Add parallel Print Page Options

11 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.

І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.

І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?

Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

А тепер душа наша в'яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.

А манна як коріяндрове насіння вона, а вигляд її, як вигляд кришталу.

Люди розходилися, і збирали її та мололи жорнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа.

А коли роса спадала на табір, спадала й та манна на нього.

10 І почув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен при вході намету свого. І сильно запалав гнів Господній, і в очах Мойсеєвих то було зле.

11 І сказав Мойсей до Господа: Нащо вчинив Ти зло своєму рабові, і чому я не знайшов милости в очах Твоїх, що Ти поклав тягара всього народу на мене?

Read full chapter