约翰福音 11
Chinese New Version (Traditional)
拉撒路死了
11 有一個患病的人，名叫拉撒路，住在伯大尼，就是馬利亞和她姊姊馬大的村莊。 2 這馬利亞就是後來用香膏抹主，並且用頭髮把主的腳擦乾的那人；患病的拉撒路是她的兄弟。 3 姊妹二人派人到耶穌那裡去，說：“主啊，你所愛的人病了。” 4 耶穌聽見，就說：“這病不至於死，而是為了 神的榮耀，使 神的兒子因此得到榮耀。” 5 耶穌向來愛馬大和她的妹妹馬利亞，以及拉撒路。 6 他聽說拉撒路病了，仍然在原來的地方住了兩天， 7 然後對門徒說：“我們再到猶太去吧。” 8 門徒對他說：“拉比，近來猶太人要拿石頭打你，你還到那裡去嗎？” 9 耶穌說：“白晝不是有十二小時嗎？人若在白晝行走，就不會跌倒，因為他看見這世上的光； 10 人若在夜間行走，就會跌倒，因為他沒有光。” 11 耶穌說完了這些話，跟著又對他們說：“我們的朋友拉撒路睡了，我要去喚醒他。” 12 門徒說：“主啊，如果他睡了，就會好過來的。” 13 其實耶穌是指著拉撒路的死說的，門徒卻以為他是指正常的睡眠說的。 14 於是，耶穌公開地告訴他們：“拉撒路死了。 15 我為你們歡喜，因為我不在那裡，是要使你們相信。現在我們到他那裡去吧。” 16 那稱為“雙生子”（“雙生子”原文作“低土馬”）的多馬，對其他的門徒說：“我們也去跟他一同死吧！”
耶穌是復活是生命
17 耶穌到了，知道拉撒路在墳墓裡已經四天了。 18 伯大尼靠近耶路撒冷，相距約有三公里。 19 有許多猶太人來到馬大和馬利亞那裡，為了拉撒路的死來安慰她們。 20 馬大聽見耶穌來了，就去迎接他，馬利亞卻仍然坐在家裡。 21 馬大對耶穌說：“主啊，如果你早在這裡，我的兄弟就不會死了！ 22 就是現在，我也知道無論你向 神求甚麼， 神必賜給你。” 23 耶穌對她說：“你的兄弟必會復活。” 24 馬大說：“我知道在末日復活的時候，他必會復活。” 25 耶穌說：“我就是復活和生命；信我的人，雖然死了，也要活著。 26 所有活著又信我的人，必定永遠不死，你信這話嗎？” 27 她說：“主啊，我信；我已經信了，你是基督，是 神的兒子，是那要到世上來的。”
耶穌使拉撒路復活
28 馬大說了這些話，就回去叫她妹妹馬利亞，暗暗地說：“老師來了，他叫你。” 29 馬利亞一聽見，就急忙起來，到耶穌那裡去。 30 那時，耶穌還沒有進入村子，仍然在馬大迎接他的地方。 31 那些在房子裡和馬利亞在一起安慰她的猶太人，見她匆忙地起來出去，就跟著她，以為她要到墳墓那裡去哭。 32 馬利亞來到耶穌那裡，一看見他，就俯伏在他腳前，說：“主啊，如果你早在這裡，我的兄弟就不會死了！” 33 耶穌看見她在哭，和她一同來的猶太人也在哭，就心裡激動，難過起來， 34 說：“你們把他安放在哪裡？”他們說：“主啊，請來看。” 35 耶穌哭了。 36 於是猶太人說：“你看，他多麼愛這個人！” 37 他們中間有人說：“他既然開了瞎子的眼睛，難道不能使這個人不死嗎？”
38 耶穌又再心裡激動，來到墳墓前面。那墳墓是一個洞穴，洞口有塊石頭堵住。 39 耶穌說：“把這塊石頭挪開！”死者的姊姊馬大對他說：“主啊，已經四天了，他必定臭了。” 40 耶穌說：“我不是對你說過‘如果你信，就必定看見 神的榮耀’嗎？” 41 於是他們把石頭挪開。耶穌舉目向天，說：“父啊，我感謝你，因為你垂聽了我， 42 我知道你常常聽我，但我說這話，是為了周圍站著的群眾，叫他們信是你差了我來。” 43 說了這話，就大聲呼喊：“拉撒路，出來！” 44 那死了的人就出來，他的手腳都纏著布，臉上裹著巾。耶穌說：“解開他，讓他走！”
祭司長等想殺害耶穌
45 有許多到馬利亞那裡去的猶太人，看見了耶穌所作的事，就信了他。 46 但他們中間有些人到法利賽人那裡去，把耶穌所作的事都告訴他們。 47 於是祭司長和法利賽人召開公議會，說：“這個人行了許多神蹟，我們怎麼辦呢？ 48 我們若讓他這樣，所有的人都會信他，羅馬人就會來，奪取我們的聖地，除滅我們的民族。” 49 他們當中有一位該亞法，是那年作大祭司的，對他們說：“你們甚麼都不知道， 50 也不去想想，一個人代替人民死，免得整個民族滅亡，這對你們是有益的。” 51 他說這話不是由於自己，而是因為他是那年的大祭司，所以預言耶穌要替猶太民族死； 52 不但替猶太民族死，也要把散居各地的 神的兒女招聚成為一體。 53 從那天起，他們就想殺害耶穌。
54 因此，耶穌不再在猶太人中間公開活動，卻離開那裡，到曠野附近的地方去；到了一座名叫以法蓮的城，就和門徒住在那裡。
55 猶太人的逾越節快到了，有許多人在過節前從各鄉上耶路撒冷去，要在那裡潔淨自己。 56 他們到處尋找耶穌，站在聖殿裡的時候，彼此說：“你們認為怎樣？他不會來過節吧？” 57 祭司長和法利賽人早已下了命令：如果有人知道耶穌在哪裡，就要前來報告，好去逮捕他。
Від Іоана 11
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Смерть Лазаря
11 У місті Віфанії, де жили Марія та її сестра Марта, мешкав собі чоловік на ім’я Лазар, який захворів. 2 Марія була тією самою жінкою, яка помазала запашною олією Господа і волоссям своїм обтерла Йому ноги. Хворий Лазар був її братом. 3 Сестри послали переказати Ісусу: «Господи, Твій близький друг хворіє». 4 Почувши це, Він сказав: «Ця хвороба не смертельна, вона—для слави Божої, щоб Син Божий прославився через неї». 5 Ісус любив і Марту, і сестру її, і Лазаря. 6-7 Довідавшись, що Лазар занедужав, Він побув іще два дні там, де застала Його ця звістка, а потім сказав Своїм учням: «Ходімо знову в Юдею».
8 Тоді учні звернулися до Нього: «Вчителю, юдеї тільки-но хотіли побити Тебе камінням, а Ти знову йдеш туди?» 9 На те Ісус відповів: «Хіба не дванадцять годин має день? Якщо людина вдень ітиме дорогою, то не спотикатиметься, бо їй світитиме світло світу цього[a]. 10 Якщо ж уночі ітиме, то спотикатиметься, бо немає світла, яке б допомогло цій людині бачити».
11 Сказавши так, Ісус додав: «Наш друг Лазар заснув, та Я піду й розбуджу його». 12 Учні Його відповіли: «Господи, якщо він заснув, то буде все гаразд, і він видужає». 13 Але Ісус говорив про смерть Лазаря, а вони думали, що Він каже про звичайний сон. 14 Тоді Ісус відверто мовив: «Лазар помер. 15 Я ж радий, що Мене там не було. І Я радий за вас, бо зможете тепер піти туди й пересвідчитися, й повірити в Мене. А зараз ходімо до нього». 16 Тоді Хома, на прізвисько Близнюк, звернувся до всіх учнів: «Ходімо й ми разом з Ісусом і помремо з Ним разом».
Ісус у Віфанії
17 Прийшовши до Віфанії, Ісус довідався, що Лазар уже чотири дні лежав у могилі. 18-19 Віфанія розташована кілометрів за три[b] від Єрусалиму, й багато юдеїв прийшло до Марти й Марії, щоб розділити з ними печаль з приводу смерті брата та втішити їх.
20 Почувши, що прийшов Ісус, Марта пішла Його зустрічати, а Марія в цей час залишалася вдома. 21 І сказала Марта Ісусові: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би. 22 Я знаю, що навіть зараз, хоч би чого б Ти попросив у Бога, Він дасть Тобі». 23 І відповів їй Ісус: «Твій брат воскресне». 24 Марта тоді каже: «Я знаю, що він повстане у воскресіння останнього дня».
25 «Я є воскресіння і життя!—Сказав Ісус.—Хто вірить у Мене, хоч і вмре, буде жити. 26 І жоден, хто живе й вірить у Мене, не помре ніколи. Чи ти віриш цьому?» 27 «Так, Господи!—Сказала вона.—Я вірю, що Ти Христос, Син Божий, Котрий мав прийти у світ».
28 Промовивши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію і сказала їй нишком: «Учитель уже тут, Він тебе кличе». 29 Почувши це, Марія відразу підвелася й пішла до Нього.
30 На той час Ісус іще не прийшов до селища, а був там, де Марта зустріла Його. 31 Юдеї, які були в домі і втішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подумали, що йде вона до могили плакати, й пішли за нею.
32 Прийшовши на те місце, де був Ісус, і побачивши Його, Марія впала до ніг Його і сказала: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат не помер би». 33 Ісус був глибоко схвильований її горем, тим, як вона побивається і як плачуть юдеї, які прийшли разом з нею. 34 Ісус запитав: «Де ви його поклали?» «Господи,—відповіли Йому,—йди подивись».
35 Ісус заплакав. 36 Тоді юдеї почали казати: «Подивіться, як Він любив Лазаря!» 37 Та деякі обізвалися: «Цей Чоловік, Який зробив сліпого зрячим, чи не міг би Він й Лазаря захистити від смерті?»
Ісус повертає Лазаря до життя
38 І знову Ісус, зворушений до глибини душі, пішов до могили. То була печера, вхід до якої був завалений каменем. 39 Ісус сказав: «Заберіть цей камінь». Та Марта, сестра померлого відповіла Йому: «Господи, зараз уже відгонить, бо пройшло чотири дні, як він помер». 40 Ісус промовив: «Хіба не казав Я тобі, що якщо повіриш, то бачитимеш Божу славу?»
41 Тож вони відкотили камінь. Ісус, підвівши очі вгору, мовив: «Отче, дякую Тобі, що почув Мене. 42 Я знаю, що Ти завжди чуєш Мене, та Я казав це заради людей, які стоять навколо, щоб вони повірили, що саме Ти послав Мене». 43 Мовивши так, Він голосно покликав: «Виходь, Лазарю!» 44 І вийшов померлий, і руки й ноги його були сповиті полотном, і обличчя загорнуте. Тоді Ісус звернувся до всіх: «Розповийте його, і нехай собі йде».
Змова проти Ісуса
(Мт. 26:1-5; Мк. 14:1-2; Лк. 22:1-2)
45 Багато юдеїв, які прийшли до Марії, побачивши, що Ісус здійснив, повірили в Нього. 46 Та деякі пішли до фарисеїв і розповіли їм про все, що зробив Ісус. 47 Тоді первосвященики й фарисеї, зібравши Синедріон сказали: «Що нам робити? Цей Чоловік творить багато чудес! 48 Якщо ми дозволимо Йому діяти так і далі, то всі повірять у Нього, і прийдуть римляни, зруйнують наш храм і знищать народ».
49 Але один із них, на ім’я Каяфа, котрий у той рік був первосвящеником, мовив: «Ви нічого не знаєте, 50 і не розумієте, що для вас буде краще, якщо один Чоловік загине за людей, ніж якщо весь народ буде знищено». 51-52 І сказав це він не від себе. Оскільки Каяфа був первосвящеником того року, він пророкував, що Ісус помре за людей, і не лише заради юдейського народу, а щоб об’єднати всіх дітей Божих, розкиданих по світу.
53 І з того самого дня юдейські лідери стали шукати зручну нагоду, щоб убити Ісуса. 54 Тоді Він перестав відкрито ходити серед юдеїв, а подався звідти до міста Єфраїма, розташованого неподалік від пустелі, і залишався там зі Своїми учнями.
55 Надходило свято юдейської Пасхи, і багато людей з усіх країв подалося до Єрусалиму, щоб виконати обряд очищення перед Пасхою. 56 Вони шукали Ісуса і питали один одного, стоячи в храмі: «Як ви вважаєте, чи прийде Він на свято?» 57 Та головні священики і фарисеї віддали наказ: якщо хтось довідається, де перебуває Ісус, то повинен негайно повідомити про це, щоб Його могли схопити.
Juan 11
Ang Pulong Sa Dios
Ang Pagkamatay ni Lazaro
11 1-2 May usa ka tawo nga ginganlag Lazaro. Siya ug ang iyang mga igsoon nga si Maria ug si Marta nagpuyo sa Betania. Kini si Maria mao kadtong babaye nga mibubo ug pahumot sa mga tiil sa Ginoo ug iyang gipahiran sa iyang buhok. Ang iyang igsoon nga si Lazaro nagsakit. 3 Busa nagpadala ang managsoon nga babaye ug mensahe kang Jesus nga ang iyang gihigugma nga higala nagsakit. 4 Pagkadungog ni Jesus niini, miingon siya, “Kini nga sakit dili mopaingon sa kamatayon, kondili nahitabo kini aron mapasidunggan ang Dios tungod sa iyang gahom ug aron ako nga Anak sa Dios mapasidunggan usab.”
5 Pinangga ni Jesus si Marta, si Maria ug si Lazaro. 6 Apan gipalabay pa niya ang duha ka adlaw human siya masayod nga si Lazaro nagsakit. 7 Unya, miingon siya sa iyang mga tinun-an, “Dali kamo, mobalik na kita sa Judea.” 8 Miingon ang iyang mga tinun-an, “Magtutudlo, dili pa lang dugay nga gitinguhaan ka nga batohon sa mga Judio. Ug karon mobalik ka pa didto?” 9 Miingon si Jesus, “Dili ba may dose ka oras kon adlaw? Busa kon maglakaw ang tawo kon adlaw dili siya mapandol, tungod kay hayag pa. 10 Apan kon maglakaw siya kon gabii mapandol siya tungod kay ngitngit.”[a] 11 Human niini miingon pa gayod si Jesus, “Ang atong higala nga si Lazaro natulog. Apan adtoon ko siya ug pukawon.” 12 Mitubag ang iyang mga tinun-an, “Ginoo, kon natulog siya, mamaayo pa siya.” 13 Abi nilag tinuod nga natulog lang si Lazaro, apan ang buot ipasabot ni Jesus nga patay na si Lazaro. 14 Busa giingnan sila ni Jesus sa dayag, “Patay na si Lazaro. 15 Apan nagapasalamat ako nga wala ako didto kay alang kini sa inyong kaayohan, tungod kay may himuon ako aron madugangan pa gayod ang inyong pagtuo kanako. Dali, adtoon nato siya.” 16 Busa si Tomas nga gitawag nga Kaluha miingon sa iyang mga kauban, “Mokuyog na lang kita bisan kon patyon kita uban kaniya.”
Si Jesus mao ang Nagahatag ug Kinabuhi
17 Sa pag-abot ni Jesus sa Betania, nabalitaan niya nga upat na ka adlaw nga nalubong si Lazaro. 18 Ang Betania mga tulo lang ka kilometro gikan sa Jerusalem. 19 Busa daghang mga Judio nga taga-Jerusalem ang nangadto aron pagduyog sa kasub-anan ni Marta ug ni Maria sa pagkamatay sa ilang igsoon.
20 Sa pagkadungog ni Marta nga nagapadulong na si Jesus, migawas siya aron sa pagsugat kaniya, apan si Maria nagpabilin sa balay. 21 Pagkita ni Marta ug ni Jesus, miingon siya, “Ginoo, kon dinhi ka pa lang, wala unta mamatay ang akong igsoon. 22 Apan nahibalo ako nga bisan karon mohatag ang Dios kanimo sa bisan unsa nga imong pangayoon kaniya.” 23 Miingon si Jesus kaniya, “Mabanhaw ang imong igsoon.” 24 Mitubag si Marta, “Nahibalo ako nga mabanhaw siya sa kataposan nga adlaw kon banhawon na ang mga patay.” 25 Miingon si Jesus kaniya, “Ako ang nagabanhaw sa mga patay, ug ako usab ang nagahatag ug kinabuhi. Ang nagatuo kanako, bisan mamatay pa siya, mabuhi pag-usab. 26 Si bisan kinsa nga nagakinabuhi ug nagatuo kanako dili na mamatay bisan kanus-a. Motuo ka ba niini?” 27 Mitubag si Marta, “Oo, Ginoo! Nagatuo gayod ako nga ikaw mao ang Cristo, ang Anak sa Dios nga among gihulat nga moabot dinhi sa kalibotan.”
Mihilak si Jesus
28 Human mosulti si Marta niini, mibalik siya sa ilang balay ug gitawag niya ang iyang igsoon nga si Maria ug gihunghongan, “Ania na ang Magtutudlo ug gipatawag ka niya.” 29 Pagkadungog niadto ni Maria, mitindog siya ug midali paggawas ug miadto kang Jesus. 30 (Wala pa makasulod si Jesus sa lungsod sa Betania. Didto pa lang siya sa dapit diin siya gitagbo ni Marta.) 31 Pagkakita sa mga Judio nga nakigduyog sa kasub-anan ni Maria nga mitindog siya ug midali paggawas, gisunod nila siya, kay gipakaingon nilag moadto siya sa gilubngan aron mohilak didto.
32 Pag-abot ni Maria didto kang Jesus, miluhod siya ug miingon, “Ginoo, kon dinhi ka pa lang, wala unta mamatay ang akong igsoon.” 33 Pagkakita niya nga naghilak si Maria ug ingon man ang mga kauban niini nga mga Judio, natandog gayod ang iyang kasingkasing. 34 Nangutana dayon siya kanila, “Asa ninyo siya gilubong?” Mitubag sila, “Dali Ginoo, itudlo namo kanimo.” 35 Mihilak si Jesus. 36 Busa miingon ang mga Judio, “Nakita ninyo kon unsa kadako ang iyang paghigugma kang Lazaro!” 37 Apan ang uban miingon, “Dili ba giayo man niya ang mga mata sa buta? Nan, nganong wala man niya mapugngi ang kamatayon ni Lazaro?”
Gibanhaw ni Jesus si Lazaro
38 Natandog pag-usab ang kasingkasing ni Jesus. Ug miadto dayon sila didto sa gilubngan kang Lazaro. Usa kini ka langub nga gitakloban ug usa ka bato. 39 Pag-abot nila didto, miingon si Jesus, “Kuhaa ninyo ang bato.” Apan miingon si Marta nga igsoon sa namatay, “Ginoo, baho na siya karon, kay upat na ka adlaw nga siya gilubong!” 40 Miingon si Jesus kaniya, “Dili ba nga miingon man ako kanimo nga kon motuo ka, makita mo ang gahom sa Dios?” 41 Busa gikuha nila ang bato. Mihangad si Jesus sa langit ug miingon, “Amahan nagapasalamat ako kanimo tungod kay gipaminawan mo ako. 42 Nasayod ako nga kanunay ka nga nagapaminaw kanako, apan gisulti ko kini alang sa mga tawo nga ania karon nagaalirong kanako, aron motuo sila nga ikaw mao ang nagpadala kanako dinhi sa kalibotan.” 43 Human niyag sulti niini, misinggit siya, “Lazaro, gawas ngari!” 44 Ug migawas ang namatay nga si Lazaro nga ang iyang kamot ug tiil naputos pa sa mga panapton, ug ang iyang nawong naputos usab sa panyo. Miingon si Jesus kanila, “Badbari ninyo siya ug palakwa.”
Nagplano ang mga Kadagkoan sa mga Judio nga Patyon si Jesus
(Mat. 26:1-5; Mar. 14:1-2; Luc. 22:1-2)
45 Daghan sa mga Judio nga mibisita sa ilang Maria ang nakakita sa gibuhat ni Jesus ug mituo kaniya. 46 Apan ang uban kanila miadto sa mga Pariseo ug misugilon sa gibuhat ni Jesus. 47 Busa gitawag sa mga Pariseo ug sa mga kadagkoan sa mga pari ang tanan nga miyembro sa Korte sa mga Judio. Ug sa dihang nagtigom na sila, nagaingon sila, “Unsa man ang atong buhaton? Daghang mga milagro ang gibuhat niini nga tawo. 48 Kon pasagdan lang nato siya, ang tanan motuo na kaniya nga siya mao ang gipadala sa Dios nga mahimong hari sa Israel. Ug kon mahitabo kini, sulongon kita sa mga sundalo sa Roma ug gub-on nila ang atong templo ug ang atong tibuok nasod!” 49 Apan ang usa sa mga kauban nila nga si Caifas, nga pangulong pari niadtong tuiga, miingon, “Mga wala gayod kamoy alamag! 50 Wala ba kamo makahuna-huna nga mas maayo pa nga usa lang ka tawo ang mamatay alang sa atong nasod kaysa ang tibuok nasod ang mawala?” 51 Kining iyang gisulti dili iyang kaugalingon nga panghuna-huna, kondili ingon nga pangulong pari niadtong tuiga, natagna niya nga kinahanglan nga mamatay si Jesus alang sa mga Judio. 52 Ug dili lang alang kanila, kondili alang usab sa tanan nga anak sa Dios nga nagkatibulaag sa ubang lugar, aron matigom ug mahiusa silang tanan. 53 Sukad niadtong adlawa, nagplano na ang kadagkoan sa mga Judio sa pagpatay kang Jesus. 54 Busa wala na magpakita si Jesus didto sa mga lungsod sa mga Judio, kondili miadto siya sa lugar nga duol sa kamingawan, sa usa ka lungsod nga gitawag Efraim. Mipuyo siya didto uban sa iyang mga tinun-an.
55 Karon, hapit na ang pista sa mga Judio nga gitawag nga Pista sa Paglabay sa Anghel. Busa daghang mga tawo ang miadto sa Jerusalem aron nga sa dili pa moabot ang pista makapanghinlo na sila sa ilang kaugalingon sumala sa nabatasan sa ilang relihiyon. 56 Gipangita nila si Jesus didto sa templo apan wala nila makita. Busa nagpangutan-anay sila, “Sa inyong huna-huna, moanhi kaha siya dinhi sa pista?” 57 Niadto diay nga higayon nagsugo nang daan ang mga kadagkoan sa mga pari ug ang mga Pariseo nga si bisan kinsa nga masayod kon asa si Jesus kinahanglan mosulti kanila aron madakop nila siya.
Footnotes
- 11:10 Gisulti ni Jesus kini nga panig-ingnan aron ipahibalo kanila nga wala pay daotan nga mahitabo kanila didto sa Judea.
John 11
Lexham English Bible
Lazarus Dies
11 Now a certain man was sick, Lazarus from Bethany, the village of Mary and her sister Martha. 2 (Now it was Mary who anointed the Lord with perfumed oil and wiped his feet with her hair, whose brother Lazarus was sick.) 3 So the sisters sent word[a] to him, saying, “Lord, behold, the one whom you love is sick.” 4 And when he[b] heard it,[c] Jesus said, “This sickness is not to death, but for the glory of God, in order that the Son of God may be glorified through it.” 5 (Now Jesus loved Martha and her sister and Lazarus.) 6 So when he heard that he was sick, then he remained in the place where[d] he was two days.
7 Then after this he said to the disciples, “Let us go to Judea again.” 8 The disciples said to him, “Rabbi, the Jews were seeking just now to stone you, and are you going there again?” 9 Jesus replied, Are there not twelve hours in the day? If anyone walks around in the daylight, he does not stumble, because he sees the light of this world. 10 But if anyone walks around in the night, he stumbles, because the light is not in him. 11 He said these things, and after this he said to them, “Our friend Lazarus has fallen asleep, but I am going so that I can awaken him.” 12 So the disciples said to him, “Lord, if he has fallen asleep, he will get well.” 13 (Now Jesus had been speaking about his death, but they thought that he was speaking about real sleep.[e]) 14 So Jesus then said to them plainly, “Lazarus has died, 15 and I am glad for your sake[f] that I was not there, so that you may believe. But let us go to him.” 16 Then Thomas (the one who is called Didymus)[g] said to his fellow disciples, “Let us go also, so that we may die with him.”
Jesus the Resurrection and the Life
17 So when he[h] arrived, Jesus found he had already been four days in the tomb. 18 (Now Bethany was near Jerusalem, about fifteen stadia.[i] 19 So many of the Jews came to Martha and Mary in order to console them concerning their[j] brother.) 20 Now Martha, when she heard that Jesus was coming, went to meet him, but Mary was sitting in the house. 21 So Martha said to Jesus, “Lord, if you had been here, my brother would not have died. 22 Even[k] now I know that whatever you ask God, God will grant you.” 23 Jesus said to her, “Your brother will rise again.” 24 Martha said to him, “I know that he will rise again in the resurrection at the last day.” 25 Jesus said to her, “I am the resurrection and the life. The one who believes in me, even if he dies, will live, 26 and everyone who lives and believes in me will never die forever.[l] Do you believe this?” 27 She said to him, “Yes, Lord, I have believed that you are the Christ, the Son of God, who comes into the world.”
Jesus Weeps
28 And when she[m] had said this, she went and called her sister Mary privately, saying, “The Teacher is here and is calling for you.” 29 So that one, when she heard it,[n] got up quickly and went to him. 30 (Now Jesus has not yet come into the village, but was still in the place where Martha went to meet him.) 31 So the Jews who were with her in the house and were consoling her, when they[o] saw Mary—that she stood up quickly and went out—followed her, because they[p] thought that she was going to the tomb in order to weep there.
32 Then Mary, when she came where Jesus was and[q] saw him, fell at his feet, saying to him, “Lord, if you had been here, my brother would not have died.” 33 Then Jesus, when he saw her weeping and the Jews who came with her weeping, was deeply moved in spirit and was troubled within himself. 34 And he said, “Where have you laid him?” They said to him, “Lord, come and see.” 35 Jesus wept. 36 So the Jews were saying, “See how he loved him!” 37 But some of them said, “Was not this man who opened the eyes of the blind able to do something[r] so that this man also would not have died?”
Lazarus Is Raised
38 Then Jesus, deeply moved within himself again, came to the tomb. Now it was a cave, and a stone was lying on it. 39 Jesus said, “Take away the stone.” Martha, the sister of the one who had died, said to him, “Lord, he is stinking already, because it has been four days.” 40 Jesus said to her, “Did I not say to you that if you believed, you would see the glory of God?” 41 So they took away the stone. And Jesus lifted up his[s] eyes above and said, “Father, I give thanks to you that you hear me. 42 And I know that you always hear me, but for the sake of the crowd standing around I said it,[t] so that they may believe that you sent me.” 43 And when he[u] had said these things, he cried out with a loud voice, “Lazarus, come out!” 44 The one who had died came out, his[v] feet and his[w] hands bound with strips of cloth, and his face wrapped with a facecloth. Jesus said to them, “Untie him and let him go.”
The Jewish Leaders Plot to Kill Jesus
45 Then many of the Jews who had come with Mary and saw the things which he did believed in him. 46 But some of them went to the Pharisees and told them the things which Jesus had done. 47 So the chief priests and the Pharisees called together the Sanhedrin and said, “What are we doing? For this man is performing many signs! 48 If we allow him to go on in this way, everyone will believe in him, and the Romans will come and take away both our place[x] and our[y] nation.”
49 But a certain one of them, Caiaphas (who was high priest in that year), said to them, “You do not know anything at all! 50 Nor do you consider that it is profitable for you that one man should die for the people, and the whole nation not perish.” 51 (Now he did not say this from himself, but being high priest in that year, he prophesied that Jesus was going to die for the nation, 52 and not for the nation only, but also that the children of God who are scattered would be gathered into one.) 53 So from that day they resolved that they should kill him. 54 So Jesus was no longer walking openly among the Jews, but went away from there to the region near the wilderness, to a city called Ephraim, and there he stayed with the disciples.
55 Now the Passover of the Jews was near, and many went up to Jerusalem from the surrounding country before the Passover, so that they could purify themselves. 56 So they were looking for Jesus, and were speaking with one another while[z] standing in the temple courts,[aa] “What do you think? That he will not come to the feast?” 57 (Now the chief priests and the Pharisees had given orders that if anyone knew where he was, they should report it,[ab] in order that they could arrest him.)
Footnotes
- John 11:3 Here the direct object is supplied from context in the English translation
- John 11:4 Here “when” is supplied as a component of the participle (“heard”) which is understood as temporal
- John 11:4 *Here the direct object is supplied from context in the English translation
- John 11:6 Literally “in which”
- John 11:13 Literally “the sleep of slumber”
- John 11:15 Literally “for the sake of you”
- John 11:16 “Didymus” means “the twin” in Greek
- John 11:17 Here “when” is supplied as a component of the participle (“arrived”) which is understood as temporal
- John 11:18 A “stade” or “stadium” (plur. “stadia”) is about 607 ft (187 m), so this was just under two miles (3 km)
- John 11:19 Literally “the”; the Greek article is used here as a possessive pronoun
- John 11:22 Some manuscripts have “But even”
- John 11:26 Literally “for the age”
- John 11:28 Here “when” is supplied as a component of the participle (“had said”) which is understood as temporal
- John 11:29 *Here the direct object is supplied from context in the English translation
- John 11:31 Here “when” is supplied as a component of the participle (“saw”) which is understood as temporal
- John 11:31 Here “because” is supplied as a component of the participle (“thought”) which is understood as causal
- John 11:32 Here “and” is supplied because the participle (“saw”) has been translated as a finite verb in keeping with English style
- John 11:37 Here the direct object is supplied from context in the English translation
- John 11:41 Literally “the”; the Greek article is used here as a possessive pronoun
- John 11:42 *Here the direct object is supplied from context in the English translation
- John 11:43 Here “when” is supplied as a component of the participle (“had said”) which is understood as temporal
- John 11:44 Literally “the”; the Greek article is used here as a possessive pronoun
- John 11:44 Literally “the”; the Greek article is used here as a possessive pronoun
- John 11:48 Generally understood to be a reference to the Jerusalem temple
- John 11:48 Literally “both the place and the nation of us”; the possessive pronoun is repeated in the translation (rather than the article) in keeping with English style
- John 11:56 Here “while” is supplied as a component of the participle (“standing”) which is understood as temporal
- John 11:56 *Here “courts” is supplied to distinguish this area from the interior of the temple building itself
- John 11:57 *Here the direct object is supplied from context in the English translation
Chinese New Version (CNV). Copyright © 1976, 1992, 1999, 2001, 2005 by Worldwide Bible Society.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International
Ang Pulong Sa Dios (Cebuano New Testament) Copyright © 1988, 2001 by International Bible Society® Used by Permission. All rights reserved worldwide.
2012 by Logos Bible Software. Lexham is a registered trademark of Logos Bible Software