12 А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні,

² що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:

³ голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,

⁴ і ґів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,

⁵ Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,

⁶ Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,

⁷ і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.

⁸ А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах.

⁹ Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав,

¹⁰ четвертий Мішманна, п'ятий Їрмея,

¹¹ шостий Аттай, сьомий Еліїл,

¹² восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,

¹³ десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.

¹⁴ Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу.

¹⁵ Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.

¹⁶ І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.

¹⁷ А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!

¹⁸ І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.

¹⁹ І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!

²⁰ Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок.

²¹ І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.

²² Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.

²³ А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:

²⁴ Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.

²⁵ З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто.

²⁶ З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень.

²⁷ І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.

²⁸ І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два.

²⁹ А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.

³⁰ А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.

³¹ А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.

³² А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.

³³ Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.

³⁴ А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч.

³⁵ А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень.

³⁶ А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч.

³⁷ А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч.

³⁸ Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.

³⁹ І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.

⁴⁰ А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.