² Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,

³ знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

⁴ А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

⁵ А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

¹² Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

¹³ Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

¹⁴ Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

¹⁵ Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

¹⁶ Не обманюйтесь, брати мої любі!

¹⁷ Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

¹⁸ Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

¹⁹ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

²⁰ Бо гнів людський не чинить правди Божої.

²¹ Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.