4 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:

² Перелічи Кегатових синів серед синів Левієвих за їхніми родами, за домами їхніх батьків

³ від віку тридцяти літ і вище й аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто здатний до війська, щоб виконувати працю в наметі скинії заповіту.

⁴ Оце служба Кегатових синів у скинії заповіту: носити Святеє Святих.

⁵ Коли табір рушатиме, то ввійде Аарон та сини його, та й здіймуть завісу заслони, і покриють нею ковчега свідоцтва.

⁶ І дадуть на нього шкуряне тахашеве накриття, і розкладуть згори покривало, усе з блакиті, і накладуть держаки його.

⁷ А на столі показних хлібів розкладуть блакитну шату, і дадуть на нього миски, і ложки, і чаші, і кухлі на лиття, і хліб повсякчасний буде на ньому.

⁸ І розкладуть на них шату з червені, і покриють її шкуряним тахашевим покриттям, і накладуть держаки його.

⁹ І візьмуть блакитну шату, і покриють свічника освітлення, і лямпадки його, і щипці його, і його лопатки на вугіль, і всі посудини для оливи його, якими служать при ньому,

¹⁰ і покриють його і ввесь посуд його шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.

¹¹ А на золотий жертівник розкладуть блакитну шату, і покриють його шкуряним тахашевим покриттям, і вкладуть його держаки.

¹² І візьмуть увесь посуд служення, що ним служать у святині, і дадуть до блакитної шати, і покриють їх шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.

¹³ І заберуть попіл із жертівника, і розкладуть на ньому шату пурпурову,

¹⁴ і покладуть на нього ввесь посуд його, що ним служать на ньому: лопатки на вугіль, видельця, і шуфлі, і кропильниці, ввесь посуд жертівника; і розкладуть на ньому шкуряне тахашеве покриття, і вкладуть держаки його.

¹⁵ І скінчить Аарон та сини покривати святиню та ввесь святий посуд, коли табір рушає, а потім увійдуть Кегатові сини, щоб нести але не доторкнуться до святого, щоб не повмирати.

¹⁶ А догляд Елеазара, сина священика Аарона, олива освітлення, і кадило пахощів, і повсякчасна хлібна жертва, і олива помазання, догляд усієї скинії та всього, що в ній, у святині та в речах її.

¹⁷ І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:

¹⁸ Не винищуйте племени Кегатових родів з-посеред Левитів.

¹⁹ І оце зробіть їм, і будуть жити й не повмирають, коли вони підходять до Святого Святих: увійдуть Аарон та сини його, і розмістять їх одного по одному на службі його та на ношенні його.

²⁰ А самі вони не ввійдуть, щоб ані на хвилю не бачити святині, і щоб не повмирати.

²¹ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

²² Перелічи також Ґершонових синів, вони за домами свої батьків, за родами своїми,

²³ від віку тридцяти літ і вище аж до віку п'ятидесяти літ перелічиш їх усіх, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.

²⁴ Оце служба Ґершонових родів, на службу й на ношення:

²⁵ вони будуть носити покривала скинії, і скинію заповіту, покриття її й покриття тахашеве, що на ній згори, і завісу входу скинії заповіту,

²⁶ і запони подвір'я, і заслону входу брами подвір'я, що при скинії та при жертівнику навколо, і шнури їхні, і ввесь посуд служби їх, і все, що буде зроблене для них, і будуть служити вони.

²⁷ На наказ Аарона та синів його буде вся служба Ґершонових синів щодо всього ношення їхнього та щодо всієї служби їхньої. І доручите їм пильнувати про все, що вони будуть носити.

²⁸ Оце служба родів Ґершонових синів у скинії заповіту, а їхня сторожа у руці Ітамара, сина священика Ааронового.

²⁹ Синів Мерарієвих за родами їхніми, за домами їхніх батьків перелічиш їх

³⁰ від віку тридцяти літ і вище, й аж до віку п'ятидесяти літ, перелічиш їх кожного, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.

³¹ А оце те, що вони повинні носити під час їхньої служби в скинії заповіту: дошки скинії, і засуви її, і стовпи її, і підстави її,

³² і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і їхні кілки, і їхні шнури, зо всіма їхніми речами, і зо всією службою їхньою, і пойменно перелічиш речі, що вони дбають про їхнє ношення.

³³ Оце служба родин синів Мерарієвих щодо всієї їхньої служби в скинії заповіту під рукою Ітамара, сина священика Аарона.

³⁴ І перелічив Мойсей та Аарон, та начальники громади Кегатових синів за їхніми родами й за домами їхніх батьків

³⁵ від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту.

³⁶ І було їхніх перелічених за їхніми родами дві тисячі сімсот і п'ятдесят.

³⁷ Оце перелічені Кегатових родів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.

³⁸ А перелічені Ґершонових синів за своїми родами та за домами своїх батьків

³⁹ від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,

⁴⁰ і було їхніх перелічених за родами їхніми, за домами своїх батьків дві тисячі й шістсот і тридцять.

⁴¹ Оце перелічені родів Ґершонових синів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом.

⁴² А перелічені родів синів Мерарієвих за їхніми родами, за домами своїх батьків

⁴³ від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,

⁴⁴ і було їхніх перелічених за родами їхніми три тисячі й двісті.

⁴⁵ Оце перелічені родів синів Мерарієвих, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.

⁴⁶ Усі перелічені Левити, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, за родами своїми, за домами своїх батьків

⁴⁷ від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить, щоб виконувати працю служби й працю ношення в скинії заповіту,

⁴⁸ і було їхніх перелічених вісім тисяч і п'ятсот і вісімдесят.

⁴⁹ За Господнім наказом перелічено їх через Мойсея кожного на службі його та на ношенні його. І були перелічені, як Господь наказав був Мойсеєві.

5 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

² Накажи Ізраїлевим синам, і нехай повисилають з табору кожного прокаженого, і кожного течивого, і кожного нечистого через доторкнення до мертвого тіла.

³ І чоловіка й жінку будете висилати, поза табір будете висилати їх, і вони не занечистять таборів своїх, що Я серед них пробуваю.

⁴ І зробили так Ізраїлеві сини, і повисилали їх поза табір, як Господь промовляв був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.

⁵ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

⁶ Промовляй до Ізраїлевих синів: Чоловік або жінка, коли зробить який людський гріх, чинячи тим спроневірення проти Господа, і завинить душа та,

⁷ то вони визнають свій гріх, що зробили, і кожен зверне найперше ціну провини своєї, і додасть до неї п'ятину її, та й дасть тому, кому завинив він.

⁸ А якщо в того чоловіка нема викупника, щоб йому звернути ту ціну провини, то провина та буде звернена Господеві, і буде це священикові, опріч барана очищення, що ним очистить його.

⁹ А кожне приношення зо всяких святощів Ізраїлевих синів, що принесуть священикові, буде йому.

¹⁰ І що хто посвятить, буде йому. Що хто дасть священикові, буде йому.

¹¹ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

¹² Промовляй до Ізраїлевих синів і скажи їм: Кожен чоловік, коли жінка його зрадить і спроневірить його,

¹³ і буде хто злягатися з нею і буде затаєне від очей її чоловіка, і буде заховане, і вона занечиститься, а свідка проти неї нема, і вона не буде схоплена,

¹⁴ та на ньому перейде дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,

¹⁵ то приведе той чоловік свою жінку до священика, і принесе за неї жертву її, десяту частину ефи ячної муки, оливи на неї виллє, і не дасть на неї ладану, бо це хлібна жертва ревнощів, жертва пригадувальна, що пригадує провину.

¹⁶ І священик приведе її, і поставить перед Господнім лицем.

¹⁷ І візьме священик святої води в глиняну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, візьме священик, та й дасть до води.

¹⁸ І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє голову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву пригадувальну, це хлібна жертва ревнощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокляття.

¹⁹ І закляне її священик та й скаже до жінки: Якщо ніхто не лежав із тобою, і якщо ти не зрадила нечистим гріхом, живши з чоловіком своїм, очисться від гіркої води, що наводить прокляття!

²⁰ А коли ж ти зрадила, живши з чоловіком своїм, і коли ти занечистилась, і хтось злігся з тобою, крім твого чоловіка,

²¹ і закляне священик ту жінку клятвою прокляття, і скаже священик тій жінці: Нехай дасть тебе Господь на прокляття та клятву серед народу твого тим, що Господь зробить стегно твоє опалим, а живіт твій напухлим,

²² і ввійде ця вода, що наводить прокляття, до нутра твого, щоб зробити живіт напухлим, і щоб зробити стегно опалим. А жінка та скаже: Амінь, амінь!

²³ І напише священик ті прокляття на звої, й обмиє гіркою водою,

²⁴ і напоїть ту жінку гіркою водою, що наводить прокляття; і ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дає гіркий біль.

²⁵ І візьме священик із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, і буде колихати ту хлібну жертву перед Господнім лицем, та й принесе її до жертівника.

²⁶ І візьме священик жменю з хлібної жертви, як пригадувальну частину, та й спалить на жертівнику. А потім напоїть ту жінку водою.

²⁷ І напоїть водою, і станеться, якщо була вона занечищена й спроневірила своєму чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дасть гіркий біль, і опухне живіт її, і западе стегно її, і стане та жінка прокляттям серед народу свого.

²⁸ А якщо та жінка не була занечищена, і чиста вона, то буде очищена, і буде здатна родити дітей.

²⁹ Оце закон про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові своєму, і занечиститься,

³⁰ або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнивий за жінку свою, то поставить ту жінку перед Господнім лицем, а священик виконає над нею ввесь цей закон.

³¹ І буде очищений той чоловік від гріха, а жінка та понесе свій гріх.

6 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

² Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажи їм: Чоловік або жінка, коли вирішиться скласти обітницю назіра, щоб посвятити себе Господеві,

³ то він стримається від вина та п'янкого напою, не буде пити оцту винного та оцту з п'янкого напою, і жодного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сухого винограду.

⁴ Усі дні посвячення свого не буде він їсти нічого, що зроблене з винограду, від зернят аж до лушпиння.

⁵ Усі дні його посвячення на назіра бритва не торкнеться голови його; аж до виповнення днів, що посвятить Господеві, він буде святий, мусить запустити волосся голови своєї!

⁶ Усі дні посвячення його Господеві не підійде він до мертвого тіла,

⁷ навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечиститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його.

⁸ Усі дні посвячення його святий він для Господа.

⁹ А коли хто помре при ньому несподівано нагло, і він занечистить цим голову свого посвячення, то оголить голову свою в день очищення свого, сьомого дня оголить її.

¹⁰ А восьмого дня він принесе дві горлиці або двоє голубенят до священика до входу скинії заповіту.

¹¹ І священик принесе одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення, і очистить його з того, що занечистився він мертвим тілом, і посвятить його голову того дня.

¹² І почне він знову дні посвячення свого Господеві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення.

¹³ І оце закон про назіра: того дня, коли виповнюються дні його посвячення, священик приведе його до входу скинії заповіту.

¹⁴ І принесе він Господеві жертву свою, одне безвадне однорічне ягня на цілопалення, і одну безвадну однорічну вівцю на жертву за гріх, і одного безвадного барана на жертву мирну,

¹⁵ і кіш опрісноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і хлібну їхню жертву, і їхні литі жертви.

¹⁶ І принесе священик перед Господнє лице, і принесе його жертву за гріх та його цілопалення.

¹⁷ А барана принесе мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу.

¹⁸ І оголить той назір голову свого посвячення у входа скинії заповіту, і візьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою.

¹⁹ І візьме священик варену лопатку з барана, і одного прісного калача з коша, і одного прісного коржика, та й дасть на долоні назіра, як він оголить голову свого посвячення.

²⁰ І священик буде колихати їх, як колихання перед Господнім лицем. Це святощ для священика, понад грудину колихання й понад стегно приношення. А по цьому той назір може пити вино.

²¹ Оце закон про назіра, що обіцяє свою жертву Господеві за своє посвячення, крім того, на що спроможна рука його. За обітницею своєю, що обіцює, так він зробить за законом про посвячення його.

²² І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

²³ Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:

²⁴ Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!

²⁵ Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!

²⁶ Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!

²⁷ Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!

4 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.

² І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:

³ Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.

⁴ І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.

⁵ Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;

⁶ а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.

⁷ А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.

⁸ Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

⁹ І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

¹⁰ І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.

¹¹ І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,

¹² щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

¹³ І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!

¹⁴ Сіяч сіє слово.

¹⁵ А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.

¹⁶ Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,

¹⁷ та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.

¹⁸ А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,

¹⁹ але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.

²⁰ А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

Read full chapter