Числа 15-16
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Закон про пожертви
15 І сказав Господь Мойсею: 2 «Скажи народу Ізраїлю: „Коли ввійдете ви у землю, де житимете, яку Я вам даю, 3 і будете приносити жертви Господу від череди чи отари: жертву всеспалення чи будь-яку іншу жертву, щоб виконати обітницю або добровільну жертву, або на свята, щоб воскурити приємні пахощі для Господа, 4 тоді той, хто приноситиме дари Господу, мусить також принести й офіру в одну десяту ефи[a] добірного борошна, замішаного на одній чверті гіна[b] оливи. 5 І даси одну чверть гіна вина як ливну жертву разом із жертвою всеспалення або пожертвою, одна чверть на кожне ягня.
6 Якщо це баран, то мусиш принести офіру в дві десятини[c] добірного борошна, замішаного на третині гіна[d] оливи. 7 Принесеш третину гіна вина як ливну жертву, приємні пахощі для Господа.
8 Коли приносиш бичка як жертву всеспалення чи як жертву на виконання обітниці, чи як мирну жертву Господу, 9 то мусиш принести разом із бичком офіру в три десятини ефи[e] добірного борошна, замішаного на половині гіна[f] оливи. 10 Принесеш півгіна вина як ливну жертву, вогняну офіру, приємні пахощі для Господа. 11 Так робитимеш при кожному волі, кожному барані, кожній вівці чи кожному козлі. 12 Хоч скільки б ви приносили, робіть так щоразу, хоч скільки б їх було.
13 Кожен мусить робити це в такий спосіб, приносячи вогняну жертву, приємні пахощі для Господа. 14 І коли відтепер чужинець житиме з тобою або серед тебе і принесе вогняну жертву, приємні пахощі для Господа, мусить він робити це так, як робите ви. 15 Щодо громади, закон буде один і для вас, і для чужинця, який живе серед вас. Цей закон буде на всі часи, для всіх поколінь. І ви, й чужинці однакові перед Господом. 16 Ви і чужинець, що живе серед вас, матимете один закон і одне правило”».
17 І сказав Господь Мойсею: 18 «Скажи народу Ізраїлю: „Як прийдете до землі, куди Я вас веду, 19 і коли їстимете хліб із тієї землі, то мусите принести дар Господу. 20 З першого тіста мусите принести хлібину в жертву. Приносьте його як дар з току. 21 З першого вашого тіста ви мусите принести дар Господу, відтепер і в усіх прийдешніх поколіннях.
22 Коли ж ненавмисне помилитеся й не виконаєте всі ці настанови, що їх дав Господь Мойсею, 23 все те, що Господь наказав вам, з того дня, як Господь заповідав вам, і надалі, відтепер і для всіх поколінь ваших, 24 та коли це зроблено буде ненавмисне, і громада не усвідомлювала цього, тоді вся громада мусить принести бичка як жертву всеспалення, приємні пахощі Господу, разом з хлібною жертвою та ливною жертвою, згідно з настановами, і одного козла як жертву очищення.
25 Так священик очистить усю громаду народу Ізраїлю, щоб їх було прощено. Бо то була помилка й вони принесли пожертву свою, вогняну жертву Господу й жертву очищення за свою помилку перед Господом. 26 Усій громаді народу Ізраїлю й чужинцю посеред вас проститься, бо ви всі помилилися.
27 Та якщо одна людина згрішить ненавмисне, вона мусить принести козу-однолітку як жертву очищення. 28 Тоді священик зробити усе необхідне, щоб очистить перед Господом ту людину, що ненавмисне помилилася, та щоб простилося їй. 29 І для будь-кого з синів Ізраїлю і для чужинця, що живе поміж вас, матимете один закон для ближнього, що помиляється.
30 Але людина, яка грішить навмисне, ображає Господа і її слід викорінити з-поміж народу її. 31 Бо та людина зневажає слово Господа, порушила Його заповіді. Та людина мусить бути викорінена. Її провина буде на ній”».
Людина, що працює в день відпочинку
32 Перебуваючи в пустелі, люди Ізраїлю знайшли чоловіка, який збирав хмиз суботнього дня. 33 Побачивши, що він збирає хмиз, люди привели його до Мойсея та Аарона і до всієї громади. 34 Вони взяли його під варту, бо ще не було ясно, що з ним робити.
35 Тож Господь сказав Мойсею: «Цього чоловіка треба вбити. Всі люди мусять побити його камінням за табором». 36 Тож уся громада вивела його за табір і забила його до смерті камінням, так, як Господь наказав Мойсею.
Бог допомагає Своєму народу згадати настанови
37 Тоді Господь промовив до Мойсея: 38 «Скажи народу Ізраїлю, що вони мусять зробити собі китиці по кінцях одягу, відтепер і в усіх прийдешніх поколіннях. І мусять вони додати блакитну нитку в китиці по всіх кутах. 39 Тоді матимете ви китиці, щоб дивитися на них і згадувати всі заповіді Господа, і виконувати їх, а не слідувати своєму серцю й очам, щоб не бути невірними. 40 Тож пам’ятайте й виконуйте всі заповіді Мої і будете святими для Господа вашого. 41 Я—Господь, Бог ваш, який вивів вас із землі Єгипетської, що бути Богом вашим. Я—Господь, Бог ваш».
Вожді, які пішли проти Мойсея
16 Кора, син Іцгара, сина Когата, сина Левія, а також Датан і Авірам, сини Еліава, (і Он, син Пелета) з синів Рувима, 2 повстали проти Мойсея разом з двомастами п’ятдесятьма ізраїльтянами, вождями громади, радниками на зборах, визначними людьми. 3 Вони зібралися разом проти Мойсея та Аарона і сказали їм: «Годі вже вам! Бо вся громада, всі вони святі, і Господь із ними. Чому ви ставите себе над усім народом Господнім?»
4 Почувши це, Мойсей упав долілиць (показуючи, що він в ньому немає пихи). 5 Тоді сказав він Корі і всім його прибічникам: «Вранці Господь сповістить, хто належить Йому і хто святий, і Він приведе того до Себе, і кого Він обере, наблизить до Себе. 6 Зробіть так: ти, Коро, з усіма своїми прибічниками візьми кадильниці 7 й покладіть в них жар, і поклади завтра на них запашне куріння перед Господом. Тоді чоловік, якого Господь обере, буде святим. Годі вже вам, сини Левія!»
8 Тоді Мойсей сказав Корі: «Послухайте, сини Левія! 9 Чи вам не достатньо того, що Бог Ізраїлю вилучив вас із громади Ізраїлю, щоб наблизити вас до Себе, щоб ви виконували службу в святому наметі Господа, стояли перед громадою і служили їй? 10 Він наблизив тебе і твоїх братів, синів Левія, до Себе, але ви також хочете бути ще й священиками. 11 Тож ти й прибічники твої зібралися разом проти Господа. Кому ви нарікаєте на Аарона?»
12 Тоді Мойсей послав по Датана та Авірама, синів Еліава. Та вони відказали: «Ми не прийдемо! 13 Хіба не досить того, що ти вивів нас із землі, що текла молоком і медом, щоб убити в пустелі? А зараз ти хочеш ще й правити нами! 14 Не привів ти нас ні в землю, що тече молоком і медом, ані дав нам землі з полями й виноградниками. Чи й далі засліплюватимеш і дуритимеш цих людей? Ні, не підемо ми».
15 Тож Мойсей дуже розгнівався. І промовив він до Господа: «Не приймай приношення їхнє! Жодного віслюка не взяв я від них і жодному з них не заподіяв зла».
16 Тоді Мойсей сказав Корі: «Ти і всі прибічники твої мусять завтра стати перед Господом: ти і вони, і Аарон. 17 Кожен із вас мусить узяти свою кадильницю й спалити запашне куріння. Потому кожен із вас мусить принести свою кадильницю перед Господом, двісті п’ятдесят кадильниць, і ти й Аарон—кожен свою кадильницю».
18 Тож кожен із них узяв свою кадильницю. Вони поклали туди жар і зверху—запашне куріння і стали при вході до намету зібрання разом з Мойсеєм та Аароном. 19 Кора зібрав усю громаду проти них при вході до намету зібрання. Тоді слава Господа з’явилася всій громаді.
20 І Господь сказав Мойсею та Аарону: 21 «Відійдіть від цього гурту, і Я знищу їх умить».
22 Вони припали обличчям до землі і сказали: «О Боже, Боже над душами всіх людей![g] Не гнівайся Ти на всю громаду, коли один чоловік згрішив!»
23 І Господь відповів Мойсею: 24 «Скажи громаді: „Відійдіть від наметів Кори, Датана й Авірама”».
25 Мойсей підвівся і пішов до Датана й Авірама, а старійшини Ізраїлю пішли за ним. 26 Він промовив до громади: «Відійдіть від наметів цих нечестивців і не торкайтеся нічого, що їм належить, щоб не загинути через їхній гріх».
27 Тож люди відступили від наметів Кори, Датана й Авірама. А Датан і Авірам вийшли разом зі своїми жінками, дітьми та немовлятами й стояли при вході до своїх наметів.
28 Мойсей промовив: «З цього ви зрозумієте, що Господь послав мене здійснити все це, і що не під силу мені самому це зробити. 29 Якщо ці люди помруть, як усі люди вмирають, і станеться з ними те, що буває з усіма людьми, то Господь не посилав мене. 30 Коли ж Господь створить щось інше, і земля роззявить рота й проковтне їх і все, що їм належить, і їх буде поховано заживо, тоді ви дізнаєтеся, що ці люди зневажали Господа».
31 Коли він закінчив промовляти ці слова, земля під ними розійшлася, 32 і роззявила земля рота, і проковтнула їх і їхні родини, і всіх людей Кори, і все майно їхнє. 33 Тож було їх поховано живцем з усім майном їхнім, і земля зімкнулася над ними. 34 І увесь Ізраїль розбігся з-довкола них, як почув зойк їхній, бо казали вони: «Земля поглине і нас!»
35 Тоді послав Господь вогонь і той пожер двісті п’ятдесят чоловік, що спалювали запашне куріння.
Мідні кадильниці
36 І сказав Господь Мойсею: 37 «Скажи Елеазару, сину священика Аарона, щоб він узяв кадильниці з пожарища й розкидав жар з них навколо, бо вони святі. 38 Хай забере кадильниці тих, хто згрішив і поплатився життям, і зробить із них ковані бляхи на покриття жертовника, бо вони принесли їх до Господа і зробили їх святими. Тож будуть вони знаком для людей Ізраїлю».
39 Узяв священик Елеазар мідні кадильниці, які принесли ті, що згоріли, і з них викував покриття для жертовника, 40 як Господь наказав йому через Мойсея. Це покриття мало правити за нагадування народу Ізраїлю, щоб жоден непризначений, хто не з потомства Аарона, не наближався до жертовника спалювати запашне куріння перед Господом і щоб не уподібнився Корі та його прибічникам.
Аарон рятує народ
41 Наступного дня вся громада народу ізраїльського стала нарікати на Мойсея та Аарона, кажучи: «Ви вбили людей Господніх».
42 І коли громада зібралася проти Мойсея та Аарона, вони обернулися до намету зібрання і побачили, що хмара вкрила його і з’явилася слава Господа. 43 Тоді Мойсей та Аарон підійшли до входу в намет зібрання. 44 Господь промовив до Мойсея: 45 «Відійди від гурту цього. Я в одну мить вигублю їх». Тож Мойсей та Аарон припали обличчям до землі.
46 Тоді Мойсей сказав Аарону: «Візьми кадильницю, поклади туди жару з жертовника, додай запашне куріння, піди мерщій до громади й очисти їх. Бо Господь розлютився на них, і спалахнула чума».
47 Тож узяв Аарон кадильницю, як сказав Мойсей, побіг до громади й побачив, що серед народу спалахнула чума. Він поклав запашне куріння і заходився справляти спокуту за людей. 48 Він стояв між мертвими й живими, і чума пропала. 49 Число тих, хто помер від чуми, було чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім тих, хто помер через непослух Кори. 50 Тоді Аарон повернувся до Мойсея до входу в намет зібрання. Чума припинилася.
Copyright © 2007 by Bible League International