Add parallel Print Page Options

І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.

Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,

бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?

Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?

Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.

Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,

тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!

І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю!

Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.

10 Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!

11 Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.

12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,

13 то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.

14 І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;

15 коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.

16 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?

17 Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!

18 Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.

19 Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!

20 І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!

21 Тож нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все ваше:

22 чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше,

23 ви ж Христові, а Христос Божий!

Апостоли—слуги Христа

Брати і сестри мої, коли я з вами був, то не міг навчати вас як людей духовних. Навпаки, я мусив звертатися до вас як до людей мирських, як немовлят у Христі. Я проповідував вам, неначе напував вас молоком, а не годував твердою їжею, бо ви не спроможні були ще її спожити. Ви ще й зараз не здатні на це. Ви й досі належите цьому світу. Якщо між вами є заздрощі й суперечки, то хіба не мирські ви є? Хіба не поводитесь, як усі люди цього світу?

Якщо хтось із вас каже: «Я послідовник Павла», а інший: «А я—Аполлоса»,—то хіба не як мирські люди ви чините? А хто ж такий Аполлос, і хто такий Павло? Ми лише слуги, через яких ви стали віруючими. Ми виконали свою роботу, яку Господь призначив кожному із нас. Я посіяв зерно, Аполлос полив його, але Бог є Той, Хто виростив.

Тож не має значення ні той, хто сіяв, ні той, хто поливав, а лише Бог, Який зростив. І той, хто сіяв зерно, і той, хто поливав його, мають одну мету, і кожен буде нагороджений за свою працю. Бо всі ми на службі у Бога, трудимося в Його ім’я, а ви—і нива Божа, й оселя Його.

10 Згідно з Божим даром, даним мені, я заклав фундамент, як той мудрий будівельник, а вже інший зводить на ньому споруду. Та кожен мусить дбати про те, як він будує. 11 Але ніхто не може закласти іншого фундаменту, ніж той, що вже закладено, й фундамент той—Ісус Христос. 12 Людина може будувати на цьому фундаменті з золота чи срібла, коштовного каміння чи дерева, сіна чи соломи.

13 Але робота кожного буде очевидна, бо настане День, і все стане зрозумілим, тому що той День прийде з вогнем. І вогонь випробує працю кожного і виявить її якість. 14 І якщо збудоване людиною вистоїть, то вона здобуде винагороду. 15 Чия ж споруда згорить, той зазнає втрати, а сам він буде врятований, уникнувши вогню.

Людина—храм Божий

16 Чи знаєте ви, що ви—храм[a] Божий, і що Дух Божий живе в вас? 17 Якщо хтось зруйнує Божий храм, того Бог зруйнує, бо храм Божий—святий, а ви і є цим храмом. 18 Не обманюйте себе. Якщо хтось із вас вважає, що він розумний мудрістю цього світу, то йому слід стати «нерозумним», щоб здобути істинну мудрість. 19 Бо мудрість цього світу насправді є безглуздям для Бога. У Святому Писанні сказано: «Бог ловить мудрих на їхні ж хитрощі»(A). 20 І ще: «Господь знає, що думки мудрих—нікчемні»(B). 21-22 Тож не треба вихвалятися людьми. Бо все належить вам: чи то Павло, Аполлос або Кифа; чи то світ, життя, смерть, сучасне й майбутнє—все належить вам. 23 Ви ж належите Христові, а Христос належить Богу.

Footnotes

  1. 3:16 храм Оселя Господа, де народ Божий поклонявся Богу. У даному випадку мається на увазі, що віруючі—це духовний храм, де живе Господь.