Про віру і мудрість

² Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування. ³ Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння. ⁴ Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.

⁵ Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому.

Випробування не йдуть від Бога

¹² Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його. ¹³ Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає. ¹⁴ Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її. ¹⁵ Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.

¹⁶ Брати і сестри мої любі, не дозволяйте обдурювати себе. ¹⁷ Кожен добрий і довершений дар приходить згори, від Отця, Який створив усі світила небесні. Бог є постійним і незмінним. ¹⁸ Він назвав нас дітьми Своїми в Посланні істинному, щоб стали ми найважливішими з усіх Його створінь.

¹⁹ Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву. ²⁰ Гнів людський стоїть на заваді життю праведному, якого вимагає Бог.

Виконавці Божого Слова

²¹ Отож відкиньте усіляку нечистоту й зло в своєму житті, яких так багато. Прийміть покірливо вчення Боже, що посіяне в серцях ваших і може спасти душі ваші.