约翰福音 13
Chinese New Version (Traditional)
耶穌為門徒洗腳
13 逾越節以前，耶穌知道自己離開這世界回到父那裡去的時候到了。他既然愛世上屬於自己的人，就愛他們到底。 2 吃晚飯的時候（魔鬼已經把出賣耶穌的意念放在西門的兒子加略人猶大的心裡）， 3 耶穌知道父已經把萬有交在他手中，並且知道自己從 神而來，又要回到 神那裡去， 4 就起身離席，脫去外衣，拿一條手巾束腰。 5 然後他倒了一盆水，洗門徒的腳，並且用束腰的手巾擦乾。 6 輪到西門．彼得，彼得就說：“主啊，你要洗我的腳嗎？” 7 耶穌回答：“我所作的，你現在不知道，以後就會明白。” 8 彼得說：“不行，你千萬不可洗我的腳！”耶穌說：“如果我不洗你，你就與我沒有關係了。” 9 西門．彼得說：“主啊，那就不單洗我的腳，連我的手和頭都洗吧！” 10 耶穌說：“洗過澡的人，全身都潔淨，只需要洗腳就可以了。你們是潔淨的，但不是人人都是這樣。” 11 原來耶穌知道誰要出賣他，所以他說“你們不是人人都是潔淨的”。
12 耶穌洗完了門徒的腳，就穿上外衣，再坐下來，對他們說：“我給你們作的，你們明白嗎？ 13 你們稱呼我‘老師，主’，你們說得對，我本來就是。 14 我是主，是老師，尚且洗你們的腳，你們也應當彼此洗腳。 15 我作了你們的榜樣，是要你們也照著我所作的去行。 16 我實實在在告訴你們，僕人不能大過主人，奉差遣的也不能大過差他的人。 17 你們既然知道這些事，如果去實行，就有福了。 18 我這話不是指著你們全體說的；我認識我所揀選的人，但是經上的話：‘那吃我飯的，用他的腳踢我’，必須應驗。 19 現在，事情還沒有發生，我就告訴你們，使你們到時可以信我就是‘那一位’。 20 我實實在在告訴你們，那接待我所差遣的，就是接待我；接待我的，就是接待那差我來的。”
耶穌預言要被人出賣(A)
21 耶穌說了這話，心裡很難過，就明明地說：“我實實在在告訴你們，你們中間有一個人要出賣我。” 22 門徒面面相覷，不知道他是指著誰說的。 23 門徒中有一個人，是耶穌所愛的，側身挨近耶穌（“側身挨近耶穌”原文作“在耶穌的胸懷裡”）。 24 西門．彼得向他示意，叫他問耶穌是指著誰說的。 25 於是那個門徒貼近耶穌的胸懷，問他：“主啊，是誰呢？” 26 耶穌回答：“我蘸一小塊餅給誰，誰就是了。”於是他蘸了一小塊餅，遞給加略人西門的兒子猶大。 27 猶大接過餅以後，撒但就進入他的心。耶穌對他說：“你要作的，快去作吧。” 28 在座的人，沒有一個知道耶穌為甚麼對猶大說這話。 29 猶大是管錢的，所以有人以為耶穌叫他去買過節用的東西，或是吩咐他拿點東西去賙濟窮人。 30 猶大吃了餅，立刻就出去；那時是黑夜了。
吩咐門徒要彼此相愛
31 他出去以後，耶穌就說：“現在人子得了榮耀， 神也在人子身上得了榮耀， 32 （ 神既然在人子身上得了榮耀，）（有些抄本無此句）也要在自己身上榮耀人子，並且要立刻榮耀他。 33 孩子們啊，我跟你們在一起的時候不多了。你們要尋找我，但是我對猶太人說過，現在也照樣對你們說：‘我去的地方，是你們不能去的。’ 34 我給你們一條新命令，就是要你們彼此相愛；我怎樣愛你們，你們也要怎樣彼此相愛。 35 如果你們彼此相愛，眾人就會認出你們是我的門徒了。”
預言彼得不認主(B)
36 西門．彼得對耶穌說：“主啊，你往哪裡去？”耶穌回答：“我去的地方，你現在不能跟著我去，但後來卻要跟著我去。” 37 彼得說：“主啊，為甚麼我現在不能跟著你去？為了你，我捨命也願意！” 38 耶穌說：“你願意為我捨命嗎？我實實在在告訴你，雞叫之前，你必定三次不認我。”
John 13
New King James Version
Jesus Washes the Disciples’ Feet
13 Now (A)before the Feast of the Passover, when Jesus knew that (B)His hour had come that He should depart from this world to the Father, having loved His own who were in the world, He (C)loved them to the end.
2 And [a]supper being ended, (D)the devil having already put it into the heart of Judas Iscariot, Simon’s son, to betray Him, 3 Jesus, knowing (E)that the Father had given all things into His hands, and that He (F)had come from God and (G)was going to God, 4 (H)rose from supper and laid aside His garments, took a towel and girded Himself. 5 After that, He poured water into a basin and began to wash the disciples’ feet, and to wipe them with the towel with which He was girded. 6 Then He came to Simon Peter. And Peter said to Him, (I)“Lord, are You washing my feet?”
7 Jesus answered and said to him, “What I am doing you (J)do not understand now, (K)but you will know after this.”
8 Peter said to Him, “You shall never wash my feet!”
Jesus answered him, (L)“If I do not wash you, you have no part with Me.”
9 Simon Peter said to Him, “Lord, not my feet only, but also my hands and my head!”
10 Jesus said to him, “He who is bathed needs only to wash his feet, but is completely clean; and (M)you are clean, but not all of you.” 11 For (N)He knew who would betray Him; therefore He said, “You are not all clean.”
12 So when He had washed their feet, taken His garments, and sat down again, He said to them, “Do you [b]know what I have done to you? 13 (O)You call Me Teacher and Lord, and you say well, for so I am. 14 (P)If I then, your Lord and Teacher, have washed your feet, (Q)you also ought to wash one another’s feet. 15 For (R)I have given you an example, that you should do as I have done to you. 16 (S)Most assuredly, I say to you, a servant is not greater than his master; nor is he who is sent greater than he who sent him. 17 (T)If you know these things, blessed are you if you do them.
Jesus Identifies His Betrayer(U)
18 “I do not speak concerning all of you. I know whom I have chosen; but that the (V)Scripture may be fulfilled, (W)‘He who eats [c]bread with Me has lifted up his heel against Me.’ 19 (X)Now I tell you before it comes, that when it does come to pass, you may believe that I am He. 20 (Y)Most assuredly, I say to you, he who receives whomever I send receives Me; and he who receives Me receives Him who sent Me.”
21 (Z)When Jesus had said these things, (AA)He was troubled in spirit, and testified and said, “Most assuredly, I say to you, (AB)one of you will betray Me.” 22 Then the disciples looked at one another, perplexed about whom He spoke.
23 Now (AC)there was [d]leaning on Jesus’ bosom one of His disciples, whom Jesus loved. 24 Simon Peter therefore motioned to him to ask who it was of whom He spoke.
25 Then, leaning [e]back on Jesus’ breast, he said to Him, “Lord, who is it?”
26 Jesus answered, “It is he to whom I shall give a piece of bread when I have dipped it.” And having dipped the bread, He gave it to (AD)Judas Iscariot, the son of Simon. 27 (AE)Now after the piece of bread, Satan entered him. Then Jesus said to him, “What you do, do quickly.” 28 But no one at the table knew for what reason He said this to him. 29 For some thought, because (AF)Judas had the money box, that Jesus had said to him, “Buy those things we need for the feast,” or that he should give something to the poor.
30 Having received the piece of bread, he then went out immediately. And it was night.
The New Commandment
31 So, when he had gone out, Jesus said, (AG)“Now the Son of Man is glorified, and (AH)God is glorified in Him. 32 If God is glorified in Him, God will also glorify Him in Himself, and (AI)glorify Him immediately. 33 Little children, I shall be with you a (AJ)little while longer. You will seek Me; (AK)and as I said to the Jews, ‘Where I am going, you cannot come,’ so now I say to you. 34 (AL)A new commandment I give to you, that you love one another; as I have loved you, that you also love one another. 35 (AM)By this all will know that you are My disciples, if you have love for one another.”
Jesus Predicts Peter’s Denial
36 Simon Peter said to Him, “Lord, where are You going?”
Jesus answered him, “Where I (AN)am going you cannot follow Me now, but (AO)you shall follow Me afterward.”
37 Peter said to Him, “Lord, why can I not follow You now? I will (AP)lay down my life for Your sake.”
38 Jesus answered him, “Will you lay down your life for My sake? Most assuredly, I say to you, the rooster shall not (AQ)crow till you have denied Me three times.
Footnotes
- John 13:2 NU during supper
- John 13:12 understand
- John 13:18 NU My bread has
- John 13:23 reclining
- John 13:25 NU, M add thus
Від Іоана 13
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Таємна вечеря. Ісус обмиває ноги Своїм учням
13 Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.
2 То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса. 3 Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього. 4 Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним. 5 Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги[a] й витирати їх рушником, яким був підперезаний.
6 Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?» 7 У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше». 8 Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».
9 «Господи,—попросив Симон-Петро,—обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже: 10 «Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі». 11 Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».
12 Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив? 13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я. 14-15 Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.
16 Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав. 17 Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила. 18 Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Писанні: „Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене”.(A) 19 Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я—Сущий[b]. 20 Істинно кажу вам, хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав».
Ісус виявляє зрадника
(Мт. 26:20-25; Мк. 14:17-21; Лк. 22:21-23)
21 Мовивши це, Ісус сильно стурбувався і сказав відверто: «Істинно кажу вам: серед вас є один, хто зрадить Мене». 22 Та Його учні почали дивитися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже. 23 Один з Його учнів, той, котрого Ісус любив, був поруч з Ісусом за столом. 24 Симон-Петро кивнув йому, щоб той спитав, про кого це Ісус мовив. 25 Той, нахилившись близько до Ісуса, запитав: «Господи, хто він?» 26 І відповів Ісус: «Це той, для кого Я вмочу скибку хліба в миску». Тоді Він вмочив хліб у миску й подав його Юді, сину Симона Іскаріота. 27 І лише Юда взяв той хліб, як сатана увійшов у нього. Тоді мовив Ісус до Юди: «Роби швидше те, що збираєшся зробити».
28 Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді. 29 Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні думали, що Ісус сказав йому купити все, що потрібно для свята, інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним. 30 Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч.
Любіть одне одного
31 Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться. 32 Оскільки Бог здобуває славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його. 33 Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу. 34 Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного. 35 Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».
Ісус говорить, що Петро зречеться Його
(Мт. 26:31-35; Мк. 14:27-31; Лк. 22:31-34)
36 «Господи, куди ж Ти йдеш?»—спитав Симон-Петро.
«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше—йтимеш»,—відповів Ісус. 37 Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу». 38 Ісус відповів: «Чи й насправді ти покладеш своє життя? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене».
Footnotes
- 13:5 мити… ноги Звичай, який існував у першому сторіччі, оскільки люди носили сандалії подорожуючи пильними шляхами. Цей обов’язок, як правило, виконувала прислуга. Також див.: у віршах 6-14.
- 13:19 Я—Сущий Або «Я Той, Хто Є». Це було ім’я Господа, яке використовувалося у Старому Заповіті. Див.: Іс. 41:4; 43:10; Вих. 3:14. Проте, воно також може означати «Я є Він (Христос)». Також див.: у віршах 28 та 58.
Chinese New Version (CNV). Copyright © 1976, 1992, 1999, 2001, 2005 by Worldwide Bible Society.
Scripture taken from the New King James Version®. Copyright © 1982 by Thomas Nelson. Used by permission. All rights reserved.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International