 (5-26) А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову.

13 (5-27) А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина тридцять тисяч чоловіка.

14 (5-28) І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітниками.

15 (5-29) І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах,

16 (5-30) окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, вони правили над народом, що робили працю.

17 (5-31) І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння.

18 (5-32) І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму.

Соломон просить мудрості

Соломон уклав союз з фараоном, царем Єгипту, і одружився з його дочкою. Він узяв її до міста Давидового, поки не закінчиться будівництво його палацу й храму Господнього, а також муру навколо Єрусалима. Люди, однак, і досі приносили жертви на узвишшях, оскільки храм іще не був збудований в ім’я Господнє. Соломон виказував свою любов Господу, поводячись згідно з заповітом свого батька Давида, за винятком лише того, що приносив жертви й спалював запашне куріння на узвишшях.

Цар пішов до Ґівеона, щоб принести жертву, оскільки це було найважливіше узвишшя, і Соломон приніс у жертву на вівтарі тисячу всеспалень. Уночі в Ґівеоні Соломону явився Господь уві сні, і Бог сказав: «Проси, що хочеш, щоб Я дав тобі».

Соломон відповів: «Ти виявив велику милість до Свого слуги, мого батька Давида, оскільки він був Тобі відданий, чесний і справедливий серцем своїм. Ти пішов далі у доброті Своїй до нього й дав йому сина, щоб сьогодні він сидів на троні.

Тепер, Господи мій Боже, Ти зробив Свого слугу царем замість мого батька Давида. Але я лише маленька дитина і не знаю, як виконувати свої обов’язки. Твій слуга тут серед народу, обраного Тобою, великого народу, завеликого, щоб його порахувати. Тож дай Своєму слузі проникливе серце, щоб правити Твоїм великим народом і розрізняти добро і зло. Бо хто ж інакше у змозі правити Твоїм великим народом?»

10 Господь був втішений, що Соломон попросив його про це. 11 Тож Господь сказав йому: «Оскільки ти попросив про це, а не про довге життя чи багатство для себе, не просив про смерть своїм ворогам, а просив про вміння розпізнавати й вершити справедливість, 12 Я зроблю те, про що ти просиш. Я дам тобі мудре й проникливе серце, таке, щоб не було нікого, рівного тобі в минулому й нікого рівного тобі в майбутньому. 13 Більше того, Я дам тобі те, про що ти не просив: багатство і шану, тож за життя твоє не буде царів, рівних тобі. 14 А якщо ти йтимеш Моїм шляхом і підкорятимешся Моїм наказам і настановам, як Давид, твій батько, Я дам тобі довге життя».

15 Тоді Соломон прокинувся і зрозумів, що це був сон. Він повернувся до Єрусалима, став перед ковчегом Заповіту Господнього і приніс жертви всеспалення та мирні жертви. По тому влаштував бенкет для всього свого двору.

Мудре правління

16 Якось прийшли до царя дві повії і стали перед ним. 17 Одна з них сказала: «Мій володарю, ця жінка і я живемо в одному будинку. Я народила дитину, коли вона була там зі мною. 18 Через три дні після народження моєї дитини ця жінка також повила. У будинку нікого, крім нас двох, не було.

19 Вночі син цієї жінки помер, бо вона лягла на нього. 20 Тож вона піднялася серед ночі і взяла мого сина від мене, поки я, слуга твоя, спала. Вона поклала його біля своїх грудей, а свого мертвого сина—біля моїх грудей. 21 Наступного ранку я встала, щоб подбати про свого сина, а він мертвий. Але коли я ближче придивилася до нього у вранішньому світлі, то побачила, що це не мій син, якого я народила».

22 Інша жінка сказала: «Ні! Живий—це мій син, а мертвий—твій».

Але перша наполягала: «Ні! Мертвий—це твій, а живий—мій». І так вони сперечалися перед царем.

23 Цар сказав: «Ця каже: „Мій син живий, а твій—мертвий!”—в той час, як інша каже: „Ні! Твій син мертвий, а мій—живий!”»

24 Тоді цар сказав: «Принесіть мені меч». Царю принесли меч. 25 Він тоді наказав: «Розрубайте живу дитину надвоє і дайте одну половину одній жінці, а другу—другій».

26 Та жінка, син якої був живий, сповнилася жалю до нього і сказала цареві: «Будь ласка, володарю мій, віддай їй живу дитину! Не вбивай її!»

Але інша сказала: «Ні я, ні ти не матимемо його. Розділіть його надвоє!»

27 Тоді цар дав наказ: «Віддайте живу дитину першій жінці. Не вбивайте її, вона—її мати».

28 Коли весь Ізраїль почув вирок, який виніс цар, усі сповнилися захвату перед царем, оскільки вони побачили, що він має мудрість від Бога[a] чинити правосуддя.

Соломонові урядовці

Тож цар Соломон правив усім Ізраїлем. А це були його старші урядовці:

Азарія, син Задока,—священик,

Елігорет і Агіжа, сини Шиші,—писарі,

Єгошафат, син Агілуда, записував події, які трапилися у країні,

Беная, син Єгояди,—головнокомандуючий,

Задок і Авіатар—священики,

Азарія, син Натана,—на чолі окружних урядовців,

Завуд, син Натана—священик і особистий радник царя,

Агішар дбав про палац,

Адонірам, син Авди, був на чолі робочої сили.

Соломон мав також дванадцять окружних управлінців над усім Ізраїлем, які постачали провізію для царя та царського дому. Кожен мав забезпечувати царя протягом одного місяця на рік. Ось їхні імена:

Бен-Гур—у горах Ефраїмових;

Бен-Декер—у Маказі, Шаалвімі, Бет-Шемеші та Елон-Бетганані;

10 Бен-Гесед—в Аруввоті (йому було підпорядковано всі землі Хефера та Соко);

11 Бен-Авінадав—у Нафат-Дорі[b] (він був одружений з Тафат, дочкою Соломона);

12 Ваана, син Агілуда,—у Таанасі й Меґіддо, і по всьому Бет-Шеану, що поруч із Заретаном нижче Єзреела, від Бет-Шеана до Авель-Мехоли й аж до Йокмеама;

13 Бен-Ґевер—у Рамот-Ґілеаді (йому було доручено поселення Яїра, сина Манассії, у Ґілеаді, а також земля Арґов у Башані й шістдесят великих міст, обнесених стінами, з бронзовими засувами на брамах);

14 Агінадав, син Іддо,—у Маганаїмі;

15 Агімааз—у Нафталі (він одружився з дочкою Соломона Басемат);

16 Ваана, син Хушая,—в Ашері й Алоті;

17 Єгошафат, син Паруа,—в Іссаха́рі;

18 Шимей, син Ели,—у Веніамині;

19 Ґевер, син Урі,—в Ґілеаді (країні Сихона, царя аморійців, і в країні Оґа, царя Башану). Він був єдиним управителем над цим районом.

20 Народ Юдеї та Ізраїлю був таким численним, як пісок на морському узбережжі. Вони їли, вони пили й були щасливі.

Спокійне царювання Соломона

21 Тож Соломон правив царством від ріки Євфрат до землі филистимської, до самих кордонів єгипетських. Ці країни сплачували данину й підкорялися Соломонові протягом усього його життя.

22 Щодня у Соломона на харчування йшло тридцять корів[c] борошна дрібного помолу й шістдесят корів[d] борошна грубого помолу, 23 десять волів відгодованих у стійлі волів, двадцять волів, відгодованих на пасовиськах і сотня овець та козлів, а також олені, газелі, самці косуль та добірна дичина. 24 Бо він царював над усім царством на захід від Ріки, від Тіфси до Ґази, і був мир у всіх кінцях його царства. 25 За життя Соломона Юдея та Ізраїль від Дана до Беершеби, жили в безпеці, кожен чоловік під своєю лозою та фіґовим деревом.

26 Соломон мав чотири тисячі[e] стаєнь для коней, що возили колісниці, і дванадцять тисяч коней.

27 Окружні урядовці, кожен у свій місяць, поставляли поживу царю Соломону та всім, хто їв за царським столом. Їжі було більше, ніж достатньо для всіх них. 28 Вони також приносили в належне місце ячмінь і солому для коней, що возили колісниці, та для інших коней.

Соломонова мудрість

29 Бог дав Соломонові мудрість і великий розум, і незмірне розуміння всіх речей, таке широке, як пісок на морському узбережжі. 30 Мудрість Соломонова була більшою від мудрості всіх людей Сходу, більше від усієї мудрості Єгипту. 31 Він був мудріший за будь-яку іншу людину, включаючи Етана езрагіта, мудріший за Гемана, Калкола і Дарду, синів Магола. Слава його линула до всіх довколишніх народів.

32 Соломон написав[f] три тисячі притч, і пісень його нараховують тисячу п’ять. 33 Він змальовував життя рослин від ливанського кедру до іссопу, який росте на стінах. Він також навчав про тварин і птахів, плазунів і риб. 34 Люди всіх народів приходили дослухатися до Соломонової мудрості, послані всіма царями світу, які чули про його мудрість.

Підготовка до будівництва храму

Коли Гірам, цар Тира, почув, що Соломона проголошено царем, наступником його батька Давида, він вирядив посланців до Соломона, оскільки завжди підтримував дружні стосунки з Давидом. Соломон надіслав у відповідь послання до Гірама:

«Тобі відомо, що через тягар воєн, що тиснув на мого батька Давида з усіх боків, він не міг звести храм в ім’я Господнє, поки Господь не кинув ворогів до ніг його. Але зараз Господь Бог дав мені перепочинок з усіх боків, і немає зараз ні ворогів, ні небезпеки.

Тому я збираюся збудувати храм в ім’я Господнє, як Господь наказував моєму батькові Давиду. Він сказав: „Твій син, якого Я посаджу на трон на твоє місце, збудує храм в ім’я Моє”. Тож дай наказ, щоб зрубали для мене кедри Ливану. Мої слуги працюватимуть разом із твоїми, і я заплачу тобі за твоїх людей, хоч яку плату ти б призначив. Ти знаєш, що ми не маємо більш вправних лісорубів[g], ніж сидоняни».

Коли Гірам почув Соломонове послання, він дуже втішився і сказав: «Дякую Господу, благословляю Його сьогодні, бо він дав Давидові мудрого сина, щоб правити цим великим народом».

Тож Гірам передав такі слова Соломону:

«Я дістав послання, яке ти надіслав мені, і робитиму все, що тобі потрібно, щоб забезпечувати тебе кедровими та сосновими колодами. Мої люди переправлять їх вниз із Ливану до моря. Потім я сплавлю їх плотами морем до зазначеного тобою місця. Там я розв’яжу їх, і ти зможеш їх забрати. А ти за це забезпечуватимеш харчами мій царський двір».

10 Таким чином Гірам поставляв Соломону необхідні кедрові та соснові колоди, 11 і Соломон дав Гіраму двадцять тисяч корів[h] пшениці, щоб годувати царський двір, це крім двадцяти тисяч батів[i] оливи. Соломон рік за роком надсилав усе це Гірамові. 12 Господь дав Соломону мудрість, як Він йому обіцяв. Були мирні стосунки між Гірамом та Соломоном, і обидва вони дійшли згоди.

13 Цар Соломон покликав до себе робітників з усього Ізраїлю—тридцять тисяч чоловік. 14 Він посилав їх до Ливану змінами по десять тисяч на місяць, тож вони проводили один місяць у Ливані й два місяці вдома. Робітників очолював Адонірам. 15 Соломон мав сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменярів на горі, 16 а також три тисячі триста десятників, які наглядали за виконанням робіт і керували робітниками. 17 За наказом царя вони взяли з каменоломень великі валуни якісного каменя, щоб зробити фундамент храму з добре обробленого каменя. 18 Теслі Соломона та Гірама і люди Ґевала вирізьбили й підготували деревину й камінь для будівництва храму.

Footnotes

  1. 3:28 мудрість від Бога Або «велика мудрість».
  2. 4:11 Нафат-Дорі Або «на висотах Дору».
  3. 4:22 тридцять корів Приблизно 6600 літрів.
  4. 4:22 шістдесят корів Приблизно 13200 літрів.
  5. 4:26 чотири тисячі Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. Древньогебрейські рукописи мають «сорок тисяч». Див.: 2 Хр. 9:25.
  6. 4:32 написав Буквально «розповів».
  7. 5:6 лісорубів Або «теслярів».
  8. 5:11 двадцять тисяч корів Приблизно 4400000 л.
  9. 5:11 двадцять тисяч батів Приблизно 440000 л.