1 хроніки 19-21
Ukrainian Bible
19 І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.
2 І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...
5 І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.
6 І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.
9 І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі.
10 І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.
11 А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян,
12 і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.
13 Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.
15 А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.
16 А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними.
17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
18 І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.
20 І сталося по році, того часу, як царі виходили на війну, то Йоав повів військову силу, та й нищив аммонітський край. І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.
2 І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага її талант золота, а на ній каміння дорогоцінне, і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здобичі з того міста.
3 А народ, що був у ньому, повиводив, і перетинав їх пилками, і забивав залізними долотами та сокирами... І так робив Давид усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.
4 І сталося по тому, і була війна в Ґезері з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були поконані.
5 І була ще війна з филистимлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал!
6 І була ще війна в Ґаті. А там був чоловік великого зросту, що мав по шість пальців, усього двадцять і чотири. І він також був із нащадків Рефая.
7 І зневажав він Ізраїля, та забив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.
8 Ці також походили від Рефая в Ґаті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.
21 І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.
2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, і я знатиму число їх!
3 І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до народу Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана? Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?
4 Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.
5 І дав Йоав Давидові число переліку народу. І було всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витягають меча, а Юди чотири сотні й сімдесят тисяч чоловіка, що витягають меча.
6 А Левія та Веніямина він не перерахував серед них, бо царське слово було огидою для Йоава...
7 І було зло в Божих очах на ту річ, і Він ударив Ізраїля!
8 І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!...
9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
10 Іди, і будеш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю тобі.
11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі:
12 чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганятиме тебе, чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю, і Ангол Господній буде нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну Я Тому, Хто послав мене...
13 І сказав Давид до Ґада: Тяжко мені дуже! Нехай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...
14 І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч чоловіка!
15 І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб знищити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це лихо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: Забагато тепер! Попусти свою руку! А Ангол Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.
16 І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був витягнений меч, скерований на Єрусалим. І впав Давид та ті старші, покриті веретами, на обличчя свої...
17 І сказав Давид до Бога: Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його...
18 А Ангол Господній говорив до Ґада, сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити жертівника для Господа на току євусеянина Орнана.
19 І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.
20 І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, поховалися. А Орнан молотив пшеницю.
21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, і вийшов із току, і поклонився Давидові обличчям до землі.
22 І сказав Давид до Орнана: Дай же мені місце цього току, й я збудую на ньому жертівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, і буде стримана моровиця від народу.
23 І сказав Орнан до Давида: Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в очах його. Дивися, я даю цю худобу на цілопалення, а молотарки на дрова, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!
24 І сказав цар Давид до Орнана: Ні, бо купуючи, куплю за срібло повної ваги, бо не піднесу твого в жертві для Господа, і не спалю цілопалення дармо!
25 І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень шеклів.
26 І збудував там Давид жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому огнем із небес на жертівник цілопалення.
27 І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до піхов його.
28 Того часу, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусеянина Орнана, то приносив там жертву.
29 А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та жертівник цілопалення були того часу на пагірку в Ґів'оні.
30 Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настрашився меча Господнього Ангола.
1 Летопись 19-21
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Аммонійці зганьбили Давидових людей
19 Згодом помер Нагаш, цар аммонійців, а його син став царем.
2 Давид сказав: «Я маю виявити прихильність до Гануна, сина Нагаша, бо його батько колись був прихильний до мене». Отож Давид вирядив посланців до Гануна висловити співчуття з приводу смерті його батька.
Коли Давидові слуги прибули до земель аммонійців до Гануна, аби висловити йому співчуття, 3 аммонійські придворні спитали Гануна: «Ти гадаєш, що Давид вшановує твого батька, оскільки прислав своїх посланців висловити тобі співчуття? Чи не прийшли сюди його люди розвідати все, скинути владу й вивідувати на цій землі».
4 Отож Ганун схопив Давидових посланців й ув’язнив їх. Він поголив їх[a], обрізав їхнє вбрання аж до сідниць та й відіслав їх геть.
5 До Давида прийшли й розповіли йому про тих чоловіків, і він вирядив посланців їм назустріч, оскільки люди ці були дуже принижені. Цар наказав: «Залишайтеся в Єрихоні, аж доки не відростуть бороди, а тоді повертайтеся».
6 Коли аммонійці зрозуміли, що дуже образили Давида, то Ганун і аммонійці послали тисячу талантів[b] срібла аби найняти колісниці й кінноту з Арам-Нагараїма[c], Арам-Мааки та Зови. 7 Вони також найняли тридцять дві тисячі колісниць та царя Мааки з його військом. І вони пішли й розбили табір біля Медеви. Аммонійці зібралися з усіх міст і вийшли до бою.
8 Почувши про це, Давид вислав Йоава з цілим військом. 9 Аммонійці виступили назустріч, вишикувалися в бойовому порядку біля брами міста, а їхні царі були самі на відкритій місцевості.
10 Йоав побачив військові лаштунки, що збиралися виступити проти нього, як попереду, так і позаду. Тоді він відібрав найкращі ізраїльські загони й послав їх битися з арамійцями. 11 Усіх, хто залишився, він передав під командування свого брата Авішая. І вони розташувалися проти аммонійців. 12 Йоав попередив: «Якщо арамійці виявляться сильнішими за мене, тоді ти мусиш прийти мені на допомогу, а якщо аммонійці будуть сильнішими за тебе, тоді я допоможу тобі. 13 Будь сміливим, поборемося хоробро заради нашого народу та міст нашого Бога. І нехай Господь зробить так, як вважає за потрібне».
14 Йоав зі своїм військом пішов до арамійців на битву, і ті повтікали від нього. 15 Коли аммонійці побачили, що арамійці втекли, вони також кинулися навтіч від війська Авішая, брата Йоава до свого міста. І Йоав повернувся до Єрусалима.
16 Коли арамійці побачили, що ізраїльтяни їх перемогли, вони вирядили посланців і привели арамійців, що жили на іншому боці ріки Євфрат. Шофах, командуючий Хададезеровим військом, очолив їх.
17 Давидові про це доповіли, і він зібрав усіх ізраїльських воїнів і перейшов Йордан. Він наблизився до арамійців і розташував свої війська навпроти них. Давид розташував своє військо до бою, і арамійці напали на них. 18 Арамійці кинулися тікати, і військо Давида знищило сім тисяч арамійських колісниць, сорок тисяч піших воїнів, а також вони вбили Шофаха, командуючого військом.
19 Коли Хададезерові піддані побачили, що зазнали поразки від ізраїльтян, вони уклали з Давидом угоду про мир й почали йому служити. Отож арамійці відмовилися надалі допомагати аммонійцям.
Йоав розбиває аммонійців
20 Навесні, коли царі виходять на війну, Йаов вивів і своє військо й спустошив землю аммонійців. Він пішов і обліг Равву. Сам Давид залишився в Єрусалимі. Йоав напав на Равву і спустошив її.
2 Давид зняв корону з голови їхнього царя[d]. Прикрашена дорогоцінними каміннями, золота корона важила один талант[e]. Її було покладено на голову Давида. І ще забрав він з міста багато здобичі. 3 Він вивів людей, що мешкали в місті і змусив їх працювати пилами, залізними кирками та сокирами. Так Давид учинив з усіма аммонійськими містами, а потім він з усім військом повернувся до Єрусалима.
4 Трохи згодом у Ґезері розпочалася війна з филистимлянами. Там хушієць Сиввекай убив Сіпая, одного з нащадків Рефаїма[f]. Филистимлян було підкорено.
5 В іншій війні з филистимлянами Елханан, син Яїра, вбив Лахмі, брата гіттійця Ґоліафа, у якого руків’я списа було немов ткацький вал.
6 Ще в одній битві при Ґаті воював велетенський чолов’яга, на кожній руці й нозі якого було по шість пальців. Він також був нащадком Рефаїма. 7 Коли він заходився збиткуватися з Ізраїлю, його вбив Йонатан, син Шимеа, Давидового брата. 8 Ці филистимляни були нащадками Рефаїма з Ґата, і полягли вони від руки Давида та його слуг.
Давидів гріх
21 Сатана[g] встав проти Ізраїля, він змусив Давида зробити перепис людей ізраїльських. 2 Давид сказав Йоаву та командирам його війська: «Ідіть і порахуйте ізраїльтян від Беершеби до Дана. Потім подайте мені звіт, аби я знав їх чисельність».
3 Та Йоав відповів: «Нехай Господь примножить народ твій у сотні разів. О царю, хіба ж не всі вони слуги твої? Навіщо, володарю, хочеш ти це зробити? Чому це має стати прокляттям Ізраїлю?»
Филистимських велетів забито
4 Однак слово царя переважило слова Йоава. Отож Йоав пішов і обійшов усі землі, й повернувся до Єрусалима. 5 Він подав звіт Давиду про перепис населення. Усіх ізраїльтян, здатних тримати меч, було мільйон сто тисяч чоловік, а в Юдеї—чотириста сімдесят тисяч чоловік. 6 Йоав не рахував левитів та веніаминіїв, бо розпорядження царя було йому осоружне. 7 Бог також не схвалював цього наказу, і Він покарав Ізраїль.
Божа кара
8 Давид сказав Богу: «Я вчинив великий гріх, зробивши це. Благаю Тебе, зніми цей гріх з Твого слуги, бо я зробив величезну дурницю».
9 Господь сказав Ґаду, Давидовому ясновидцю: 10 «Піди й скажи Давидові про те, що говорить Господь: „Я даю тобі на вибір три покарання. Вибери одне із них, і Я саме так з тобою і вчиню”».
11 Ґад пішов до Давида і сказав йому: «Ось що сказав Господь: „Роби свій вибір: 12 чи три роки голоду, чи три місяці мечі ворогів твоїх будуть тебе переслідувати й брати гору, чи три дні меч Господній коситиме людей жахливою хворобою і Ангел Господній губитиме людей по всій землі Ізраїльській. Обміркуй і виріши, що я маю відповісти Тому, Хто мене послав”».
13 Давид сказав Ґаду: «Я у великій печалі. Нехай Господь мене покарає, бо милість Його величезна, але не дай мені потрапити до людських рук».
14 Отож Господь наслав моровицю на Ізраїль, і сімдесят тисяч ізраїльтян померло. 15 І послав Бог Ангела спустошити Єрусалим, але коли той саме почав руйнувати його, Господь побачив це, зажурився тією бідою і промовив до Ангела-руйнівника: «Досить, тепер прибери руку!» Ангел Господній якраз стояв біля току євусита[h] Арауни[i].
16 Давид підвів очі й побачив Ангела Господнього, що стояв між небом і землею, а в руці тримав оголеного меча, направленого на Єрусалим. Тоді Давид і старійшини, вбрані в жалобний одяг, упали долілиць. 17 І Давид звернувся до Бога: «Хіба ж не я видав наказ зробити перепис людей? Це я, хто вчинив гріх і справді винний в усьому. Та ці люди, що вони зробили? О Господи, мій Боже, покарай мене та родину мою, але не карай Своїх людей страшною хворобою».
18 Ангел Господній наказав Ґаду переказати Давиду, що той має піти й установити вівтар Господу на току євусита Арауни. 19 Отож Давид пішов, як сказав йому Ґад від імені Господа.
20 Арауна повернувся й побачив Ангела[j]; його чотири сини, що були з ним, сховалися. Арауна саме молотив пшеницю. 21 Коли Давид підійшов до Арауни, той глянув і побачив Давида. Арауна вийшов з току і вклонився Давиду до самої землі.
22 Давид сказав Арауні: «Продай мені те місце, де твій тік, щоб міг я там збудувати вівтар для Господа. Продай мені його за повну ціну, аби жахлива моровиця відступилася від людей».
23 Тоді Арауна сказав Давиду: «Бери, нехай мій володар-цар робить на ньому те, що вважає за потрібне. Дивись, я даю бичка для жертви всеспалення, а також все дерев’яне знаряддя для вогнища і пшеницю для хлібної жертви. Я віддаю все».
24 Але цар Давид сказав Арауні: «Ні, я маю купити за повну ціну, бо я не можу принести Господу того, що тобі належить, не можу приносити жертви всеспалення, які мені нічого не коштують».
25 Отож Давид сплатив Арауні шістсот шекелів[k] золота за те місце. 26 Давид збудував там вівтар Господу й приніс жертви всеспалення та мирні жертви. Він гукав до Господа, і Господь відповів йому, пославши вогонь з небес на вівтар всеспалення. 27 Тоді Господь наказав Ангелу, і той сховав свій меч у піхви.
28 У той час, коли Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусита Арауни, він приніс там пожертви. 29 Намет Господній, який Мойсей встановив у пустелі та вівтар всеспалення були тоді на узвишші в Ґівеоні, 30 але Давид був не міг піти й стати перед ними, щоб шукати Божої настанови, бо був він наляканий мечем Ангела Господнього.
Footnotes
- 19:4 поголив їх Голити бороду було проти закону Мойсея. Див.: Лев. 19:27.
- 19:6 тисячу талантів Приблизно 34,5 т.
- 19:6 Арам-Нагараїм Тобто «Месопотамія».
- 20:2 їхнього царя Або «Мілкома». Див.: «Мілком».
- 20:2 талант Приблизно 34,5 кг.
- 20:4 Рефаїма Цей варіант міститься виключно у древньогебрейських текстах. У древньогрецьких перекладах—«велетнів». Див.: Бут. 15:20 та 2 Цар. 21:18.
- 21:1 Сатана Або «ворог», тобто той, хто виступає проти царя.
- 21:15 євусита Тобто «мешканця Єрусалима». Також див.: 1 Хр. 21:18-25, 28.
- 21:15 Арауни Або «Орнана».
- 21:20 Ангела Або «царя Давида».
- 21:25 шістсот шекелів Приблизно 6,9 кг.
Copyright © 2007 by Bible League International