Add parallel Print Page Options

Перше Валаамове послання

23 Валаам сказав Валаку: «Споруди мені тут сім жертовників і приготуй мені семеро волів і семеро баранців». Валак зробив, як сказав Валаам. І Валак, і Валаам принесли по волу та по баранові на кожному вівтарі.

Тоді Валаам сказав Валаку: «Стань біля своєї жертви всеспалення, а я піду, можливо Господь вийде на зустріч зі мною. Хоч би що Він мені сказав, я розповім тобі». Тож пішов він на голу верхівку гори.

Бог явився Валааму, і той сказав Йому: «Я спорудив сім жертовників і приніс по волу та по баранові на кожному вівтарі».

Господь вклав слова в уста Валааму, мовлячи: «Повертайся до Валака і скажи це йому».

Тож Валаам повернувся до нього, аж ось Валах стоїть біля своєї жертви всеспалення разом з усіма старійшинами Моаву. Тож Валаам мовив пророцтво своє:

«Привів мене Валак, моавський цар
    з Арама, зі східних гір:
„Приходь, і Якова за мене прокляни.
    Приходь, ганьбою вкрий Ізраїль”.
Та як я можу клясти тих,
    кого Господь не проклинає?
Як можу я зганьбити тих,
    кого не зганьбив Господь?
З гірських вершин я бачу їх,
    і з пагорбів дивлюся я на них.
Вони ж бо той народ, який живе окремо
    і не вважає себе одним із інших.
10 Хто здатний полічити Якова народ?
    Вони численні, наче той пісок.
Хто може чверть Ізраїлю бодай порахувати?
    Нехай я помру смертю праведника,
    нехай кінець мій буде, як у них!»

11 Валак сказав Валааму: «Що ти зробив зі мною? Я тебе привів, щоби проклясти ворогів моїх, а ти їх взяв і благословив».

12 А Валаам відповів йому: «Чи не мушу я ретельно передати те, що Господь вклав в уста мої?»

13 Тоді Валак сказав йому: «Ходімо зі мною в інше місце, звідки ти зможеш побачити їх. Ти побачиш лише частину їх. Усіх їх ти не побачиш. Прокляни їх для мене звідти».

14 Тож узяв він Валаама на поле Зофима на верхівці Пізґи. І спорудив він сім жертовників, і приніс вола й барана на кожному вівтарі. 15 І сказав він Валаку: «Стань поряд зі своєю жертвою всеспалення тут, поки я піду зустрітися з Господом».

16 Явився Господь Валааму, вклав слова в уста йому і сказав: «Повернись до Валака і скажи це йому».

17 Отже, повернувся Валаам до Валака, аж той стоїть там біля своєї жертви всеспалення з усіма старійшинами Моаву. І запитав його Валак: «Що сказав Господь?»

Друге Валаамове послання

18 І мовив Валаам своє пророцтво:

«Устань, Валаку, і слухай.
    Почуй мене, о сину Зиппорів.
19 Бог не людина, що неправду каже,
    не син людський, що рішення міняє.
Чи мовить він, а потім те не зробить?
    Чи обіцяє і не виконує?
20 Отримав я наказ благословити.
    Він благословив, тож не спроможний я змінити це.
21 Не буде Якову невдачі.
    Не буде лиха для Ізраїлю.
Господь Бог його з ним.
    Його, як царя, серед них величають.
22 Бог, Який із Єгипту їх вивів,
    для них, мов буйвол дужий.
23 Немає жодних чар проти Якова.
    Немає жодного чаклунства проти Ізраїлю.
То кажуть про Якова і про Ізраїль:
    „Погляньте, що Бог зробив!”
24 Встає народ цей, мов левиця,
    немов той лев, вони встають.
Не ляже він, аж поки здобичі не з’їсть,
    і не нап’ється крові тих, кого убив».

25 Тоді Валак сказав Валааму: «Не проклинай їх, але ж і не благословляй!»

26 Валаам відповів Валаку: «Хіба не казав я тобі: „Я зроблю все, що Господь мені звелить?”»

27 Отже, Валак сказав Валааму: «Ходімо, я відведу тебе до іншого місця. Може, воно задовольнить Господа, і ти проклянеш їх звіти». 28 Тож Валак привів Валаама на верхівку гори Пеор, оберненої до пустелі.

29 Тоді Валаам промовив до Валака: «Споруди для мене сім жертовників тут і приготуй для мене семеро волів і семеро баранів». 30 Тож Валак зробив, як сказав Валам і приніс він вола й барана на кожному вівтарі.

Третє Валаамове послання

24 Валаам побачив, що то добре в Господніх очах—благословити Ізраїль, тоді не вдався він до віщування, як попередні рази, а повернувся обличчям до пустелі. Валаам підвів очі й побачив Ізраїль, який стояв табором за колінами своїми. Тоді зійшов на нього Дух Божий, і промовив він пророцтво своє:

«Це слово Валаама, сина Беора,
    слово того, чиї ясно очі бачать,
слово того, хто чує Боже слово,
    хто з’яви Бога Всемогутнього[a] бачить,
хто падає перед Ним,
    але з розплющеними очима.

Які намети гарні в тебе, Якове!
    Оселі твої, о Ізраїлю!
Ряди наметів простяглися, наче пальми,
    немов сади понад рікою,
немов алое, Господом насаджене,
    немов ті кедри при воді.
Вода точиться з віття їхнього,
    насіння напилося води досхочу.
Цар їхній могутніший за Аґаґа,
    і царство їхнє піднесеться високо.

Бог вивів їх з Єгипту.
    Він для них, неначе буйвол дужий.
Вони пожеруть ворогів своїх,
    потрощать кістки їхні і знищать їхні стріли.
Немов той лев, вони крадуться й спочивають,
    немов левиця, яку ніхто не розбудить.
Благословенний той, хто благословляє тебе,
    проклятий той, хто тебе проклинає».

10 Розгнівався Валак на Валаама і сплеснув руками. І сказав Валак Валааму: «Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, але ось ти вже тричі благословив їх. 11 Тож забирайтеся геть додому! Я казав, що вшаную тебе, але ж Господь не дав тобі отримати таку честь».

12 І відповів Валаам Валаку: «Хіба ж я не казав посланцям твоїм, яких ти посилав до мене: 13 „Якщо навіть Валак віддасть мені свій палац, повний срібла й золота, я не переступлю наказу Господа і не вчиню ні доброго, ні злого з власної волі, а мушу казати те, що Господь говорить?” 14 Тож тепер я повертаюся до народу мого, тож скажу я тобі, що цей народ з твоїм народом зробить у майбутньому».

Останнє Валаамове послання

15 Отже, промовив він пророцтво своє:

«Це слово Валаама, сина Беора,
    слово того, чиї очі бачать ясно,
16 слово того, хто чує слова Божі,
    хто від Всевишнього має знання.
Він бачить у з’явах Всемогутнього,
    падає перед Ним, але очі його розплющені.

17 Я бачу Його, та не зараз. Я бачу Його, та не поруч.
    Вийде з Якова[b] зірка. Здійметься берло з Ізраїлю.
Потрощить Він голови Моаву
    поб’є лоби всіх дітей шетійців.
18 Едом стане власністю їхньою,
    Сеїр[c], ворог їхній, належати їм буде,
    бо Ізраїль легкий на хоробрі вчинки.

19 Вийде з Якова правитель
    і знищить тих, хто лишиться по тих містах».

20 Потім Валаам побачив амаликійців і промовив пророцтво своє:

«Хоч і були амаликійці першими серед народів,
    а остаточне знищення—ось такий у них кінець».

21 Побачив він кенітів і промовив пророцтво своє:

«Безпечна оселя твоя,
    гніздо[d] твоє високо на скелі.
22 Та загинуть кеніти,
    коли Ассирія в полон вас візьме».

23 Тоді промовив Валаам своє пророцтво:

«Хто ж виживе, якщо Господь таке вчинить?
24 Кораблі прийдуть від берегів Киттиму
    і вразять Ассирію та Евер[e]».

25 Встав Валаам і пішов додому, а Валак пішов своєю дорогою.

Ізраїль у Пеорі

25 Народ Ізраїлю став табором в Шиттимі, й чоловіки вдалися до розпусти[f] з моавськими жінками. Ті запрошували чоловіків приєднатися до жертв їхнім богам. Тож народ їв ці жертви, й вони поклонялися хибним богам. Так Ізраїль почав поклонятися Ваал-Пеору. І розгнівався Господь на Ізраїль.

І сказав Господь Мойсею: «Візьми всіх вождів народу й повісь їх привселюдно перед Господом[g]. Тоді гнів Господній відвернеться від Ізраїлю».

І сказав Мойсей суддям Ізраїлю: «Кожен із вас мусить убити тих ваших людей, що стали вклонятися Ваал-Пеору».

Якраз тоді прийшов один із синів Ізраїлю і привів братам[h] своїм мидіанку на очах Мойсея і всього народу Ізраїлю, що плакав при вході до намету зібрання. Коли Фінегас, син Елеазара, сина священика Аарона, побачив це, він вийшов із зібрання і взяв списа. Він пішов слідом за тим ізраїльтянином у її намет. І пробив він обох і ізраїльтянина, й мидіанку в живіт. Тоді припинилася страшна пошесть серед людей Ізраїлю. Двадцять чотири тисячі чоловік померло від тієї моровиці.

10 І сказав Господь Мойсею: 11 «Фінегас, син Елеазара, сина священика Аарона, врятував народ Ізраїлю від гніву Мого, бо в їхньому середовищі так само розлютився, як Я. Тож Я не вигубив народ Ізраїлю у гніві Своєму. 12 Через це оголоси: „Я укладаю з ним мирну Угоду. 13 Ось ця угода: і він, і нащадки його, що після нього, завжди будуть священиками, оскільки Він за свого Бога розлютився і спокутував за народ Ізраїлю”».

14 Ім’я ізраїльтянина, вбитого разом з мидіанкою, було Зимрі, син Салу, голови роду в коліні Симеона. 15 Ім’я вбитої мидіанки було Козбі[i], дочка Зура, який був вождем одного з мидіанських племен.

16 І сказав Господь Мойсею: 17 «Станьте ворогами мидіанцям і повбивайте їх, 18 бо вони були ворожі до вас, обдуривши вас Пеором і сестрою їхньою Козбі, дочкою вождя свого, жінкою, вбитою під час моровиці через те, що сталося в Пеорі».

Footnotes

  1. 24:4 Бог Всемогутній Або «Ел-Шаддай». Також див.: Числ. 24:16.
  2. 24:17 Яків Інше і’мя Ізраїлю.
  3. 24:18 Сеїр Або «Едом».
  4. 24:21 гніздо Гра слів. Слова «кеніти» й «Кайн» співзвучні зі словом «гніздо».
  5. 24:24 Евер Народ, який мешкав на захід від Ефрата, або мова може йтися про євреїв, нащадків Евера. Див.: Бут. 10:21.
  6. 25:1 розпуста Це також відноситься до розпусти поклоніння іншим богам. Чоловіки стали невірними не тільки своїм жінкам, але й Богу.
  7. 25:4 привселюдно… Господом Буквально «перед сонцем».
  8. 25:6 братам Або «родині».
  9. 25:15 Козбі Гебрейською мовою це ім’я звучить подібно до словосполучення «моя брехня».

Що людину поганить?

14 Ісус знову скликав до Себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте! 15 Не існує нічого такого, що ввійшовши ззовні[a] в людину, могло б опоганити[b] її. Але заплямувати людину може тільки те, що виходить із неї. 16 [Той, хто має вуха, нехай почує!»][c]

17 Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу. 18 І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні? 19 Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).

20 Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї. 21-22 Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість. 23 Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».

Ісус допомагає поганській дитині

(Мт. 15:21-28)

24 Залишивши те місце, Ісус подався до околиць Тира. Він бажав, щоб ніхто не довідався про Його прихід, тож Він увійшов у дім, але так і не зміг утаїтись. 25 Одна жінка, в якої дочка була одержима нечистим, почула про Ісуса, прийшла і впала перед Ним на коліна. 26 Жінка не була єврейкою, а була родом з сирійській Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати біса з її дочки.

27 Ісус сказав їй: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам, по-перше дай дітям наїстися». 28 Та вона відповіла: «Так, Господи, але й собакам під столом перепадають крихти від того хліба, що діти їдять». 29 Тоді Ісус мовив до неї: «Це дуже добра відповідь, тож іди з миром; біс вийшов із твоєї дочки». 30 Жінка пішла додому й побачила, що дочка її лежить у ліжку, а біс і справді залишив її.

Зцілення глухого

31 Ісус залишив околиці Тира й подався через Сидон до Ґалилейського озера через землі Десятимістя. 32 Там до Нього привели глухого чоловіка, який і говорив дуже погано й благали Ісуса покласти на нього руки. 33 Ісус відвів глухого вбік, подалі від натовпу, і вклав пальці в його вуха. Потім, сплюнувши, Ісус торкнувся його язика. 34 Тоді подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав глухому: «Еффата!» (Тобто: «Відкрийся!»)

35 І тієї ж миті вуха глухого відкрилися, і язик його розв’язався, і він почав говорити виразно. 36 Ісус наказав усім присутнім нікому про це не розповідати. Але чим суворіше Він наказував, тим більше вони розголошували. 37 Всі були дуже вражені й казали: «Він все робить добре: навіть глухим повертає слух, а німим дарує новий голос».

Read full chapter

Footnotes

  1. 7:15 ввійшовши ззовні Або «ніяка їжа».
  2. 7:15 опоганити Тобто зробити непридатною для Бога. Також див.: Мк. 7:20.
  3. 7:16 У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає.