Числа 16:1-35

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Вожді, які пішли проти Мойсея

16 Кора, син Іцгара, сина Когата, сина Левія, а також Датан і Авірам, сини Еліава, (і Он, син Пелета) з синів Рувима, ² повстали проти Мойсея разом з двомастами п’ятдесятьма ізраїльтянами, вождями громади, радниками на зборах, визначними людьми. ³ Вони зібралися разом проти Мойсея та Аарона і сказали їм: «Годі вже вам! Бо вся громада, всі вони святі, і Господь із ними. Чому ви ставите себе над усім народом Господнім?»

⁴ Почувши це, Мойсей упав долілиць (показуючи, що він в ньому немає пихи). ⁵ Тоді сказав він Корі і всім його прибічникам: «Вранці Господь сповістить, хто належить Йому і хто святий, і Він приведе того до Себе, і кого Він обере, наблизить до Себе. ⁶ Зробіть так: ти, Коро, з усіма своїми прибічниками візьми кадильниці ⁷ й покладіть в них жар, і поклади завтра на них запашне куріння перед Господом. Тоді чоловік, якого Господь обере, буде святим. Годі вже вам, сини Левія!»

⁸ Тоді Мойсей сказав Корі: «Послухайте, сини Левія! ⁹ Чи вам не достатньо того, що Бог Ізраїлю вилучив вас із громади Ізраїлю, щоб наблизити вас до Себе, щоб ви виконували службу в святому наметі Господа, стояли перед громадою і служили їй? ¹⁰ Він наблизив тебе і твоїх братів, синів Левія, до Себе, але ви також хочете бути ще й священиками. ¹¹ Тож ти й прибічники твої зібралися разом проти Господа. Кому ви нарікаєте на Аарона?»

¹² Тоді Мойсей послав по Датана та Авірама, синів Еліава. Та вони відказали: «Ми не прийдемо! ¹³ Хіба не досить того, що ти вивів нас із землі, що текла молоком і медом, щоб убити в пустелі? А зараз ти хочеш ще й правити нами! ¹⁴ Не привів ти нас ні в землю, що тече молоком і медом, ані дав нам землі з полями й виноградниками. Чи й далі засліплюватимеш і дуритимеш цих людей? Ні, не підемо ми».

¹⁵ Тож Мойсей дуже розгнівався. І промовив він до Господа: «Не приймай приношення їхнє! Жодного віслюка не взяв я від них і жодному з них не заподіяв зла».

¹⁶ Тоді Мойсей сказав Корі: «Ти і всі прибічники твої мусять завтра стати перед Господом: ти і вони, і Аарон. ¹⁷ Кожен із вас мусить узяти свою кадильницю й спалити запашне куріння. Потому кожен із вас мусить принести свою кадильницю перед Господом, двісті п’ятдесят кадильниць, і ти й Аарон—кожен свою кадильницю».

¹⁸ Тож кожен із них узяв свою кадильницю. Вони поклали туди жар і зверху—запашне куріння і стали при вході до намету зібрання разом з Мойсеєм та Аароном. ¹⁹ Кора зібрав усю громаду проти них при вході до намету зібрання. Тоді слава Господа з’явилася всій громаді.

²⁰ І Господь сказав Мойсею та Аарону: ²¹ «Відійдіть від цього гурту, і Я знищу їх умить».

²² Вони припали обличчям до землі і сказали: «О Боже, Боже над душами всіх людей!^[a] Не гнівайся Ти на всю громаду, коли один чоловік згрішив!»

²³ І Господь відповів Мойсею: ²⁴ «Скажи громаді: „Відійдіть від наметів Кори, Датана й Авірама”».

²⁵ Мойсей підвівся і пішов до Датана й Авірама, а старійшини Ізраїлю пішли за ним. ²⁶ Він промовив до громади: «Відійдіть від наметів цих нечестивців і не торкайтеся нічого, що їм належить, щоб не загинути через їхній гріх».

²⁷ Тож люди відступили від наметів Кори, Датана й Авірама. А Датан і Авірам вийшли разом зі своїми жінками, дітьми та немовлятами й стояли при вході до своїх наметів.

²⁸ Мойсей промовив: «З цього ви зрозумієте, що Господь послав мене здійснити все це, і що не під силу мені самому це зробити. ²⁹ Якщо ці люди помруть, як усі люди вмирають, і станеться з ними те, що буває з усіма людьми, то Господь не посилав мене. ³⁰ Коли ж Господь створить щось інше, і земля роззявить рота й проковтне їх і все, що їм належить, і їх буде поховано заживо, тоді ви дізнаєтеся, що ці люди зневажали Господа».

³¹ Коли він закінчив промовляти ці слова, земля під ними розійшлася, ³² і роззявила земля рота, і проковтнула їх і їхні родини, і всіх людей Кори, і все майно їхнє. ³³ Тож було їх поховано живцем з усім майном їхнім, і земля зімкнулася над ними. ³⁴ І увесь Ізраїль розбігся з-довкола них, як почув зойк їхній, бо казали вони: «Земля поглине і нас!»

³⁵ Тоді послав Господь вогонь і той пожер двісті п’ятдесят чоловік, що спалювали запашне куріння.