传道书 7
Chinese New Version (Simplified)
智者的选择
7 美名优于美好的膏油，
死亡的日子胜过诞生的日子。
2 往服丧之家，比往宴乐之家还好，
因为死是人人的结局，
活人要把这事放在心上。
3 忧愁胜于嬉笑，
因为面带愁容，能使内心得着好处。
4 智慧人的心在服丧之家，
愚昧人的心在欢乐之家。
5 听智慧人的斥责，
胜过听愚昧人的歌唱。
6 愚昧人的笑声，
就像锅底下荆棘的爆声一样。
这也是虚空。
7 勒索会使智慧人变为愚妄，
贿赂能败坏人心。
8 事情的结局胜于开端，
存心忍耐的，胜过居心骄傲的。
9 你心里不要轻易动怒，
因为恼怒留在愚昧人的胸怀中。
10 你不要说：“为甚么从前的日子胜过现在的呢？”
你这样问，不是出于智慧。
11 智慧与产业都是好的，
对得见天日的人是有益的。
12 因为受智慧的庇护，如同受银子的庇护。
唯有智慧能保全智慧人的生命，这就是知识的益处。
体察 神的心意行事
13 要观察 神的作为，
因为他所屈曲的，
谁能弄直呢？
14 在亨通的日子，应当享福；
遭遇患难的时候，就当省察。
神使这两样并存，
为了叫人查不出未来的事。
15 在我虚空的日子里，我见过这两件事：有义人行义反而灭亡，有恶人行恶倒享长寿。 16 不要过分公义，也不要太过有智慧，何必自取灭亡呢？ 17 不要过分作恶，也不要作愚昧人，何必时候未到就死？ 18 持守这个是好的，那个也不要放松，因为敬畏 神的人，都必避免这两个极端。
19 智慧使智慧人比城中十个官长更有能力。 20 世上实在没有一个行善而不犯罪的义人。 21 人所说的一切话，都不要放在心上，因你可能听见仆人咒骂你。 22 其实你心里明白，自己也曾多次咒骂别人。
23 这一切我都用智慧试验过。我说：“我要得智慧”，智慧却远离我。 24 那离得远又极深奥的，谁能找到呢？ 25 我转念，一心去了解、考察并寻觅智慧和事理，又要知道愚蒙是邪恶的，狂妄是愚昧的。 26 我发现一个比死亡更恶毒的妇人，她有如罗网，心如陷阱，手如锁炼。蒙 神喜悦的人得以摆脱她，罪人却被她缠住。
27 传道者说：“看哪！我发现了这件事，我一再揣摩，要找出事情的道理。 28 我的心仍在寻觅，却还找不到，就是在一千个男人中，我找到一个正直人，但在所有的女人中，连一个也找不到。 29 我所明白的，只有这件事： 神造人原是正直的，他们却找出许多巧计。”
Екклезіаст 7
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version
Мудрість
7 Краще добре ім’я, ніж парфуми тонкі,[a]
день смерті принадніший, ніж народження мить.
2 Краще піти на поминки, ніж у дім гультіпаки,
бо смерть на кожного чатує.
Живим про це потрібно пам’ятати.
3 Гнівитись краще, ніж сміятись,
бо серце може вдовольнитись, хоч лице сумує.
4 Мудрець і подумки про смерть не забуває,
а дурень прагне лиш веселощів, розваг.
5 Прислухатися краще до докорів мудреця,
аніж вслухатися в медові співи дурня.
6 Бо дурносміх нагадує чортополоху тріск,
що швидко згоряє, навіть не зігрів казанка.
І в цьому теж марнота.
7 Дорогі підношення можуть й мудреця пошити в дурні,
хабар і чесне серце спокусити може.
8 Кінець у справі кращий, ніж початок,
терплячість вдачі краща, аніж пиха.
9 Не поспішай роздратуватись,
бо гнів живе у серці дурня.
10 Не говори: «Як сталося таке,
що все минуле краще сьогодення?»
Бо не від мудрості такі питання ставлять.
11 Бо мудрість—добра, то коштовний спадок, корисний всім, хто сонце бачить[b]. 12 Адже надійно мудрість захищає, як і срібло. І перевага знань у тім, що мудрість зберігає життя тому, хто володіє нею.
13 Поглянь на труд Господній: хто здатен випрямити те, що Він зігнув? 14 У гарну днину утішайся, будь щасливим, а в нещасливий день замислися над тим, що їх обидвох Бог створив, аби людина у Нього не знайшла помилки.
15 В безглуздому житті я усього зазнав: і те, що праведник загине, попри свою цноту, і що злочинець довго житиме, хоч сіє зло. 16 Не будьте надто праведні і мудрі—навіщо знищувати себе? 17 Не будьте занадто лихі й дурні не будьте також—навіщо вмирати передчасно?
18 Краще вхопитися за одне, але й іншого не випускати з рук. Хто Господа шанує, матиме і те, і інше в своєму житті. 19 Мудрість робить дужчим мудреця, аніж десяток управителів міських. 20 Бо праведного жодного немає на землі, хто б не грішив ніколи.
21 Не слухайте всього, що мовлять люди, тож не почуєте, як проклинають вас раби. 22 Тому що достеменно вам відомо, що проклинали інших й ви не раз. 23 Усі поради мудрістю я перевірив. Собі пообіцяв я: «Буду мудрим!» Але ж далеко як мені до мудреця! 24 Усе, що є,—глибоке й непізнанне. Кому дано збагнути таємниці ті? 25 Націлив розум я на пізнання, на пошук мудрості, чому на світі так ведеться: причину й наслідки шукав.
Прагнув дізнатися, чому безглузде зло, чому дурний прирівняний до божевільного. 26 І зрозумів я, що підступна жінка, в якої серце—лиш пастка й тенета, в якої руки—тільки пута, гіркіша від смерті. Той, хто шукає шлях до Бога, омине її, а хто грішить, потрапить у її сильце. 27 «Погляньте, до чого я дійшов,—говорить Когелет.—Я все разом зіставив і обміркував, щоб знайти відповідь. 28 Все ще шукаю і не знайшов ще відповіді, але я знаю, що на тисячу людей знайшовся один добропорядний чоловік, а жінки—жодної. 29 Ось що єдине я відкрив для себе: Бог праведністю людей наділив, однак вони знайшли багато лихого».
Chinese New Version (CNV). Copyright © 1976, 1992, 1999, 2001, 2005 by Worldwide Bible Society.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International