馬可福音 14
Chinese Contemporary Bible (Traditional)
謀害耶穌
14 再過兩天就是逾越節和除酵節，祭司長和律法教師正暗暗地找機會拘捕、殺害耶穌。
2 他們說：「我們不能在節期那天下手，以免在百姓中引起騷亂。」
耶穌受膏
3 耶穌在伯大尼村患過痲瘋病的西門家裡吃飯，有個女人帶了一瓶極貴重的純哪噠香膏進來，把玉瓶打破，將香膏倒在耶穌頭上。 4 有些人生氣地彼此議論說：「為什麼這樣浪費？ 5 這瓶香膏可以賣三百多個銀幣[a]來賙濟窮人。」他們就責備那女人。
6 耶穌說：「隨她吧！何必為難她呢？她在我身上做的是一件美事。 7 因為你們身邊總會有窮人，你們隨時都可以幫助他們，可是你們身邊不會總有我。 8 她做了自己能做的。她是為我的安葬做準備，提前用香膏抹了我的身體。 9 我實在告訴你們，無論福音傳到世界哪個角落，人們都會傳揚這女人的事蹟，紀念她。」
猶大出賣耶穌
10 十二門徒當中的加略人猶大去見祭司長，要把耶穌出賣給他們。 11 他們聽了喜出望外，答應給他酬金。於是猶大伺機出賣耶穌。
最後的晚餐
12 除酵節的第一天，就是宰殺逾越節羔羊的那天，門徒問耶穌：「我們該到什麼地方為你準備逾越節的晚餐呢？」
13 耶穌就派了兩個門徒，並囑咐他們：「你們進城會看到一個人帶著一瓶水迎面而來，你們就跟著他。 14 他進哪一家，你們也跟著進去，對那家的主人說，『我們的老師問你，祂的客房在哪裡，祂要和門徒在裡面吃逾越節的晚餐。』 15 主人會帶你們到樓上一間布置整齊的大房間，你們就在那裡準備吧。」
16 兩個門徒出去，進了城，所遇見的果然和耶穌所說的一樣。他們預備了逾越節的晚餐。
17 傍晚時分，耶穌帶著十二門徒來了。 18 用餐的時候，耶穌說：「我實在告訴你們，你們中間有一個人要出賣我，他現在正和我同桌吃飯。」
19 他們聽了都感到不安，一個一個地問耶穌：「不是我吧？」 20 耶穌說：「是你們十二個人中的一個，他現在正和我一起在盤子裡蘸餅吃。 21 人子一定會受害，正如聖經的記載，但出賣人子的人有禍了，他還不如不生在這世上！」
22 他們吃的時候，耶穌拿起餅來，祝謝後，便掰開，分給門徒，說：「拿去吃吧！這是我的身體。」 23 接著又拿起杯來，祝謝後，遞給他們，他們都喝了。 24 耶穌說：「這是我為萬人所流的立約之血。 25 我實在告訴你們，從今天起，一直到我在上帝的國喝新酒的那天之前，我不會再喝這葡萄酒。」
26 他們唱完詩歌，就出門去了橄欖山。
預言彼得不認主
27 耶穌對他們說：「你們都要背棄我，因為聖經上說，
『我要擊打牧人，
羊群將四散。』
28 但我復活後，要先你們一步去加利利。」
29 彼得說：「即使所有人都背棄你，我也決不會背棄你！」
30 耶穌說：「我實在告訴你，就在今天晚上雞叫兩次以前，你會三次不認我。」
31 彼得鄭重地說：「就算要我跟你一起死，我也不會不認你。」其他門徒也都這樣說。
客西馬尼園的禱告
32 他們到了客西馬尼園，耶穌對門徒說：「你們坐在這裡，我要去禱告。」
33 於是耶穌帶著彼得、雅各和約翰向前走。祂覺得極其難過，非常傷痛， 34 說：「我心裡非常憂傷，幾乎要死，你們留在這裡警醒。」 35 耶穌往前走了不遠，俯伏在地禱告，如果可以，不要讓那時刻臨到祂。
36 祂說：「阿爸，父啊，你無所不能，求你撤去此杯。然而，願你的旨意成就，而非我的意願。」
37 祂回來，見他們都睡著了，就對彼得說：「西門，你在睡覺嗎？你不能警醒一時嗎？ 38 你們要警醒禱告，免得陷入誘惑。你們的心靈雖然願意，肉體卻很軟弱。」
39 耶穌又去禱告，所祈求的跟上次一樣。 40 祂回來時見他們又睡著了，因為他們睏得眼皮發沉，也不知道對祂說什麼。 41 祂第三次禱告回來後，對他們說：「你們還在睡覺休息嗎？夠了，時候到了，看啊，人子要被出賣、交在罪人的手裡了。 42 起來，我們走吧。看啊，出賣我的人已經來了！」
耶穌被捕
43 耶穌還在說話的時候，十二門徒之一的猶大已帶了一群人拿著刀棍迎面而來。他們奉了祭司長、律法教師和長老之命來捉拿耶穌。 44 出賣耶穌的猶大預先和他們定了暗號，說：「我親吻誰，誰就是耶穌，你們把祂抓起來，小心押走。」
45 猶大隨即走到耶穌跟前說：「老師。」然後就親吻耶穌。 46 其他人就下手捉拿耶穌。 47 站在旁邊的一個門徒拔出刀朝大祭司的奴僕砍去，削掉了他一隻耳朵。
48 耶穌問那群人：「你們像對付強盜一樣拿著刀棍來抓我嗎？ 49 我天天和你們在一起，在聖殿裡教導人，你們沒有來抓我。你們現在這樣做是要應驗聖經的話。」
50 那時，門徒都撇下耶穌，各自逃命去了。 51 只有一個身上披著一塊麻布的青年跟著耶穌。他們上去捉他， 52 他丟了那塊麻布，赤身逃走了。
大祭司審問耶穌
53 他們把耶穌押到大祭司那裡，眾祭司長、長老和律法教師都來了。 54 那時彼得遠遠地跟著耶穌，一直來到大祭司的院子，與衛兵們坐在一起烤火。 55 祭司長和全公會的人正在尋找證據控告耶穌，要定祂死罪，只是找不到。 56 不少人作偽證控告祂，他們的證詞卻不一致。 57 後來，有幾個人站起來作偽證說： 58 「我們聽見祂說，『我要拆毀這座人手建造的聖殿，三天內不靠人力另造一座。』」 59 即使這樣，他們的證詞也不一致。
60 最後，大祭司在眾人面前站起來質問耶穌：「你不回答嗎？這些人作證控告你的是什麼呢？」
61 耶穌還是沉默不語，什麼也不答。大祭司又問祂：「你是那當受稱頌者的兒子基督嗎？」 62 耶穌說：「我是！將來你們要看見人子坐在全能上帝的右邊，駕著天上的雲降臨。」
63 大祭司便撕裂衣服，說：「我們還需要什麼證人呢？ 64 你們聽見祂說褻瀆的話了，你們看怎麼辦？」他們都判祂死罪。
65 有幾個人向祂吐唾沫，蒙上祂的眼睛，揮拳打祂，嘲笑祂說：「你說預言吧！」衛兵押祂下去時，也打祂。
彼得三次不認耶穌
66 那時，彼得仍在院子裡，大祭司的一個婢女走過來， 67 見彼得在烤火，打量了他一番，說：「你也是那個拿撒勒人耶穌的同夥。」
68 「我不知道也不明白你在說什麼！」彼得一邊否認，一邊躲到外院去。那時，雞叫了。
69 一會兒，那婢女又看見彼得，就對旁邊的人說：「他是跟他們一夥的！」 70 彼得又加以否認。
再過了一會兒，旁觀的人也指著彼得說：「你一定是跟他們一夥的，因為你也是加利利人！」
71 彼得又賭咒又發誓，說：「我根本不認識你們說的這個人。」 72 就在這時候，雞又叫了。彼得突然想起耶穌曾對他說：「在雞叫兩次以前，你會三次不認我」，忍不住痛哭起來。
Footnotes
- 14·5 「三百多個銀幣」相當於當時人們一年的工錢。
Від Марка 14
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Змова проти Ісуса
(Мт. 26:1-5; Лк. 22:1-2; Ін. 11:45-53)
14 То було якраз за два дні до Пасхи та свята Прісних Хлібів. Головні священики та книжники все шукали спосіб, як би обманом і таємно від народу, схопити та вбити Ісуса. 2 Вони говорили між собою: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».
Помазання Ісуса
(Мт. 26:6-13; Ін. 12:1-8)
3 Коли Ісус був у Віфанії та сидів за столом у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка з алебастровим глечиком, наповненим надзвичайно дорогими пахощами з нарду. Вона відкрила посудину й почала лити олію Ісусові на голову. 4 Побачивши це, деякі з учнів дуже розсердилися й загомоніли поміж собою: «Навіщо таке марнотратство? 5 Це мирро можна було б дорого продати. Це принесло б більше трьохсот динарів[a], які можна було б роздати бідним». Учні продовжували докоряти їй, кажучи, що негідне вдіяла вона.
6 Та Ісус сказав: «Облиште її. Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене. 7 Адже бідні завжди будуть з вами[b], то й допомагати їм ви зможете, коли схочете, а Я—ні. 8 Вона зробила, що змогла. Помазавши запашною олією Моє тіло, вона приготувала Мене до похорону. 9 Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».
Юдина зрада
(Мт. 26:14-16; Лк. 22:3-6)
10 Один з дванадцятьох апостолів, який звався Юдою Іскаріотом, прийшов до головних священиків і почав говорити з ними про те, як він може допомогти їм заарештувати Ісуса. 11 Ті дуже зраділи, почувши його, й пообіцяли добре заплатити йому за це. Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.
Пасхальна вечеря
(Мт. 26:17-25; Лк. 22:7-14, 21-23; Ін. 13:21-30)
12 Першого дня свята Прісних Хлібів, коли за звичаєм належало приносити в жертву Пасхальне ягня, Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?» 13-14 Ісус послав двох Своїх учнів, сказавши: «Ідіть у місто, там ви зустрінете чоловіка, який нестиме глечик з водою. Ідіть за ним до тієї оселі, куди він зайде, та скажіть господареві цього дому, що Вчитель питає: „Де кімната для гостей, в котрій Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями?” 15 Та той чоловік приведе вас у велику вмебльовану кімнату нагорі. Там і приготуйте нам усе для вечері». 16 Отож учні пішли до міста, і все сталося так, як Він казав їм. Там вони і приготували Пасхальну вечерю.
17 Коли настав вечір, Ісус із дванадцятьма апостолами прийшов до тієї оселі. 18 І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто тут зараз їсть зі Мною, зрадить Мене».
19 Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я?» 20 Ісус відказав їм: «Так, це один із вас. Той, хто опустив хліб в чашу разом зі Мною і зрадить Мене. 21 Син Людський прийме страждання, як і було написано про Нього в Святому Писанні. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть! Краще б йому було зовсім не народжуватися».
Вечеря Господня
(Мт. 26:26-30; Лк. 22:15-20; 1 Кор. 11:23-25)
22 За вечерею Ісус узяв хлібину, та, віддавши дяку Господу, благословив її. Після того Він розломив хліб і роздав Своїм учням зі словами: «Візьміть хліб цей і їжте його. Це тіло Моє». 23 Потім узяв Він чашу й подякувавши Богові, подав цю чашу учням Своїм, і всі пили з неї. 24 І сказав Ісус: «Це кров Моя, що засновує Новий Заповіт Божий для людей Його і що проллється на користь багатьох народів. 25 Істинно кажу вам, що Я не питиму більш від плоду лози виноградної аж до того дня, коли питиму молоде вино в Царстві Божому».
26 І заспівавши хвальну пісню Богові, вони вирушили на Оливну гору.
Ісус говорить Своїм учням, що вони полишать Його
(Мт. 26:31-35; Лк. 22:31-34; Ін. 13:36-38)
27 Тоді Ісус сказав учням Своїм: «Усі ви втратите віру свою. Кажу так, бо написано у Святому Писанні:
„Як ударю пастуха,
то й вівці порозбігаються”.(A)
28 Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас».
29 Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!» 30 Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене»[c]. 31 Та Петро й далі вперто наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме.
Ісус молиться на самоті
(Мт. 26:36-46; Лк. 22:39-46)
32 Ісус та Його учні прийшли до місцевості, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я помолюся». 33 Він узяв з собою Петра, Якова та Іоана. Ісус почав тужити й журитися, 34 говорячи учням Своїм: «Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і пильнуйте». 35 І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися, щоб, якщо це можливо, обминула Його лиха година. 36 І молив Він: «Авва[d], Отче, все підвладне тобі. Хай обмине Мене ця чаша[e] страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш».
37 Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Симоне, чому ти спиш? Хіба ж не міг ти лише однієї години не спати? 38 Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло—немічне». 39 І знову відійшов Він і молився про те ж саме. 40 Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали. Знічені, вони не знали, що й сказати. 41 І підійшов Він утретє й сказав їм: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить. Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників. 42 Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»
Арешт Ісуса
(Мт. 26:47-56; Лк. 22:47-53; Ін. 18:3-12)
43 Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики, книжники та старійшини.
44 Юда[f] пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його і візьміть під варту». 45 Тож він підійшов до Ісуса й, сказавши: «Вчителю»,—поцілував Його. 46 Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту. 47 Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
48 Тоді Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями. 49 Я ж щодня був з вами у храмі, навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. Однак все це сталося, щоб збулося все, що було написане у Святому Писанні». 50 Тоді всі учні залишили Його і повтікали геть.
51-52 Серед Ісусових послідовників був один юнак, одягнений у лляну ряднину на голе тіло. Його також намагалися схопити, але він кинув ту ряднину і втік голий.
Ісус перед Синедріоном
(Мт. 26:57-68; Лк. 22:54-55, 63-71; Ін. 18:13-14, 19-24)
53 Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика, у якого зібралися головні священики, старійшини та книжники. 54 А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика Каяфи. Увійшовши до подвір’я, Петро сів там разом із охоронцями, гріючись біля багаття.
55 Головні священики й весь Синедріон намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть, але нічого знайти не могли. 56 Хоча і багато людей лжесвідчили проти Нього, але всі ті свідчення не збігалися одне з одним. 57 Деякі з присутніх вставали й зводили наклепи на Ісуса, кажучи: 58 «Ми самі чули, як Він говорив: „Я зруйную цей храм рукотворний і за три дні відбудую інший, нерукотворний”». 59 Але й в цьому їхні свідчення не узгоджувалися одне з другим. 60 Тоді первосвященик встав перед присутніми і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?»
61 Та Ісус мовчав, і нічого не відповів. Тоді первосвященик знову запитав Його: «Ти Христос, Син Благословенного Бога?» 62 Ісус відповів: «Так, Я—Син Господа Всевишнього! Та в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога. І наближатиметься Він в хмарах небесних». 63 Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба! 64 Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього. Що скажете на це?» І всі вони визначили, що Ісус винен і заслуговує на смерть.
65 Деякі з людей почали плювати на Нього; вони затулили Ісусу очі й били Його кулаками, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк[g], назви того із нас, хто вдарив Тебе!» Тоді охоронці відвели Ісуса осторонь й почали бити Його.
Петро зрікається Ісуса
(Мт. 26:69-75; Лк. 22:56-62; Ін. 18:15-18, 25-27)
66-67 Як раз у той час, коли Петро був на подвір’ї, туди прийшла одна зі служниць первосвященика. Побачивши Петра, який грівся біля вогнища, вона пильно подивилася на нього й сказала: «Ти також був з Ісусом, Тим, що з Назарету».
68 Та Петро заперечив, сказавши: «Я не знаю і не розумію, про що ти говориш!» Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та тієї ж миті проспівав півень[h]. 69 Але та дівчина-служниця, яка побачила його, знову почала говорити всім, хто там стояв: «Цей чоловік—один із учнів Христових!»
70 І знову Петро заперечив цьому. Але негайно люди, які стояли осторонь, сказали Петрові: «Безперечно, ти один із них, адже ти також з Ґалилеї».
71 Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!» 72 І тієї ж миті вдруге проспівав півень. І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Ти тричі зречешся Мене ще до того, як двічі проспіває півень». І він гірко заридав.
Footnotes
- 14:5 триста динарів Ця сума дорівнювала середньорічної платні робітника.
- 14:7 будуть з вами Див.: Повт. Закону 15:11.
- 14:30 ти… Мене Або «ти трічі скажеш, що не знаєш Мене».
- 14:36 Авва Слово, яким ізраїльські діти зверталися до батька.
- 14:36 чаша Символ страждань. Ісус використовує метафору «пити з чаші», в значенні «прийняти страждання», які Йому необхідно буде пройти.
- 14:44 Юда Буквально «Той, хто зрадив Ісуса».
- 14:65 пророк За Писанням, пророк знав те, що було приховано від інших людей.
- 14:68 та… півень У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International